Ухвала суду № 118117903, 20.03.2024, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/1555/24

Провадження №1-кп/523/992/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2024 року

Суворовський районний суд міста Одеси в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , в присутності представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023162490001288 від 14.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Суворовського районного суду м. Одеси в порядку ст. 291 КПК України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесених в ЄРДР за № 12023162490001288 від 14.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України.

В ході підготовчого розгляду захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 подав клопотання про повернення обвинувального акту, посилаючись на невідповідність вимогам ст. 291 КПК України, оскільки вважає що в діях ОСОБА_6 відсутній склад правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України.

Прокурор заперечував проти повернення обвинувального акту, вважав клопотання захисника необґрунтованим, просив призначити до судового розгляду.

Потерпіла та її представник - адвокат ОСОБА_5 заперечували проти клопотання захисника, та просили призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника.

Заслухавши думку присутніх сторін, розглянувши наявні матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, судом встановлено наступні обставини, які унеможливлюють затвердження угоди про примирення.

Так, за вимогами п. 5, п.7 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Тобто, у викладі фактичних обставин та при формулюванні обвинувачення щодо кожного із обвинувачених мають міститись дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діянні обвинуваченого склад кримінального правопорушення.

Зазначені вимоги кореспондуються та узгоджуються з висновками, що знайшли своє відображення в рішеннях Європейського суду з прав людини та у відповідності до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України повинні застосовуватися поряд із кримінальним процесуальним законодавством України.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що в тексті підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення Суду від 19 грудня 1989 року в справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82 п. 79).

Також Європейський суд констатував, що положення підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення Суду від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» п. 52).

Таким чином, обвинувальний акт повинен бути викладений у такий спосіб, щоб його зміст відповідав вимогам ст.291 КПК України за структурою, послідовністю викладення, наявністю обов`язкових елементів: викладення фактичних обставин, правової кваліфікації та формулювання обвинувачення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що судовий розгляд може бути призначений, якщо особі висунуто обвинувачення.

Згідно вимог ст.ст. 337, 338 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а прокурор вправі змінити обвинувачення у вчиненні якого обвинувачується особа.

Відповідно до положень п. 13 ст. 3 та ст. 110 КПК України - обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Органами досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України.

При цьому, ч. 1 ст. 91 КПК України регламентовано, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Так, при вивченні обвинувального акту з доданими до нього матеріалами, в суду не виникли сумніви щодо вірного складання обвинувального акту.

Аналізуючи доводи обвинуваченого та його захисника стосовно наявності підстав для повернення обвинувального акту прокурору та вирішуючи питання щодо їх обґрунтованості, суд виходить з наступного.

Виходячи із змісту положень ст. 291, 314 КПК України єдині процесуальні документи, що підлягають дослідженню судом під час підготовчого судового засідання є обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, відповідність яких вимогам кримінального процесуального закону має перевірити суд.

При цьому, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню судового розгляду і не можуть бути усунені під час судового розгляду.

Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право, але не зобов`язаний, повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до клопотання, захисник посилається, що його підзахисного незаконно та необгрунтовано звинувачено у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки подія дійсно мала місце, однак результат діянь певної особи не мав характеру кримінального правопорушення.

За змістом ст. 314-316 КПК України, підготовче судове засідання є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

З огляду на вказану специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, в межах цієї стадії суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, а також робити висновки щодо законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні.

Водночас, зі змісту поданої стороною захисту скарги вбачається, що викладені у її змісті доводи зводяться до необхідності надання судом оцінки діям та рішенням органу досудового розслідування , в тому числі, з точки зору їх законності, у зв`язку з порушеннями норм кримінального процесуального законодавства які, на думку захисту, були допущенні при їх вчинення та/або невчиненні.

На переконання суду, викладені у скаргах аргументи потребують аналізу законності низки взаємопов`язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні, а відтак, твердження захисника щодо допущених порушень під час досудового розслідування, або заперечення з цього приводу сторони обвинувачення, підлягають дослідженню вже під час судового розгляду у ході дослідження доказів, оскільки це матиме значення для оцінки їх допустимості та належності.

Із наданого суду обвинувального акта та доданого до нього реєстру матеріалів досудового розслідування, суд не вбачає підстав для його повернення прокурору.

На думку суду, обвинувальний акт складено повністю згідно із нормами КПК України, а доводи обвинуваченого та її захисника жодним чином не перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду та розгляду кримінального провадження по суті.

З огляду на зазначене у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 91, 110, 314-316, 291 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків, - відмовити.

Призначити судовий розгляд обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023162490001288 від 14.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, на 10 годину 30 хвилин 28 березня 2024 року, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси (зал № 1).

В судовий розгляд викликати прокурора, захисника, обвинуваченого, представника потерпілої, потерпілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси ОСОБА_1