Ухвала суду № 118127785, 04.04.2024, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/545/24

Номер провадження 1-кп/504/506/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2024 рокусмт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області:

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ; обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши в залі суду в смт. Доброслав обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №22023160000000353 від 06.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

до Комінтернівського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

Ухвалою суду в судовому провадженні призначено судовий розгляд.

В ході судового розгляду, прокурор звернувся до суду з клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи таке тим, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що передбачений ч. 2 ст. 114-2 КК України. На думку прокурора існують ризики поза процесуальної поведінки обвинуваченого, які полягають у тому, що обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на свідків кримінального провадження, а також продовжити злочинну діяльність та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Перешкодити зазначеним ризикам може продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав вищевказане клопотання.

Захисник, в судовому засіданні вказав, що ризики визначені прокурором є недоведені. Обвинувачений, будучи обізнаним про проведення з ним слідчих дій, тривалий час перебував на волі, не вживав будь-яких заходів спрямованих на ухилення від органів досудового розслідування. Сама по собі тяжкість інкримінованого обвинуваченому діяння не може бути підставою для застосування будь-якого запобіжного заходу, свідки сторони обвинувачення вже допитані на стадії досудового розслідування, у клопотанні відсутня визначена форма впливу на свідків провадження, а тому ризику впливу на свідків не існує. Обвинувачений пройшов поліграф на стадії досудового розслідування. З цих підстав, захисник звернувся до суду з клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 із тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений, в судовому засіданні повідомив, що ризики перелічені прокурором у клопотанні є недоведені, оскільки він має соціальні зв`язки, знаючи про кримінальне провадження, що було зареєстроване відносно нього, він не вживав заходів, щодо переховування від суду. Обвинувачений підтримав думку захисника, щодо можливості зміни запобіжного заходу

Дослідивши клопотання учасників провадження та вислухавши думки прокурора, захисника обвинуваченого, обвинуваченого суд дійшов до таких висновків.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 ч.1 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, впливати на осіб, що беруть участь провадженні в процесуальному статусі свідків. (ст. 177 КПК України).

Суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування..

На стадідосудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжено судом.

Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому, саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з такого.

Суд враховує можливу причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. Вказане підтверджується усією сукупністю наявних у кримінальному провадженні матеріалів. Відомості, викладені в реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення.

Щодо продовження існування передбачених ризиків поза процесуальної поведінки обвинуваченого, то в цій частині суд зазначає про таке.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.114-2 КК України, яке є тяжким за правилами ст. 12 КК України. Санкція інкримінованого діяння передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років. Обвинувачений не має тісних соціальних зв`язків. Обвинувачений є непрацевлаштованим, малолітніх дітей на утриманні не має, одружений.

Таким чином, аналізуючи соціальні зв`язки обвинуваченого у співвідношенні із тяжкістю покарання, що може йому загрожувати у цьому провадженні, суд приходить до висновку, що ризик втечі обвинуваченого від суду є достатньо вагомим.

Доводи сторони, захисту про те, що обвинувачений, ще з липня 2023 року виявляв добросовісну процесуальну поведінку та брав невимушену участь у слідчих діях, які проводились стороною обвинувачення судом враховуються, проте суд зазначає, що обвинуваченому інкримінується вчинення кримінального правопорушення після зазначених захисником подій, а саме у середині серпня 2023 року. З цих підстав суд відхиляє доводи захисту у цій частині.

Також, є доведеним ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик незаконного впливуобвинуваченогонасвідків,оскільки кримінальне провадження знаходяться на стадії судового розгляду, на даний час свідки кримінального провадження не допитані безпосередньо судом і лише такий допит може бути покладений в основу судового рішення за наслідками розгляду провадження. Обвинувачений маючи можливість вільного пересування, будучи на волі може здійснювати тиск на свідків, з метою змінити покази або надати вигідні покази суду. Відтак суд вважає, що ризик можливого незаконного впливу на таких осіб, зі сторони обвинуваченого в рамках даного кримінального провадження має місце.

Разом з тим, суд вважає недоведеними ризик визначений у клопотанні прокурора продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, оскільки окрім того, що вказаний ризик наведений в клопотанні, такий жодним чином не обґрунтований, а клопотання не містить будь-яких доводів, щодо того в чому саме будуть полягати такі ризики. Більше того, стороною обвинувачення інкримінується обвинуваченому вчинення закінченого злочину, тому незрозумілим є той факт, до продовження якого саме злочину може вдатися обвинувачений. Тому такий ризик, на переконання суду є непідтвердженим.

Також на переконання суду, прокурором не доведено ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки такий ризик зводиться до можливості видалення акаунту у соціальній мережі. Разом з тим, видалення акаунту може здійснити будь-яка особа котрій відомі відповідні дані, щодо доступу до такого акаунту.

Отже, підстави, що існували на час обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 не відпали.

Враховуючи наведене, на даному етапі кримінального провадження саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого і зможе запобігти ризикам, що доведені прокурором переховування від суду, впливу на не допитаних у провадженні свідків.

Застосування інших запобіжних заходів, як то домашній арешт чи особисте зобов`язання суд вважає за неможливим, з огляду на вищевказані обставини.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_8 запобіжний захід тримання під вартою на 60 днів.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст.183КПКУкраїни під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статею 114-2 Кримінального кодексу України.

Застосування вказаної норми є правом, а не обов`язком.

Враховуючи викладене, а також, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.114-2 КК України, за формулюванням обвинувачення - здійснення ним поширення інформації про місце розташування ЗСУ, що в умовах воєнного стану є діяння, що має посилену суспільну небезпеку, суд вважає за необхідним не визначати розмір застави на даному етапі.

З цих підстав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає. Захисник не навів жодних нових обставин, які б не були відомі суду під час продовження запобіжного заходу обвинуваченому.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 199, 201, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на шістдесят днів до 02.06.2024 року включно, без визначення розміру застави.

Копію ухвали надіслати/вручити учасникам судового провадження.

Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для організації її виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1