Рішення № 11812102, 18.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2010 р.Справа № 19/86-10-2224 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петренко Н.Д.

при секретарі Гаврилової А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу №19/86-10-2224

за позовом: Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, м. Одеса

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Одеса

про стягнення 10716,30 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Калошина А.О., довіреність у матеріалах справи;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність у матеріалах справи.

СУТЬ СПОРУ: Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 10716,30 грн. у наслідок порушення природоохоронного законодавства.

09 серпня 2008 року (за вх. №20418) від позивача надійшли пояснення щодо розрахунку розміру заподіяних збитків (а.с. 66-69).

Представник відповідача у судове засідання зявився, відзив на позов надав, позов визнав частково, у кількості фактично забраної води 3980 куб. м. за користування водою з артезіанської свердловини без дозволу на спецводокористування за період з травня 2008 року по травень 2010 року, з підстав, зазначених у запереченнях на позов (а.с. 37-39, 85-87).

Відповідно до ст. 77 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 18 жовтня 2010 року о 10:00.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно ст.ст. 16, 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря є органом виконавчої влади, уповноваженим державою здійснювати контроль за дотриманням природоохоронного законодавства.

Відповідно до п. 4 Положення "Про Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря" затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06 грудня 2006 р. за №528, Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря здійснює державний контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, пестицидами й агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки.

У строк з 04 по 10 серпня 2010 року Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря було проведено перевірку, в ході якої виявлений факт порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 природоохоронного законодавства на території бази відпочинку "Волна" розташованої за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока (Сонячний район).

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря був складений акт перевірки від 04-10 серпня 2009 року, додаток до нього (а.с.8-9) та протокол від 07 серпня 2009 року за №102288 про адміністративне правопорушення, в яких зафіксовані факти забору води з артезіанської свердловини без дозволу на спеціальне водокористування (попередній дозвіл на спеціальне водокористування припинив дію 01 липня 2005 року), а також встановлено, що первинний облік забору та використання вод за встановленою формою ПОД-11 та статистична звітність за формою 2-ГП не ведеться.

Зазначені дії відповідача порушують вимоги ст. 22 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 44 Водного Кодексу України та ст.ст. 4, 16, 19, 21, 56 Кодексу України про надра.

11 серпня 2009 року інспекцією винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №102297 від 11 серпня 2009 року, у якій гр. ОСОБА_1 визнанно винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 238,00 грн. (а.с. 11), який сплачений нею у добровільному порядку, що підтвердженно квитанцією №1436.79.4 від 13 серпня 2009 року (а.с.79).

Крім того, відповідно до п. 14 припису №102 від 11 серпня 2009 року інспекція зобовязала ФОП ОСОБА_1 надати довідку щодо кількості забраної води з артезіанської свердловини з 01 липня 2005 року на території бази відпочинку "Волна" у строк до 25 серпня 2009 року (а.с. 20).

12 серпня 2009 року ФОП ОСОБА_1 надано інспекції довідку щодо кількості забраної води з артезіанської свердловини у період з 01 липня 2005 року по 10 серпня 2009 року, а саме: у 2005 році - 2300 куб.м., у 2006 році - 2700 куб. м., у 2007 році - 2000 куб.м., у 2008 році - 2000 куб.м., у 2009 році - 3150 куб.м., всього за вказаний період 12150 куб. м.

З метою відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря звернулась на адресу ФОП ОСОБА_1 з претензією №100045 від 06 листопада 2009 року про сплату збитків нанесених державі у розмірі 10716,30 грн., у відповідь на яку ФОП ОСОБА_1 повідомила інспекцію листом (а.с.19) про помилковість вказаного у довідці від 12 серпня 2009 року обєму забраної води з артезіанської свердловини з 01 липня 2005 року на території бази відпочинку "Волна" у розмірі 12150 куб.м. та просила вважати розмір збитків заподіяних внаслідок самовільного водокористування з розрахунку використання 1215 куб.м. води.

Не погоджуючись з заначеним Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря 25 травня 2010 року вимушена була звернутись до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення збитків у розмірі 10716,30 грн., обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст.ст. 44, 48, 49, 51, 109, 110, 111 Водного Кодексу України.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, виходячи з наступного:

згідно статті 1 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Відповідно до статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Статтею 49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Також статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку.

Відповідно до норм статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Проведеною Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря перевіркою встановлено, що забір води з артезіанської свердловини розташованої на території бази відпочинку "Волна" за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока (Сонячний район) здійснюється без дозволу на спеціальне водокористування (попередній дозвіл припинив дію 01 липня 2005 року (а.с. 14-15), у звязку з чим інспекцією на підставі довідки ФОП ОСОБА_1 від 12 серпня 2009 року (а.с. 12) та "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд та пристроїв, порушення правил їх експлуатації" затвердженої Наказом Державного комітету України по водному господарству № 290 від 29 грудня 2001 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 січня 2002 року за №44/6332 нараховано збитки у розмірі 10716,30 грн. у наслідок порушення природоохоронного законодавства (розрахунок а.с. 66-69).

Суд погоджується з доводами позивача, що ФОП ОСОБА_1 своїми діями порушила вимоги пункту 9 статті 44 та статті 48, 49 Водного кодексу України виходячи із вказаних норм та наданих на підтвердження ним доказів, однак щодо розміру заподіяних збитків слід зазначити наступне:

- відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відзиві на позов відповідач не заперечує проти факту порушення природоохоронного законодавства та відсутність дозволу на спеціальне водокористування у період 2005 - 2009 років, однак посилаючись на сплив загальної позовної давності в три роки, передбаченої положенням ст.257 ЦК України наполягає на частковому задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря за користування водою з артезіанської свердловини без дозволу на спеціальне водокористування за період з травня 2008 року по травень 2010 року в кількості фактично забраної води в обємі 3980 куб.м.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК України встановлює строки загальної позовної давності тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1.9. розяснень президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 27 червня 2001 року №02-5/744 перебіг строку позовної давності у спорах, повязаних із стягненням завданої природі шкоди, починається з дня складання акта про відповідне порушення, а у разі несвоєчасного складання акту - з дня, коли цей акт відповідно до вимог законодавства мав бути складений.

З наявних в матеріалах справи документів, а саме дозволу на спецводокористування від 08 серпня 2003 року артезіанської свердловини на території бази відпочинку "Волна" (а.с. 14-15) наданого позивачем вбачається, що даний дозвіл видано на термін до 01 липня 2005 року та позивач як уповноважений державою орган що здійснює контроль за дотриманням природоохоронного законодавства міг та зобовязаний був довідатись про порушення свого права з вказаної дати, а тому на думку суду початок перебігу позовної давності починається з 02 липня 2005 року та спливає 02 липня 2008 року виходячи з положень ч. 1 ст. 261 ЦК України, яка передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Акт перевірки та додаток до нього (а.с.8-9) інспекції на території бази відпочинку "Волна" складено 04-10 серпня 2009 року, протокол за №102288 про адміністративне правопорушення 07 серпня 2009 року та подано позов до господарського суду 25 травня 2010 року, тобто після 02 липня 2008 року, клопотання про поновлення строку давності, посилаючись на поважні причини прогаяння позовної давності позивачем не заявлялось.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на зазначене суд приймає до уваги визнаний ФОП ОСОБА_1 обєм забраної води у розмірі 3980 куб.м. за період з травня 2008 року по травень 2010 року, що підтверджено довідкою №697 від 07 липня 2010 року Білгород-Дністровського управління водного господарства Одеського обласного виробничого управління по водному господарству (а.с. 42), звітами про використання води (а.с. 40, 41) та розраховує розмір збитків у сумі 3510,36 грн. (з розрахунку згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд та пристроїв, порушення правил їх експлуатації" затвердженої Наказом Державного комітету України по водному господарству № 290 від 29 грудня 2001 року: 3980 х 0,1764 х 5 = 3510,36 грн.).

Судові витрати у справі покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України на п/р 31512921700008, управління державного казначейства у м. Одеса, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 826013, код платежу 101, код бюджетної класифікації 24062100, код ЄДРПОУ 23862106 збитки в сумі 3510 (три тисячі пятсот десять) грн. 36 коп.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 - державне мито в сумі 35 (тридцять пять) грн. 10 коп.

4. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України на п/р 31217259700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22050000 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 77 (сімдесят сім) грн. 29 коп.

5. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 18 жовтня 2010 року

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя