Рішення № 11810730, 01.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2010 р.Справа № 26/119-01-3127 Господарський суд Одеської області у складі : судді                                        Никифорчука М.І.

при секретареві                    Черновій О.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Ткаченко О.М. за довіреністю від14.10.2009р.;

Від відповідача: Зубачова Ю.В. за довіреністю від 10.12.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Дочірнього підприємства ”Компроміс”;

до відповідача : Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси”

про стягнення 2549,62 грн., -

в с т а н о в и в :

Дочірнє підприємство ”Компроміс” ( далі –Позивач) звернулось із позовом до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” ( далі - відповідач ) про стягнення надмірно сплачених сум в розмірі 2549,62 грн. та визнання недійсним п.1.1 Додатку 1 до договору посилаючись на наступне.

01.01.2008 року між сторонами у справі укладений договір на постачання ( далі –Договір ), по якому Відповідач бере на себе зобов’язання постачати Позивачу теплову енергію, а Позивач зобов’язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені цим договором.

Згідно п.6.1 Договору розрахунки за теплову енергію проводяться відповідно до встановлених тарифів у розмірі 285 грн. 39 коп. за 1 Гкал, які затверджені рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 1012 від 20.09.2007 р.

Згідно рахунків, які відповідач надавав позивачеві для здійснення оплати за поставку теплової енергії, за період з лютого 2008 року по червень 2008 року та протягом листопада та грудня 2008 року тариф становив 306,78 грн. в той час як розмір тарифу становив 285,39 грн.

Як зазначає позивач у позові, тобто за вказаний період позивач надмірно сплачував за постачання теплової енергії та переплата складає 288 грн. 76 коп.

Починаючи з січня 2009 року в м. Одесі почали діяти інші тарифи на оплату за теплопостачання.

Так, рішенням Одеської міської ради № 1612 від 20.10.2008 року розмір тарифу за яким позивач сплачує відповідачеві послуги згідно Договору становить 528 грн.65 коп.

Як зазначає позивач у позові, відповідач починаючи з березня 2009 року свавільно встановив тариф, який становить 652 грн. 31 коп. за 1 Гкал замість належного 528 грн.65 коп.

Таким чином позивач за березень, квітень, листопад, грудень 2009 року та січень, лютий 2010 року надмірно переплатив відповідачеві за теплоенергію 2261 грн. 62 коп.

Як зазначає позивач у позові, прилад обліку тепла у позивача відсутній. Відповідно до п.5.3 Договору, споживання тепла розраховується згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносіїв”.

У порушення умов Договору відповідач постійно надає позивачеві рахунки на оплату за цінами, що значно перевищують договірну. Також відповідач жодного разу не надав позивачу розрахунки спожитого тепла, передбаченого п.5.3 Договору.

За останні два роки позивачем безпідставно сплачено відповідачеві 2549 грн. 62 коп.

Під час розгляду справи 31.08.2010 р. позивачем надано суду уточнені позовні вимоги, згідно яких позивач просить стягнути з відповідача 26839 грн. 94 коп. та визначає цю суму як не надмірно сплачену за надання послуг з постачання тепла ( як первісно заявлено у позові) а визначає як сплачений аванс за надання послуг з постачання тепла за вказаним Договором в сумі 26839 грн. 94 коп. Решту вимог залишає без змін.

Під час розгляду справи 22.09.2010 р. позивачем також надані уточнення позовних вимог, згідно з якими позивач просить стягнути з відповідача 23808 грн. 84 коп. сплаченого авансу за надання послуг з постачання тепла за вказаним Договором.

При цьому у засіданні суду 22 вересня 2010р. позивач усно відмовився від вимоги щодо визнання п.1.1 Додатку 1 до Договору №6449 від 01.01.2008р. недійсним ( про що зазначено у протоколі засідання суду від 22.09.2010р.)

При цьому позивачем доданий до уточнень розрахунок сплат за грудень 2007 р. –3192,19 грн., за березень 2008 р. –1604,63 грн., за травень 2008 року –1374,33 грн., за червень 2008 року –190,94 грн., за грудень 2008 року - 292, 39 грн., за лютий 2009 року - 1374,76 грн., за квітень 2009 року - 5008,00 грн., за травень 2009 року - 3311,15 грн., за грудень 2009 року –1946, 05 грн., за лютий 2010 року –1371,74 грн., за березень 2010 року –4142,67 грн., всього в загальній сумі - 23808,85грн.

Крім цього, позивач зазначає, що факт прийому платежів відповідач визнає, шляхом направлення позивачеві акту звірки розрахунків від 27.08.2010 р., де в графі сума оплат за спожиту теплову енергію вказав суму в розмірі 23 808,84 грн.

При цьому позивач додав до цих уточнень копію цього акту № 6449 від 27.08.2010 р., де у графі „Сума оплат за спожиту теплову енергію значиться сума - 23808,84 грн.”

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 632, 906 Цивільного кодексу України позивач просить позов задовольнити.

Заперечуючи проти позову відповідач надав відзив на позов, у якому зазначив наступне.

На підставі вищевказаного договору та рішення виконкому Одеської міської ради позивачеві були встановлені тарифи на оплату послуг теплопостачання в розмірі 285 грн. 39 коп. за 1 Гкал.

Частиною 5 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що ціна у господарському договорі визначається у порядку, встановленому цим кодексом, іншими законами, актами Кабінету міністрів України.

Відповідно до статі 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до Закону України „ Про теплопостачання” - тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання;

Статтею 13 цього ж Закону визначено, що встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії належить до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання.

          Постановою Кабінет Міністрів України від 10 липня 2006 р. N 955 затверджений Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води.

Згідно п.33-1 цього Порядку передбачена можливість коригування тарифів протягом установленого строку дії у разі зміни рівня заробітної плати на підприємствах цін і тарифів на паливно-енергетичні ресурси.

Пунктом 3.3 рішення виконкому Одеської міської ради № 1612 від 20.12.2008 року відповідачу доручено здійснювати коригування тарифів га теплову енергію та їх узгодження з управлінням економіки Одеської міської ради, про що керівництвом підприємства було повідомлено споживача листом.

На підставі вказаного рішення підприємством проведено відповідне коригування тарифів в 2008 році, з 1 березня 2009 року –652,31 грн. та з 1 липня 2009 року 660,64 грн. за 1 Гкал. теплової енергії. Розрахунки коефіцієнтів коригування погоджені з управлінням економіки Одеської міської ради.

Таким чином, на думку відповідача, на підставі норм діючого законодавства, визначення ціни у договорі теплопостачання має певні особливості та регулюється органами місцевого самоврядування, в залежності від економічних умов та собівартості виробництва. Крім того, відповідач зазначає, що розмір діючого тарифу не є предметом узгодження між сторонами договору на теплопостачання.

Під час розгляду справи 01.10.2010 р. відповідачем надані уточнення до відзиву відповідно до яких відповідач зазначає, що вказаний ним п.3.3 вказаного рішення виконкому Одеської міської ради мався на увазі абзац третій після заголовку : виконком доручив КП „Теплопостачання міста Одеси”.

На підставі викладеного відповідач вважає вимоги позивача безпідставними і просить у позові відмовити.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.09.2010р. продовжено строк вирішення спору по справі № 26/119-10-3127 на 15 днів до 01 жовтня 2010 р.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як свідчать матеріали справи між сторонами у справі укладений вищевказаний договір, предметом якого є постачання відповідачем позивачу теплової енергії по встановленому тарифу ( розділ 1, п.6.1 Договору )

Як зазначає позивач відповідач свавільно, тобто без попередження або без будь - якого належного повідомлення про підвищення тарифу, встановив тариф в розмірі 652 грн. 31 коп. за 1 Гкал замість 528 грн. 65 коп. При цьому позивач зазначив, що прилад обліку тепла у нього відсутній. Тобто кількість спожитого позивачем тепла визначається не обсягом спожитого тепла, а встановленим тарифом.

Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач посилається на вказане вище рішення виконкому Одеської міської ради, відповідно до якого виконком доручив КП „Теплопостачання міста Одеси” доручено здійснювати коригування тарифів га теплову енергію та їх узгодження з управлінням економіки Одеської міської ради, при цьому відповідач зазначив, що про це коригування керівництвом підприємства було повідомлено споживачу листом.

01.01.2010 р. відповідачем надані для залучення до справи копії документів про зміну тарифів, які були направлені відповідачу як доказ у справі. При цьому відповідач надав суду лист підприємства КП „Теплопостачання міста Одеси” від 29.02.2008 р. № 01/11-82 згідно якого позивач повідомлений, що згідно рішення виконкому Одеської міської ради від 14.02.2008 р. № 96 з 01.01.2008 р. вводиться коефіцієнт коригування тарифу для інших споживачів у розмірі 1,07496. Доказів направлення позивачеві вказаного листа відповідач не надав, зазначив, що цей лист, як і інша пошта відправлявся простою поштою.

Позивач при цьому зазначає що ним не було отримано від відповідача належного повідомлення про встановлення нового ( підвищеного ) тарифу на спожиття теплової енергії.

Пунктом 4.2.3 договору визначено, що теплопостачальна організація ( відповідач у справі ) зобов’язана письмово або у засобах масової інформації повідомляти споживача про зміну тарифів або про обмеження постачання тепла.

У порушення вказаної умови договору, на думку суду, відповідач не надав належних доказів повідомлення позивача про зміну ( підвищення ) тарифу на споживання теплової енергії.

З приведеного випливає, що оскільки відповідач не надав доказів надсилання позивачеві вказаного листа то вважати що цей лист, з урахування заперечень позивача з цього приводу, був останнім отриманий, на думку суду, неможна.

Відповідачем додатком до клопотання від 01.10.2010 р. про залучення до справи копії документів про зміну тарифів, надана також копія додаткової угоди № 1 від 28 січня 2009р. до Договору № 6449 від 01.01.2008 р., складеною та підписаною обома сторонами, відповідно до якої сторони погодили, що згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.2008 р. № 1612 з 01.01.2009 р. встановлений тариф на споживання теплової енергії, у зв’язку з чим п.6.1 Договору викладений таким чином, що тариф на споживання теплової енергії складає 528,65 грн. за 1 Гкал. Цей тариф зазначає і позивач і відносно якого він не заперечує.

Також до вказаного клопотання відповідачем додані додаткові угоди до вказаного Договору № 2 від 16 березня 2009 р. та № 3 від 13 липня 2009 р., відповідно до яких на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.2008 р. № 1612 з 01.03.2009 р. та з 01.07.2009 р. встановлений тариф на споживання теплової енергії, у зв’язку з чим п.6.1 Договору викладений таким чином, що тариф на споживання теплової енергії складає 652, 31 грн. ( додаткова угода № 2 від 16 березня 2009 р. ) та 660,64 грн. (додаткова угода № 3 від 13 липня 2009 р. ) за 1 Гкал.

Аналізуючи вказані додаткові угоди суд зазначає, що вказані угоди не підписані позивачем у справі і отже не узгоджені з ним. Крім того, на копіях цих угод відповідачем відсутня печатка позивача, що свідчить про одностороннє складання цих угод відповідачем.

З приведеного випливає, що вказані додаткові угоди складені відповідачем односторонньо. Таким чином, аналізуючи приведене, суд вважає, що відповідач, склавши вказані додаткові угоди в односторонньому порядку, одноособово змінив ( завищив ) встановлений тариф. З цих підстав суд не приймає до уваги ці угоди як доказ зміни встановленого позивачеві тарифу на спожиття теплової енергії. Тому суд погоджується з позицією позивача, що відповідач свавільно встановив тариф, який становить 652 грн. 31 коп. за 1 Гкал замість належного 528 грн. 65 коп.

Відносно посилання відповідача у відзиві на позов, що відповідно до вказаного рішення виконкому, виконком доручив КП „Теплопостачання міста Одеси” здійснювати коригування тарифів на теплову енергію та їх узгодження з управлінням економіки Одеської міської ради, і відповідач про це коригування керівництву підприємства повідомляв споживача листом суд зазначає таке.

З приведеного відповідачем посилання у відзиві, на думку суду випливає, що відповідач КП „Теплопостачання міста Одеси” при коригуванні тарифів узгоджує їх (тарифи) з управлінням економіки Одеської міської ради та про це коригування повідомляє керівництво підприємства листом.

Проте, матеріали справи, на думку суду, не містять доказів повідомлення позивача з боку відповідача про вказане вище коригування тарифів на споживання тепла. Не надав, на думку суду, таких доказів і відповідач.

Лист відповідача від 19.04.2010 р. № 13\2-1146, на який той посилається у своєму відзиві на позов, на думку суду, не містить інформації ( виходячи із його буквального змісту) про повідомлення позивача про підвищення тарифів на спожиття теплової енергії.

На думку суду, зміст цього листа навпаки, просто повідомляє позивача про те, що розрахунки за теплову енергію проводяться на підставі тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Таким чином, на думку суду приведене свідчить про те, що узгоджений сторонами у справі у Договорі тариф на спожиту теплову енергію був один раз змінений додатковою угодою № 1 від 28 січня 2009 р., складеною та підписаною обома сторонами, і з цим позивач погодився та не оспорює. А подальше підвищення тарифу відбулося без участі позивача та без урахування його думки, при цьому відповідач не повідомив належним чином позивача про підвищення тарифу ( фактично про погіршення умов договору ) і тому вважати, що підвищення тарифів відбулося правильно та відповідно до змісту вказаного рішення виконкому Одеської міської ради, у суду немає підстав.

За таких підстав суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу з урахуванням змінених вимог..

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»( 65110, м.Одеса, вул. Балківська, 1 Б; код ЄДРПОУ 34674102, р/р 26007061398902 в АТ «Уксиббанк»м. Харьков, МФО 351005 ) на користь Дочірнього підприємства «Компроміс»( 65016, м. Одеса, вул. Костанді, 65; ідентифікаційний код 32015107, р/р 26005310906201 в АБ «Південний», МФО 328209 ) - авансу за надання послуг з постачання тепла 23808 (двадцять три тисячі вісімсот вісім) грн. 84 коп., державного мита в сумі 238 (двісті тридцять вісім ) грн. 09 коп. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Суддя

Повне рішення складено 06 жовтня 2010 р.