Ухвала суду № 118128565, 04.04.2024, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4165/24-Е

Провадження № 2/522/3947/24

УХВАЛА

04 квітня 2024 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Іордановим Віталієм Пилиповичем до Одеської обласної прокуратури про звільнення майна з-під арешту, в якій просить: усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпоряджання скасувати арешт майна, накладений 12.05.2009 слідчим Чорноморської транспортної прокуратури ОСОБА_2 на майно ОСОБА_1 , зокрема, несамохідну плавмайстерню №859 (місцезнаходження майна: Одеська обл., Іллічівська, смт Олександрівка, реєстраційний номер іншого майна: 1-030118).

При зверненні з позовом до суду в обґрунтування підсудності позивач зазначає, що звертається до Приморського районного суду м.Одеси відповідно до ч. 2 ст.27ЦПК України за місцезнаходженням відповідача.

Розглядаючи питання про відкриття провадження у справі, суд вважає, що вищевказаний позов слід направити за підсудністю за таких підстав.

Параграфом 3 глави 2ЦПК України врегульовані питання територіальної юрисдикції (підсудності) позовів, що пред`являються в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з правил загальної підсудності у відповідності до ч. 2ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Разом з цим, приписами ч. 2 ст. 30 ЦПК України визначено, зокрема, що позовипро зняттяарешту змайна пред`являютьсяза місцезнаходженнямцього майнаабо основноїйого частини (виключна підсудність).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Верховний Суд в постанові від 10.10.2019 в справі №61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ЦПК України.

Предметом позову у даній справі є скасування арешту з майна, зокрема, несамохідної плавмайстерні №859.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги безпосередньо стосуються зняття арешту з майна, а тому повинні розглядатися за правилами виключної підсудності.

Так, майно - несамохідна плавмайстерня АДРЕСА_1 , що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Іллічівського міського суду Одеської області.

З огляду на викладене, вказана цивільна справа, з урахуванням правил виключної підсудності відноситься до територіальної юрисдикції Іллічівського міського суду Одеської області.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).

Таким чином, дана справа не підсудна Приморському районному суду м. Одеси та з урахуванням положень п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, вказаний позов підлягає передачі на розгляд до суду за місцем знаходження майна, тобто до Іллічівського міського суду Одеської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31-32 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про звільнення майна з-під арешту, - передати за підсудністю до Іллічівського міського суду Одеської області (68001, м.Чорноморськ, вул. Праці, 10).

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягомп`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Ю.І. Ковтун