Ухвала суду № 118111472, 03.04.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

03 квітня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/3821/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., розглянувши клопотання про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду 01 квітня 2024 року звернувся, діючи через представника, ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області.

У цьому позові ОСОБА_1 просив визнати протиправним та скасувати рішення третього пленарного засідання сорок другої сесії восьмого скликання Кобеляцької міської ради Полтавської області від 27 березня 2024 року № 1 «Про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень секретаря Кобеляцької міської ради ОСОБА_1 »; поновити повноваження ОСОБА_1 як секретаря Кобеляцької міської ради.

В обґрунтування підстав позову були наведені аргументи про порушення процедури скликання сесії, порушення процедури винесення документу на розгляд, порушення процедури проведення сесії, зокрема, відсутність повноважного кворуму. Так, Кобеляцька міська рада складається з 26 депутатів. Сесія є повноважною, якщо у пленарному засіданні беруть участь більше половини депутатів від загального складу. 27 березня 2024 року були присутні та приймали участь у голосуванні 14 депутатів, тільки 12 з яких були повноважні, а щодо 2 інших депутатів вже були рішення про відкликання їх за рішенням з`їзду політичної партії. Останні 2 депутатів не мали відповідних повноважень, а тому рішення сесії ради від 27 березня 2024 року було прийнято неповноважним складом ради. Також позивач вказував на невідповідність оскаржуваного рішення вимогам, що встановлені до офіційного документу, зокрема Інструкції з діловодства Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради.

Одночасно з поданням цього позову представник позивача, діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду заяву про забезпечення позову.

У цій заяві представник ОСОБА_1 просив забезпечити адміністративний позов шляхом:

- зупинення дії Рішення третього пленарного засідання сорок другої сесії восьмого скликання Кобеляцької міської ради №1 від 27.03.2024;

- заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії на час розгляду позову в порядку адміністративного судочинства з підстав, передбачених п.2 ч.2 ст. 150 КАС України.

Заява вмотивована тим, що оскаржуване рішення має очевидні ознаки протиправності, порушує права позивача на працю та перешкоджає здійсненню законних повноважень секретаря Кобеляцької міської ради та Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради.

У якості аргументів щодо очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення представник позивача навів ті ж твердження, що викладені вище як такі, що покладені в обґрунтування позову: процедурні порушення скликання та проведення сесії, винесення проекту рішення на розгляд, неповноважність складу ради, що прийняла оскаржуване рішення (відсутність повноважного кворуму).

Також представник позивача вказав у заяві, що внаслідок незаконного рішення депутатів третього пленарного засідання сорок другої сесії восьмого скликання Кобеляцької міської ради 29 березня 2024 державним реєстратором Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області було внесено відомості про зміну керівника Кобеляцької міської ради на ОСОБА_2 . При цьому за даними ЄДРПОУ керівником Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради станом на 31 березня 2024 року залишається ОСОБА_1 .

Таким чином внаслідок дії оскаржуваного рішення орган місцевого самоврядування відповідно реєстраційних документів має двох різних керівників, що унеможливлює прийняття необхідних управлінських рішень, тим самим негативно впливатиме на реалізацію своїх прав жителями громади.

Представник позивача стверджував, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; очевидними є ознаки протиправності оскаржуваного рішення.

02 квітня 2024 року до суду надійшли заперечення на заяву про забезпечення адміністративного позову, подані секретарем Кобеляцької міської ради, в.п. міського голови ОСОБА_2 .

Останній вказав у запереченнях, що з даних веб-сайту Полтавського окружного адміністративного суду йому стало відомо про подання ОСОБА_1 до суду заяви про забезпечення адміністративного позову. ОСОБА_2 вказав, що станом на 02 квітня 2024 року його зареєстровано керівником Кобеляцької міської ради у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Його, ОСОБА_2 , було обрано секретарем Кобеляцької міської ради та за вакантної посади Кобеляцького міського голови на нього покладено виконання повноважень Кобеляцького міського голови. Він також фактично є керівником (головою) Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради. Його реєстрація як керівника цієї юридичної особи є необхідною реєстраційною дією для забезпечення виконання рішень сесії Кобеляцької міської ради.

Таким чином, ОСОБА_2 стверджував, що забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчинення такої реєстраційної дії є перешкодою в законній діяльності Кобеляцької міської ради та її виконавчого комітету.

Тому у цій заяві ОСОБА_2 просив врахувати позицію Кобеляцької міської ради та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.

Згідно частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Підстави забезпечення адміністративного позову викладені у законі наступним чином.

Статті 150-151 Кодексу адміністративного судочинства України вказують, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Позов може бути забезпечено (стаття 151 КАСУ):

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

(пункт 3 виключено)

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З викладених норм слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову суд має перевірити, чи дійсно надані стороною докази свідчать про реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, при цьому врахувавши співмірність позовних вимог та виду забезпечення позову; інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Застосовуючи вказані норми права та принципи оцінки підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до обставин даної справи, суд прийшов до таких висновків.

Оскаржуваним рішенням № 1 від 27 березня 2024 року сесії Кобеляцької міської ради було достроково припинено повноваження секретаря Кобеляцької міської ради Фещенка В.В. з підстав висловлення йому депутатами недовіри.

У заяві про забезпечення адміністративного позову стверджується про очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення сесії, що полягають у порушенні процедури скликання сесії, порушенні процедури подання проекту рішення на розгляд сесії, порушенні процедури оформлення рішення.

З приводу цих аргументів суд вказує, що документи на підтвердження описаних у позові та аналогічно описаних у заяві про забезпечення позову порушень представником позивача до позову не надані.

Таким чином ці твердження є бездоказовими.

Крім того, суд вказує, що навіть у разі подання відповідних доказів їх оцінка на стадії до відкриття провадження у адміністративній справі та забезпечення позову по справі була б можливо передчасною, оскільки кінцева правова оцінка таких аргументів є можливою тільки на стадії постановлення судом кінцевого рішення у справі. Суд не може виходити з доведеності названих ознак протиправності оскаржуваного рішення без постановлення рішення по суті позову.

Іншим аргументом щодо очевидної протиправності оскаржуваного рішення є те, що воно прийнято неповноважним складом міської ради.

Як вже зазначалося, Кобеляцька міська рада має у своєму складі 26 депутатів.

Згідно частини 12 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування» сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Таким чином у випадку Кобеляцької міської ради вона є повноважною, якщо у пленарному засіданні беруть участь більше 13 депутатів.

У обставинах цієї справи оскаржуване рішення прийняте 14 депутатами.

Однак, за твердженням представника позивача, двоє з 14 депутатів такими фактично вже не були й не мали відповідного статусу.

Депутати Кобеляцької міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були відкликані за народною ініціативою 16 березня 2024 року рішенням центрального органу політичної партії, від якої вони були обрані. Тому ці особи не мали на момент прийняття оскаржуваного рішення статусу депутатів Кобеляцької міської ради і не мали повноважень на участь у пленарному засіданні сесії та на участь у прийнятті оскаржуваного рішення.

До матеріалів справи представником позивача додано копії рішень з`їзду політичної партії «НАШ КРАЙ» від 16 березня 2024 року про відкликання за народною ініціативою депутата Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області ОСОБА_3 та відкликання за народною ініціативою депутата Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області ОСОБА_4 , які брали участь у прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідно, якщо двоє депутатів з 14, що приймали оскаржуване рішення, не мали вже статусу депутатів та відповідних повноважень це означає відсутність кворуму у пленарному засіданні та відсутність повноважень сесії на прийняття рішень в силу частини 12 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Суд зазначає, що, не вирішуючи наперед питання про очевидну протиправність оскаржуваного рішення сесії Кобеляцької міської ради з підстав прийняття його неповноважним складом, аргумент про неповноважність і, як наслідок, відсутність компетенції, є надто серйозним, щоб не враховувати його при вирішенні питання про доцільність забезпечення адміністративного позову.

У разі прийняття рішення сесії неповноважним складом міської ради, допустити застосування юридичних наслідків такого рішення протягом часу судового розгляду адміністративної справи - є явним порушенням принципу верховенства права.

Фактично, невжиття заходів забезпечення позову у цьому разі означатиме, що суд очевидно вбачаючи прийняття рішення неуповноваженим суб`єктом, дозволяє цьому рішенню юридично існувати та реалізуватися, породжувати юридичні наслідки при наявності явного правового дефекту, що ставить під сумнів його юридичну силу.

Більше того, прийняте неповноважним складом міської ради рішення про усунення керівника органу місцевого самоврядування у разі продовження його дії до набрання законної сили судовим рішенням по суті справи потягне за собою фактичне усунення від здійснення повноважень керівника органу місцевого самоврядування на тривалий час у обставинах воєнного стану.

Вказане суперечитиме меті та засадам адміністративного судочинства.

Додатково суд вказує на таке.

Неповноважність складу (відсутність кворуму) на пленарному засіданні 27 березня 2024 року сесії Кобеляцької міської ради, де було прийнято рішення про висловлення недовіри й припинення повноважень секретаря міської ради Фещенка В.В., тягне за собою висновок про можливі юридичні наслідки цього рішення. Таким наслідком є звільнення ОСОБА_1 з посади й обрання на цю посаду ОСОБА_2 .

Оскаржуване рішення не є нормативно-правовим актом, а є актом індивідуальної дії. Це означає, що у разі, якщо за наслідками розгляду справи по суті суд прийде до висновку про обґрунтованість позову і протиправність оскаржуваного рішення, це рішення буде скасовано з моменту його прийняття і з цього ж моменту (з 27 березня 2024 року) втратить чинність (на відміну нормативно-правовий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішення). Незаконність цього рішення з моменту його прийняття, неповноважність складу сесії Кобеляцької міської ради означатиме і незаконність похідного рішення - рішення про призначення секретарем міської ради ОСОБА_2 .

Відповідно з`являться підстави поставити під юридичний сумнів ті рішення, які будуть прийняті ОСОБА_2 як секретарем міської ради протягом усього часу розгляду цієї справи по суті судом першої та, ймовірно, апеляційної інстанції.

За такий значний проміжок часу особою, яка займає посаду секретаря міської ради, має бути прийнята значна кількість рішень та вчинена значна кількість юридичних актів, що матимуть юридичні наслідки для життя усієї територіальної громади, невизначеного числа громадян та юридичних осіб. Можлива юридична дефектність таких актів (незаконність призначення відповідної особи на посаду) є достатньо серйозною загрозою для прав та інтересів невизначеного кола осіб, що може виникнути у разі невжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Суд підкреслює, що при вирішенні питання про забезпечення позову повинні братися до уваги інтереси не тільки заявника (позивача), а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням чи незастосуванням відповідних заходів.

Так, частина 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України вказує, що суд повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність при вирішенні питання про забезпечення позову передбачає порівняння негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звертається до суду.

Приймаючи це рішення, суд виходить з того, що наслідки невжиття заходів забезпечення адміністративного позову є однозначно більш негативними й тяжкими для невизначеного кола осіб, а не тільки позивача, аніж наслідки вжиття заходів забезпечення позову.

Одним з принципів адміністративного судочинства є принцип пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Іншими словами, суд має оцінити баланс між наслідками того чи іншого рішення для позивача, зацікавлених осіб та публічних інтересів в цілому.

Оцінюючи такий баланс в обставинах цієї справи, суд робить висновок, що забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення є «меншим злом» і не потягне за собою таких значних можливих негативних наслідків, які можуть виникнути у випадку невжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Отже суд приходить до висновку про доцільність забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення № 1 від 27 березня 2024 року сесії Кобеляцької міської ради.

При цьому таке забезпечення позову буде відповідати критеріям застосування цих заходів, що встановлені частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Так, невжиття заходів забезпечення позову для позивача особисто означатиме істотну ускладненість захисту й поновлення його прав до попереднього стану, адже позивач матиме необхідність окремого вжиття заходів для скасування реєстрації зміни керівників, у тому числі, можливо шляхом звернення до судів з позовами про скасування реєстраційних дій, можливе звернення до суду додатково з приводу поновлення на посаді внаслідок незаконного звільнення, тощо.

Варто при цьому також зауважити, що забезпечення позову у цій справі жодним чином не є вирішенням спору «наперед», а спрямоване на тимчасове збереження правовідносин у стані до виникнення їх порушень.

Суд враховує Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, відповідно до яких «рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту».

Крім того, згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд виходить з того, що у разі вжиття заходів забезпечення позову буде досягнуто збереження спірних правовідносин у стані, що існував на дату їх виникнення, а забезпечення позову не призведе до порушення прав чи законних інтересів сторін та третіх осіб.

Принагідно, суд вкотре зазначає, що у вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд оцінив чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову обраним шляхом, буде мати наслідком збереження існуючого становища. Водночас, невжиття таких заходів очевидно може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано адміністративний позов, стане ускладненим та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також може породити значні негативні правові наслідки для невизначеного кола осіб Кобеляцької територіальної громади.

Отже, суд прийшов до висновку про доцільність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення третього пленарного засідання сорок другої сесії восьмого скликання Кобеляцької міської ради №1 від 27 березня 2024 року до набрання законної сили рішенням по суті адміністративного позову.

Також представник позивача просив забезпечення позову й шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії на час розгляду позову в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до змісту пункту 4 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Предметом спору є рішення Кобеляцької міської ради №1 від 27 березня 2024 року.

Таким чином, продовжуючи логіку, викладену в обґрунтуванні вжиття заходів забезпечення адміністративного позову та діючи з тих же міркувань, суд вважає доцільним на час до набрання законної сили рішенням у справі унеможливити реалізацію оскаржуваного рішення сесії Кобеляцької міської ради шляхом реєстрації зміни секретаря Кобеляцької міської ради у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак формулювання цього способу забезпечення адміністративного позову, вжите представником позивача, є неконкретним та некоректним.

Не є обґрунтованою заборона вчиняти будь-які реєстраційні дії. Заборона вчиняти певні дії має стосуватися конкретно предмета спору, яким є рішення № 1 від 27 березня 2024 року Кобеляцької міської ради.

Достатнім і належним способом забезпечення адміністративного позову в цій частині заяви є заборона суб`єктам, уповноваженим на вчинення державної реєстрації, вчиняти реєстраційні дії на підставі рішення Кобеляцької міської ради №1 від 27 березня 2024 року.

Отже в цій частині суд задовольняє заяву частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення адміністративного позову, подану представником ОСОБА_1 , - задовольнити частково.

Зупинити дію Рішення третього пленарного засідання сорок другої сесії восьмого скликання Кобеляцької міської ради №1 від 27 березня 2024 року.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації, приватним та державним реєстраторам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняти реєстраційні дії на підставі рішення Кобеляцької міської ради №1 від 27 березня 2024 року.

У задоволенні решти вимог заяви про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Роз`яснити відповідачу, що згідно ст.ст. 155,157 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, може бути пред`явлена до примусового виконання у порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15 днів з дня її винесення.

СуддяІ.С. Шевяков