Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" жовтня 2010 р.Справа № 27/65-10-2254 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Кушнірук О.С. (представник за довіреністю);
від відповідача: 1. Бардишев Б.П. (представник за довіреністю);
2. Мунтян О.М. (представник за довіреністю).
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт";
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Агромонтаж"
про стягнення 390706,6грн.
ВСТАНОВИВ:
26.05.2010р. Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Агромонтаж", в якій просить суд, з урахуванням уточнень позовних вимог, стягнути з відповідача 390 706,6 грн. основної заборгованості, 16334, 74грн. пені та 2472,69грн. -3% річних.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір №14-о від 20.01.2009р., відповідно до умов якого позивач виконав для відповідача роботи з використанням плавкрану „Богатир” та буксиру „Олександрія”, за результатами якої було складено акт приймання-передачі виконаних робіт від 06.04.2010рю на суму 390 706,6 грн., який відповідач відмовляється підписати та оплатити.
Відповідач позовні вимоги не визнає, що вбачається із наданого відзиву на позовну заяву та, посилаючись на існування рішення господарського суду Одеської області по справі №31/42-09-3184, за яким розглядався спір між тими ж сторонами, просить припинити провадження у справі, в звязку з відсутністю предмету спору.
09.08.2010р. відповідачем подано до суду клопотання про витребування у позивача документів (вх. ГСОО 20595), а саме: матеріалів адміністративного провадження по справі №6 від 03.02.2009р.; матеріалів адміністративного провадження по справі №7 від 03.02.2009р. відповіді портфлота ДП „Іллічівський морський торговельний порт” №07-9/21-68 від 26.01.2009р., відповідей капітана ДП „Морський торговельний порт „Юний” №ПН-12.1/49 від 27.03.2009р. та №111-12.1/198 від 02.10.2009р.
Ухвалою суду від 09.08.2010р. було зобов'язано Державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" надати до господарського суду Одеської області належним чином завірені копії матеріалів адміністративного провадження відносно Кузьміна Олександра Миколайовича - капітана т/х "Олександрія" про адміністративне правопорушення на підставі чого було прийнято заступником капітана порту "Южний" Бойцовим Є.Ф. постанову №6 від 03.02.2009р. та належним чином завірені копії матеріалів адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 - капітана ПК "Богатир" про адміністративне правопорушення на підставі чого було прийнято заступником капітана порту "Южний" Бойцовим Є.Ф. постанову №7 від 03.02.2009р. Крім того, ухвалою про відкладення розгляду справи від 09.08.2010р. у позивача було витребувано належним чином завірену копію листа №07-9/21-68 від 26.01.2009р., інші листи були наявні у справі.
Всі заявлені до витребування позивачем документи були надані до суду та залучені до матеріалів справи.
Також представником відповідача було заявлено клопотання про призначення додаткової економічно-правової експертизи з метою визначення ступеня вини сторін у збільшенні часових та вартісних показників часу очікування плавзасобів.
Розглянувши зазначене клопотання суд відхилив його з тих підстав, що у справі господарського суду Одеської області №31/42-09-3184 вже була призначена судова експертиза, за результатами проведення якої визначено суму заборгованості за виконані позивачем роботи за договором підряду №14-о від 20.01.2009р. та вказано на помилки, здійснені позивачем при розрахунку вартості виконаних робіт, в звязку з чим суд вважає, що оскільки данні, що входять до предмету доказування по цій справі вже встановлені у висновку судово-економічної експертизи №9946/9947 від 22.01.2010р. підстав для призначення додаткової експертизи не має.
Крім того суд зазначає, що наявність або відсутність вини сторони у збільшенні часових та вартісних показників часу очікування плавзасобів, відноситься до обовязку доказування сторін, передбаченого ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
В судовому засіданні 12.07.2010р., 20.09.2010р. та 04.10.2010р. суд оголошував перерву, в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України до 09.08.2010р., 04.10.2010р. та 11.10.2010р., відповідно.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
20 січня 2009 р. між Позивачем (далі - підрядник) та Відповідачем (далі замовник) було укладено договір підряду № 14-о (далі - договір). Відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручив, а Підрядник взяв на себе зобовязання виконати з використанням плавкрану „Богатир” (вантажопідйомність 300 тон, регістровий № 1-030248) роботи в акваторії порту „Южний”, що не суперечить технічним характеристикам плавкрану „Богатир” (далі - роботи).
Відповідно до п. 1.3. договору визначено, що до місця виконання робіт плавкран „Богатир” пройде у супроводі морського буксира „Олександрія”.
Згідно з пунктами 1.4. та 1.5. договору, часом початку робіт вважається час відходу плавкрану „Богатир” та морського буксира „Олександрія” від причалу № 24 порту згідно з даними, зафіксованими в Судновому вахтовому журналі плавкрану „Богатир” та морського буксира „Олександрія”. Часом закінчення робіт вважається час пришвартування плавкрану „Богатир” та морського буксира „Олександрія” до причалу № 24 порту згідно з даними, зафіксованими Судновому вахтовому журналі плавкрану „Богатир” та морського буксира „Олександрія”.
Відповідно до п. 2.2. договору визначено, що швартування і виконання вантажних робіт здійснюється лише в світлий час доби.
Пунктом 4.1 договору визначено, що згідно з одержаним і підтвердженим нотисом підрядник зобовязується підготувати плавкран Богатир” та морський буксир „Олександрія” до рейсу до часу і дати, вказаних у нотисі, відповідно до наперед узгодженого сторонами графіку.
Згідно з частиною 5 договору, вартість робіт визначається, виходячи із діючого тарифу та фактичної тривалості робіт. Вартість однієї години роботи плавкрану „Богатир” і морського буксира „Олександрія” складає:
- під час переходу з морським буксиром „Олександрія” 5952,61 грн./година з врахуванням ПДВ;
-під час роботи 4931,51 грн./година з врахуванням ПДВ;
-під час очікування світлого часу 4266,46 грн./ година з врахуванням ПДВ;
-з метеорологічних умов 3662,00 грн./година з врахуванням ПДВ;
-робота морського буксира „Олександрія” на 2364,61 грн./година з врахуванням ПДВ;
-під час очікування роботи морського буксира „Олександрія” 1385,03 грн./година з врахуванням ПДВ.
Відповідно до п. 5.2. Договору оплата вартості виконаних робіт здійснюється за фактом виконання робіт згідно підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт та рахунків, виставлених підрядником. На підставі затвердженого акту приймання-передачі виконаних робіт замовник протягом 5 (пяти) банківських днів здійснює розрахунок за виконані роботи.
Згідно до п. 6.1. договору передбачено, що після виконання робіт підрядник надає уповноваженому представнику замовника підписаний зі свого боку акт приймання-передачі виконаних робіт. Представник замовника повинен протягом 5 робочих днів підписати зазначений акт або надати мотивовану відмову від його підписання із зазначенням причин такої відмови. Датою приймання виконаних робіт, згідно п. 6.2., є дата затвердження замовником акту приймання-передачі виконаних робіт.
У випадку порушення зобовязань, що виникають з договору, винна сторона несе відповідальність, визначену договором та (або) чинним законодавством України. Так, згідно з п.7.2 договору, в разі порушення виконавцем термінів виконання робіт він сплачує замовнику штраф в розмірі 0,1% від фактичної суми невиконаних робіт за кожен день прострочення. В разі порушення замовником терміну оплати виконаних робіт, він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п.7.3 договору).
Відповідно до п. 10.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.
Як вбачається з наявного в матеріалах листа від 15.01.2009р. №4 ВАТ „Агромонтаж” просило надати плавкран „Олександрія” на 21.01.2009р. для здійснення монтажних робіт металоконструкцій зернонавантажувальної машини в районі порту „Южний”.
22.01.2009 року відповідач здійснив передоплату за договором у розмірі 140000 грн., що не заперечується сторонами.
Згідно листа від 26.01.2009р. №07.9/21-68, в.о. начальника портфлоту ДП „Іллічівський морський торговельний порт” повідомив ВАТ „Агромонтаж” про неможливість прибуття каравану у складі плавкрану „Богатир” та буксиру „Олександрія”, в звязку із складними метеоумовами, на підставі чого прибуття каравану відкладається до покращення метеоумов, про що буде повідомлено додатково.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, позивачем в період з 01.02.2009 по 05.02.2009 року були надані відповідачу послуги, облік яких здійснювався на підставі суднового журналу плавкрану «Богатир»та суднового журналу буксиру «Олександрія».
За результатами виконаних робіт портом був складений та направлений на адресу відповідача акт про передачу виконаних робіт від 17.02.2009р. Між тим, листом від 25.03.2009 року відповідач повідомив позивача про незгоду з актом від 17.02.2009 року з підстав невідповідності, на його думку, розрахунку часу виконання робіт.
З метою вирішення спору, ДП „Іллічівський морський торговельний порт” звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ВАТ «Агромонтаж»420571, 82грн. на підставі акту виконаних робіт від 17.02.2009р., складеного за умовами договору №14-о від 20.01.2009р. Зазначений позов було прийнято до провадження та порушено провадження у справі №31/42-09-3184 (суддя Лєсогоров В.М.)
Під час розгляду справи №31/42-09-3184 судом було призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої було поставлено наступні питання:
1) Чи є у відповідача перед позивачем заборгованість за виконані роботи (з урахуванням всіх передбачених договором платежів) в сумі 420571,82 грн.?
2) У разі якщо позивач невірно визначив суму заборгованості відповідача (з урахуванням всіх передбачених договором платежів), якою є правильна сума заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи (з урахуванням всіх передбачених договором платежів)?
Згідно висновку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №9946/9947, складеного 22.01.2010 року на поставлені питання було надано наступні відповіді:
По першому питанню: визначено, що у ВАТ «Агромонтаж»перед ДП «Іллічівський морський торговельний порт»існує заборгованість за виконані роботи по договору №14-о від 20.01.2009р. (з урахуванням всіх передбачених договором платежів), яка складає 390706 грн. 60 коп., а не 420571грн. 80 коп., як зазначено в позовній заяві та не 414600грн. 23 коп., як відображено по даним бухгалтерського обліку позивача. Різниця відповідно у сумі 29865 грн. 22 коп. та 23893 грн. 63 коп. виникла у звязку з невірним розрахунком очікування світлого часу позивачем.
По другому питанню: вказано, що сума заборгованості ВАТ «Агромонтаж»перед ДП «Іллічівський морський торговельний порт»по договору №14-о від 20.01.2009р. за виконані роботи (з урахуванням всіх передбачених договором платежів) складає 390706 грн. 60 коп., а не 420571грн. 80 коп., як зазначено в позовній заяві та не 414600грн. 23 коп., як відображено по даним бухгалтерського обліку позивача.
Між тим, встановивши суму заборгованості за договором, рішенням господарського суду по справі №31/42-09-3184 було відмовлено у задоволенні позовних вимог з підстав невідповідності акту від 17.02.2009р. вимогам чинного законодавства та обставинам справи. Відмовляючи у позові суд зазначив, що в акті було невірно вказано загальну вартість робіт у розмірі 554600 грн. 23 коп., тоді як під час розгляду справи судом встановлено, що загальна ціна робіт виконаних по договору складає 530706 грн. 60 коп. Крім того судом вказано на те, що акт складений на передачу робіт - ТОВ „Агромонтаж”, а не щодо відповідача - ВАТ „Агромонтаж”. Також судом зазначено, що оскільки акт від 17.02.2009 року є недійсним і не підписаний відповідачем, це означає, що у відповідача не виникло зобовязання здійснювати оплату за вказаним актом, отже строк оплати виконаних робіт (5 банківських днів на підставі акту), не розпочався, не закінчився, і не є простроченим.
Після набрання рішенням законної сили, портом було направлено ВАТ „Агромонтаж” новий акт про надання послуг від 06.04.2010 року та рахунок №10531 від 06.04.2010 року на суму 390 706,60 грн., які отриманні відповідачем 14.04.2010р., згідно наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Проте ВАТ „Агромонтаж” своїм листом від 21.04.2010 року №7-юр направив позивачу відмову від підписання акту, мотивуючи тим, що з цього питання вже є рішення суду.
Не погоджуючись із зазначеною позицією, ДП «Іллічівський морський торговельний порт» звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ВАТ „Агромонтаж” 390 706,60 грн. основної заборгованості на підставі акту про надання послуг від 06.04.2010 року, складеного за умовами договору №14-о від 20.01.2009р., а також стягнення нарахованих штрафних санкцій, за прострочення виконання грошового зобовязання.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків:
Згідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. В свою чергу предмет доказування включає в себе факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення субєктивного права позивача.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже, за змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для справи, що розглядається.
Як встановлено під час розгляду справи, факт наявності заборгованості перед позивачем у сумі 390706, 60 грн. за договором №14-о від 20.01.2009р. був встановлений під час розгляду справи №31/42-09-3184, на підставі проведеної судової економічної експертизи, якою експерт при розрахунку загальної ціни робіт, виконаних за договором, досліджував всі обставини які підлягали оплаті за умовами договору, відповідно до договірних тарифів, часу роботи, часу очікування (в тому числі світлого часу), яка не оскаржувалась відповідачем.
Враховуючи викладене, суд вважає, що встановлені в результаті проведеної судової економічної експертизи обставини мають преюдиціальне значення для даної справи, в звязку з чим, визначена у висновку експерта заборгованість ВАТ «Агромонтаж»перед ДП «Іллічівський морський торговельний порт»за договором №14-о від 20.01.2009р. за виконані роботи у розмірі 390706, 60 грн., є встановленою та не підлягає доказуванню, згідно до приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги ДП «Іллічівський морський торговельний порт»в частині стягнення основного боргу за виконані роботи у розмірі 390706, 60 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.
Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем суми пені в розмірі 16334, 74 грн., нарахованої на підставі п. 7.3 договору №17-о від 20.01.2009р., та суми 3% річних у розмірі 2472,69 грн., вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ДП «Іллічівський морський торговельний порт»про стягнення з ВАТ „Агромонтаж” 390 706,6 грн. основної заборгованості, 16334, 74 грн. пені та 2472,69грн. 3% річних.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 4095,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Агромонтаж" (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 126, ідентифікаційний код 01331058) на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, ідентифікаційний код 01125672) 390 706/триста девяносто тисяч сімсот шість/грн. 60 коп. основної заборгованості, 16334 /шістнадцять тисяч триста тридцять чотири/грн. 74 коп. пені, 2472 /дві тисячі чотириста сімдесят дві/грн. 69 коп. річних, 4 095/чотири тисячі девяносто пять/ грн. 14 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.
Суддя
Повний текст рішення складено 18.10.2010р.
Судове рішення № 11812013, Господарський суд Одеської області було прийнято 11.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 27/65-10-2254. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: