Рішення № 11812177, 11.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2010 р.Справа № 16/11-10-316 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Шпилєва О.В. за довіреністю від 01.10.2009р.

Від відповідача: не з’явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно зі ст. 77 ГПК України справу за позовом Одеської залізниці до товариства з обмеженою відповідальністю „Стройград – Юг” про стягнення 33985,93 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Одеська залізниця звернулася до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „Стройград –Юг” (далі по тексту –ТОВ „Стройград –Юг”) про стягнення 28488,96 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів, 2654,37 грн. пені, витрат від інфляції в сумі 1833,95 грн. та 3% річних в розмірі 396,69 грн., а всього 33373,97 грн. загальної заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.07.2007р. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням ТОВ „Стройград – Юг” умов вказаного договору щодо своєчасного та повного внесення частини орендної плати, що підлягає сплаті Балансоутримувачу об’єкта оренди.

Під час розгляду даної справи Одеською залізницею позовні вимоги неодноразово уточнювалися. Згідно з остаточною редакцією позовних вимог, викладеною в уточненнях до позовної заяви, які надійшли до господарського суду Одеської області 27.05.2010р., позивач просить суд стягнути з відповідача загальну заборгованість за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.07.2007р., в сумі 33985,93 грн., у тому числі 31216,87 грн. основного боргу, 1833,95 грн. витрат від інфляції, 3% річних в розмірі 396,69 грн., а також пені в сумі 538,42 грн.

В свою чергу, згідно з відзивом на позов, наданим у судовому засіданні 01.03.2010р., а також запереченнями, наданими у судовому засіданні 14.05.2010р., та поясненнями представника відповідача, останній проти задоволення позову заперечував. При цьому, обґрунтовуючи свою позицію по даній справі, ТОВ „Стройград –Юг”, передусім, зазначало про одержання об’єкту оренди у незадовільному стані, у зв’язку з чим відповідачем було проведено капітальний ремонт орендованих приміщень, вартість якого, на думку відповідача, має бути зарахована у погашення заборгованості останнього за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.07.2007р. Крім того, відповідач наголошував на припиненні дії вказаної угоди внаслідок спливу з 15.07.2008р. строку її дії, та, як наслідок, на безпідставності нарахування орендної плати до 09.09.2009р. Також відповідач зазначав про невірне застосування позивачем коефіцієнту зниження орендної плати, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 316 від 25.03.2009р. „Деякі питання оплати оренди державного майна”.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

24.07.2007р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Стройград-Юг” (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов п. 1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення побутового корпусу (585, 9 кв.м.), нежитлові приміщення котельної (60,0 кв.м.), приміщення гаражу (313, 5 кв.м.), нежитлові приміщення механічної майстерні (225,75 кв.м.), ж/б огорожа (314,3 кв.м.), які знаходяться на балансі Одеської залізниці та розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород –Дністровський, ст. Шабо. Вказаний договір був підписаний і Балансоутримувачем вказаного майна –Одеською залізницею. За змістом п. 1.3 даної угоди сторонами було обумовлено мету використання об'єкту оренди: для розміщення виробничої бази, в тому числі: нежитлових приміщень побутового корпусу - під офіс, нежитлових приміщень котельної - під котельню, приміщення гаражу - для зберігання автотранспорту, нежитлових приміщень механічної майстерні - для зберігання автотранспорту.

Відповідно до п. 2.1. договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 24.07.2007р., орендар вступає у строкове платне користування об’єктом оренди з моменту підписання сторонами цього договору оренди та акту приймання –передачі майна. Обчислення строку договору починається з моменту підписання сторонами акту приймання –передачі.

24.07.2007 року за актом приймання-передачі державного нерухомого майна, що перебуває на балансі Одеської залізниці до договору оренди від 24.07.2007р., укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю „Стройград-Юг”, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення побутового корпусу, нежитлові приміщення котельної, приміщення гаражу, нежитлові приміщення механічної майстерні, ж/б огорожа, які перебувають на балансі Одеської залізниці та розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород –Дністровський, ст. Шабо.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР з наступними змінами та доповненнями) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з п. 10.1 договору дана угода укладена терміном до 15 липня 2008 року включно та діє з моменту його підписання сторонами. При цьому, у відповідності до п.п. 10.4, 10.9, 10.11 договору, за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін, який був передбачений цим договором за умови погодження Міністерством транспорту та зв’язку України. Чинність цього договору припиняється достроково за взаємною згодою сторін або за рішення господарського суду.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР з наступними змінами та доповненнями) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За відсутністю заперечень жодної із сторін протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.07.2007р., він був продовжений на новий строк.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи відповідача про непродовження договірних орендних правовідносин після 15.07.2008р. через відсутність згоди на це Міністерства транспорту та зв’язку України, передбаченої умовами п. 10.11 договору, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, ТОВ „Стройград-Юг” володіло та користувалося орендованим майном після 15.07.2008 року, тобто після закінчення, на його думку, строку дії договору оренди, що підтверджується фактом здійснення орендних платежів та фактично визнається відповідачем у листі за вих.№ 27 від 13.04.2009р., яким ТОВ „Стройград-Юг” запропонувало Орендодавцю розірвати договір оренди. Крім того, обов’язком Орендаря у випадку закінчення строку договору оренди є повернення майна відповідно до п. 10.6. договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.07.2007 року, разом з тим, як випливає зі змісту листа Міністерства транспорту та зв’язку від 27.05.2010р. за № 4933/24/10-10, орендоване майно було повернуто лише 18.03.2010р.

При цьому, обставини щодо продовження договірних орендних відносин вже досліджувалися господарським судом Одеської області під час розгляду справи № 20/ 119 –09 –2476 за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до ТОВ „Стройград-Юг” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеської залізниці про розірвання договору оренди, зобов’язання повернути об’єкт оренди та стягнення 22580,14 грн.

Слід зазначити, що 09.09.2009р. господарським судом Одеської області за результатами розгляду вищевказаної справи позов регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області був задоволений повністю. Так, вказаним судовим рішенням було розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.07.2007р., укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ „Стройград-Юг”, відповідача виселено з нежитлових приміщень, розташованих за адресою: Одеська область, м. Білгород –Дністровський, ст. Шабо, які знаходяться на балансі Одеської залізниці та зобов’язано повернути об’єкт оренди Балансоутримувачу за участю регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області за актом приймання –передачі, а також присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Стройград-Юг” на користь Державного бюджету України заборгованість з орендної плати за період з 12.08.2007р. по 17.08.2009р. у розмірі 31 254 грн. 99 коп., пеню у розмірі 3 676 грн. 10 коп. та судові витрати. Дане судове рішення не оскаржувалося та набрало законної сили 25.09.2009р.

За результатами перегляду вищевказаного судового рішення за нововиявленими обставинами ухвалою господарського суду Одеської області від 02.07.2010р. у задоволенні заяви товариству з обмеженою відповідальністю „Стройград-Юг” було відмовлено, а рішення господарського суду Одеської області від 09.09.2009 року у справі №20/119-09-2476 залишено без змін.

          Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно зі ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.07.2007р., на підставі якого об’єкти державної власності перебували у користуванні відповідача, припинив свою дію 25.09.2009р. в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ, ст. 188 ГК України, внаслідок розірвання у судовому порядку.

Згідно з вимогами ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.3. вищезазначеного договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р.№786 зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2000р. №75 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (квітень 2007р.) за пропозицією єдиного заявника 5000 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Оренда плата за перший місяць оренди –липень 2007р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (квітень 2007р.) на індекси інфляції квітня, травня, червня, липня 2007р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п.3.4. договору оренди від 24.07.2007р. орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем. Одночасно копії платіжних доручень на перерахування орендної плати до Державного бюджету 70% та 30% Балансоутримувачу надсилається Орендарем Орендодавцеві.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але, в порушення вищенаведених умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.07.2007р., вимог ст.ст. 525, 526, 762 ЦК України ТОВ „Стройград-Юг” договірні зобов’язання з щомісячного перерахування на користь Балансоутримувача 30% орендних платежів та податку на додану вартість, який припадає на частину орендної плати, що перераховується Орендарем до державного бюджету, відповідно до вимог податкового законодавства, не виконувалися у повному обсязі.

Таким чином, приймаючи до уваги неналежне виконання ТОВ „Стройград-Юг” протягом дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.07.2007р. зобов’язань по сплаті орендних платежів, Одеською залізницею в межах даної справи висуваються вимоги про стягнення з відповідача загальної заборгованості за вищевказаним договором в сумі 33985,93 грн., у тому числі 31216,87 грн. основного боргу, який утворився за період з жовтня 2008р. по 09.09.2009р., 1833,95 грн. витрат від інфляції, 3% річних в розмірі 396,69 грн., а також пені в сумі 538,42 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як зазначалось вище, обґрунтовуючи свою позицію по даній справі, ТОВ „Стройград –Юг” зазначало про одержання об’єкту оренди у незадовільному стані, у зв’язку з чим відповідачем було проведено капітальний ремонт орендованих приміщень, вартість якого, на думку відповідача, має бути зарахована у погашення заборгованості останнього перед Балансоутримувачем за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.07.2007р.

Дійсно відповідно до ст. 18-1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Якщо орендодавець або інший балансоутримувач майна, переданого в оренду, не здійснив капітального ремонту майна і це перешкоджає його використанню відповідно до призначення та умов договору, орендар має право: відремонтувати майно, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.07.2007р., не передбачений обов’язок орендаря здійснювати капітальний ремонт об’єктів оренди.

З наявної у матеріалах справи фотофіксації вбачається проведення ремонту в орендованих відповідачем нежитлових приміщеннях. Даний факт власне не спростовувався і позивачем. Проте, під час передачі державного нерухомого майна, що перебуває на балансі Одеської залізниці в оренду відповідачу за актом від 24.07.2007 року, ТОВ „Стройград –Юг” жодних зауважень з приводу незадовільного стану переданого майна зроблено не було.

Відповідно до п. 8.3 договору Орендодавець та Балансоутримувач має право надавати згоду на поліпшення і ремонт орендованого майна за умови згоди на це Баласоутримувача та органу, уповноваженого управляти державним майном відповідно до вимог чинного законодавства.

Зміст наведених умов договору дозволяє суду дійти висновку, що незалежно від виду здійсненого ремонту (поточний або капітальний) або інших поліпшень майна, Орендар був зобов’язаний отримати, передусім, згоду Орендодавця та Баласоутримувача на проведення ремонтних робіт. Доказів наявності такої згоди відповідачем суду надано не було, як не було доведено суду і факту звернення відповідача під час дії договору оренди до Орендодавця або Балансоутримувача з приводу зарахування вартості виконаних ремонтних робіт в рахунок орендних платежів.

В свою чергу, згідно з приписами ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає. Більш того, за умовами п. 10.5 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.07.2007р. у разі припинення, розірвання договору оренди, здійсненні Орендарем за рахунок власних коштів як з дозволу, так і без дозволу Орендодавця та Балансоутримувача, які не можливо відокремити від об’єкту оренди без заподіяння йому шкоди, є державною власністю і компенсації не підлягають.

Крім того, суду не було доведено і розміру витрат відповідача, понесених останнім у зв’язку з проведенням ремонту в орендованих приміщеннях, які, як він вважає, мають бути зараховані в рахунок заборгованості з орендної плати. При цьому, кошторис з розрахунком договірної ціни, складений в односторонньому порядку відповідачем, без надання жодних інших підтверджуючих документів, не може вважатися безперечним доказом понесення ним витрат, у зв’язку зі здійсненим ремонтом, саме у розмірі 100395,60 грн. Також слід зазначити, що з наданих суду документів не можливо встановити, які саме роботи були проведені відповідачем по поліпшенню орендованого майна, а які пов'язані з особливостями його власної діяльності.

Нарешті, у суду взагалі відсутні повноваження самостійно, за відсутності відповідних вимог сторін, висунутих в порядку ст. 601 ЦК України або в порядку ст. 60 ГПК України, здійснювати зарахування зустрічних вимог.

Наведене, дозволяє суду критично оцінювати доводи відповідача про необхідність зарахування вартості проведеного ним ремонту у погашення заборгованості останнього перед Балансоутримувачем за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.07.2007р.

В свою чергу, надаючи правовий аналіз вимогам позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 31216,87 грн., суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступне.

Як було зазначено по тексту рішення вище, відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.07.2007р., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р.№786 зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2000р. №75 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (квітень 2007р.) за пропозицією єдиного заявника 5000 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Оренда плата за перший місяць оренди –липень 2007р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (квітень 2007р.) на індекси інфляції квітня, травня, червня, липня 2007р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Відповідно до п.3.4. договору оренди від 24.07.2007р. орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов’язань з щомісячного перерахування на користь Балансоутримувача 30% орендних платежів та податку на додану вартість, який припадає на частину орендної плати, що перераховується Орендарем до державного бюджету, за період з жовтня 2008 року по 09.09.2009р., вимоги про стягнення заборгованості за якими висуваються позивачем в межах даної справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. N 316 „Деякі питання оплати оренди державного майна”, в редакції чинній на час утворення заборгованості, встановлювалося, що до 1 січня 2010 р. орендні ставки, визначені в додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786 (ЗП України, 1996 р., N 2, ст. 57), крім ставок, визначених пунктами 1 - 3 зазначеного додатка, застосовуються у розмірі 45 відсотків встановленого обсягу. Для проведення розрахунків за чинними договорами оренди державного нерухомого майна, що укладені до набрання чинності цією постановою, застосовується орендна ставка, визначена відповідно до пункту 1 цієї постанови. При цьому, відповідно до п. 1 інструктивного листа Фонду державного майна України від 22.04.2009 р. N 10-16-5581 „Про порядок застосування тимчасового зниження ставок за оренду державного майна при розрахунку орендної плати” зменшення орендних ставок застосовується при розрахунку орендної плати за травень - грудень 2009 року. Проте, наведені положення даного інструктивного листа позивачем при здійсненні розрахунку суми основного боргу не враховані, внаслідок чого Одеською залізницею була невірно розрахована сума орендних платежів за травень 2009 року без врахування понижуючого коефіцієнту та застосування понижуючого коефіцієнту позивачем розпочато лише з червня 2009р.

Таким чином, сума орендних платежів за травень 2009 року повинна становити 4061,34 грн. (9025,20 грн. (орендна плата за поточний місяць, розрахована за Методикою) х0,45). 30% орендної плати, що перераховується Балансоутримувачу, від орендної плати за травень місяць 2009 року, становить 1218,40 грн. (4061,34 грн х 0,3). Сума податку на додану вартість, який припадає на частину орендної плати, що перераховується Орендарем до державного бюджету, складає 473,82 грн. (2842,94 грн. х20% (ставка ПДВ) /120%). Підсумовуючи наведене, загальна сума платежів, які підлягали перерахуванню Балансоутримувачу за травень 2009 року, мала становити 1692,22 грн. (1218,40 грн. + 473,82 грн.), в той час як позивачем було нараховано відповідачу до сплати за травень 2009 року 3760,48 грн.

З урахуванням викладеного, а також за виключенням суми часткової оплати, здійсненої відповідачем у грудні 2008р. в сумі 4175,79 грн., загальна сума основного боргу Орендаря перед Балансоутримувачем, який утворився за період з жовтня 2010р. по 09.09.2009р. становить 29148,62 грн. Доказів, спростовуючих наведене відповідачем надано не було.

Підсумовуючи наведене, суд вважає правомірним позовні вимоги Одеської залізниці в частині стягнення з ТОВ „Стройград –Юг” основного боргу за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 24.07.2007р. задовольнити частково в сумі 29148,62 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання. Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 3.8 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно та не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету України та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.4 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З огляду на викладене, за неналежне виконання ТОВ „Стройград –Юг” прийнятих на себе грошових зобов’язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 24.07.2007р. Балансоутримувачем додатково було нараховано пеню в сумі 538,42 грн. на суми заборгованості з платежів за період з жовтня 2008 року по лютий 2009 року.

Проте, проаналізувавши розрахунок пені /а.с. 80/, суд доходить висновку, що позивачем не було враховано строки оплати, встановлені умовами п.3.4. договору оренди від 24.07.2007р., відповідно до якого орендна плата перераховується орендарем щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем, в той час як позивачем нарахування пені здійснювалося у поточний місяць оренди, тобто з врахуванням часу, коли строк виконання відповідачем грошових зобов’язань ще не настав.

Виходячи з розміру заборгованості за місяці оренди враховані позивачем при розрахунку пені, а також виходячи з періодів нарахування штрафних санкцій, обраних позивачем щодо конкретних сум заборгованості, з урахуванням виправлення приведених по тексту рішення вище помилок, допущених позивачем, її сума повинна становити:

- по заборгованості, яка існувала з 13.11.2008р.. по 12.12.2008р. –65,87 грн. (3339,06 грн. (сума заборгованості з платежів за жовтень 2008р. ) х 12 %х2/(365х100%) х 30 днів),

- по заборгованості, яка існувала з 13.12.2008р. по 22.12.2008р. –44,28 грн. (6734,85 грн.(сума заборгованості з платежів за жовтень 2008р. та листопад 2008р.) х 12%х2/(365х100%) х 10 днів),

- по заборгованості, яка існувала з 23.12.2008р. (дата погашення заборгованості з платежів за жовтень 2008р. та часткового погашення заборгованості з платежів за листопад 2008р.) по 12.01.2009р. –35,34 грн. ( 2559,06 грн. х 12%х2/(365х100%) х 21 день),

- по заборгованості, яка існувала з 13.01.2009р.. по 12.02.2009р. –122,42 грн. (6005,78 грн. (сума заборгованості з платежів за листопад 2008р., грудень 2008р. ) х 12 %х2/(365х100%) х 31 днів),

- по заборгованості, яка існувала з 13.02.2009р.. по 12.03.2009р. –175,36 грн. (9524,90 грн. (сума заборгованості з платежів за листопад 2008р., грудень 2008р., січень 2009р. ) х 12 %х2/(365х100%) х 28 днів),

- по заборгованості, яка існувала з 13.03.2009р.. по 12.04.2009р. –267,96 грн. (13146,06 грн. (сума заборгованості з платежів за листопад 2008р., грудень 2008р., січень 2009р. та лютий 2009р.) х 12 %х2/(365х100%) х 31 днів).

Таким чином, загальна сума пені повинна становити 711,23 грн. Водночас враховуючи, що позивачем в межах даної справи висуваються вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 538,42 грн., а також за відсутності у суду повноважень самостійно виходити за межі позовних вимог, керуючись вимогами ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549 ЦК України, ст. 232 ГК України, суд вважає правомірним задовольнити вимоги позивача про стягнення з ТОВ „Стройград – Юг” пені в заявленому Одеською залізницею розмірі - у сумі 538,42 грн.

Проаналізувавши розрахунок інфляційних витрат, нарахованих позивачем у розмірі 1833,95 грн. за період з 13.10.2008р. по 12.08.2009р., розрахунок яких викладений у письмових поясненнях, наданих у судовому засіданні 01.03.2010р. /а.с.а.с. 38-40/, суд вважає за необхідне звернути увагу останнього на наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Однак, при нарахуванні інфляційних витрат були позивачем допущені помилки. Так, визначаючи при здійсненні нарахування інфляційних період їх нарахування, позивачем було знову ж таки помилково встановлено момент виникнення заборгованості, інфляційні за травень 2009р. нараховані на невірну, з урахуванням приведених по тексту рішення вище висновків суду, суму орендних платежів за цей місяць. Крім того, позивачем нарахування інфляційних здійснювалося від суми заборгованості, яка існувала на кожну конкретну дату прострочення. В свою чергу, суд звертає увагу позивача на положення листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р. N 62-97р „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, якими визначається, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому за місяць, а, відтак, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число наступного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня.

Розрахунок витрат від інфляції за період до 12.08.2009р. щодо кожного місяця оренди окремо мав здійснюватися наступним чином:

- по заборгованості по платежам за жовтень 2008р. за період з 13.11.2008р. по 23.12.2008р. (дата погашення заборгованості за даними платежами) – 121,21 грн. (3339,06 грн. х 103,63 % (середній індекс інфляції за період з листопада 2008р. по грудень 2008 р.) – 3339,06 грн.),

- по заборгованості по платежам за листопад 2008р. за період з 13.12.2008р. по 12.08.2009р. – 274,84 грн. (2559,06 грн. (заборгованість з урахуванням часткової оплати) х 110,74 % (середній індекс інфляції за період з грудня 2008р. по липень 2009 р.) – 2559,06 грн.),

- по заборгованості по платежам за грудень 2008р. за період з 13.01.2009р. по 12.08.2009р. – 291,94 грн. (3446,72 грн. х 108,47 % (середній індекс інфляції за період з січня 2009р. по липень 2009 р.) – 3446,72 грн.),

- по заборгованості по платежам за січень 2009р. за період з 13.02.2009р. по 12.08.2009р. – 190,38 грн. (3519,12 грн. х 105,41 % (середній індекс інфляції за період з лютого 2009р. по липень 2009 р.) – 3519,12 грн.),

- по заборгованості по платежам за лютий 2009р. за період з 13.03.2009р. по 12.08.2009р. – 139,41 грн. (3621,16 грн. х 103,85 % (середній індекс інфляції за період з березень 2009р. по липень 2009 р.) – 3621,16 грн.),

- по заборгованості по платежам за березень 2009р. за період з 13.04.2009р. по 12.08.2009р. – 88,95 грн. (3675,48 грн. х 102,42 % (середній індекс інфляції за період з квітень 2009р. по липень 2009 р.) – 3675,48 грн.),

- по заборгованості по платежам за квітень 2009р. за період з 13.05.2009р. по 12.08.2009р. – 55,90 грн. (3726,94 грн. х 101,5 % (середній індекс інфляції за період з травня 2009р. по липень 2009 р.) – 3726,94 грн.),

- по заборгованості по платежам за травень 2009р. за період з 13.06.2009р. по 12.08.2009р. – 16,92 грн. (1692,22 грн. х 101 % (середній індекс інфляції за період з червня 2009р. по липень 2009 р.) – 3726,94 грн.),

- по заборгованості по платежам за червень 2009р. за період з 13.07.2009р. по 12.08.2009р. індекс інфляції становив 99,9%, тобто мала місце дефляції, внаслідок якої заборгованість за червень 2009р. зменшилася на 2,08 грн. ( 2078,58 грн. х 99,9 % –2078,58 грн.)

Таким чином, витрати від інфляції становлять 1177,47 грн. З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позовні вимоги щодо стягнення витрат від інфляції у розмірі 1833,95 грн. задовольнити частково в сумі 1177,47 грн.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити також три проценти річних від простроченої суми. З огляду на викладене, Одеською залізницею було нараховано до сплати ТОВ „Стройград –Юг” 396,69 грн. 3% річних на суми заборгованості з платежів за період з жовтня 2008 року по липень 2009 року (включно).

Проаналізувавши розрахунок 3% річних, викладений у письмових поясненнях, наданих у судовому засіданні 01.03.2010р. /а.с.а.с. 38-40/, суд вважає за необхідне звернути увагу Одеської залізниці на невірне визначення нею при здійсненні розрахунку 3% річних періоду прострочення. Крім того, позивачем розрахунок був здійснений з урахуванням необґрунтовано збільшеної суми орендних платежів за травень 2009р. З огляду на викладене, вірний розмір цих нарахувань становить 366,87 грн., а саме:

- по заборгованості, яка існувала з 13.11.2008р.. по 12.12.2008р. –8,23 грн. (3339,06 грн. (сума заборгованості з платежів за жовтень 2008р. ) х 3 %/(365х100%) х 30 днів),

- по заборгованості, яка існувала з 13.12.2008р. по 22.12.2008р. –5,54 грн. (6734,85 грн.(сума заборгованості з платежів за жовтень 2008р. та листопад 2008р.) х 3 %/(365х100%) х 10 днів),

- по заборгованості, яка існувала з 23.12.2008р. (дата погашення заборгованості з платежів за жовтень 2008р. та часткового погашення заборгованості з платежів за листопад 2008р.) по 12.01.2009р. –4,42 грн. ( 2559,06 грн. х 3 %/(365х100%) х 21 день),

- по заборгованості, яка існувала з 13.01.2009р.. по 12.02.2009р. –15,30 грн. (6005,78 грн. (сума заборгованості з платежів за листопад 2008р., грудень 2008р. ) х 3 %/(365х100%) х 31 день),

- по заборгованості, яка існувала з 13.02.2009р.. по 12.03.2009р. –21,92 грн. (9524,90 грн. (сума заборгованості з платежів за листопад 2008р., грудень 2008р., січень 2009р. ) х 3 %/(365х100%) х 28 днів),

- по заборгованості, яка існувала з 13.03.2009р.. по 12.04.2009р. –33,50 грн. (13146,06 грн. (сума заборгованості з платежів за листопад 2008р., грудень 2008р., січень 2009р. та лютий 2009р.) х 3 %/(365х100%) х 31 день),

- по заборгованості, яка існувала з 13.04.2009р.. по 12.05.2009р. –41,48 грн. (16821,54 грн. (сума заборгованості з платежів за листопад 2008р., грудень 2008р. та з січня 2009р. по березень 2009р.) х 3 %/(365х100%) х 30 днів),

- по заборгованості, яка існувала з 13.05.2009р.. по 12.06.2009р. –52,36 грн. (20548,48 грн. (сума заборгованості з платежів за листопад 2008р., грудень 2008р. та з січня 2009р. по квітень 2009р.) х 3 %/(365х100%) х 31 день),

- по заборгованості, яка існувала з 13.06.2009р.. по 12.07.2009р. –54,84 грн. (22240,7 грн. (сума заборгованості з платежів за листопад 2008р., грудень 2008р. та з січня 2009р. по травень 2009р.) х 3 %/(365х100%) х30 днів),

- по заборгованості, яка існувала з 13.07.2009р.. по 12.08.2009р. –61,96 грн. (24319,28 грн. (сума заборгованості з платежів за листопад 2008р., грудень 2008р. та з січня 2009р. по червень 2009р.) х 3 %/(365х100%) х31 день),

- по заборгованості, яка існувала з 13.08.2009р.. по 12.09.2009р. –67,32 грн. (26420,73 грн. (сума заборгованості з платежів за листопад 2008р., грудень 2008р. та з січня 2009р. по липень 2009р.) х 3 %/(365х100%) х31 день).

З огляду на викладене, враховуючи неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов’язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.07.2007р.., позов в частині вимог про стягнення 3% річних у розмірі 396,69 грн. слід задовольнити частково в сумі 366,87 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Підсумовуючи все наведене вище, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення позову Одеської залізниці частково в сумі 31231,38 грн. загальної заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 24.07.2007р. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь Одеської залізниці основний борг в розмірі 29148,62 грн., інфляційні витрати у сумі 1177,47 грн., пеню у розмірі 538,42 грн.., 3% річних в розмірі 366,87 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Стройград –Юг” / 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул.. Толбухіна, 5, код ЄДРПОУ 32989531/ на користь Одеської залізниці /65012, м. Одеса, вул.. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071580/ основний борг у сумі 29148 грн. 62 коп. /двадцять дев’ять тисяч сто сорок вісім грн.. 62 коп./, витрати від інфляції в сумі 1177 грн. 47 коп. /одна тисяча сто сімдесят сім грн.. 47 коп./, 3% річних в розмірі 366 грн. 87 коп. /триста шістдесят шість грн.. 87 коп./ та пеню в розмірі 538 грн. 42 коп. /п’ятсот тридцять вісім грн.. 42 коп./, державне мито в розмірі 312 грн. 31 коп. /триста дванадцять грн.. 31 коп./, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 216 грн. 87 коп. /двісті шістнадцять грн.. 87 коп./ Наказ видати.

3.           Стягнути з Одеської залізниці /65012, м. Одеса, вул.. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071580/ до Державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 –недоплачене держмито в сумі 6 грн. 12 коп. / шість грн. 12 коп./ Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 18.10.2010р.

Суддя