Рішення № 11811381, 06.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2010 р.Справа № 26/128-10-3304 Господарський суд Одеської області у складі : судді                                         Никифорчука М.І. при секретареві                     Черновій О.В.

за участю представників сторін :

від прокурора : не з’явився;

від позивача : Ланець А.С. за довіреністю від 23.03.2010 р. №514;

від відповідача 1 : Зелінський О.М. за довіреністю від 16.06.2010р.;

від відповідача 2 : не з’явився

(представник прокуратури Габрієлян Р.Р. діючий за довіреністю від 17.08.2010р. був присутнім у засіданнях суду 08.09.2010р., 22.09.2010р., представник позивача Вахняк О.Є. діючий за довіреністю від 01.02.2010р. був присутнім у засіданні суду 08.09.2010р., представник відповідача 1 ТОВ - „Автозбірне виробництво” Прищепа О.А., діючий за довіреністю від 05.05.2010р. був присутнім у засіданні суду 08.09.2010р., представник відповідача 2 - ПП „Автоприцеп” у засідання суду жодного разу не з’явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи).

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом : Військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі державного підприємства Міністерства оборони України „Львівський бронетанковий ремонтний завод”;

до відповідача 1 : ТОВ „Автозбірне виробництво”

до відповідача 2 : ПП „Автоприцеп”

про стягнення 600000 грн., -

в с т а н о в и в :

Військовий прокурор Західного регіону України звернувся до господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі державного підприємства Міністерства оборони України „Львівський бронетанковий ремонтний завод” ( далі –Завод ) до ТОВ „Автозбірне виробництво” ( далі - ТОВ ) до ПП „Автоприцеп” ( далі - ПП ) про стягнення 600000 грн. посилаючись на наступне.

Проведеною у Заводі перевіркою претензійно –договірної діяльності встановлено, що 15 січня 2009 р. між Заводом та ТОВ та ПП укладений трьохсторонній договір № -01-09, ( далі –Договір ), відповідно до преамбули якого ТОВ є продавцем, ПП є виконавцем, а Завод є покупцем.

Згідно п.1.1 Договору Продавець (ТОВ) та Виконавець (ПП) зобов’язуються виготовити та передати у власність Покупця ( Заводу) продукцію згідно приведеної специфікації, а Покупець зобов’язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах цього Договору - кузов –фургон ОдАЗ –67101 на шасі автомобіля КрАЗ 6322 із встановленням на шасі.

Пунктом 2.1 Договору встановлений термін виготовлення продукції –80 календарних днів з моменту зарахування передоплати в розмірі 60 % від суми договору –810000 грн. ( п. 3.1 Договору ).

Платіжним дорученням № 600 від 18.08.2009 р. Заводом було сплачено передоплати в сумі 750000 грн.

По накладній № АС-0000071 від 04.12.2009 р. ТОВ та ПП поставили Заводу тільки один комплект на суму 150000 грн. Таким чином, решта суми передоплати в розмірі 600000 грн. залишилась не виконаною.

На заявлену Заводом до ТОВ та ПП претензію щодо виготовлення залишеної частини по договору, останні лишили її без відповіді.

З посиланням на приписи ст.ст. 525, 610,611, 612, ч.3 ст. 849, 883 ЦК України позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідачів –ТОВ та ПП 600000 грн. у солідарному порядку.

Представник відповідача 1 позов фактично визнав, відзив на позов не надав.

Відповідач 2 в судові засідання не з’явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення з позначкою органу зв’язку „причина повернення –за закінченням терміну зберігання”.

Аналізуючи вказане поштове повідомлення, суд вважає, що відповідач 2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду, України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув"', "адресат відсутній" і т.п., у даному випадку позначка „за закінченням терміну зберігання” з урахуванням обставин даної справи, на думку суду, вважається належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Тому суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутністю представника відповідача 2, згідно правил ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.09.2010р. продовжено строк вирішення спору по справі № 26/128-10-3304 на 15 днів до 13 жовтня 2010 р.

Вислухавши представників позивача та відповідача 1, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, приведені позивачем обставини повністю підтверджуються вищеприведеними доказами –укладеним між сторонами у справі договором, платіжним дорученням про оплату продукції, накладній на отримання продукції.

Аналізуючи вказані докази у сукупності суд вважає їх достовірними, такими що не викликають сумнівів, тому приймає їх до уваги.

Відповідно до ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України, Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

До теперішнього часу відповідачі вказану вище продукцію позивачеві не виготовили, сплачені ним кошти не повернули, на заявлені претензії щодо виконання умов договору або повернення сплачених коштів не відреагували. Отже вони порушили умови Договору та вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Аналізуючи приведене суд вважає, що оскільки відповідачі вказану у договорі роботу не виконали, у встановлений позивачем строк, недоліки роботи (не виготовлення продукції ) не усунули тому позивач вправі відмовитись від договору та заявити вимоги про повернення сплачених коштів.

Зворотнього відповідачі в порядку ст. 33 ГПК України суду не довели.

Таким чином, відповідачі зобов’язані повернути позивачеві сплачені ним кошти за не виготовлену ними продукцію.

Аналізуючи вищеприведене у сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними і тому позов підлягає задоволенню.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів у солідарному порядку.

Керуючись ст. ст.33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Автозбірне виробництво” ( 65003, м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29, ідентифікаційний код 31622135 ) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України „Львівський бронетанковий ремонтний завод” ( 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73; ідентифікаційний код 07985602) - суму в розмірі - 300000 (триста тисяч) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Автозбірне виробництво” ( 65003, м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29, ідентифікаційний код 31622135 ) до Державного бюджету України (Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області, банк –Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області, МФО №828011, ЄДРПОУ 23213460, рахунок №31114095700008, КБК 22090200, символ звітності банку 095) державне мито у сумі 3000 (три тисячі) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Автозбірне виробництво” ( 65003, м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29, ідентифікаційний код 31622135 ) до державного бюджету - Оплату витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справ у судах по коду бюджетної класифікації 22050003, (символ звітності 264) рахунок № 31213264700008, Банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач –ГУДКУ у Одеській області , код ЄДРПОУ 23213460 –у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Стягнути з приватного підприємства „Автоприцеп” ( 65490, Одеська область, м.Теплодар, Продбаза, 5, код 36021952 ) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України „Львівський бронетанковий ремонтний завод” ( 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73; ідентифікаційний код 07985602) - суму в розмірі - 300000 (триста тисяч) грн.

Стягнути з приватного підприємства „Автоприцеп” ( 65490, Одеська область, м.Теплодар, Продбаза, 5, код 36021952 ) до Державного бюджету України (Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області, банк –Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області, МФО №828011, ЄДРПОУ 23213460, рахунок №31114095700008, КБК 22090200, символ звітності банку 095) державне мито у сумі 3000 (три тисячі) грн.

Стягнути з приватного підприємства „Автоприцеп” ( 65490, Одеська область, м.Теплодар, Продбаза, 5, код 36021952 ) до державного бюджету - Оплату витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справ у судах по коду бюджетної класифікації 22050003, (символ звітності 264) рахунок № 31213264700008, Банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач –ГУДКУ у Одеській області , код ЄДРПОУ 23213460 –у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Суддя

Повне рішення складено 11 жовтня 2010 р.