Рішення № 11812188, 15.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2010 р.Справа № 16/127-10-3373 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: Добрянський В.Л. за довіреністю № 01 від 11.01.2010р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно зі ст. 77 ГПК України справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Укрхліббуд” до товариства з обмеженою відповідальністю "Пікар” про стягнення 67 200 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Укрхліббуд” (далі по тексту –ВАТ „Укрхліббуд”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Пікар” (далі по тексту ТОВ „Пікар”) про стягнення з відповідача 67200 грн. загальної заборгованості, у тому числі суму сплачених авансів у розмірі 56000 грн. та штрафу у розмірі 11200 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням ТОВ „Пікар” прийнятих на себе за договором підряду № 12/04 - 2010 від 12.04.2010р. зобов’язань щодо виконання підрядних робіт у встановлений строк та у повному обсязі.

Відповідач, згідно з запереченнями на позов, наданими у судовому засіданні 15.10.2010р. визнав наявність заборгованості перед позивачем у сумі 28000 грн., проти задоволення іншої частини позовних вимог заперечував, зазначаючи про часткове виконання ним підрядних робіт з укрупненої зборки металоконструкцій на суму 28000 грн., а також на неправомірність застосування штрафних санкцій за неякісне виконання підрядних робіт.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.

12.04.2010р. між ВАТ „Укрхліббуд” (Замовник) та ТОВ „Пікар” (Підрядник) був укладений договір № 12/04-2010, відповідно до умов якого Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе зобов’язання з виконання робіт з монтажу металоконструкцій (загальною вагою 60 тон).

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з статтею 2 договору підряду сторонами було обумовлено, що вартість робіт складає 168000 грн. Оплата здійснюється у два етапи: авансовий платіж у розмірі 40% вартості робіт, що складає 67200 грн. протягом 3-х банківських днів з моменту підписання даного договору, остаточний розрахунок у розмірі 60%, що складає 100800 грн., здійснюється на підставі акту приймання-передачі протягом 3-х днів з моменту підписання цього акту. Оплата здійснюється безготівковим платежем на розрахунковий рахунок Підрядника (п.4.1 договору).

На виконання умов договору підряду № 12/04-2010 від 12.04.2010р. Замовником було перераховано відповідачеві в якості авансу грошові суми у розмірі 1000 грн. (22.04.2010р.), 15000 грн. (23.04.2010р.), 40000 грн. (12.05.2010р.), що підтверджується випискою позивача, а також листами ВАТ „Укрхліббуд” № 452/1 від 06.09.2010р. та № 482 від 23.09.2010р, якими позивач повідомляв про зміну призначення платежу у платіжних дорученнях, якими перераховувалися вищевказані суми. Під час розгляду даної справи відповідачем факт одержання авансу у сумі 56000 грн. за договором № 12/04-2010 від 12.04.2010р. не заперечувався.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Як вбачається зі змісту статті 3 договору підряду Підрядник був зобов'язаний виконати роботи протягом 30 днів з моменту підписання договору. При виникненні обставин, які не залежать від Підрядника та перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки, останній може поставити перед Замовником питання щодо їх перегляду. Рішення про перегляд строків оформлюється додатковою угодою.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2010р. ТОВ „Пікар” звернулося до позивача із листом за вих. № 2, в якому повідомляло про неможливість повного виконання робіт у встановлені договором строки через прострочення позивачем авансування робіт.

Додаткової угоди щодо продовження строків виконання робіт між сторонами по справі укладено не було. Слід зауважити, що припинення фінансування виконання робіт після сплати на прикінці квітня та початку травня 2010р. майже повної суми авансу (56000 грн. з 67200 грн.), за переконанням суду, у жодному разі не позбавляло відповідача до червня 2010 року виконати прийняті на себе зобов’язання з виконання підрядних робіт.

В свою чергу, листом за вих.№ 255/1 від 04.06.2010р. позивач повідомив ТОВ „Пікар” про розірвання договору підряду № 12/04-2010 від 12.04.2010р. з 03.06.2010р., посилаючись на занадто повільне виконання Підрядником робіт, а також вимагав надати акт виконаних робіт та повернути залишок сплаченого відповідачу авансу. В подальшому, листом за вих.№ 270/1 від 09.06.2010р. Замовник звернувся до відповідача вже з вимогою про повернення авансу у повному обсязі.

Відповідно до частин 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про припинення договору № 12/04-2010 від 12.04.2010р., укладеного між ТОВ „Пікар” та ВАТ „Укрхліббуд”, внаслідок відмови Замовника від даної угоди, що цілком відповідає вищенаведеним законодавчим приписам.

З огляду на викладене, враховуючи ситуацію, яка склалася між сторонами по справі, суд доходить висновку, що вирішальним моментом при розгляді даної справи є встановлення фактичного обсягу виконаних відповідачем робіт по монтажу металоконструкцій.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Оформлення такого акту передбачено і умовами статті 4 договору підряду, укладеного між сторонами по справі, у якій передбачено, що акт приймання –передачі є підставою для остаточних розрахунків між сторонами угоди.

Як вбачається зі змісту вищеприведеного листування між сторонами по справі, а також листа за вих.№266/1 від 09.06.2010р., позивач неодноразово звертався до ТОВ „Пікар” з вимогами про складання відповідних актів виконаних робіт, а також про надання усієї документації на підтвердження виконання робіт. Проте, в порушення умов договору підряду, вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України жодних актів приймання-здачі передбачених вказаним договором робіт складено не було. Водночас, слід зазначити, що у матеріалах справи наявний акт складений між сторонами по справі станом на 02.06.2010р., в якому було зафіксовано часткове виконання відповідачем робіт з укрупненої зборки металоконструкцій, але з його змісту не можливо чітко встановити ані обсяги встановлених металоконструкцій ані вартість фактично виконаних відповідачем робіт. При цьому, судом відхиляються, як недоведені, доводи відповідача про встановлення ним саме 10 тон металоконструкцій.

В свою чергу, слід зазначити, 26.07.2010р. був складений протокол по вирішенню розбіжностей ВАТ „Укрхліббуд” з ТОВ „Пікар” по договорам № 12/04-2010 від 12.04.2010р. та № 11/01-2010 від 11.01.2010р. Даний акт був підписаний з боку позивача без будь-яких зауважень. За змістом вказаного акту ВАТ „Укрхліббуд” визнало факт виконання відповідачем робіт на підставі договору № 12/04-2010 від 12.04.2010р. загальною вартістю у сумі 21000 грн. З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вартість фактично виконаних ТОВ „Пікар” за договором № 12/04-2010 від 12.04.2010р. становить 21000 грн. Доказів підтверджуючих факт виконання робіт за більшу суму відповідачем суду надано не було.

За змістом ч. 2 ст. 570 ЦК України авансом є певна грошова сума або інші цінності, які боржник передає кредиторові в рахунок майбутніх платежів. При цьому, відповідно до приписів частин 2 ст. 849 ЦК України, приведених по тексту рішення вище, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

З огляду на наведені приписи закону, а також приймаючи до уваги, що позивачем було здійснено авансування робіт, суд доходить висновку про утворення за відповідачем заборгованості перед Замовником за договором № 12/04-2010 від 12.04.2010р. у вигляді частини раніше перерахованої ТОВ „Пікар” в якості авансу суми у розмірі 35000 грн. (56000 грн. –21000 грн.).

При цьому, наявність та розмір заборгованості ТОВ „Пікар” перед ВАТ „Укрхліббуд” в сумі 35000 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи документами про перерахування авансу, витікає із змісту правовідносин, які виникли між сторонами за договором підряду. Доказів, спростовуючих викладене відповідачем до господарського суду не представлено.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ВАТ „Укрхліббуд” позовних вимог в частині повернення авансу у розмірі 35000грн. та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 22, 525, 526, 610, 612, 849 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання. Так, згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Положеннями ст. 883 ЦК України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

У відповідності до умов п. 4.4 договору підряду, його сторонами було визначено, що за неякісне виконання робіт Підрядник виплачує штраф у розмірі 20% від суми неякісно виконаних робіт.

Посилаючись на наведені умови договору, позивачем додатково було нараховано відповідачеві до сплати 11200 грн. штрафу, що складає 20 % від суми сплаченого авансу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи жодних претензій щодо якості виконаного відповідачем обсягу робіт позивачем не висувалося. Жодних доказів неякісного виконання відповідачем робіт ВАТ „Укрхліббуд” суду представлено не було. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення штрафу за неякісне виконання підрядних робіт, у зв’язку з чим суд вважає за правомірне у задоволенні позову в цій частині вимог відмовити. При цьому, суду не вбачається за доцільне надавати правову оцінку розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій з огляду на вищенаведені висновки.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявленого ВАТ „Укрхліббуд” позову в частині вимог про стягнення з відповідача 35000 грн. перерахованих останньому в якості авансу та наявності підстав для їх задоволення відповідно до ст.ст. 525, 526, 629, 846, 849, 875, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України. В задоволенні позову в іншій частині вимог слід відмовити.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 610 - 612, 629, 846, 849, 875, 882, 883 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пікар”/65000, м. Одеса, пр-кт Маршала Жукова, 2, код ЄДРПОУ 22464361/ на користь відкритого акціонерного товариства „Укрхліббуд” /65023, м. Одеса, пер. Каретний, 18/14, код ЄДРПОУ 00952982/ 35000 грн. 00 коп. /тридцять п’ять тисяч грн.. 00 коп./ - основного боргу; 350 грн. 00 коп. / триста п’ятдесят грн. 00 коп. / –державного мита, 122 грн. 92 коп. /сто двадцять дві грн. 92 коп./ –витрат на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 19.10.2010р.

Суддя