Ухвала суду № 118132092, 03.04.2024, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/346/24

Провадження № 1-кп/0186/242/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року м.Першотравенськ

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

розглянувши увідкритому судовомузасіданні кримінальнепровадження внесенедо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№12023046380000086від 05вересня 2023року пообвинуваченню :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Луганська, громадянина України, освіта середня, розлученого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_6 .

В с т а н о в и в:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, так як ризики передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися та існують на сьогодні.

Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що судовий розгляд тільки розпочато та завершити його до закінчення терміну дії ухвали про продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу неможливо, а ризики заявлені на момент обрання запобіжного заходу на теперішній час не зменшилися, тому виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, не має стійких соціальних зав`язків, а саме: не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, та враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, після повідомлення про підозру, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду.

Наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_3 , перебуваючи на волі, з метою спотворення доказової бази по кримінальному провадженню може незаконно впливати на свідків, так знаючи їх адресу проживання, повні анкетні дані, може шляхом вмовлянь, обіцянок чи інших незаконних дій вплинути на них з метою зміни ними показань, які його викривають.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, так як ризики передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК на теперішній час не зменшився.

Потерпіла ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора та прохала його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили змінити відносно обвинуваченого запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який домашній арешт за місцем постійного проживання. Крім того захисник обвинуваченого зазначила, що у ОСОБА_3 , на її думку, стійкі соціальні зв`язки, так як останній проживає в орендованій квартирі та ПП «Комунальщик-3», на теперішній час, має намір працевлаштувати обвинуваченого.

Вислухавши думку учасників судового розгляду,дослідивши клопотання та додані матеріали,оцінивши в сукупності обставини, передбачені ст.ст.177,178 КПК України, суд приходить до таких висновків.

Згідно із ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Ухвалою слідчого судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 06 березня 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 години 20 хвилин 04 квітня 2024 року.

На теперішній час судове провадження відносно ОСОБА_3 не завершено, перебуває на стадії судового розгляду.

Розглядаючи клопотання прокурора, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.ст. 199, 331 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими.

Так, суд вважає, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, при цьому враховується тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, та обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наслідки якого призвели до смерті потерпілого, а також особу обвинуваченого, який неодружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, непрацюючий, несудимий, який зареєстрований на території м.Алчевська Луганської області, яка на теперішній час не підконтрольна Україні, на території м.Першотравенська, місця проживання не має ( дія договору оренди житлового приміщення від 05.01.2023 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 закінчився 05 січня 2024 року).

Окрім того, ризик переховування від суду об`єктивно збільшується з урахуванням введення в Україні воєнного стану, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Також, суд вважає, що існує ризик, що обвинувачений ОСОБА_3 перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків, оскільки судовий розгляд кримінального провадження тільки розпочався та судом допитано лише два свідка обвинувачення.

Таким чином, судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а тому для їй запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, суд при вирішенні питання продовження запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам виходить з того, що: - особисте зобов`язання не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, та встановлені ризики; - заяв про взяття на поруки обвинуваченого не надходило; - домашній арешт, з огляду на інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення та відсутність постійного місця проживання у обвинуваченого на території підконтрольній Україні, не є дійовим запобіжним заходом щодо обвинуваченого, оскільки вказаний запобіжний захід не буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки.

Таким чином, підстав для застосування до ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, суд не вбачає, з огляду на вищевикладені обставини.

Доводи обвинуваченого про те, що він не винуватий у скоєнні кримінального правопорушення, не можуть бути взяті до уваги, оскільки встановлення обставин суб`єктивної та об`єктивної сторони кримінального правопорушення є задачею судового розгляду, відповідно до якого, у випадку встановлення відсутності складу злочину постановлюється виправдувальний вирок.

Отже, з урахуванням вищенаведеного та вимог ст.183 КПК України, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Розмір застави відповідно до ч.3 ст.183 КПК України не визначається, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.

Керуючись ст.ст.331, 177-178, 183, 199, 317, 350, 369-372 КПК України, - суд

П о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою задовольнити.

Продовжити строк тримання ОСОБА_3 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, під вартою на строк 60 днів до 01 червня 2024 року включно.

У задоволенні клопотання щодо зміни запобіжного заходу відмовити.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для відома та виконання, а також вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 04 квітня 2024 року.

Суддя: ОСОБА_1 .