Рішення № 118130219, 03.04.2024, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 рокум. Кропивницький Справа № 912/251/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом керівника Кіровоградської обласної прокуратури, поданого в інтересах держави в особі

позивача-1 - Східного офісу Держаудитслужби,

позивача-2 - Кіровоградської обласної ради,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв»

про стягнення 400796,40 грн,

за участю:

- третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача-2 - Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради»

- секретаря судового засідання Рудченко І.О.;

- представників: Прокуратури - Топонар Н.С., Позивача-1 - Тодорової О.Л.,

у с т а н о в и в:

ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ПРОКУРОРА

29.01.2024 керівник Кіровоградської обласної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби та Кіровоградської обласної ради з позовом до ТОВ «Енергогазрезерв» та просить стягнути 400796,40 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Прокурор вказав, що:

- 13.01.2020 КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» та ТОВ «Енергогазрезерв» за результатами процедури державних закупівель уклали договір № Е/191-20 про закупівлю електричної енергії у 2020 році, в якому визначили ціну електроенергії, а саме 1,668 грн з ПДВ за 1 кВт/год, та загальний річний обсяг постачання 1020000 кВт/год;

- у договорі сторони не заклали чіткий та прозорий порядок перерахунку ціни електроенергії у випадку коливання цін на ринку, не визначили періоди, які необхідні для порівняння; відсутність цього призвела до визначення періодів на власний розсуд безпосередньо постачальником без дослідження динаміки відповідного збільшення;

- у межах дії договору його Сторони уклали додаткові угоди № 1 від 03.03.2020, № 2 від 27.04.2020, № 3 від 05.08.2020, № 5 від 01.10.2020, № 6 від 01.10.2020, № 8 від 10.12.2020 та № 13 від 23.02.2021, якими кожного разу збільшували вартість електроенергії, зменшуючи загальний обсяг річного постачання; підставами для збільшення визнавали висновки Черкаської торгово-промислової палати про коливання ціни на електричну енергію; проте, відповідні висновки не містять інформації про коливання ціни електроенергії за певний період, оскільки відображають лише її ціну на певні дати, які взяті для порівняння;

- укладення додаткових угод відбулося з порушенням пункт 2 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки відсутнє належне обґрунтування для зміни ціни електроенергії, як істотної умови договору; наявні порушення законодавства при укладенні додаткових угод мають наслідок їх нікчемності за статтею 37 того ж Закону;

- всього по договору КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» спожило 812749 кВт/год електроенергії, за яку сплатило 1756461,71 грн, але у випадку застосування ціни електроенергії, яка визначена за договором 1,668 грн за 1 кВт/год з ПДВ, відповідна вартість склала б 1355665,33 грн із розрахунку: 812749 кВт/год х 1,668 грн за 1 кВт/год з ПДВ = 1355665,33 грн з ПДВ; у зв`язку з цим КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» надмірно перерахувало ТОВ «Енергогазрезерв» 400796,78 грн із розрахунку: 1756461,71 грн 1355665,33 грн = 400796,38 грн;

- відповідно до положень частини 1 статті 216 та статті 670 ЦК України ТОВ «Енергогазрезерв» повинне повернути надмірно отримані кошти;

- позовна заява вжита як захід прокурорського реагування та направлена на захист економічних інтересів держави у бюджетних правовідносинах, оскільки Позивачі не вживали відповідні заходи для реагування на наявні порушення, а збільшення вартості електроенергії за договором та сплата додаткових коштів не сприяє раціональному, ефективному використанню бюджетних коштів.

ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ПОЗИВАЧІВ

Східний офіс Держаудитслужби та Кіровоградська обласна рада підтримали заявлені в їх інтересах вимоги Прокурора та просили їх задовольнити.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою від 01.02.2024 Суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та установив сторонам строки для подачі процесуальних заяв. Ухвалу Суд направив до електронних кабінетів учасників, у тому числі і ТОВ «Енергогазрезерв» (а.с. 151).

У встановлений строк ТОВ «Енергогазрезерв» відзив на позов не подало та у підготовче засідання, яке Суд призначив на 06.03.2024 не з`явилося. У зв`язку з неявкою Суд відклав підготовче засідання до 20.03.2024 та повідомив про це ТОВ «Енергогазрезерв» шляхом надіслання ухвали-повідомлення до його електронного кабінету. У вказаний час ТОВ «Енергогазрезерв» вдруге не з`явилося, а тому підготовче провадження Суд завершив без його участі.

Розгляд справи по суті відбувся у засіданні 03.04.2024. У судове засідання ТОВ «Енергогазрезерв», Кіровоградська обласна рада та КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» своїх представників не направили, хоча належним чином були повідомлені шляхом направлення ухвали від 20.03.2024 до їх електронних кабінетів.

УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ

Відповідно до роздруківки інформації про проведення відкритих торгів (а.с. 33-37) КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» провело процедуру відкритих торгів із закупівлі електричної енергії на 2020 рік. За результатами закупівлі переможцем визнане ТОВ «Енергогазрезерв».

13.01.2020 КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради», як споживач, та ТОВ «Енергогазрезерв», як постачальник, уклали договір № Е/191-20 про закупівлю електричної енергії, за умовами якого визначили загальний обсяг електричної енергії, яка підлягає поставці 1020000 кВт/год (пункт 2.1.), загальну вартість 1701360 грн з ПДВ (пункт 5.1.) та термін дії договору з дати підписання до 31.12.2021 (пункт 13.1.) (а.с. 38-45). Поряд з цим, додатком № 1 до договору сторони визначили ціну 1 кВт/год, а саме 1,668 грн (а.с. 46).

У подальшому з метою внесення змін до договору щодо ціни електричної енергії Сторони уклали додаткові угоди № 1 від 03.03.2020, № 2 від 27.04.2020, № 3 від 05.08.2020, № 5 від 01.10.2020, № 6 від 01.10.2020, № 8 від 10.12.2020 та № 13 від 23.02.2021.

Зокрема:

- додатковою угодою № 1, з урахуванням експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати № О-86/03 від 06.02.2020, внесли зміни до договору та встановили, що ціна 1 кВт/год з 02.03.2020 становить 1,8208152 грн з ПДВ, а загальний обсяг закупівлі складає 940935 кВт/год (а.с. 48);

- додатковою угодою № 2, з урахуванням експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати № О-274/01 від 08.04.2020, внесли зміни до договору та встановили, що ціна 1 кВт/год з 01.04.2020 становить 1,97 грн з ПДВ, а загальний обсяг закупівлі складає 880959 кВт/год (а.с. 52);

- додатковою угодою № 3 внесли зміни до договору та встановили, що ціна 1 кВт/год з 01.08.2020 становить 2,071796 грн з ПДВ, а загальний обсяг закупівлі складає 857506 кВт/год (а.с. 56);

- додатковою угодою № 5, з урахуванням експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати № О-563 від 02.09.2020, внесли зміни до договору та встановили, що ціна 1 кВт/год з 01.09.2020 становить 2,247899 грн з ПДВ, а загальний обсяг закупівлі складає 826501 кВт/год (а.с. 62);

- додатковою угодою № 6, з урахуванням експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати № О-563/03 від 10.09.2020, внесли зміни до договору та встановили, що ціна 1 кВт/год з 10.09.2020 становить 2,472689 грн з ПДВ, а загальний обсяг закупівлі складає 794873 кВт/год (а.с. 66);

- додатковою угодою № 8 внесли зміни до договору та встановили, що ціна 1 кВт/год з 01.12.2020 становить 2,55 грн з ПДВ, а загальний обсяг закупівлі складає 790314 кВт/год (а.с. 71);

- додатковою угодою № 11 від 24.12.2020 продовжили дію договору до 31.03.2021 (а.с. 79);

- додатковою угодою № 13 внесли зміни до договору та встановили, що ціна 1 кВт/год з 01.01.2021 становить 2,53 грн з ПДВ, а загальний обсяг закупівлі складає 707749 кВт/год на 2020 рік та 105000 кВт/год з 01.01.2021 по 31.03.2021 (а.с. 82-83).

У свою чергу, висновками Черкаської торгово-промислової палати, які надані на замовлення ТОВ «Енергогазрезерв» щодо середньозваженої ціни електричної енергії на ринку за певні періоди, окреслені відповідні показники ціни. Так, за висновками:

- № О-86/03 від 06.02.2020 ціна за грудень 2019 року складала 1207,80 грн за 1 МВт/год, за січень 2020 року 1405,86 грн за 1 МВт/год, а зміна ціни склала 16,4 % (а.с. 51);

- № О-274/01 від 08.04.2020 ціна на 02.03.2020 складала 1343,82 грн за 1 МВт/год, станом на 02.04.2020 1658,83 грн за 1 МВт/год, а зміна ціни склала 23,44 % (а.с. 55);

- № О-563 від 02.09.2020 ціна за липень 2020 року складала 1195,77 грн за 1 МВт/год, за серпень 2020 року 1297,74 грн за 1 МВт/год, а зміна ціни склала 8,53 % (а.с. 65);

- № О-563/03 від 10.09.2020 ціна за серпень 2020 року складала 1297,74 грн за 1 МВт/год, у період з 1 по 10 вересня 2020 року 1513,25 грн за 1 МВт/год, а зміна ціни склала 16,61 % (а.с. 69).

Як слідує зі Звіту про виконання договору про закупівлю, складеного за результатами виконання договору № Е/191-20 про закупівлю електричної енергії від 13.01.2020 (а.с. 94-95), загальний обсяг закупівлі склав 707749 кВт/год на 2020 рік та 105000 кВт/год у період з 01.01.2021 по 31.03.2021, а всього на загальну суму 1756461,71 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 143 від 06.03.2020 на суму 129988,91 грн (а.с. 96), № 334 від 07.04.2020 на суму 129308,83 грн (а.с. 97), № 379 від 15.05.2020 на суму 132600,70 грн (а.с. 98), № 445 від 12.06.2020 на суму 115633,09 грн (а.с. 99), № 611 від 10.08.2020 на суму 136928,79 грн (а.с. 100), № 564 від 15.07.2020 на суму 116606,27 грн (а.с. 101), № 706 від 08.09.2020 на суму 120350,63 грн (а.с. 102), № 767 від 08.10.2020 на суму 135151,11 грн (а.с. 103), № 820 від 06.11.2020 на суму 155529,66 грн (а.с. 104), № 939 від 07.12.2020 на суму 157507,82 грн (а.с. 105), № 975 від 18.12.2020 на суму 161205,90 грн (а.с. 106), № 37 від 12.02.2021 на суму 178170,19 грн (а.с. 107) КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» перерахувало ТОВ «Енергогазрезерв» на виконання договору вартість спожитої електричної енергії у загальній сумі 1756461,71 грн.

ОЦІНКА УСТАНОВЛЕНИХ ОБСТАВИН ТА ЗАКОНОДАВСТВА

Щодо прокурорського представництва

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді урегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Вона визначає, що представництво полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1); прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3); наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).

Частина 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу Українипередбачає, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до положень частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: у чому полягає порушення інтересів держави; необхідність їх захист; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отож, правозастосування наведених норм полягає у тому, що прокурор повинен дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

У спорі Прокурор визначив Східний офіс Держаудитслужби у якості органу, який має здійснювати захист інтересів держави, а тому необхідною є оцінка повноважності відповідного представництва.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені положеннями Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

За змістом абзацу 1 статті 1 Закону про фінансовий контроль здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Статтею 2 цього Закону визначено, що серед завдань відповідного органу є здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі; державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі; порядок проведення органом державного фінансового контролюдержавного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, статтею 5 Закону про фінансовий контроль встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленомуЗаконом України«Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування; порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України; результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель; моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 10 статті 10 Закону про фінансовий контроль надане право органу державного фінансового контролю звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У свою чергу, згідно з пунктом 1 «Положення про Державну аудиторську службу України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, в редакції на час вирішення справи в суді, визначено, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 цього ж Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 вказаного Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Безпосередньо порядок проведення перевірок державних закупівель Держаудитслужбою встановлений «Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами», затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 01.08.2013 № 631.

За основними положеннями названого Порядку:

- він визначає процедуру проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами перевірок закупівель (пункт 1),

- перевірка закупівель це перевірка, яка проводиться за наявності підстав, передбачених цим Порядком, щодо замовника за його місцезнаходженням чи за місцем розташування об`єкта його права власності (пункт 2),

- питання здійснення закупівель перевіряються органом державного фінансового контролю під час проведення інспектування з урахуванням вимогПорядку проведення інспектування, а також під час державного фінансового аудиту (пункт 3),

- у разі виявлення порушень законодавства у сфері закупівель посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення перевірки, мають право рекомендувати керівникові замовника вжити невідкладних заходів для усунення та недопущення їх у подальшому (пункт 25),

- результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки (пункт 26),

- складення акта перевірки закупівель, його підписання та реалізація результатів перевірки здійснюються за процедурами, передбаченими пунктами 35, 38-47, абзацами першим і другим пункту 48, пунктами 49-52Порядку проведення інспектування, з урахуванням норм, установлених цим Порядком» (пункт 27).

З викладених правових положень слідує, що Держаудитслужба повноважна проводити перевірки державних закупівель за наявності відповідних правових підстав та у відповідний спосіб.

Більш того, листом за вих. № 002500-18/13496-2021 від 23.10.2021, адресованим Офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях, Державна аудиторська служба України зобов`язала відповідні Офіси та Управління реально та ефективно здійснювати захист інтересів держави у бюджетній сфері.

Отже, Держаудитслужба набуває статусу позивача не тільки в контексті положень пункту 10 статті 10 Закону про фінансовий контроль та підпункту 9 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, але й внаслідок наявності у неї контрольних функцій щодо здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, у тому числі за наслідками державних закупівель.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19 та від 24.05.2022 у справі № 922/2629/21 Суди надали правові висновки стосовно можливості Держаудитслужби представляти інтереси держави у спірних правовідносинах. Зокрема, вони вказали, що Держаудитслужба згідно з положеннямиЗакону України «Про державні закупівлі»може бути позивачем у справі і питання належності/неналежності цього органу залежить від обставин кожної конкретної справи.

Листом за вих. № 24-17вих-23 від 16.01.2023 (а.с. 117-118) Прокурор звернувся до Східного офісу Державної аудиторської служби України з вимогою про надання інформації про вжиття заходів стосовно проведеної процедури державних закупівель, у тому числі зі зверненням до суду з позовом щодо усунення порушень.

У свою чергу, листами за вих. № 041131-17/339-2023 від 01.02.2023 (а.с. 119) та № 041131-17/851-2023 від 09.03.2023 (а.с. 122-126) Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області повідомило Прокурора про відсутність підстав для оспорювання додаткових угод.

Як слідує з листа Прокурора за вих. № 24-571вих-23 від 27.12.2023 (а.с. 129-130) Прокурор повідомив Східний офіс Держаудитслужби в Кіровоградській області про звернення до суду в його інтересах стосовно спірних додаткових угод.

З викладеного слідує, що Східний офіс Держаудитслужби не вжив самостійні заходи для звернення до суду з позовом, а тому Прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах Східного офісу Державної аудиторської служби.

Система, засади організації та діяльності, а також правового статусу місцевого самоврядування в Україні визначені положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

За змістом частини 2 статті 10 Закону про місцеве самоврядування обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Отже, Кіровоградська обласна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст Кіровоградської області.

Положеннями абзацу 1 статті 17 названого Закону встановлено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Поряд з цим за статтею 18-1 Закону про місцеве самоврядування орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

У свою чергу, положеннями пункту 3 частини 1 статті 44 Закону про місцеве самоврядування до повноважень обласних рад (які можуть також делегуватися відповідним місцевим державним адміністраціям) віднесені повноваження стосовно забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів.

Стаття 43 Закону про місцеве самоврядування визначає випадки вирішення питань обласними радами виключно на пленарних засіданнях, але здійснення контролю за використанням фінансових ресурсів не віднесене до таких.

Таким чином, Кіровоградська обласна рада може бути позивачем в суді у випадку, коли це необхідно для реалізації її повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування, у тому числі в питаннях ефективного використання фінансових ресурсів.

Зокрема, відповідно до пунктів 1.3. та 1.9. Статуту КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» підприємство є лікувальним закладом охорони здоров`я, а його засновником являється Кіровоградська обласна рада.

У зв`язку з цим, Кіровоградська обласна рада, до повноважень якої віднесені вказані функції, як засновник комунального підприємства має право контролю за використанням ним бюджетних коштів, які використані у сфері державних закупівель.

Листом № 24-572вих-23 від 27.12.2023 (а.с. 127-128) Прокурор звернувся до Кіровоградської обласної ради стосовно вжиття заходів для представництва інтересів держави за наслідками проведеної процедури закупівель.

У свою чергу, Кіровоградська обласна рада листом за вих. № 01-35/53 від 15.01.2024 (а.с. 131) повідомила Прокурора про надання її правової позицію суду.

Як слідує з листа Прокурора за вих. № 52-7363вих-23 від 02.10.2023 (а.с. 153-154) він повідомив Кіровоградську обласну раду про звернення до суду в її інтересах стосовно спірних додаткових угод.

З викладеного слідує, що Кіровоградська обласна рада не вжила самостійні заходи для звернення до суду з позовом, а тому Прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах Кіровоградської обласної ради.

Щодо порушень при укладенні додаткових угод

Станом на час проведення закупівлі та укладення договору Е/191-20 від 13.01.2020 порядок закупівель за державні кошти регулювався Законом України «Про публічні закупівлі» № 922-VІІІ від 25.12.2015.

19.04.2020 вступила в дію нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі». За пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону визначено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються у повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені; зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.

Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню редакція Закону України «Про публічні закупівлі» станом на день укладення договору про закупівлю електричної енергії Е/191-20 від 13.01.2020, а саме у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу» від 14.11.2019 № 300-ІХ.

Так, договір про закупівлю це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону № 922-VІІІ).

Договір про закупівлю укладається відповідно до нормЦивільного кодексу УкраїнитаГосподарського кодексу Україниз урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 36 Закону № 922-VІІІ).

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (речення перше частини 4 статті 36 Закону № 922-VІІІ). Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків (з-поміж інших) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (пункт 2 речення 2 частини 4 статті 36 Закону № 922-VІІІ) та зміни регульованих цін (тарифів), які застосовуються у договорі закупівлі (пункт 7 речення 2 частини 4 статті 36 Закону № 922-VІІІ).

Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (частина 5 статті 36 Закону № 922-VІІІ).

Ціна договору (товару) є істотною умовою договору (частинами 2, 3 статті 180 та частина 2 статті 189 Господарського кодексу України). Ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін (частина 1 статті 632 Цивільного кодексу України); зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частина 2 статті 632 ЦК України).

Отже, закон дозволяв змінювати ціну за договором після його укладення у випадках, коли це передбачено договором або законом. У контексті спірних правовідносин закон дозволяв змінювати ціну закупівлі товару у випадку її збільшення, але не більше ніж на 10 відсотків від попередньої у разі коливання його ціни на ринку, а також у разі зміни регульованих цін (тарифів).

Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1статті 651 ЦК України).

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути зміненийза згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання;зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (стаття 652 ЦК України).

Відтак, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) єправомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися; регульовані ціни (тарифи) змінилися.

Поряд з цим, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні умов договору; навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена у договорі купівлі-продажу; така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір; метою регулювання, передбаченого статтею 36 Закону № 922-VIII, а саме - закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

У цьому контексті Суд установив, що за наслідками укладення додаткових угод ціна електричної енергії за 1 кВт/год по договору збільшилася, а саме за:

- № 1 від 03.03.2020 - з 1,668 грн за 1 кВт/год до 1,8208152 грн за 1 кВт/год;

- № 2 від 27.04.2020 - з 1,8208152 грн за 1 кВт/год до 1,97 грн за 1 кВт/год;

- № 3 від 05.08.2020 - з 1,97 грн за 1 кВт/год до 2,071796 грн за 1 кВт/год;

- № 5 від 01.10.2020 - з 2,071796 грн за 1 кВт/год до 2,247899 грн за 1 кВт/год;

- № 6 від 01.10.2020 - з 2,247899 грн за 1 кВт/год до 2,472689 грн за 1 кВт/год;

- № 8 від 10.12.2020 - з 2,472689 грн за 1 кВт/год до 2,55 грн за 1 кВт/год;

- № 13 від 10.02.2021 - з 2,55 грн за 1 кВт/год до 2,53 грн за 1 кВт/год.

Роз`яснення Міністерства економічного розвитку торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору» передбачає, що внесення змін до договору у залежності від ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Отож, правомірність збільшення ціни за одиницю товару у підписаних сторонами додаткових угодах залежить від наявності коливання цін на ринку з часу початку дії договору до моменту зміни ціни за додатковою угодою № 1 від 03.03.2020, а також відповідного коливання ціни у період між дією кожної з наступних додаткових угод, якими змінювалася ціна товару, з документальним підтвердження такого коливання.

За результатами оцінки наведених доказів, Суд установив, що відповідними періодами щодо додаткових угод та збільшення ціни, з огляду на дати, які вказані у додаткових угодах як час початку їх дії, є періоди:

- з 13.01.2020 по 02.03.2020 для додаткової угоди № 1 від 03.03.2020;

- з 03.03.2020 по 26.04.2020 для додаткової угоди № 2 від 27.04.2020;

- з 27.04.2020 по 04.08.2020 для додаткової угоди № 3 від 05.08.2020;

- з 05.08.2020 по 30.09.2020 для додаткової угоди № 5 від 01.10.2020;

- з 01.10.2020 по 01.10.2020 для додаткової угоди № 6 від 01.10.2020;

- з 01.10.2020 по 09.12.2020 для додаткової угоди № 8 від 10.12.2020.

- з 01.10.2020 по 09.02.2021 для додаткової угоди № 13 від 10.02.2021 (додаткова угода № 13, хоча і стосується зменшення ціни електричної енергії по відношенню до попередньої додаткової угоди, якою змінювалася ціна (додаткової угоди № 8), але за нею ціна збільшена по відношенню до додаткової угоди № 6; тому, ціна за додатковою угодою № 13 повинна визначатися за наслідками коливання ціни у період з 01.10.2020 по 09.02.2021).

Таким чином, збільшення ціни у відповідних періодах повинне узгоджуватися з її збільшенням на ринку. У свою чергу, збільшення ціни на ринку та її коливання повинне підтверджуватися належними документами.

В оспорюваних додаткових угодах Сторони вказали, що збільшення ціни відбувалося за наслідками коливання цін на електричну енергію на ринку, яке відображене в експертних висновках Черкаської торгово-промислової палати.

Зокрема, відносно додаткових угод:

- № 1 від 03.03.2020 це висновок № О-86/03 від 06.02.2020;

- № 2 від 27.04.2020 - № О-274/01 від 08.04.2020;

- № 5 від 01.10.2020 - № О-563 від 02.09.2020;

- № 6 від 01.10.2020 - № О-563/03 від 10.09.2020.

Проте, експертні висновки не мітять відображення коливання ціни у відповідних періодах, які Суд вказав вище, а саме:

- експертний висновок № О-86/03 від 06.02.2020 містить відображення середньозваженої ціни за грудень 2019 року та січень 2020 року, хоча коливання ціни за додатковою угодою № 1 повинне було підтверджувати період з 13.01.2020 по 02.03.2020;

- експертний висновок № О-274/01 від 08.04.2020 містить відображення ціни станом на 02.03.2020 та 02.04.2020, хоча коливання ціни за додатковою угодою № 2 повинне було підтверджувати період з 03.03.2020 по 26.04.2020;

- експертний висновок № О-563 від 02.09.2020 містить відображення середньозваженої ціни за липень 2020 року та серпень 2020 року, хоча коливання ціни за додатковою угодою № 5 повинне було підтверджувати період з 05.08.2020 по 30.09.2020;

- експертний висновок № О-563/03 від 10.09.2020 містить відображення середньозваженої ціни за серпень 2020 року та вересень 2020 року, хоча додаткова угода № 6 взагалі укладена в один і той же день з додатковою угодою № 5, тобто 01.10.2020.

Відсутність у експертних висновках дослідження коливання цін саме у наведених періодах, необхідних для оцінки перед збільшенням ціни, вказує на те, що вони не підтверджують коливання ціни у відповідних періодах.

За таких обставин, Суд висновує, що сторони змінювали ціну електроенергії за додатковими угодами №№ 1, 2, 5 та 6 без належного визначення та підтвердження коливання цін у сторону їх збільшення за відповідні періоди, які передували укладенню кожної з них.

У свою чергу, зміна ціни електричної енергії за додатковими угодами № 3 та № 8 відбулася за наслідками зміни тарифів на послуги з передачі електричної енергії та з посиланням на пункт 7 частини 4 статті 36 Закону № 922-VІІІ.

Зокрема, за змістом наведеного пункту істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни регульованих цін (тарифів).

Укладений договір про закупівлю містить у пункті 5.4. умову про можливість зміни ціни за одиницю товару у випадках, передбачених статтею 36 Закону України про публічні закупівлі».

Отож, зміна ціни за одиницю товару за наслідками зміни тарифів на оплату послуг з передачі електричної енергії допускається як умовами договору, так і положеннями пункту 7 частини 4 статті 36 Закону № 922-VІІІ. У цьому контексті посилання Прокурора на відсутність у договорів умови щодо зміни ціни у разі збільшення тарифів не є обґрунтованими та суперечать наведеному.

Але такі зміни повинні бути пропорційними зміненим тарифам.

Так, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1329 від 11.07.2020 внесено зміни до постанови № 2668 від 10.12.2019 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ «НЕК «Укренерго» на 2020 рік». Внаслідок змін значення тарифу на послуги з передачі електричної енергії змінено з 155,40 грн за МВт/год до 240,23 грн за МВт/год, тобто збільшений на 0,08483 грн за кВт/год.

У свою чергу, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1998 від 04.07.2020 встановлений тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 312,76 грн за МВт/год, тобто збільшений на 0,07253 грн за кВт/год.

Водночас, додатковою угодою № 3 Сторони збільшили ціну на 0,101 грн за кВт/год, а за додатковою Угодою № 8 на 0,07731 грн за кВт/год.

У зв`язку з цим, збільшення ціни за додатковими угодами № 3 та № 8 відбулося всупереч положенням пункту 7 частини 4 статті 36 Закону № 922-VІІІ, оскільки воно не є пропорційним збільшеним тарифам.

Додаткова угода № 13, хоча і відображає зменшення ціни електричної енергії по відношенню до попередньої додаткової угоди, якою змінювалася ціна (додаткової угоди № 8), але за нею ціна збільшена по відношенню до додаткової угоди № 6, а тому збільшення ціни відбулося взагалі без оцінки коливання ціни у період з 01.10.2020 по 09.02.2021.

В доповнення до наведеного, Суд зазначає, що у постанові від 24.01.2024 у справі 922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду надала правові висновки щодо застосування положень Закону України «Про державні закупівлі» у частині можливості зміни ціни товару, але не більше ніж на 10 % від установленої за на слідками проведеної закупівлі у незалежності від кількості додаткових угод.

Зокрема, у пунктах 56-63 вона виснувала, що:

- у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 %від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору; тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених устатті 652 ЦК Українита пункті 2 частини п`ятоїстатті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (пункт 56);

- в іншому випадку не досягається метаЗакону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (пункт 57);

- наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятоїстатті 41 Закону № 922-VIII; у цьомуЗаконів редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі» (пункт 58);

- отже, вказана норма Закону № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку (пункт 59);

- зазначена норма була змінена Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), якимЗакон № 922-VIIIбуло викладено в новій редакції; у новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятоїстатті 41 Закону № 922-VIIIта доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії (пункт 60);

- отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятоїстатті 41 Закону № 922-VIIIне змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів (пункт 61);

- як убачається з пояснювальної записки до проєктуЗакону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії «ціновому демпінгу» коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі (пункт 62);

- за такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятоїстатті 41 Закону № 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати «ціновий демпінг» з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю (пункт 63).

З урахуванням такого висновку, Сторони не мали права на зміну ціни у договорі більш ніж на 10 % від установленої за наслідками проведеної закупівлі у незалежності від кількості додаткових угод.

Відтак, укладення договору постачання електричної енергії з однією ціною (1,668 грн) та її подальше підвищення на 65,93 % (до 2,53 грн), тобто більше ніж на 10 %, шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою зі сторони ТОВ «Енергогазрезерв» у межах договору № Е/191-20, а тому укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів торгів. Окреслені дії щодо укладення додаткових угод №№ 1, 2, 5, 6 та 13 не відповідають пункту 2 частини 4 статті 36 Закону № 922-VІІІ, а щодо укладення додаткових угод №№ 3 та 8 - пункту 2 частини 4 статті 36 та пункту 7 частини 4 статті 36 Закону № 922-VІІІ, у зв`язку з чим вони укладені з порушенням цих норм.

Щодо нікчемності спірних додаткових угод

Положеннями статті 204 ЦК України установлена презумпція правомірності правочину, зокрема, він є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, необхідні для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. За частиною 1 цієї статті правочин не може суперечити законодавству.

Законодавством також установлені підстави для визнання правочину недійсним. А саме, за змістом статті 215 ЦК України: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) (серед інших) вимог, які встановлені частиною 1 статті 203 цього Кодекс (частина 1); недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина 2).

Відтак, за вказаних правових норм недійсним є правочин, який укладений з порушенням діючого законодавства, а у випадку, коли законом передбачена недійсність правочину він є нікчемним.

Так, діюче законодавство передбачає недійсність договору закупівлі: договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини 4 статті 36 Закону № 922-VІІІ (стаття 37 Закону № 922-VІІІ).

Отже, оскільки додаткові угоди №№ 1, 2, 5, 6 та 13 укладені з порушенням пункту 2 частини 4 статті 36 Закону № 922-VІІІ, додаткові угоди №№ 3 та 8 з порушенням пункту 7 частини 4 статті 36 Закону № 922-VІІІ, а законом передбачені наслідки такого порушення їх нікчемність, тому вони є нікчемними на підставі частини 2 статті 215 ЦК України та статті 37 Закону № 922-VІІІ.

Суд також зазначає, що нікчемність першої додаткової угоди викликає нікчемність і інших наступних додаткових угод у ланцюгу збільшення ціни, оскільки очевидним є факт невідповідності збільшення ціни кожного разу по відношенню до договірної ціни електричної енергії (1,668 грн) більше ніж на 10 відсотків.

Щодо наслідків нікчемності спірних додаткових угод

У справі Суд установив, що правовідносини з постачання електричної енергії між КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» та ТОВ «Енергогазрезерв» регулювалися договором № Е/191-20, а тому і поставка електричної енергії, і оплата мали здійснюватися відповідно до його умов у частині вартості електричної енергії, яка визначена на рівні 1668 грн за 1 кВт/год. Отже, ТОВ «Енергогазрезерв» повинне було поставити КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» електричну енергію за цією ціною.

На виконання договору ТОВ «Енергогазрезерв» поставило КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» електричну енергію у загальній кількості 812749 кВт/год, а тому із застосуванням ціни на рівні 1,668 грн за 1 кВт/год (з ПДВ) загальна її вартість складає 1355665,33 грн з ПДВ, із розрахунку: 812749 кВт/год х 1,668 грн за 1 кВт/год (з ПДВ) = 1355665,33 грн (з ПДВ).

Натомість, КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» перерахувало ТОВ «Енергогазрезерв» у межах договору 1756461,71 грн, у зв`язку з чим різниця між цією сумою та сумою загальної вартості електричної енергії, яка підлягала поставці за ціною 1,668 грн за 1 кВт/год (з ПДВ), складає 400796,38 грн, із розрахунку: 1756461,71 грн 1355665,33 грн = 400796,38 грн.

Частиною 1 статті 216 ЦК України встановлене правило, за яким недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до частини 1статті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з пунктом 1 частини 3статті 1212 ЦК Україниположення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

У наведеній постанові від 24.01.2024 у справі 922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду надала також правові висновки щодо застосування положень статті 1212 ЦК України при вирішенні питання про повернення виконаного за недійсним правочином. Зокрема, у пункті 82 вказала, що кошти, підстава для набуття яких відпала, повинні бути повернутими за приписами статей 216, 1212 ЦК України.

Отже, при визнанні спірних додаткових угод нікчемними, підстава для оплати поставленої електричної енергії за ціною, встановленою у них, фактично відпала, а тому ТОВ «Енергогазрезерв» повинне повернути до обласного бюджету на підставі статті 670 ЦК України надлишково сплачені грошові кошти у сумі 400796,38 грн.

Суд враховує, що кошти підлягають поверненню саме до обласного бюджету Кіровоградської обласної ради, оскільки одним із джерел фінансування КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» для сплати комунальних витрат є у відповідності до пункту 5.8.2. Статуту КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» бюджетні кошти, які і були перераховані йому з обласного бюджету.

У позові Прокурор, хоча і здійснив правильний розрахунок суми, яка підлягає поверненню до бюджету, заявив вимоги про стягнення 400796,40 грн, що на 2 коп більше, ніж обрахована Судом сума, а тому вимоги про стягнення 2 коп не є обґрунтованими.

ВИСНОВКИ

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, Суд уважає, що:

- Прокурор, захищаючи інтереси держави, правомірно звернувся із позовом в інтересах Східного офісу Держаудитслужби та Кіровоградської обласної ради, які є належними державними органами у спірних правовідносинах, та довів, що вони не вживали своєчасні та належні заходи для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах;

- при укладенні додаткових угод №№ 1, 2, 5, 6, 13 КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» та ТОВ «Енергогазрезерв» змінювали ціну електроенергії у сторону збільшення без належного визначення та підтвердження коливання цін за відповідні періоди, які передували укладенню кожної з них, що є порушенням пункту 2 частини 4 статті 36 Закону № 922-VІІІ;

- при укладенні додаткових угод №№ 3 та 8 КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» та ТОВ «Енергогазрезерв» непропорційно змінили ціну електроенергії за наслідками зміни тарифів, що є порушенням пункту 7 частини 4 статті 36 Закону № 922-VІІІ;

- більш того Сторони взагалі не мали права на зміну ціни у договорі більш ніж на 10 % від установленої за наслідками проведеної закупівлі у незалежності від кількості додаткових угод, а тому укладення додаткових угод №№ 1, 2, 3, 5, 6, 8 та 13, за якими ціна збільшилася з 1,668 грн до 2,53 грн, тобто на 65,93 %, є порушенням пункту 2 частини 4 статті 36 Закону № 922-VІІІ;

- оскільки додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 5, 6, 8, 13 укладені з порушенням положень частини 4 статті 36 Закону № 922-VІІІ вони є нікчемними на підставі частини 2 статті 215 ЦК України та статті 37 Закону № 922-VІІІ;

- за наслідками недійсності додаткових угод підстава для оплати поставленої електричної енергії за ціною, встановленою у них, фактично відпала, а тому ТОВ «Енергогазрезерв» повинне повернути до обласного бюджету Кіровоградської обласної ради на підставі статей 216 та 1212 ЦК України надлишково сплачені грошові кошти у сумі 400796,38 грн.

На підставі викладеного позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню у частині стягнення 400796,38 грн, натомість вимоги про стягнення 2 коп задоволенню не підлягають.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовими витратами у справі є витрати Прокурора на сплату судового збору у сумі 6011,95 грн, сплачені платіжною інструкцією № 3081 від 25.12.2023.

Пункт 1 частини 2 статті 129 ГПК України встановлює, що судовий збір покладається у разі задоволення позову на відповідача, а тому судовий збір покладається на ТОВ «Енергогазрезерв».

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (розташованого за адресою: 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 127, каб. 1; ідентифікаційний код 36860996) на користь Кіровоградської обласної ради (розташованої за адресою: 25022, м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, буд. 1; ідентифікаційний код 2223982) до обласного бюджету (розрахунковий рахунок UA 4189999803064000011001 в ДКСУ м. Києва, ГУК у Кіровоградській області/Кіров.обл./21080600, ЄДРПОУ 37918230) 400796,38 грн надмірно сплачених коштів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (розташованого за адресою: 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 127, каб. 1; ідентифікаційний код 36860996) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (розташованої за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, буд. 4; ідентифікаційний код 02910025) 6011,95 грн компенсації по сплаті судового збору.

4. У задоволенні позовних вимог про стягнення 2 коп відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення Суд склав 04.04.2024

Суддя М.К. Закурін

Копії рішення направити в електронній формі до Електронного кабінету керівнику Кіровоградської обласної прокуратури, Східному офісу Держаудитслужби, Кіровоградській обласній раді, ТОВ "Енергогазрезерв" та Комунальному некомерційному підприємству "Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради".