Рішення № 11813063, 29.06.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2010 р.                                                                      Справа №16/62

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Псел"

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"

про стягнення грошових коштів 262585,06 грн.

                                        Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Тарапата А.Ю., дов. № 11 від 23.04.10р.

від відповідача: Гнида Ф.А., дов. № 01-15/286 від 15.04.10р.

Суть справи: розглядається позов про стягнення 229170,97 грн. основного боргу по договору № 01-15/143-п, 18768,82 грн. інфляційних за період з 25.10.09р. по 19.04.10р., 11391,05 грн. пені, 3254,22 грн. річних за аналогічний період. Також позивач просить стягнути з Відповідача 2625,85 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 13081,94 грн. витрат на послуги адвоката.

Позивач на задоволенні позову наполягає.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, його представник у засіданні суму основного боргу визнав, проти стягнення пені відповідач заперечує, оскільки договором не передбачено такого засобу забезпечення виконання зобов'язання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

06.03.2006р. між сторонами було укладено договір на поставку продукції №01-15/143 п.

Згідно з умовами договору, позивач (продавець) зобов'язався поставити та передати у власність покупця (відповідача), в порядку та на умовах визначених Договором, пічне паливо, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту остаточного виконання, але у будь-якому випадку до 31.12.2007р.

На виконання умов Договору, позивачем у період з 06.03.06р. по 09.10.09р. було передано відповідачу Товар на загальну суму 727925,18 грн., що не заперечується відповідачем.

У відповідності до п. 6.1 Договору, розрахунки за товар здійснюються в безготівковій формі по факту отримання товару, але не пізніше 30 банківських днів з дня отримання товару.

Остання поставка товару на суму 14100,00 грн. була здійснена 25.09.09р.

Відповідач повністю не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим, як вбачається з матеріалів справи, станом на час розгляду справи заборгованість позивача з урахуванням часткової оплати боргу складає 229170,97 грн. У матеріалах справи є копія Акту звірки взаємних розрахунків від 01.10.2010р., підписаного сторонами, скріпленого печатками, згідно якого сума основного боргу Відповідача перед Позивачем становить 229170,97 грн., та акт звірки від 22.06.10р. (станом на 22.06.10р. сума основного боргу не змінювалася). Саме цю суму основного боргу позивач просить стягнути з відповідача.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

На підставі матеріалів справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є правомірними, обґрунтованими, відповідачем не оспорюються, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивач нарахував та просить стягнути 11 391,05 грн. пені з посиланням на п.11.1 договору, яким передбачено, що за неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства.

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

          Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Як вбачається з договору, укладеного сторонами, ним не передбачено такого засобу забезпечення виконання зобов'язання як пеня. Позивачем також не подано доказів укладення будь-якого іншого письмового правочину про забезпечення виконання зобов'язання, у зв'язку з чим суд погоджується з запереченнями відповідача у цій частині та відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені.

Стосовно вимог про стягнення 18 768,82 грн. інфляційних та 3254,22 грн. річних, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Судом здійснено власний перерахунок річних та інфляційних, за результатами якого суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача 14 896,11 грн. інфляційних та 3254,22 грн. річних. В частині стягнення 3 872,71 грн. інфляційних суд відмовляє у задоволення позовних вимог.

Позивач просить також стягнути з Відповідача 13081,84 грн. витрат на послуги адвоката.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У обґрунтування вимог у цій частині Позивач надав суду договір доручення № 02-п від 01.02.10р., протокол узгодження ціни за послуги адвоката по договору № 2-п від 01.02.10р., копію квитанції № 1/п від 01.02.10р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Відповідно до частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Як свідчать надані суду вищевказані докази, позивачем понесені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 13081,84 грн.

В силу ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,43,49,78,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (36024, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22-а, р/р 26001060175430 в ФБ КБ "Приватбанк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 32017261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Псел" (39611, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ціолковського, буд. 62, р/р 26008055232198 в ПФ ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 23559201) - 229170,97 грн. основного боргу, 14 896,11 грн. інфляційних та 3254,22 грн. річних, 12 321,41 грн. витрат на послуги адвоката, 222,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2473,21 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині - відмовити у задоволенні позовних вимог.

          Суддя                                                                      Тимощенко О.М.