Рішення № 118107312, 01.04.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 квітня 2024 р. Справа № 120/17148/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернулася з адміністративним позовом ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Спір полягає у відмові у перерахунку та виплаті позивачу пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, згідно із наданою довідкою про складові заробітної плати від 13.09.2023 №0200-0602-8/90682.

Відтак, з метою зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця за віком, з урахуванням вищевказаної довідки, позивач звернулася до суду.

Ухвалою від 20.11.2023 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання відзиву.

12.12.2023 представник ГУ Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 1) подав відзив на позов, у якому заявлені вимоги заперечує. По суті спору відповідач вказав, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993.

03.10.2023 Позивачка звернулася із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності. За принципом екстериторіальності, вказана заява розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Відповідач вказує, що з 01 травня 2016 року набув чинності Закон №889, відповідно до якого втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723, окрім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень.

Підстав для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у територіальних органів Пенсійного фонду України немає, оскільки Позивачка не досягла пенсійного віку та необхідного стажу на посадах державної служби, а також не подавала відповідної заяви про переведення.

Закон №889-УІІІ не передбачає проведення перерахунку раніше призначених пенсій, а форма довідки для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям не визначена законодавством.

З огляду на все вищезазначене, довідку від 13.09.2023 №0200-0602-8/90682 неможливо взяти до уваги, оскільки вона не відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою від 12.02.2024 залучено до участі у справі співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області. Цією ухвалою установлено останньому строк для подання відзиву.

01.03.2024 представник ГУ Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач 2) подав відзив, зазначивши, що 09.10.2023 за принципом екстериторіальності ним розглянуто заяву позивача від 03.10.2023 та додані до неї документи. За результатами прийняте рішення № 905250137967, яким Позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії відповідно до Закону №889.

Спростовуючи доводи позивача, відповідач вказує, що посилання першої на положення ст. 37-1 Закону №3723-ХІІ є необґрунтованим, оскільки дана норма втратила чинність разом із Законом № 3723-ХІ, та на сьогодні не застосовується.

Відповідно до п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 вбачається, що Закон України "Про державну службу" №3723-ХІ, застосовується лише в частині призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 вказаного Закону, особам, які на момент набрання чинності Закону № 3723-ХІ мають право даний вид на пенсії.

На підставі вищевикладеного, прийняте рішення, відповідач 2 вважає, правомірним, а позовні вимоги, такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову та відзиву, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993.

Позивач 03.10.2023 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", надавши довідку про заробітну плату від 13.09.2023 №0200-0602-8/90682 (а.с. 10).

За принципом екстериторіальності заяву позивача передано на розгляд до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Рішенням від 09.10.2023 відмовлено у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з підстав того, що 01.05.2016 року набув чинності Закон №889, відповідно до якого втратив чинність Закон України "Про державну службу" №3723, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень. Прикінцевими положеннями Закону №889 збережено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723, проте не передбачено перерахунку раніше призначених пенсій. За Законом №889 мають право на призначення пенсій особи, яким не призначались пенсії відповідно до Закону №3723.

Позивач не погоджується з відмовою у перерахунку пенсії, тому звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначено Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 (далі Закон № 889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016.

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі - Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За обставин справи, позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993.

Так, частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах.

Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби. Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), за останньою зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII. Також, пенсія державного службовця призначається і особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах.

Разом з тим, згідно із статтею 37-1 Закону № 3723-XII (в редакції Закону 432-IV від 16.01.2003 із змінами, внесеними згідно із Законом №3108-IV від 17.11.2005), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до ст. 37-1 Закону № 3723-XII (в редакції Закону №76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015) умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

На момент призначення позивачці пенсії, порядок перерахунку пенсій державних службовців, був урегульований, зокрема, пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення заробітку для обчислення пенсій".

Так, пунктом 4 передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2002 року №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:

пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержану заробітну плату на момент перерахунку;

іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Зміни, які були внесені до Закону України "Про державну службу" стосуються призначення пенсії, тоді як підстави та порядок перерахунку пенсії державним службовцям регулює ст. 37-1 цього ж Закону, положення якої щодо перерахунку пенсії у зв`язку із прийняттям Законів №213-VIII та №1166-VII змін не зазнали.

Прикінцеві положення Закону №213-VII1 стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії є ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" та Постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розміру заробітку для обчислення пенсії", які були чинними на дату призначення позивачу пенсії.

Таким чином, оскільки позивач звернулася до відповідача саме з приводу перерахунку вже призначеної пенсії, то будь-які законодавчі зміни, які звужують зміст та обсяг прав окремої категорії громадян не можуть застосовуватися до тих осіб, які до набрання чинності цих змін вже набули в законний спосіб певні, гарантовані державою права та свободи, в тому числі і право на пенсію державного службовця в передбаченому на час призначення пенсії розмірі.

Відтак суд погоджується з твердженням позивачки про те, що на правовідносини щодо перерахунку її пенсії не поширюються зміни в чинному законодавстві, якими скасовано перерахунок пенсійних виплат державних службовців.

Разом з тим, вирішуючи спір, суд зазначає, що Конституційний Суд України у рішенні від 23.12.2022 року № 3-р/2022 зазначив, що юридичний механізм перерахунку розмірів пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги є однією з конституційних гарантій дієвості права на соціальний захист.

У зв`язку з тим, що в підпункті 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII немає посилання на статтю 37-1 Закону № 3723-XII, для суб`єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-XII, унеможливлено перерахунок розмірів пенсій, тобто їх осучаснення. Унаслідок цього існує відмінність у розмірах пенсій державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону №723-XII, залежно від часу призначення пенсій.

З огляду на наведене Конституційний Суд України визнав, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII суперечить частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, частині першій статті 24, статті 46 Конституції України в тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723-XII.

На підставі встановлених обставин, суд вважає, що відмова у перерахунку та виплаті позивачу пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, згідно із наданою довідкою про складові заробітної плати від 13.09.2023 №0200-0602-8/90682 не відповідає положенням ст. 2 КАС України.

При цьому, суд враховує, що відмова у проведенні позивачу перерахунку пенсії оформлена рішенням ГУ Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 09.10.2023 № 905250137967, яке є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується.

Відтак, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивачки, про захист яких вона просить.

Так, згідно з частиною 2 вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту третього цієї постанови, виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відтак, керуючись положеннями частини 2 статті 9 КАС України, суд вважає можливим вийти за межі заявлених позовних вимог та з метою ефективного захисту порушених прав позивача визнати протиправним та скасувати рішення ГУ Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 09.10.2023 № 905250137967 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Виходячи з наведеного, враховуючи звернення позивача та перебування на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, слід зобов`язати останнього здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 з 03.10.2023 пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу", з урахуванням довідки про складові заробітної плати від 13.09.2023 №0200-0602-8/90682.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 858,88 грн, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 09.10.2023 № 905250137967 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 03.10.2023 перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу", з урахуванням довідки про складові заробітної плати від 13.09.2023 №0200-0602-8/90682.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 429,44грн (чотириста двадцять дев`ять гривень 44 копійки).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 429,44грн (чотириста двадцять дев`ять гривень 44 копійки).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028)

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ - 13844159, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008).

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна