Рішення № 11812461, 18.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2010 р.Справа № 10/127-10-3597 за позовом Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРК-ТРАНС»

про стягнення 7389,16грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ДП «Іллічівський морський торговельний порт»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «МАРК-ТРАНС»7389,16 грн. боргу за послуги з відвантаження вантажу, що надані позивачем на підставі відповідних заявок відповідача.

          Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, які відправлені відповідачу на адресу, що зазначена у позові та являється адресою, за якою відповідач зареєстрований в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 27.08.2010р., відповідачем одержані, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судовому засіданні та в силу в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, з огляду також на те, що 18.10.2010р. закінчився двомісячний строк вирішення спору у даній справі, який встановлений вимогами ст.69 ГПК України.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд встановив:

16.07.2009р. відповідач звернувся до позивача з листом №16, в якому просив позивача здійснити відвантаження вантажу у контейнері MSWU9046082 по наряду №1 від 15.07.2009р., з гарантією оплати наданих послуг.

На виконання цього замовлення позивачем надані замовлені відповідачем послуги, що підтверджується товарно-транспортною накладною №01ААТ, складений розрахунок наданих послуг №Є/12572 та виставлений відповідачу рахунок на оплату наданих послуг №Э/12572 від 17.08.2009р. на суму 7230,16 грн.

Поряд з цим судом встановлено, що на підставі наряду №888 від 07.10.2009р., згідно з яким, відповідачем замовлено позивачу надання послуг з відвантаження вантажу у контейнерах №KKTU7210737, KKTU7884945, KKTU7186651, позивач надав замовлені відповідачем послуги, що підтверджується видатковими ордерами №11551, №11552, №11553 від 07.10.2010р. та виставив відповідачу рахунок на оплату наданих послуг №И/19992 від 20.10.2009р. на суму 95,40 грн.

Також на підставі наряду №895 від 26.10.2009р., згідно з яким, відповідачем замовлено позивачу відвантаження вантажу у контейнерах №TRLU9756233, PRSU2904120, позивач надав замовлені відповідачем послуги, що підтверджується видатковими ордерами №13806, №13805 від 27.10.2009р. та виставив відповідачу рахунок на оплату вказаних послуг №И/22078 від 31.10.2009р. на суму 63,60 грн.

Вищевказані рахунки на оплату наданих послуг, які позивач надіслав відповідачу 07.07.2010р., останній одержав 13.07.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №696, але надані позивачем послуги, загальною вартістю 7389,16 грн. позивачу не сплатив, що і зумовило звернення відповідача до суду з даним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов’язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У ч.1 ст.11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Як вище встановлено господарським судом, позивач на підставі відповідних замовлень відповідача надав останньому послуги з відвантаження вантажу, загальна вартість яких становить 7389,16 грн. та виставив відповідачу відповідні рахунки на оплату наданих послуг, які відповідач одержав 13.07.2010р.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Водночас вимогами ч.2 ст.530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, здійснити оплату наданих позивачем послуг відповідач зобов’язаний в строк до 20.07.2010р.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із матеріалів справи випливає, що відповідач не оплатив позивачу надані останнім послуги, як в строк до 20.07.2010р., так і в подальшому.

Таким чином заборгованість відповідача за надані позивачем послуги становить 7389,16 грн. і жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, що спростовують його наявність, які суд витребував у відповідача в ухвалі від 06.10.2010р., відповідач до суду не надав.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог ДП «Іллічівський морський торговельний порт», а отже і їх задоволення.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРК-ТРАНС» (65125, м. Одеса, вул. Успенська, 47, кв.11, код ЄДРПОУ 35697838) на користь Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»(68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, р/р 26009114761 в філії ВАТ «МТБ»в м. Іллічівськ, МФО 388498, код ЄДРПОУ 01125672) основний борг в сумі 7389 (сім тисяч вісімдесят дев’ять) грн. 16 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя

Повне рішення складено 18 жовтня 2010 року.