Рішення № 11812201, 11.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2010 р.Справа № 26/97-10-2463 Господарський суд Одеської області у складі : суддіНикифорчука М.І. при секретареві Черновій О.В.

за участю представників :

Від позивача: Мурзенко М.В. за довіреністю від 08.04.2010р.;

Від відповідача 1: не зявився;

( представник відповідача ОСОБА_1 діючий за довіреністю від 16.08.2010р. був присутнім на засіданнях суду 18.08.2010р.,06.09.2010р., 22.09.2010р.)

Від відповідача 2:Берін Б.М. за дорученням від.04.10.2010р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРАМАКС";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУТЕК"

до відповідача 2: ПП “Берен”;

про стягнення 15548,87грн., -

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИРАМАКС” ( далі - Позивач) звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУТЕК” ( далі Відповідач ) про стягнення 15548, 87 грн. посилаючись на наступне.

12 листопада 2007 року між сторонами у справі укладений договір № 12/11, згідно умов якого Позивач поставляє Відповідачеві товар штабелер напівелектричний DYС 15-30 загальною вартістю 12915 грн. 00 коп.

По видатковій накладній № ВМ-0000098 від 13 листопада 2007 р. та довіреності до неї серії ЯОП № 218160 Позивач відвантажив уповноваженої Відповідачем особі товару на суму 12915 грн.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що оплата товару здійснюється протягом трьох банківських днів з дати реалізації товару третім особам.

Пунктом 8.2 Договору визначено, що у випадку прострочення покупцем строків оплати більше ніж на 2 дні покупець ( відповідач ) сплачує з третього по десятий день прострочки пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Пунктом 8.3 Договору визначено, що у випадку повторного прострочення платежу більше ніж на 10 днів покупець сплачує штраф в розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Таким чином, загальний борг відповідача складає - основний борг в розмірі 12915 грн. 00 коп., штраф в розмірі 2583 грн. 00 коп. та пеня в розмірі 50 грн. 87 коп.

Дотеперішнього часу відповідач вказану вище суму боргу позивачеві не сплатив, що свідчить про порушеними з його боку приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Заперечуючи проти позову відповідач надав відзив, у якому зазначив наступне.

Після укладення вказаного договору відповідач повідомив позивача про продажу штабелера. В звязку з чим позивач надав рахунок № 105 від 27.11.2007 р. для перерахування 13615 грн. Платіжним дорученням № 735 від 28.11.2007 р. позивачу було перераховано 13615 грн., тобто відповідач повністю розрахувався за поставлений та проданий штабелер.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача додав до відзиву на позов вказані платіжне доручення, рахунок та виписку банку по вказаному рахунку.

На підставі викладеного відповідач вважає вимоги позивача безпідставними і просить у позові відмовити.

Крім того, в засіданні суду 18 серпня 2010 р. представником відповідача надано суду копія першої сторінки товарно - транспортної накладної серії 01АА від 09 липня 2009 р. та зазначив що по цій накладній позивачеві був повернутий товар на суму 10000 грн. автопідприємства ПП „БЕРЕН”. Також у цьому ж засіданні суду представник відповідача надав суду заяву про продовження строку вирішення справи.

Ухвалою суду від 18 серпня 2010 р. по заяві відповідача строк вирішення спору по справі продовжений на 15 днів до 06 вересня 2010 р.

Також в засіданні суду 06 вересня 2010 р. представник відповідача надав клопотання про залученням ПП „БЕРЕН” (м.Одеса, вул. Атамана Головатого, 102-а) до участі у справі у якості відповідача.

Крім того, 06.09.2010 р. позивач надав суду письмові пояснення, відповідно до яких, зокрема, твердження відповідача про сплату за отриманий штабелер не відповідає дійсності, оскільки відповідачеві згідно накладної № ВМ - 0000104 від 28 листопада 2007 р. відпущений інший штабелер вартістю 13515 грн., який і був ним оплачений.

Штебелер поставлений відповідачеві по накладній № ВМ-0000098 від 13 листопада 2007 р. та довіреності до неї серії ЯОП № 218160 на суму 12915 грн. ним не сплачений.

Ухвалою суду від 06 вересня 2010 р. ПП „Берен” було залучено до участі у справі у якості іншого відповідача.

11.10.210 р. ПП “Берен” надало відзив, згідно змісту якого ПП не є належним відповідачем у справі, оскільки наявна у справі товарно - транспортна накладна серії 01АА від 09 липня 2009 р. відсутня у ПП “Берен” взагалі. Крім того ПП “Берен” зазначає, що ТОВ „Баутек” не залучав ПП “Берен” до перевезення штабеля оскільки жодних відносин між ПП “Берен” та ТОВ „Баутек” не існує. На підставі викладеного ПП “Берен” просить вважати його неналежним відповідачем.

Під час розгляду справи 11.10.2010 р. від представника відповідача до суду надана заява про відкладення розгляду даної справи у звязку з тим, що представник відповідача адвокат ОСОБА_1 зайнятий в іншому засіданні суду, про що до заяви додана копія судової повістки Іллічівського міського суду Одеської області на імя ОСОБА_2 та копія довіреності виданої ОСОБА_2 - ОСОБА_1 на представництво інтересів ОСОБА_2 у судах.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки неявка представника відповідача у засідання суду, у даному випадку, на думку суду, не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами згідно правил ст. 75 ГПК України, оскільки представник відповідача ОСОБА_1 діючий за довіреністю від 16.08.2010р. був присутнім у засіданнях суду 18.08.2010р.,06.09.2010р., 22.09.2010р. на який відбувався розгляд справи по суті із дослідженням наданих ним же доказів.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до приписів статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами у справі був укладений вищевказаний договір.

По вказаним вище витратній накладній та довіреності до неї виданої відповідачем на імя Гаврика Є.В. на отримання від позивача штабелера напівелектричного у кількості однієї штуки, уповноваженою особою відповідача Гавриком Є.В був отриманий вказаний товар, про що свідчить підпис уповноваженої особи у вказані накладній та зазначення у накладній реквізитів вказаної довіреності.

Аналізуючи викладене суд вважає, що вказаними доказами доводиться факт отримання відповідачем від позивача вказаного товару на вказану у накладній суму - 12915 грн.

Згідно п.4.1 Договору оплату за товар покупець ( відповідач ) зобовязаний перерахувати на розрахунковий рахунок продавця після реалізації товару третім особам протягом 3 /трьох/ банківських днів. Фактом реалізації товару видається відвантаження товару третім особам зі складу покупця.

Зі вказаного пункту договору на думку суду виливає, що підставою для оплати за штабелера є реалізація його третім особам.

З наданих представником відповідача вищевказаних доказів - рахунка-фактури № ВМ-000105 від 27 листопада 2007 р. на суму 13515 грн., платіжного доручення № 735 від 28.11.2007 р. про перерахування позивачеві 13515 грн. за штебелер та виписки банку „Південний” від 28.11.2007 р., на думку суду випливає, що позивачем був виставлений вказаний рахунок відповідачеві на оплату штабелера і який в свою чергу його сплатив.

Тобто, з приведеного випливає, що відповідач повністю розрахувався за поставлений та проданий штабелер.

Разом з цим суд звертає увагу на наступне.

З наданої позивачем накладній № ВМ-0000098 виливає вартість штабелера - 12915грн.

З наданого відповідачем рахунка № ВМ-000105 випливає вартість штабелера - 13515 грн. При цьому назва штабелера у вказаних документах тотожня.

Відтак, суд погоджується з твердженнями позивача що отриманий відповідачем штабелер по накладній № ВМ-0000098 від 13 листопада 2007 р. на суму 12915 грн. є іншим ніж штебелер зазначений у рахунку № ВМ-000105 і отже ним не сплачений.

Відносно заперечень відповідача про повернення вказаного ним штабелера позивачеві по товарно - транспортній накладній серії 01АА від 09 липня 2009 р. суд зазначає наступне.

З аналізу першої сторінки вказаної ТТН, яку надав суду представник відповідача, випливає, що у ній не зазначено : 1 - назва вантажовіправника; 2- немає даних про прийняття вантажу вантажоодежувачем Вирамакс.

Тобто доказів про повернення штабелеру позивачеві відповідач, на думку суду, не надав.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем надана суду тільки копія першої сторінки цієї ТТН.

Залучений до участі у справі представник ПП „Берен” пояснив у засіданні суду, що у ПП „Берен” цієї ТТН немає взагалі.

З приведеного на думку суду випливає, що оскільки вказаної ТТН немає в оригіналі взагалі ані у відповідача ані у ПП „Берен” тому і дослідити її та надати їй певну оцінку у порядку ст. 43 ГПК України суд обєктивно неспроможній. Таким чином, суд не приймає до уваги вказану копію першої сторінки ТТН як доказ повернення позивачеві штабелеру.

За таких обставин суд відхиляє доводи відповідача про повернення позивачеві штабелеру як безпідставні.

Аналізуючи вищеприведене у сукупності суд вважає, що вимоги позивача є доведеними наявними у справі доказами і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУТЕК" (67842, Одеська область, Овідіопольський район, с. Дальник, пров. Колхозний, буд.1-а, код ЄДРПОУ 34463081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРАМАКС" (65005, м.Одеса, вул. Бугаївська 21, офіс 606, код ЄДРПОУ 34930170) суму основного боргу у розмірі 12915 (дванадцять тисяч девятсот п'ятнадцять)грн., пені у розмірі 50 (пятдесят) грн. 87 коп., штрафу у сумі 2583 (дві тисячі пятсот вісімдесят три) грн., державного мита у розмірі 155 (сто пятдесят пять) грн. 49 коп., витрати з інформаційно - технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

ПП “Берен”від цивільної відповідальності по даній справі звільнити.

Суддя

Повне рішення складено 18 жовтня 2010 р.