Вирок № 118132632, 03.04.2024, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 285/747/24

Провадження № 1-кп/0285/438/24

03 квітня 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді…………...…… ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання...... ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора……………………….. ОСОБА_3 ,

обвинуваченої…………………... ОСОБА_4 ,

адвоката......................................... ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2023 за №12023060000000044,

по обвинуваченню: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянки України, уродженки м Новоград-Волинський Житомирської області,

яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , пенсіонерка,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.436-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно із Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам міжнародного права президент російської федерації (далі по тексту рф) володимир путін, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п.1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч.4 ст.2 Статуту Організації Об`єднаних Націй і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації ОСОБА_6 від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (ХХV) від 21.12.1965 №2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали у 2014 році агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф (далі по тексту зс рф) на територію України.

24.02.2022 о 5 год розпочато збройну військову агресію рф проти України. Того ж дня, близько 05:10 год зс рф, що діяли за наказом керівництва рф та зс рф, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах Збройних Сил України та інших військових формувань. Після чого, тоді ж, війська рф сухопутним шляхом вторглися на територію суверенної держави України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.22 № 64/2022, в Україні з 05:30 год 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому було неодноразово продовжено до 14.02.2024.

Рішенням Верховної Ради України відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14.12.1974 рф визнана державою-агресором, яка здійснює збройну агресію проти України, розв`язала і веде повномасштабну агресивну війну проти України та Українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства (зокрема і воєнні злочини).

При цьому,норми ст.17Конституції Українипередбачають,що захистсуверенітету ітериторіальної цілісностіУкраїни,забезпечення їїекономічної таінформаційної безпекиє найважливішимифункціями держави,справою всьогоУкраїнського народу.

Так, Перегонцева 23.12.2015, будучи активним користувачем міжнародної комп`ютерної мережі Інтернет, особисто створила власну веб-сторінку (акаунт) у соціальній мережі «Одноклассники» під нікнеймом « ОСОБА_7 », за URL-адресою в Інтернет мережі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », доступ до перегляду змісту якого будь-якими іншими користувачами соціальної мережі «Одноклассники» не обмежено, та як єдиний користувач мав у ньому функціональні можливості безпосередньо публікувати та видаляти пости, публікації, фото, відеоматеріали відповідно до функціоналу указаної соціальної мережі.

При цьому, Перегонцева, достовірно знаючи про блокування доступу до вказаної соціальної мережі на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 15.05.2017 №133 та продовженого на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2020, затвердженого Указом Президента України від 14.05.2020 №184, використовуючи встановлений додаток соціальної мережі «Одноклассники», умисно, цілеспрямовано, достовірно знаючи про публічно комунікативний характер даної соціальної мережі через можливість поширення інформації у всесвітній мережі «Інтернет» серед невизначеного кола осіб, користувалась власною веб-сторінкою (акаунтом) у вказаній російській соціальній мережі, зокрема ознайомлювалась з текстовими та відеоматеріалами, аудіозаписами та зображеннями, розміщеними іншими її користувачами, та поширювала їх.

У подальшому, не пізніше 22.03.2022, перебуваючи за місцем своєї реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у Перегонцевої, з мотивів підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України, виник злочинний умисел, направлений на поширення серед невизначеного кола осіб користувачів соціальної мережі «Одноклассники», публікацій з виправдовуванням збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, шляхом їх розміщення на власній веб-сторінці (акаунті) указаної соціальної мережі.

Реалізуючи свій злочинний умисел, Перегонцева 22.03.2022, перебуваючи за місцем своєї реєстрації та фактичного проживання, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з мотивів підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України та з метою їх поширення серед невизначеного кола осіб, використовуючи належний їй мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9» та встановлений у ньому додаток соціальної мережі «Одноклассники», через мережу «Internet», з власної веб-сторінки (акаунту) вищевказаної соціальної мережі, будучи обізнаною з умовами та функціональними можливостями її використання, попередньо ознайомившись шляхом проставлення відмітки «Класс», розмістила на власній веб-сторінці (акаунті) під мережевим ім`ям (нікнеймом) « ОСОБА_7 », за ОСОБА_8 - адресою в Інтернет мережі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » публікацію від 21.03.2022 зі сторінки профілю « ІНФОРМАЦІЯ_3 »,за URL-адресою в Інтернет мережі ІНФОРМАЦІЯ_4 ,у виглядізображення ізвійськовослужбовцем зсрф,прапором рфта якемістить наступнийтекст: «Давите нацистов, ребята без жалости».

Виходячи з функціоналу соціальної мережі «Одноклассники», внаслідок поширення Перегонцевою вищевказаної публікації вона була візуально сприйнята невизначеною кількістю користувачів соціальної мережі «Одноклассники», зокрема, її друзями та підписниками.

Поряд з тим, не пізніше 25.05.2022 у Перегонцевої, з мотивів підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України, повторно виник злочинний умисел, направлений на поширення серед невизначеного кола осіб користувачів соціальної мережі «Одноклассники», публікацій з виправдовуванням збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, шляхом їх розміщення на власній веб-сторінці (акаунті) указаної соціальної мережі.

Реалізуючи свій злочинний умисел, Перегонцева 25.05.2022, перебуваючи за місцем своєї реєстрації та фактичного проживання, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з мотивів підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України та з метою їх поширення серед невизначеного кола осіб, використовуючи належний їй мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9» та встановлений у ньому додаток соціальної мережі «Одноклассники», через мережу «Internet», з власної веб-сторінки (акаунту) вищевказаної соціальної мережі, будучи обізнаною з умовами та функціональними можливостями її використання, попередньо ознайомившись шляхом проставлення відмітки «Класс», повторно розмістила на власній веб-сторінці (акаунті) під мережевим ім`ям (нікнеймом) « ОСОБА_7 », за ОСОБА_8 - адресою в Інтернет мережі ІНФОРМАЦІЯ_2 публікацію від 24.05.2022 зі сторінки профілю « ОСОБА_9 », за URL-адресою в Інтернет мережі: « ІНФОРМАЦІЯ_5 », текст у якій починається словами « ОСОБА_10 » Давида отправят в Грозный…» та закінчується словами «… и так далее!».

Виходячи з функціоналу соціальної мережі «Одноклассники», внаслідок поширення Перегонцевою вищевказаної публікації вона була візуально сприйнята невизначеною кількістю користувачів соціальної мережі «Одноклассники», зокрема, його друзями та підписниками.

Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості від 31.01.2024 в підготовчому судовому засіданні.

Обвинувачена вину у пред`явленому обвинуваченні визнала повністю, не заперечила обставини, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому розкаюється, згодна з кваліфікацією своїх дій. Разом зісвоїм захисником просили суд затвердити угоду про визнання винуватості в підготовчому засіданні.

Потерпіла сторона в даному кримінальному провадженні відсутня.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши обвинувальний акт, вивчивши інші наявні матеріали, що стосуються цього кримінального провадження, суд переконався, що угода про визнання винуватості може бути затверджена шляхом постановлення обвинувального вироку, з огляду на наступне.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (ст.ст.468, 469 КПК України).

Під час досудового розслідування між прокурором ОСОБА_11 та обвинуваченою Перегонцевою за участі захисника ОСОБА_5 31.01.2024 була укладена угода про визнання винуватості. Згідно з умовами останньої ОСОБА_12 повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.436-2 КК України, сприяла виконанню та реалізації завдань кримінального провадження, визначених у ст.2 КПК України щодо забезпечення швидкого і повного розслідування та судового розгляду.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди Перегонцевій буде призначене покарання: за ч.2 ст.436-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки без конфіскації майна; за ч.3 ст.436-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна із застосуванням положень ст.75 КК України. На підставі ч.9 ст.100 КПК України, ст.96-1, п.4 ч.1 ст.96-2 КК України вилучити у власність держави належний Перегонцевій мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9».

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.436-2 КК України, в якому обвинувачується Перегонцева, класифікується як нетяжкий злочин. Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.436-2 КК України, в якому обвинувачується Перегонцева, класифікується як тяжкий злочин.

Угоду подано до суду в установлений процесуальним законом строк, законодавчих обмежень щодо можливості її укладення у цьому кримінальному провадженні не вбачається.

На виконання вимог ч.4 ст.474 КПК України судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують з відповідними процесуальними правами; цілком розуміє наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України; цілком розуміє характер обвинувачення, в якому вона визнає себе винуватою та вид покарання, яке буде до неї застосоване.

З метою дотримання приписів ч.6 ст.474 КПК України суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним.

Також судом перевірено, що укладена угода відповідає за своїм змістом вимогам ст.472 КПК України та містить визначення сторін, які її уклали, формулювання обвинувачення і його правову кваліфікацію з зазначенням відповідної статті КК України, істотні для цього кримінального правопорушення обставини, підтвердження беззастережного визнання Перегонцевою своєї винуватості, узгоджене покарання.

Також угода містить згоду обвинуваченої на призначення покарання, наслідки укладення і затвердження угоди за ст.473 КПК України, наслідки невиконання угоди за ст.476 КПК України, дату укладення і підписи сторін.

Умови угоди не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. Крім того, судом з`ясовано у обвинуваченої можливість реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Таким чином, суд кваліфікує дії Перегонцевої, які виразились у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році за ч.2 ст.436-2 КК України.

Її дії, які виразились у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії рф проти України, вчинені повторно, суд кваліфікує за ч.3 ст.436-2 КК України.

Пом`якшуючими обставинами суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Підстав для відмови у затвердженні угоди, визначених у ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Дійшовши таких висновків та реалізовуючи імперативні повноваження щодо призначення покарання, суд враховує той вид покарання, які узгодили сторони та зауважує, що під час розгляду було ретельно проаналізовано щирість каяття обвинуваченої та її особу, а саме: прийнято до уваги вік, стан здоров`я, характеристику за місцем проживання, відсутність судимостей та перебування обвинуваченої на обліках у псих- та наркодиспансерах.

Резюмуючи викладене,суд вважаєза доцільнезатвердити угодупро визнаннявинуватості від31.01.2024,визнати Перегонцеву винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.436-2 КК України, та призначити їй узгоджену сторонамиміру покарання у виді позбавлення волі з застосуванням до неї положень ст.75 КК України. На підставі ст.76 КК України на обвинувачену покладатимуться відповідні обов`язки кримінально-виправного характеру.

Злочином шкоду не завдано, цивільний позов не заявлено, викривачі відсутні.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді, слід скасувати

Питання про долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.

Також підлягають застосуванню положення ст.ст.96-1, 96-2 КК України щодо спеціальної конфіскації, оскільки Перегонцева використовувала власний телефон як засіб для вчинення кримінального правопорушення. Таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар».

Запобіжний захід не обирався та підстав для його обрання судом не встановлено.

Судові витрати за проведення судової семантико-текстуальної експертизи №СЕ-19/103-23/8701-ЛД від 10.01.2024 в розмірі 12495,12 грн слід стягнути з обвинуваченої в дохід держави.

Керуючись статтями 337, 370, 371, 373, 374, 475 КПК України,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 31.01.2024 по кримінальному провадженню №12023060000000044 про визнання винуватості, укладену між ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 та прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_11 .

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.436-2КК України, і призначити їй покарання у виді 3 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Її ж визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.436-2 КК України, і призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, визначивши їй іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Покласти на засуджену ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти його про зміну місця проживання і роботи

та не виїжджати за межі України без його погодження.

Стягнути з засудженої ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи в розмірі 12495,12 грн.

Скасувати арешт на мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9», накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира по справі №296/55687/23 від 16.06.2023.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України, ст.96-1, п.4 ч.1 ст.96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та вилучити у власність держави належний ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9».

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги на нього через Новоград-Волинський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча суддя ОСОБА_1