Рішення № 11810413, 22.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2010 р.Справа № 9/193-10-3578 За позовом: заступника прокурора м.Києва;

в інтересах держави в особі, якою є Державний департамент України з питань виконання покарань;

До відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Суворовський м'ясокомбінат"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: центральна база забеспечення Державного департаменту України з питань виконання покарань;

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від прокурора: Лянна О.А. (за посвідченням);

Від позивача: Мотлях С.Г.(за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: Урубкова І.І.(за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 16.08.2010 р. за вх. №6915 Заступник прокурора м.Києва; в інтересах держави в особі, якою є Державний департамент України з питань виконання покарань (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про зобов'язання вчинити певні дії по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суворовський м'ясокомбінат", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: центральна база забеспечення Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Прокурор та позивачі на позовних вимогах наполягають.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що про час, дату та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Прокуратурою м. Києва було проведено перевірку за зверненням голови Державного департаменту України з питань виконання покарань, щодо невиконання договірних зобов’язань.

Між Державним департаментом України з питань виконання покарань (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Суворовський м'ясокомбінат" (надалі - продавець) 27.11.2009р. укладено договір №87, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Суворовський м'ясокомбінат" зобов'язався продати і відвантажити м'ясо курей патраних 1 категорії у кількості 500 тонн, вартістю 12 470,00 грн. за одиницю виміру товару, в термін до 15.12.2009р., згідно з рознарядками покупця відповідно до його потреби, а Держдепартамент зобов'язався забезпечити приймання та оплату в сумі 6 235 000,00 грн.

При цьому, отримувачем продукції за договором №87 є Центральна база забезпечення Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Відповідачем свої зобов'язання щодо поставки товару виконано в повному обсязі, доказом чого є акт приймання-передачі матеріальних цінностей від 28.12.2009р.

В свою чергу, Держдепартаментом сплачено кошти в сумі 6 235 000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення від 23.12.2009р. № 1607.

Вказану продукцію Позивач прийняв на склад Відповідача.

Зазначений договір за своєю правовою природою є змішаним та включає в себе елементи договорів купівлі-продажу та поставки.

Пунктами 5.1, 5.2 договору встановлено, що якість проданих товарів повинна відповідати ДСТУ 3143-95, умовам цього договору і підтверджена ветеринарним свідоцтвом (оригінал), якісним посвідченням (оригінал), з терміном зберігання (використання) не менше двох місяців.

Проте, установам державної кримінально-виконавчої служби у Донецькій, Вінницькій, Львівській областях Відповідачем поставлена продукція у кількості 12,63 тонни, вартістю 157 496,1 грн., яка не відповідає ДСТУ 3143-95 «М'ясо птиці. Загальні технічні умови», умовам договору та є такою, що заборонена до вживання.

Зокрема, до Жданівської виправної колонії № 3 (Донецька область) поставлено неякісне м'ясо курей в кількості 241 кг, що підтверджено актом обстеження Управління ветеринарної медицини в Шахтарському районі від 18.02.2010р., приписом Управління ветеринарної медицини в Шахтарському районі Донецької області №176 від 18.02.2010р., у зв'язку з чим м'ясо утилізовано ДП «Костянтинівський ветсанзавод»(акт від 04.03.2010 року).

Крім того, до Приазовської виправної колонії №107 поставлено неякісне м'ясо курей в кількості 92 кг, що підтверджується актом обстеження Управління ветеринарної медицини у м.Маріуполі від 18.02.2010р., приписом Управління ветеринарної медицини у м.Маріуполі №2 від 18.02.2010р., у зв'язку з чим м'ясо утилізовано (акт № 1 від 22.02.2010р.).

ВВК №120 поставлено неякісне м'ясо курей в кількості 122 кг, що підтверджено приписом Управління ветеринарної медицини у Волноваському районі №04-В-53 від 19.02.2010р..

Таким чином, по Донецькій області поставлено неякісного м’яса курей вагою 455 кг.

Також, установам державної кримінально-виконавчої служби Вінницької області поставлено 6 807,53 кг неякісного м'яса курей, зокрема, Ладижинській виправній колонії №39-2 491,92 кг, Могилів-Подільській виправній колонії №114 - товар в кількості 1847 кг, Піщанській колонії № 59 - 2 468,61 кг, що підтверджено рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії від 26.02.2010р. №2, у зв'язку з чим м'ясо утилізовано ДП «Тульчинський ветсанзавод», доказом чого є акти №2, 3 та 15 від 03.03.2010р.

Одночасно, до Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області поставлено неякісне м'ясо курей у кількості 5 367,47 кг, що підтверджено вказівкою Львівської прокуратури з нагляду "за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах від 25.02.2010р. №112-вих, згідно якої неякісне м'ясо заборонено до вживання.

Таким чином, ТОВ «Суворовський м'ясокомбінат»продано та поставлено товар неналежної якості вартістю 157 496,1 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Держдепартаментом на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворовський м'ясокомбінат»були надіслані претензії від 19.02.2010р. №14-81, від 25.03.2010р. №1779/Мц, від 14.04.2010р. №14-2165/Мц та лист від 17.05.2010р. №7/1-446 по якості поставленого м'яса, курей патраних 1 категорії, замороженого, які залишені Відповідачем без розгляду.

Оскільки збитки спричиняються Державному департаменту України з питань виконання покарань, який уособлює інтереси держави з зазначених правовідносинах, позов пред’явлено в його особі, адже невиконання Відповідачем своїх договірних зобов’язань порушує майнові інтереси Позивача, який утримується за рахунок коштів державного бюджету.

03.09.2010р. за вх. №22845 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Центральна база забезпечення Державного департаменту України з питань виконання покарань, надав суду письмові пояснення до позовної заяви, відповідно до яких зазначає наступне: про ненадання повного пакету документів, що підтверджують якість продукції, керівництво Центральної бази забезпечення неодноразово зверталось до керівництва Держдепартаменту, але ніяких рішень з цього питання прийнято не було (доповідні записки: від 28.12.2009р. №1332, від 28.12.2009р. №ЦБЗ/12-321, від 28.12.2009р. №1333, від 30.12.2009р. №1339/ЦБЗ/12-325, листи: від 15.01.2010р. №ЦБЗ/12-12, доповідна від 25.01.2010р. №ЦБЗ/12-23).

Після неодноразових звернень до Держдепартаменту щодо надання додаткових документів, що підтверджують якість продовольства, ТОВ "Суворовський м’ясокомбінат" надав Протокол випробувань зразків №0172, №0173, №0174 та №0175 від 20.01.2010р., копії яких надавались всім установам.

Згідно п. 5.2., 5.3. та 5.4. договору від 18.12.2009р. №91, укладеного між Держдепартаментом та ТОВ "Суворовський м'ясокомбінат", якість товарів контролюється Покупцем - Держдепартаментом.

Офіційна інформація про неякісні поставки продовольства надходила до Держдепартаменту.

Претензій до Центральної бази забезпечення Держдепартаменту щодо якості продовольства установи не виставляли, інформації про інші випадки неякісних товарів база не отримувала.

Працівниками Центральної бази забезпечення, відрядженими до ТОВ "Суворовський м'ясокомбінат" для перевірки наявності трвару, було складено документи, які засвідчили його відсутність на складах м'ясокомбінату.

13 травня 2010 року до ТОВ "Суворовський м'ясокомбінат" подано Претензію з вимогою негайної поставки продовольства або відшкодування вартості товару.

9.08.2010р. №05/2-7626-10 за поданням Держдепартаменту прокуратурою м. Києва направлено позов до Одеського господарського суду у відношенні до ТОВ "Суворовський м'ясокомбінат" щодо неналежного виконання договірних зобов’язань.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Центральна база забезпечення Державного департаменту України з питань виконання покарань, у судовому засіданні надав суду письмові пояснення до позовної заяви, відповідно до яких зазначає: Управління Держдепартаменту у Вінницькій області листом №9-1750 від 16.03.2010р. повідомило, що Вінницькою прокуратурою з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, проведено відбір м’яса курей з ВК №39 для проведення ветеринарно-санітарної експертизи.

Згідно експертного висновку №5 від 23.02.2010р., виданого Вінницькою обласною державною лабораторією ветеринарної медицини, відібрана продукція не відповідала за мікробіологічними показниками вимогам п. 1.1. "Обов'язкового мінімального переліку досліджень сировини, продуктів тваринного та рослинного походження та ін." від 03.11.98р. №16.

Установи (ВК №39, ВК №59, ВК №114) отримали припис прокуратури щодо припинення споживання м’яса курей (залишок склав 6807,53 кг).

Рішенням №2 від 26.02.2010р. Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії Вінницької області вищезгадану продукцію відправлено до Тульчинського ветеринарно-санітарного заводу для переробки, тобто утилізації.

23.03.2010р. за №ЦБЗ/12-97 інформація була передана заступнику голови Держдепартаменту та в той же день за №252 направлено лист ТОВ "Суворовський м'ясокомбінат".

Відповідно до уточнень позовних вимог, наданих суду Заступником прокурора м.Києва, який виступає в інтересах держави в особі, якою є Державний департамент України з питань виконання покарань, Позивач просить суд зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Суворовський м'ясокомбінат" повернути сплачені за товар неналежної якості, а саме м'ясо курей патраних 1 категорії, кошти в сумі 157496,1 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

          Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Ст. 193 ч. 1 Господарського кодексу України закріплює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети, відповідно до ст. 673 ЦК України.

Аналогічні положення передбачені статтею 268 Господарського кодексу України, згідно якої якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Так, частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути) покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

За положеннями ч.1 ст.266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 ГК України).

Згідно із ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 визначено, що під органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно із положенням про Державний департамент України з питань виконання покарань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 10.06.2009 № 587, (надалі - Департамент) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції та забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, виконує правозастосовні та правоохоронні функції, спрямовує, координує та контролює діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України.

Згідно положень ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначається в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою до застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно яке є у Відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, що не знайшло свого відображення у тексті позовної заяви Позивача.

Оскільки вимога про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Суворовський м'ясокомбінат" (68640, Одеська область, смт. Суворове, вул. Комсомольська, 105/А, код ЄДРПОУ 32653709, р/р 26005964867550 в ПАК „ПУМБ” м. Одеса, МФО 328191) повернути сплачені за товар неналежної якості, а саме м'ясо курей патраних 1 категорії, на користь Державного департаменту України з питань виконання покарань (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, код ЄДРПО 08562542, р/р 35216007000066, банк Державне казначейство України м. Києва, МФО 820172) кошти в сумі 157496,1 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суворовський м'ясокомбінат" (68640, Одеська область, смт. Суворове, вул. Комсомольська, 105/А, код ЄДРПОУ 32653709, р/р 26005964867550 в ПАК „ПУМБ” м. Одеса, МФО 328191) на користь Державного бюджету України (р/р 31213264700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк-ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050003) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суворовський м'ясокомбінат" (68640, Одеська область, смт. Суворове, вул. Комсомольська, 105/А, код ЄДРПОУ 32653709, р/р 26005964867550 в ПАК „ПУМБ” м. Одеса, МФО 328191) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО –828011, одержувач –ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460) 85 грн. державного мита.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Меденцев П.А.