Постанова № 118133027, 19.03.2024, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/69/24

Справа № 356/985/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2024 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Капшученко І. О.

за участю секретаря Хоменко Т. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін заяву відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Березанського міського суду Київської області перебуває вказана вище цивільна справа.

30.01.2024 відповідач ОСОБА_1 через канцелярію суду подав заяву про зупинення провадження у справі, обґрунтовану тим, що він призваний під час мобілізації та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що переведена на воєнний стан, з 10.10.2022. За таких обставин, просить суд зупинити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України (а.с.51-52).

Позивач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, 04.03.2024 представник позивача через канцелярію суду подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити за їхньої відсутності (а.с.65).

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.49,61,68).

За наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути подану заяву за відсутності вказаних учасників справи відповідно до положень ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд,розглянувшиподанузаяву про зупинення провадження,проаналізувавшинаведені в ній доводи, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Згідно статті4ЦПК Україникожна особамає правов порядку,встановленому цимКодексом,звернутися досуду зазахистом своїхпорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чизаконних інтересів.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до п. 2 ч. 1ст.251ЦПК України суд зупиняє провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду, та передбачити усунення яких неможливо. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи (постанова Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 645/331/17).

Конструкція пункту 2 частини першоїстатті 251ЦПКУкраїнидає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов`язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава застосовується виключно з метою забезпечення можливості дотримання процесуальних прав учасників процесу, закріплених нормамиЦПК України, зокрема, на безперешкодну участь сторін у судовому процесі, та з метою виконання обов`язку суду щодо повного та об`єктивного дослідження судом всіх обставин справи.

Провадження у справі підлягає зупиненню лише у випадку наявності обставин, які перешкоджають розгляду справи.

Вказані висновки за змістом відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.08.2023 у справі № 174/760/21.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 14.03.2022 № 7168, Указом Президента України від 19.04.2022 № 7300, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX, Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України 16.11.2022 № 2738-IX, Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, та продовжений до теперішнього часу.

За приписами статей1,3 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-XII(далі - Закон № 1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно доКонституції Українипокладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Частиною 4 статті 1 Закону №1934-XII визначено, що з`єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, безпеки та захисту критичної інфраструктури, здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, організації та підтримання дій руху опору, проведення військових інформаційно-психологічних операцій тощо

Відповідно достатті 1 Закону № 389-VIIIвоєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Верховний Суд у своїх постановах від 09.11.2022 в справі № 753/19628/17, від 21.12.2022 в справі№ 456/2541/19, в ухвалах від 29 серпня 2022 року в справі № 461/5209/19, від 17.01.2023 у справі № 501/1699/17, від 14.12.2022 в справі № 757/52540/16-ц, сформував сталу позицію та дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, якщо такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, приймають участь у виконанні бойових завдань або беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, приймають участь у виконанні бойових завдань.

Згідно вимог статтей 12,81ЦПКУкраїни цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч наведеному вище, відповідачем при зверненні до суду з вказаною заявою не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він перебуває у складі Збройних сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан, зокрема, приймає участь у виконанні бойових завдань чи бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також, що відповідач перебуває у зоні бойових дій, у зв`язку з чим не має можливості приймати участь у розгляді справи.

Надані відповідачем копії довідки форми 5 № 1698/2/3/1017 від 23.08.2023 та витягу з наказу командира військової частини (по стройовій частині) № 229 від 10.10.2022, згідно яких ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 10.10.2022 відповідно до Мобілізаційної директиви Головнокомандувача ЗСУ від 24.02.2022 № 32/321/501/13т та Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану», недостатньо для зупинення провадження у справі з підстав п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України (а.с.53-54).

Окрім того, у відповідь на запит суду щодо надання інформації про те, чи перебуває відповідач ОСОБА_1 на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, якщо так, в якій військовій частині (підрозділі), та чи переведенівони навоєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до суду надійшла відповідь за вх. № 619 від 26.02.2024, згідно якої громадянин ОСОБА_1 призваний на військову службу 10.10.2022 до військової частини НОМЕР_1 (136 об) згідно Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», відомостей проте,що відповідачперебуває уструктурному підрозділіЗСУ абоінших утворенихвідповідно дозакону військовихформувань,що переведеніна воєннийстан,не зазначено (а.с.59,63).

Суд також враховує, що відповідачем у поданій заяві жодним чином не обґрунтовано, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду даної справи на період знаходження його на військовій службі, виходячи із заявлених відповідачем підстав для зупинення провадження, відповідач не позбавлений можливості реалізувати надані йомуцивільним процесуальним законодавством права, зокрема, шляхом надсилання до суду заяв по суті справи в письмовому вигляді, в яких викласти свої міркування чи заперечення, надати суду докази чи викласти свою позицію по суті спору, приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі, з використанням власних технічних засобів, а також брати участь у розгляді справи через свого представника.

В цьому контексті суд звертає увагу на той факт, що відповідач отримує направлену судом поштову кореспонденцію за місцем його реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , крім того, заяву про зупинення провадження подав до суду поштою, вказавши на конверті цю ж адресу, на телефонні дзвінки за зазначеним ним номером мобільного телефону відповідає, що свідчить про можливість реалізації відповідачем своїх прав у відповідний спосіб (а.с.49,55,61,68).

В межах провадження в справі про адміністративне правопорушення № 361/1860/23 ОСОБА_1 також брав участь через свого захисника адвоката Реву І. О. (а.с.6-12).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Враховуючи викладене, зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи й перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, заява про зупинення провадження є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст. 2, 12-13, 251, 253 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: І. О. Капшученко