Рішення № 11812321, 18.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2010 р.Справа № 24/206-09-5999 За позовом: Закритого акціонерного товариства „Саламандра-Україна” до відповідача: „Борисівського сільськогосподарського виробничого кооперативу”

про зворотну вимогу (регрес) по відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок ДТП у сумі 70941,81грн.

Головуючий суддя: Оборотова О.Ю.

Судді: Смелянець Г.Є.

Никифорчук М.І.

За участю представників:

від позивача: Прибитько І.В. на підставі довіреності від 28.11.2009р.;

від відповідача: Климук А.П. на підставі довіреності від 09.12.2009р.

Суть спору: Закрите акціонерне товариство „Саламандра-Україна” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача „Борисівського сільськогосподарського виробничого кооперативу” про зворотну вимогу (регрес) по відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 70941,81 грн.

В обґрунтування позову, позивач послався на те, що він сплатив вигодонабувачу суму страхового відшкодування, то ж на підставі ст.27 Закону України “Про страхування” має право зворотної вимоги (регресу) до особи, відповідальної за завдані вигодонабувачу збитки.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.12.2009р. суддею порушено провадження у справі №24/206-09-5999.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2010р. строк розгляду справи продовжено до 27.02.2010р. за клопотанням сторін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.02.2010р. строк розгляду справи продовжено до 27.03.2010р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.03.2010р. строк розгляду справи продовжено до 27.04.2010р. за клопотанням сторін.

Відповідач 15.03.2010р. надав до суду заперечення, відповідно до яких просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 23.04.2010р. справу №24/206-09-5999 передано на колегіальний розгляд у складі колегії суддів: Оборотової О.Ю., Панченко О.Л., Смелянець Г.Є.

Ухвалою господарського суд Одеської області від 23.04.2010р. справу №24/206-09-5999 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Оборотової О.Ю., суддів Панченко О.Л. та Смелянець Г.Є.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Одеської області №133а-р від 22.06.2010р. у складі колегії була здійснена заміна судді Смелянець Г.Є. на суддю Никифорчук М.І., у зв’язку із перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою господарського суд Одеської області від 23.06.2010р. справу №24/206-09-5999 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Оборотової О.Ю., суддів Панченко О.Л. та Никифорчук М.І.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області №209-р від 02.08.2010р. у складі колегії була здійснена заміна судді Панченко О.Л. на суддю Смелянець Г.Є., у зв’язку із перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою господарського суд Одеської області від 02.08.2010р. справу №24/206-09-5999 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Оборотової О.Ю., суддів Смелянець Г.Є. та Никифорчук М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.10.2010р. строк розгляду справи продовжено до 17.10.2010р. за клопотанням сторони.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

Згідно з договором №194 від 11.01.2007р. про добровільне страхування транспортного засобу - автомобіля „ МАЗДА-3” (державний номер ВН 7244 ВА), укладеним між Одеською філією Страхового Акціонерного товариства закритого типу «Саламандра-Лтава»та Урсу В.Ф., страховик (позивач) у разі настання страхового випадку, здійснює виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу та/або застрахованому додатковому обладнанню внаслідок настання страхового випадку в порядку і на умовах, визначених цим договором.

10 березня 2007 року о 15 год. 40 хвилин на автотрасі Київ-Одеса у Біляєвському районі Одеської області відбулась ДТП за участю автомобіля „ МАЗДА-3” (державний номер ВН 7244 ВА) під керуванням страхувальника Урсу В.Ф. та „ Нива-Шевроле” (державний номер ВН 1600 В А), під керуванням Ватаманюка Івана Дмитровича, внаслідок якої автомобілю „ МАЗДА-3” завдано технічних пошкоджень, що підтверджується довідкою Біляєвського РВ УМВС в Одеській області від 13.03.2007р.

Власником транспортного засобу „ Нива-Шевроле” (державний номер ВН 1600 В А) є підприємство СВК «Борисівський»головою правління якого є водій Ватаманюк І.Д.

10.03.2007р. позивачем проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складено протокол огляду транспортного засобу від 10.03.2007р.

12 березня 2007р. страхувальник Урсу В.Ф. звернувся до позивача з заявою про здійснення страхової виплати, після чого був складений акт №102 від 22.03.2007р. автотоварознавчої експертизи ВАТ «Одесса-Авто» визначення вартості відновлювального ремонту, матеріальних збитків по автомобілю „ МАЗДА-3”(державний номер ВН 7244 ВА) в наслідок ДТП на підставі протоколу огляду пошкодженого транспортного засобу від 13.03.2007р., яким встановлена сума матеріальних збитків пошкодженому транспортному засобу - 124704грн.

14.07.2007р. на підставі звіту оціночної компанії «Аттика Плюс» №114ОД від того ж числа «Про визначення залишкової вартості автомобіля„МАЗДА-3” внаслідок ДТП», позивачем складено страховий акт №1373.03.07 та розрахунок розміру страхового відшкодування, яке склало 69725,81грн. (розрахунок суми: сума матеріального збитку по експертизі 124704,00 за мінусом залишкової вартості автомобіля 40 097,79 та франшизи за договором страхування 14 880,40) та 1216грн. за проведення експертної оцінки вартості відновлювального ремонту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

          Згідно до ч. 1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У результаті настання страхового випадку, сума страхового відшкодування була виплачена страхувальнику в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: №69 від21.03.2007р., №171 від 18.07.2007р., №212 від 05.09.2007р., №211 від 04.09.2007р., №209 від 30.08.2007р., №174 від 24.07.2007р. (т.1 а.с.16-21).

Відповідно до чинного законодавства реалізація страховиком права регресної вимоги можлива тільки після виплати страховиком страхового відшкодування та одержання його страхувальником (правонаступником страхувальника або особою, визначеною умовами договору страхування).

Отже, виплативши страхове відшкодування, позивач набуває право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Частиною 1 статті 1166 ЦК встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Крім того, аналогічні вимоги містить і стаття 993 ЦК України.

Положеннями ч.1 ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, згідно зі статтею 34 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року № 1961-IV страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 19.06.2007р. встановлено, що водієм „ Нива-Шевроле” (державний номер ВН 1600 ВА) Ватаманюк І.Д. скоєно правопорушення, передбачене ст.124 ч.1 КпАП України, а саме порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, проте провадження по вказаній справі судом закрите з огляду на сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності, встановлені ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тобто, у даному випадку провадження в адміністративній справі припинено не за відсутністю події і складу правопорушення у діях Ватаманюка І.Д., а саме за спливом строків притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

Посилання представника відповідача у судових засіданнях та запереченні на позов на те, що вказана постанова оскаржена до Апеляційного суду Одеської області та скасована, судом до уваги не приймаються, оскільки є голослівними та не підтверджені відповідними доказами.

Таким чином, вказана постанова Біляївського районного суду Одеської області від 19.06.2007р. є чинною і тому є належним доказом, підтверджуючим скоєння порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, оскільки це встановлено органом, який, відповідно із ст.ст.213, 221 КпАП України, уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Доказів, які б спростовували факт скоєння водієм „ Нива-Шевроле” (державний номер ВН 1600 ВА), що належить СВК «Борисівський» Ватаманюк І.Д. адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, відповідачем всупереч вимог ст.33 ГПК України до господарського суду не надано, хоча розгляд справи неодноразово відкладався, при цьому відповідач належним чином повідомлявся про час і місце всіх судових засідань, його представник був присутній у судових засіданнях і мав можливість надавати докази по справі.

Відповідно до ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (в даному випадку –транспортним засобом), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Під час прийняття рішення суд вирішує окрім питання, чи мали місце обставини якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами це підтверджується, зокрема, і наявність фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, та доказів на їх підтвердження.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено обставини та подано будь які докази які б спростували позовні вимоги позивача.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

08.02.2010р. позивач Страхове Акціонерне товариство закритого типу «Саламандра-Лтава»змінило назву на Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія Саламандра-Україна»та 31.08.2010р. - на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра-Україна».

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат по держмиту у сумі 709,42грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. на відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з „Борисівського сільськогосподарського виробничого кооперативу” (68100, Одеська область, Татарбунарський район, с.Борисівка, вул. Жовтнева,78, код ЄДРПОУ 32199812) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна»(36000, м. Полтава, вул. Пушкіна,47, код ЄДРПОУ 13934129, р/р2650205269 в АБ «Кліринговий Дім», м.Київ, МФО 300647) збитки в порядку регресу в сумі 70941 (сімдесят тисяч дев’ятсот сорок одну) гривню 81 копійку, витрати по сплаті державного мита в сумі 709 (сімсот дев’ять) гривень 42 копійки, витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) гривень.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Рішення підписано 20.10.2010 р.

Головуючий суддя Оборотова О.Ю.

Смелянець Г.Є.

Никифорчук М.І.