Рішення № 118102955, 20.03.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2024Справа № 910/12411/21Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Запарі А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО»

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про визнання незаконними дій та бездіяльності,

Представники сторін:

від позивача: Шамкій В.М.,

від відповідача: Остапенко С.Л.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2021 року Акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання незаконними дій та бездіяльності відповідача стосовно надання/скасування/ненадання диспетчерських команд, визнання незаконними дій Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» щодо розрахунків небалансів електричної енергії позивачу, здійснених за відповідні розрахункові періоди (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 25.11.2021).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» на підставі договору про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 № 0424-0413 протягом періоду з 01.07.2021 по 10.07.2021 надавало диспетчерські команди виробничим підрозділам Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» на розвантаження енергоблоків поза межами часових нормативів, які передбачені технічними умовами для прямої або запланованої активації, а в подальшому взагалі припинило їх надавати, що призвело до виникнення небалансів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано незаконними дії та бездіяльність Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» стосовно надання/скасування/ненадання зазначених в резолютивній частині диспетчерських команд, визнано незаконними дії Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» щодо розрахунків небалансів електричної енергії Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», здійснених за зазначені в резолютивній частині розрахункові години.

Постановою Верховного Суду від 15.03.2023 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 у справі № 910/12411/21 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу № 910/12411/21 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 прийнято справу № 910/12411/21 до провадження суддею Трофименко Т.Ю., підготовче засідання призначено на 08.05.2023. Крім того, даною ухвалою, зокрема, запропоновано сторонам подати письмові пояснення та докази по суті спору з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.03.2023 у справі № 910/12411/21.

03.05.2023 до суду від позивача надійшли пояснення.

05.05.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення касаційного перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі № 910/12832/21.

В підготовче засідання 08.05.2023 з`явилися представники сторін.

Представник відповідача підтримав клопотання про зупинення провадження у справі, натомість, представник позивача заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 клопотання Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про зупинення провадження у справі № 910/12411/21 задоволено, зупинено провадження у справі № 910/12411/21 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі № 910/12832/21. Зобов`язано учасників справи сповістити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі № 910/12411/21.

19.01.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 910/12411/21 з посиланням на прийняття об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21, якою постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 у вказаній справі скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Як було встановлено судом, 30.01.2024 Північним апеляційним господарським судом прийнято постанову у справі № 910/12832/21, якою апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 910/12832/21 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/12832/21 залишено без змін.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі № 910/12411/21, відсутні, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 поновив провадження у даній справі, підготовче засідання призначив на 04.03.2024. Вказаною ухвалою запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення по суті спору з урахуванням результатів розгляду справи № 910/12832/21.

В підготовче засідання 04.03.2024 з`явились представники сторін.

Представник відповідача усно заявив клопотання про оголошення перерви в підготовчому засідання, проти задоволення якого представник позивача заперечував.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив у задоволенні усно заявленого представником відповідача клопотання про оголошення перерви відмовити через необґрунтованість.

Суд, з`ясувавши обставини щодо подання сторонами до суду всіх документів та доказів, необхідних для вирішення даного спору, враховуючи вчинення судом у підготовчому провадженні всіх необхідних дій задля правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, оскільки передбачених законом підстав для відкладення підготовчого засідання не було встановлено, суд визнав необхідним закрити підготовче провадження у справі.

У зв`язку із зазначеним, враховуючи надання представниками сторін письмової згоди на розгляд справи по суті одразу після закриття підготовчого засідання, відповідно до ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд розпочав розгляд даної справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Представники сторін у судовому засіданні 04.03.2024 надали суду свої пояснення/заперечення по суті заявлених позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 20.03.2024.

В судове засідання 20.03.2024 з`явилися представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 20.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (надалі - АТ «ДТЕК Західенерго», постачальник послуг з балансування, ППБ) є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.06.2019 № 1074.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» надалі - ПрАТ «НЕК «Укренерго», оператор системи передачі, ОСП) виконує функції ОСП - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній передач, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до повідомлення про приєднання до договору про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 № 01/18933 ПрАТ «НЕК «Укренерго» повідомило АТ «ДТЕК Західенерго» про акцептування заяви позивача про приєднання до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучення до реєстру постачальників послуг з балансування (ідентифікатор договору № 0424-04013).

Таким чином, між сторонами укладено договір про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 № 0424-04013 (надалі - Договір від 27.05.2019).

Згідно з п. 1.1 Договору від 27.05.2019, цей договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

За цим Договором ППБ зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку (п. 1.2 Договору від 27.05.2019).

04.05.2019 АТ «ДТЕК Західенерго» (користувач) та ПрАТ «НЕК «Укренерго» (виконавець) уклали договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0424-03013 (надалі - Договір від 04.05.2019), який регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.

Як визначено п. 1.1. Договору від 04.05.2019, за цим договором виконавець зобов`язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єктами користувача у складі об`єднаної енергетичної системи України, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема, безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки (надалі - послуги).

Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі оперативного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією (п. 1.4. Договору від 04.05.2019).

За Договором від 04.05.2019 до обов`язків виконавця, серед інших, відносяться такі: своєчасно і професійно надавати послугу (п. 3.1.1); здійснювати оперативно-технологічне управління режимом роботи об`єктів диспетчеризації у складі ОЕС України в реальному часі відповідно до структури управління цими системами відповідно до вимог Кодексу системи передачі, інших нормативно-технічних документів та вимог технічної документації заводів-виробників (п. 3.1.2); попереджувати та сприяти ліквідації технологічних порушень роботи електростанцій та ОЕС України (п. 3.1.6); розробляти та узгоджувати з користувачем перелік електротехнічного обладнання, турбогенераторів, котлів, основного та допоміжного обладнання енергоблоків (включно з системами управління та регулювання) тощо, зупинка (вимкнення) якого знижує наявну потужність електростанцій, перелік енергоблоків (генераторів), підключених до автоматики регулювання перетоків активної потужності, автоматики виділення блоків на власні потреби, об`єктів диспетчеризації, які знаходяться в оперативному управлінні чи віданні виконавця (п. 3.1.8); здійснювати обмін інформацією у відповідності з вимогами щодо планування координації виведення з роботи обладнання та планування введення в роботу обладнання, передбаченими Кодексом системи передачі (п. 3.1.9); здійснювати річне, сезонне, місячне, тижневе, добове прогнозування споживання та виробництва електричної енергії в ОЕС України з метою планування забезпечення балансової надійності енергосистеми та забезпечення планового виведення з роботи {введення в роботу) обладнання (п. 3.1.10); визначати прогнозовані, річні, квартальні, місячні обсяги виробництва електроенергії і потужності на годину максимального навантаження на електростанціях (п. 3.1.11); розробляти та доводити до відома користувача комплект необхідних інструкцій і положень щодо оперативно-диспетчерського управління роботою об`єктів диспетчеризації Користувачів у складі ОЕС України і забезпечувати їх своєчасний перегляд та коригування (п. 3.1.12.).

За Договором від 04.05.2019 до обов`язків користувача, серед інших, відносяться такі: підтримувати в належному стані технічні та технологічні системи експлуатації своїх електроустановок, а також структуру управління цими системами відповідно до вимог Кодексу системи передачі, інших нормативно-технічних документів та вимог технічної документації заводів-виробників (п. 3.2.2); невідкладно виконувати розпорядження оперативного персоналу виконавця, якщо вони не становлять загрози для життя людей, обладнання та не можуть призвести до втрати живлення власних потреб об`єкта диспетчеризації (п. 3.2.5); підтверджувати виконання оперативних команд після їх виконання (п. 3.2.6); невідкладно повідомляти оперативний персонал виконавця, якщо отримані розпорядження суперечать вимогам технологічного регламенту експлуатації обладнання електростанції (п. 3.2.7); робити обґрунтовані заперечення, якщо розпорядження виконавця розтлумачене як помилкове, із поясненням причин відмови і відображенням запису в оперативному журналі, але у випадку підтвердження розпорядження виконавця - виконати його (п. 3.2.8); діяти відповідно до вимог чинних інструкцій та положень, оформлених та доведених виконавцем відповідно до вимог цього договору (п. 3.2.9); невідкладно повідомляти виконавця про вимкнення повітряних ліній та обладнання, спрацювання релейного захисту, лінійної автоматики та протиаварійної автоматики, параметри аварійного режиму для визначення місць пошкодження на повітряних лініях, порушення нормальної роботи обладнання та пристроїв, які знаходяться в оперативному управлінні чи віданні виконавця, а також про порушення режиму роботи основного і допоміжного генеруючого обладнання електростанції, які призвели або можуть призвести до зниження її навантаження або порушення вимог безпечної експлуатації обладнання (п. 3.2.13); з урахуванням переліку, отриманого від виконавця, згідно з підпунктом 3.1.8 затверджувати перелік електротехнічного обладнання із доповненнями як єдиний документ - додатком 2 до цього договору. Здійснювати обмін інформацією відповідно до Порядку планування зміни стану обладнання системи передачі та користувачів, Порядку координації виведення з роботи обладнання та Порядку введення в роботу обладнання, передбачених главами 2, 3 та 4 розділу VI Кодексу системи передачі відповідно (п. 3.2.16). надавати постійні дані та дані, що надаються на періодичній основі виконавцю згідно з вимогами Кодексу системи передачі (п. 3.2.18); надавати виконавцю свої прогнози споживання та виробництва електричної енергії згідно з вимогами Кодексу системи передачі (п. 3.2.19); у частині планування та ведення режиму роботи електростанцій: забезпечити виконання заходів, необхідних для надійної паралельної роботи своїх електричних станцій у складі ОЕС України; забезпечити надання інформації, необхідної для ведення режимів ОЕС України в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди; забезпечити електростанції паливом у кількості, необхідній для виробництва електроенергії у прогнозованих та затверджених обсягах (п. 3.2.21).

Пунктом 8.4. Договору від 04.05.2019 визначено, що виробники, які мають у власності та/або експлуатують енергогенеруюче обладнання встановленою потужністю понад 200 МВт включно, мають зберігати впродовж п`яти років інформацію, необхідну для перевірки оперативно-диспетчерських рішень та поведінки під час подання заявок (пропозицій) на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку, ринку допоміжних послуг та при розподілі пропускної спроможності, яка включає, зокрема, погодинні дані по кожній електростанції щодо доступних генеруючих потужностей та обов`язкових резервів, включаючи постанційний розподіл таких резервів на момент подачі заявок/пропозицій, та фактичні дані.

ПрАТ «НЕК «Укренерго» за період з 01.07.2021 по 10.07.2021 надавались диспетчерські команди АТ «ДТЕК Західенерго».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач за період з 01.07.2021 по 10.07.2021 надавав диспетчерські команди на розвантаження енергоблоків поза межами часових нормативів, які передбачені технічними умовами для прямої або запланованої активації, а в подальшому взагалі припинило їх надавати, що призвело до виникнення небалансів. Як зазначає позивач, диспетчерські команди на розвантаження енергоблоків та в подальшому їх відсутність відповідач здійснював поза межами технічних можливостей енергоблоків.

Позивач вказав, що на платформі MMS відповідачем були розміщені розрахунки небалансів електричної енергії за спірний період у позивача, які виникли у зв`язку з навантаженням/розвантаженням блоків з порушенням часових меж за рахунок команд та/або відсутністю команд відповідача. На підставі вказаних розрахунків виставлені рахунки на оплату спірних обсягів небалансів електроенергії, які позивачем підписано з розбіжностями, оскільки такі небаланси останнім не були визнані у зв`язку з протиправними діями та/або бездіяльністю відповідача, що виникли внаслідок відповідних його команд або їх відсутністю. Таким чином, позивач стверджує, що у випадку визнання протиправними дій/бездіяльності відповідача щодо диспетчерських команд необхідним є визнання незаконними дій щодо розрахунків небалансів електричної енергії, здійснених останнім, які є наслідком таких дій.

З урахуванням заяви про зміну предмету позову від 25.11.2021, позивач просить суд визнати незаконними дії та бездіяльність ПрАТ «НЕК «Укренерго» стосовно надання/скасування/ненадання диспетчерських команд, визначених у прохальній частині вказаної заяви та визнати незаконними дії ПрАТ «НЕК «Укренерго» щодо розрахунків небалансів електричної енергії АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» здійснених за перелічені у заяві про зміну предмету позову від 25.11.2021 розрахункові години.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав необґрунтованості заявлених позовних вимог та обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав, який не призведе до реального захисту чи поновлення порушення права чи інтересу.

Господарський суд міста Києва рішенням від 10.02.2022 у справі № 910/12411/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022, позовні вимоги АТ «ДТЕК Західенерго» задовольнив повністю (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 25.11.2021); визнав незаконними дії та бездіяльність ПрАТ «НЕК «Укренерго» стосовно надання/скасування/ненадання зазначених в резолютивній частині диспетчерських команд; визнав незаконними дії ПрАТ «НЕК «Укренерго» щодо розрахунків небалансів електричної енергії АТ «ДТЕК Західенерго», здійснених за зазначені в резолютивній частині розрахункові години.

Верховний Суд, скасовуючи постановою від 15.03.2023 у даній справі рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022, та направляючи справу № 910/12411/21 на новий розгляд до місцевого господарського суду, зазначив про неналежне дослідження судами обставин та дійсних підстав звернення позивача із даним позовом та ненадання належної правової оцінки доводам відповідача щодо обраного позивачем способу захисту. Так, Верховний Суд вказав, що формально зазначивши про належність обраного способу захисту, суди попередніх інстанцій не дослідили, зокрема, повний обсяг прав і обов`язків учасників балансуючої групи, а також зв`язок правовідносин, з яких цей спір виник/заявлених у цій справі вимог із правовідносинами/вимогами у справі № 910/11456/21, що може суперечити викладеному у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 910/11456/21.

Верховний Суд зазначив, що з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, керуючись принципом верховенства права, місцевий господарський суд та апеляційний суд в межах власних процесуальних повноважень мали можливість вжити заходів щодо встановлення прав та обов`язків учасників справи і спірних правовідносин, дійсних обставин та мети звернення АТ «ДТЕК Західенерго» до суду.

За положеннями ч. 5 ст. 310, ч. 1 ст. 316 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Враховуючи вказівки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 910/12411/21, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований ОСП електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в ОЕС України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку (п. 46 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» ОСП - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Згідно з п. 89 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» сторона, відповідальна за баланс, - учасник ринку, зобов`язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед ОСП за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).

Відповідно до ч. 6 ст. 44 Закону України «Про ринок електричної енергії» усі оперативні команди і розпорядження ОСП підлягають беззаперечному виконанню всіма суб`єктами господарювання, об`єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Втручання в диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України з боку державних органів, політичних партій, рухів та громадських організацій забороняється.

Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління базується на принципах об`єктивності, прозорості та недискримінаційності і має забезпечувати належне функціонування ринку електричної енергії (ч. 2 ст. 44 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Частиною 5 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що ОСП з метою балансування обсягів виробництва та споживання електричної енергії та/або врегулювання системних перевантажень надає постачальникам послуг з балансування команди на збільшення (зменшення) їхнього навантаження, здійснюючи на ринкових засадах відбір відповідних пропозицій (заявок) постачальників послуг з балансування у порядку, визначеному правилами ринку.

Відповідно до п. 5.1 розділу 7 Кодексу системи передачі (КСП), затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 (надалі - Кодекс системи передачі, КСП), ОСП зобов`язаний постійно підтримувати в ОЕС України баланс між сумарним споживанням електричної енергії і її виробництвом (з урахуванням експорту та імпорту) у кожний момент часу з дотриманням показників якості електричної енергії.

Згідно з п. 4.3.1 глави 4 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, у частині балансуючого ринку ОСП зобов`язаний: збирати телевимірювання в реальному часі відпуску/відбору потужності ППБ; здійснювати короткостроковий прогноз загального навантаження (для кожної ОРЧ); здійснювати короткостроковий прогноз відпуску (для кожної ОРЧ) для всіх генеруючих одиниць ВДЕ, що не є ППБ; здійснювати управління внутрішніми обмеженнями системи шляхом видачі диспетчерських команд ППБ; керувати балансуючим ринком та досягати результатів диспетчеризації в реальному часі через ППБ; формувати та видавати ППБ відповідні диспетчерські команди; відслідковувати виконання ППБ диспетчерських команд; управляти та використовувати диспетчерську інформаційно-адміністративну систему; публікувати статистику та інформацію щодо результатів балансуючого ринку та відповідних диспетчерських команд; пропонувати необхідні заходи для підвищення ефективності диспетчерських процедур; здійснювати всі інші дії, що вимагаються цими Правилами.

Відповідно до п. 1.4 розділу 1 КСП балансування енергосистеми - це процес постійного підтримання, із заданою точністю, відповідності між сумарним споживанням електричної енергії, яке враховує втрати на її виробництво і передачу, а також експортом електричної енергії, з одного боку, та обсягом виробництва електричної енергії на електростанціях ОЕС України та її імпорту - з другого.

Пунктом 1.1.2 глави 1 Правил ринку передбачено, що диспетчерська команда - команда в режимі реального часу оператора системи передачі постачальнику послуг балансування по кожній одиниці постачання послуг з балансування збільшити або зменшити електричне навантаження або постачальнику послуги із зменшення навантаження ВДЕ з підтримкою зменшити електричне навантаження.

Відповідно до п. 1.9.4 глави 1 Правил ринку ОСП відповідає за прогнозування загального електроспоживання по областях регулювання (торгових зонах) для виконання обов`язків з балансування.

За приписами п. 4.16 глави 4 Правил ринку результати балансуючого ринку складаються з: прийнятих пропозицій на балансуючу електричну енергію на завантаження та на розвантаження ППБ по ОРЧ з метою забезпечення балансу системи.

Згідно з підпунктом 4.18.2 п. 4.18 Правил ринку ОСП може видати учасникам ринку в будь-який час диспетчерські команди та інші розпорядження з метою забезпечення надійної роботи системи, особливо щодо частоти системи, напруги і струму у критичних вузлах та елементах системи передачі відповідно до Кодексу системи передачі.

Диспетчерська команда на активацію видається ОСП відповідно до результатів алгоритму розрахунку балансуючого ринку у вигляді акцепту відповідної пропозиції на балансуючу електричну енергію на розвантаження або завантаження. Диспетчерська команда на деактивацію видається ОСП у зворотному до попередньої активації порядку у вигляді припинення відповідного акцепту пропозиції на балансуючу електричну енергію для активації на розвантаження або завантаження. Активація пропозиції на балансуючу електричну енергію може бути двох типів: 1) пряма активація (direct activation); 2) запланована активація (scheduled activation) (пп. 4.18.3 п. 4.18 Правил ринку).

Відповідно до п. 1.5 розділу 1 КСП усі оперативні команди і розпорядження ОСП, які надаються ним при виконанні функцій з диспетчерського управління, підлягають беззаперечному виконанню користувачами системи передачі/розподілу, за винятком випадків, передбачених пунктом 4.11 глави 4 цього розділу.

Згідно з п. 5.5 розділу 6 КСП ОСП несе відповідальність за точне та своєчасне складання прогнозного балансу електричної енергії в енергосистемі України на основі наданих користувачами прогнозів споживання та виробництва електричної енергії з урахуванням технологічних витрат електричної енергії в електричних мережах та на власні потреби електростанцій та використовує результати цього прогнозу для оперативного планування. Користувачі мають забезпечити точне прогнозування споживання/виробництва електричної енергії та своєчасне надання даних ОСП.

Відповідно до п. 5.1 розділу 6 КСП оперативне прогнозування споживання та виробництва електричної енергії в ОЕС України здійснюється ОСП з метою планування забезпечення балансової надійності енергосистеми та забезпечення планового виведення з роботи (введення в роботу) обладнання.

Враховуючи наведені вище положення, на ПрАТ НЕК «Укренерго», як ОСП, законодавством покладено обов`язок щодо балансування системи, зокрема, щодо здійснення прогнозу загального навантаження, на основі аналізу балансу енергосистеми та видачі диспетчерських команд на завантаження та розвантаження з метою підтримки попиту та пропозиції в енергосистемі.

Спірні правовідносини виникли з підстав правомірності надання/ненадання відповідачем позивачу диспетчерських команд щодо збільшення (зменшення) навантаження останнього, внаслідок чого, за твердженням позивача, виникли небаланси учасників балансуючої групи.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.07.2021 по 10.07.2021 відповідачем надавалися диспетчерські команди позивачу.

Втім, наявними в матеріалах справи витягом з журналу диспетчерських команд, витягом з журналу реєстрації команд, отриманих через ПЗ «Генератор» та висновком експерта за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту від 18.10.2021 № 018-АНО/21 підтверджується, що відповідач не виконав покладених на нього обов`язків щодо балансування системи.

За результатами вказаного експертного дослідження здійснений висновок щодо питання «Чи мало обладнання енергоблоків Відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго» у період з 01.07.2021 по 12.07.2021 включно технічну можливість виконати диспетчерські команди ПрАТ «НЕК «Укренерго», як оператора системи передачі, та повернутись до диспетчерського графіку за відсутності команд?

При проведенні експертизи було виконано аналіз наданих документів, оцінку маневрених характеристик енергоблоків «ДТЕК Добротвірська ТЕС» та «ДТЕК Ладижинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго» та надано висновки про технічну можливість/неможливість виконувати окремі команди диспетчерів НЕК «Укренерго».

Відповідно до висновку експерта №018-АНО/21 від 18.10.2021 за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту зроблено висновок щодо технічної можливості виконати подані команди при аналізованих подіях по ДТЕК «Добротвірська ТЕС»:

У період 02.07.2021 з 06:00 до 13:00: виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження ТЕС в 16:00 могла бути виконана тільки за умови періоду між пуском ТА-6 і ТА-5 в 1 годину при заявленій нормі 2 год. 40 хв., відповідно, виконати команди на навантаження в 16:00 і 17:00 не було технічної можливості. Орієнтовно в 19:45 станція вийшла на максимальну потужність 450-460 МВт. Обмеження максимальної потужності викликане технічним станом обладнання і погодними умовами (високою температурою навколишнього середовища). Зниження потужності станції на 35-40 МВт після 22:00 викликане аварійним відключенням котла К-8.

У період 04.07.2021 з 10:00 до 11:30: начальник зміни станції діяв згідно вказівок ЧД РДЦ. Виконати команду щодо навантаження в 10:00, яка надійшла через ПЗ «Generator», було технічно неможливо.

У період з 18:00 04.07.2021 до 00:30 05.07.2021: виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження ТЕС в 18:00 могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності ТА-7, 8, що і було проведено. Виконати пуск ТА-5, 6 за відсутності завчасно поданої команди на пуск було технічно неможливо. Пуск ТА-6 відбувався з випередженням термінів, встановлених формами 4 та 9. Команди на пуск ТА-5 не поступало.

У період 05.07.2021 з 6:00 до 23:30: виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження ТЕС в 6:00 могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку Б-8, що і було проведено. Взяти навантаження згідно команд ПЗ «Generator» було технічно неможливо оскільки: ТА-7 - по вказівці ЧД РДЦ переведено на енергосистему Польщі, команди на пуск ТА-5 не поступало - пуск ТА-5 виконано згідно вказівок ЧД РДЦ о 16:31, виконати пуск ТА-6 за відсутності завчасного попередження про пуск було технічно неможливо.

У період 06.07.2021 з 6:30 до 6:45: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС в 6:30 на 90 МВт, що потребує пуску додаткового ТА, з розвантаженням на 90 МВт в 6:45 (через 15 хв після навантаження) є технічно неможливим.

У період 06.07.2021 з 16:30 до 24:00: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС в 16:30 на 190 МВт було технічно неможливим у зв`язку з відсутністю наявних резервів потужності. Виконання даної команди потребувало пуску додаткового ТА 100 МВт і переведення на ОЕСУ блоку Б-7. Додатковий ТА-5 або ТА-6 не був пущений у зв`язку з відсутністю завчасно поданої команди на пуск, ТА-7 залишився в роботі на ПЛ-Замость. Пуск і навантаження ТА-5, 6 проведено в максимально стислі терміни із значним випередженням графіку. О 20:00 досягнуте максимальне навантаження станції на ОЕСУ, виходячи зі складу наявного обладнання за наявних погодних умов.

У період 09.07.2021 з 17:00 до 20:20: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС о 17:00 на 175 МВт могло бути виконано тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку Б-8 у 85 МВт (при цьому за умовами надійної роботи обладнання навантаження повинно виконуватись зі швидкістю не вище 1,5 МВт/хв.), що і було виконано. Виконати пуск і навантаження до максимуму турбоагрегату ТА-5 за період 17:00-17:15 було технічно неможливо. Пуск і навантаження ТА-5 були проведені у терміни, які відповідають заявленим у формі 4 для пуску після простою 10-20 год.

У період 10.07.2021 з 16:30 до 19:30: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС о 16:30 на 249 МВт було технічно неможливим з причини відсутності завчасно поданої команди на пуск, відсутності можливості одночасного пуску двох турбоагрегатів, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження ТА від «нуля» до максимуму, резервів потужності на 16:30 не було.

У період 11.07.2021 з 14:45 до 17:15: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС о 14:45 було технічно неможливим з причини відсутності завчасно поданої команди на пуск, відсутності можливості одночасного пуску двох турбоагрегатів, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження ТА від "нуля" до навантаження, близького до максимуму, резервів потужності на 16:30 не було, оскільки всі турбоагрегати знаходились у резерві. В подальшому блок Б-8 і турбоагрегат ТА-5 були включені і навантажені в максимально стислі терміни.

Щодо технічної можливості виконати подані команди за аналізованих подій по «ДТЕК Ладижинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго» зроблено наступні висновки:

У період 03.07.2021 з 15:45 до 22:30: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС о 15:45 потребувало пуску і навантаження додаткових двох енергоблоків, що технічно неможливо з причини відсутності вчасно поданої команди на пуск, відсутності можливості одночасного пуску двох енергоблоків, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження блока. Навантаження станції було можливим тільки в межах наявного резерву потужності блоку Б-3, що і було зроблено. Виконання подальших команд на +81 МВт з 16:00 до 17:00, +43 з 17:00 до 18:00 було неможливо виконати у зв`язку з відсутністю резерву потужності. Пуск і навантаження блоку Б-1 було виконано у відповідності з заявленим графіком виконання пусків, пуск блоку Б-4 відбувся з відставанням від графіку пуску на 1 год. 30 хв., навантаження блоку Б-4 проведено за графіком.

У період 04.07.2021 з 9:45 до 11:30: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС о 9:45 потребувало пуску і навантаження додаткових двох енергоблоків, що технічно неможливо з причини відсутності завчасно поданої команди на пуск, відсутності можливості одночасного пуску двох енергоблоків, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження блока. Навантаження станції було можливим тільки в межах наявного резерву потужності блоку Б-3, що і було зроблено. За період перебігу події здійснити пуск додаткового блоку з його навантаженням без порушення технології пуску було технічно неможливо.

У період з 17:45 04.07.2021 до 00:30 05.07.2021: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС о 17:45 потребувало пуску і навантаження додаткових двох енергоблоків, що технічно неможливо з причини відсутності завчасно поданої команди на пуск, відсутності можливості одночасного пуску двох енергоблоків, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження блоків. Навантаження станції було можливим тільки в межах наявного резерву потужності блоків Б-1, 3, що і було зроблено. Пуск блоків Б-2, 4 не виконувався по команді ЧД РДЦ.

У період 05.07.2021 з 06:00 до 14:00: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС о 06:00 потребувало пуску і навантаження додаткових двох енергоблоків, що технічно неможливо з причини відсутності завчасно поданої команди на пуск, відсутності можливості одночасного пуску двох енергоблоків, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження блока. Навантаження станції було можливим тільки в межах наявного резерву потужності блоку Б-3, що і було зроблено. Пуск блоків Б-1, 2 виконано в максимально стислі терміни.

У період 06.07.2021 з 06:00 до 14:00: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС о 06:30 потребувало пуску і навантаження додаткового енергоблоку, що технічно неможливо з причини відсутності завчасно поданої команди на пуск, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження блока. Навантаження станції було можливим тільки в межах наявного резерву потужності блоків Б-1, 3, що і було зроблено. Пуск блока Б-2 виконано в максимально стислі терміни.

У період 06.07.2021 з 16:30 до 19:00: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС о 16:30 потребувало пуску і навантаження додаткового енергоблоку, що технічно неможливо з причини відсутності вчасно поданої команди на пуск, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження блока. Навантаження станції було можливим тільки в межах наявного резерву потужності блоків Б-1, 3, що і було зроблено. Пуск і навантаження блока Б-4 виконано в максимально стислі терміни.

У період 11.07.2021 з 14:45 до 24:00: виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження ТЕС о 14:45 потребувало пуску і навантаження додаткового енергоблоку, що технічно неможливо з причини відсутності завчасно поданої команди на пуск, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження блока. Навантаження станції було можливим тільки в межах наявного резерву потужності блока Б-3, що і було зроблено. Пуск і навантаження блока Б-2 виконано в максимально стислі терміни. Окремо слід відмітити, що з 15:00 по 24:00 через ПЗ "Generator" приходять команди на підтримання навантаження на рівні 475 МВт, що перевищує наявну сумарну максимальну потужність блоків Б-2 і Б-3.

У період 12.07.2021 з 05:00 до 14:00: виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження в 5:00 не могла бути виконана у зв`язку з відсутністю резерву потужності, виконання команди на навантаження ТЕС о 6:30 потребувало пуску і навантаження додаткового енергоблоку, що технічно неможливо з причини відсутності блоків, готових до пуску (блоки Б-2, Б-4 находились в аварійному ремонті, блок Б-1 перебував у поточному ремонті).

Експерт також дослідив питання: «Чи відповідають управлінські рішення співробітників АТ «НЕК «Укренерго» щодо надання/ненадання з 01.07.2021 по 12.07.2021 включно диспетчерських команд, зазначених у наданих на дослідження документах, на виконання ТЕС АТ «ДТЕК Західенерго» алгоритму прийняття управлінських рішень співробітниками АТ «НЕК «Укренерго», який встановлений для надання таких команд?

За результатами дослідження зроблено висновок, що прийняття управлінських рішень співробітниками АТ «НЕК «Укренерго» щодо надання з 01.07.2021 по 12.07.2021 диспетчерських команд, зазначених у наданих на дослідження документах, на виконання ТЕС АТ «ДТЕК Західенерго» не відповідає алгоритму прийняття управлінських рішень, який встановлений для надання таких команд. Зокрема, всупереч положенням п. 3.1.6 договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, за яким ПрАТ «НЕК «Укренерго» як виконавець зобов`язаний «попереджувати та сприяти ліквідації технологічних порушень роботи об`єктів електроенергетики у складі ОЕС України»: співробітники АТ «ДТЕК Західенерго» при прийнятті управлінських рішень щодо виконання з 01.07.2021 по 12.07.2021 диспетчерських команд АТ «НЕК «Укренерго» діяли ефективно для забезпечення балансу в реалізації диспетчерських функцій, в межах власних повноважень та відповідно до встановленого алгоритму прийняття таких рішень.

Відповідно до ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно з приписами ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.05.2021 у справі № 910/702/17, висновок експертного дослідження, в силу закону, може бути наданий також й іншим (фахівцем) експертом з відповідної галузі знань, а не лише судовим експертом чи державною спеціалізованою установою.

Судом встановлено, що висновок експерта № 018-АНО/21 від 18.10.2021 виконано експертами Анісімовим О.Г. та Армаш Н.О., які мають відповідну освіту та кваліфікацію для проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту.

На підставі викладеного суд вважає, що висновок експерта № 018-АНО/21 від 18.10.2021 за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту, складений відокремленим структурним підрозділом ДП «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень», відповідає вимогам ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», ст. 98 ГПК України.

За таких підстав, суд приймає до уваги вказаний висновок експерта, оскільки зроблені у цьому дослідженні висновки не суперечать іншим матеріалам справи та не викликають сумнівів у їх неправильності.

Натомість, відповідач відповідними засобами доказування належності та допустимості наданого позивачем висновку експерта не спростував.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач не був позбавлений можливості в порядку ст. 101 ГПК України подати до суду висновок експертного дослідження проведеного на його замовлення, який би міг спростувати доводи позивача.

Доводи відповідача про порушення позивачем ст. 80 ГПК України при поданні висновку експерта судом відхиляються, оскільки даний доказ правомірно було долучено судом при первісному розгляді справи відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України.

Водночас Верховним Судом за результатами касаційного перегляду даної справи не було зроблено висновку про необхідність дослідження судом питання щодо дотримання позивачем вимог ст. 80 ГПК України при поданні до суду висновку експерта, в той час як відхилення вказаного доказу на стадії нового розгляду справи, на переконання суду, призведе до невиконання вказівок, зазначених у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у даній справі.

Отже, суд доходить висновку, що висновком експерта № 018-АНО/21 від 18.10.2021 підтверджується технічна неможливість виконання команд відповідача у спірний період.

Доводи відповідача щодо відсутності необхідності врахування технічних характеристик окремих енергоблоків, судом відхиляються, з огляду на висновок експертизи згідно з яким неможливість виконання команд відповідача зумовлена технічними характеристиками всіх енергоблоків «ДТЕК Добротвірська ТЕС» та «ДТЕК Ладижинська ТЕС» АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО».

Також суд зазначає, що в матеріалах справи наявна копія запиту НЕК «Укренерго» № 01/8267 від 04.03.2021 про надання інформації для ведення режимів ТЕС у весняно-літній період 2021 року та лист-відповідь АТ «ДТЕК Західенерго» № 40/361 від 25.03.2021 про ведення режимів ТЕС в період включно з квітня по вересень 2021 року, зокрема у Формі 4, яка є додатком до зазначеної відповіді на запит відповідача, що містить інформацію щодо часу пуску енергоблоків ТЕС з різних теплових станів.

Відтак, надана позивачем інформація на запит відповідача мала враховуватись останнім під час виконання обов`язків з балансування, а також видачі диспетчерських команд на розвантаження або завантаження енергоблоків.

Крім того, необхідність врахування відповідної інформації у диспетчерському управлінні визначена як нормативними актами (КСП тощо), так і договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0424-03013 від 04.05.2019.

Отже, внаслідок непослідовних дій відповідача учасники балансуючої групи повинні були виконувати команди, які технічно виконати неможливо, в результаті чого виникли обсяги негативних небалансів електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на платформі MMS були розміщені розрахунки небалансів електричної енергії за спірний період у позивача.

31.07.2021 між ТОВ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «Д.Трейдінг» складено та підписано акти купівлі-продажу небалансів електричної енергії за липень 2021 року з протоколами розбіжностей №№ 07/1/з, 07/2/з, 07/2/р, 07/1/р.

Зі вказаного вбачається, що позивачем не визнано нараховані небаланси, які виникли внаслідок відповідних диспетчерських команд відповідача, виконати які було неможливо.

Відповідач, у свою чергу, не довів суду належними та допустимими доказами неможливість врегулювання балансу у спірні періоди через наявність великого обсягу неподільних пропозицій, що призвело до неакцептування пропозицій позивача.

Щодо доводів відповідача про відсутність порушених прав позивача, з огляду на те, що фінансову відповідальність за небаланси несе ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ», суд зазначає таке.

Так, з матеріалів справи вбачається, що АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» є учасником балансуючої групи ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ», відповідно до повідомлення ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» від 28.06.2019 № 01/23734 про вхід АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» до балансуючої групи ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ», та згідно з укладеним з позивачем договором стороною, відповідальною за небаланс електричної енергії позивача, є ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ».

Також позивач підтверджує, що він передав фінансову відповідальність за небаланси ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ», відповідно, останнє є стороною, відповідальною фінансово за небаланс перед відповідачем.

Судом встановлено, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/11456/21 за позовом ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ» до ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» про зобов`язання здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ» за період з 02.07.2021 по 05.07.2021 шляхом виключення 10 609,80 МВт*год.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/11456/21 за результатами нового її розгляду позовні вимоги ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ» до ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» задоволено у повному обсязі, зобов`язано ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ» шляхом виключення негативних небалансів за розрахункові години, визначені у резолютивній частині вказаного судового рішення.

При розгляді вказаної справи судом було встановлено, що внаслідок непослідовних дій НЕК «Укренерго» та через ігнорування відповідачем обов`язків щодо балансування системи (в тому числі, щодо прогнозування загального електроспоживання), учасники балансуючої групи, в тому числі АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», повинні були виконувати «маневри», які технічно виконати неможливо, в результаті чого і виникли обсяги негативних небалансів електричної енергії.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 1.5.1 Правил ринку усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електричну енергію за договорами про постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії, для чого кожен учасник ринку зобов`язаний стати СВБ або передати свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи на підставі укладення/приєднання до відповідного договору. Якщо учасник ринку передає свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи, договір про врегулювання небалансів, укладений між ОСП та цим учасником ринку, призупиняє свою дію в частині фінансової відповідальності за небаланси на час дії договору щодо участі в балансуючій групі.

Учасники балансуючої групи несуть фінансову відповідальність за небаланс перед своєю СВБ у рамках своїх небалансів електричної енергії (п. 1.5.4. Правил ринку).

У рамках судової справи № 910/11456/21 встановлено, що в першій декаді липня 2021 року ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» видавав учасникам балансуючої групи ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ» диспетчерські команди, в результаті яких у позивача виникли спірні обсяги негативні небаланси.

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами диспетчерського управління з боку відповідача, були створені негативні наслідки у вигляді негативних небалансів для позивача, який є обов`язковим учасником на балансуючому ринку одночасно як виробник електричної енергії та постачальник послуг з балансування, чого відповідачем спростовано не було.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, спірні небаланси обліковуються у системі управління ринком (програмний комплекс Market Management System MMS) саме за позивачем як учасником ринку.

За наведених вище підстав у їх сукупності, суд відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності порушених прав позивача, оскільки фінансову відповідальність за небаланси несе інша особа - ТОВ «Д.Трейдінг».

Отже, суд зазначає, що під час нового розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи позивача про неправомірність надання/ненадання відповідачем диспетчерських команд щодо збільшення (зменшення) навантаження позивача, внаслідок чого виникли негативні небаланси.

Щодо обраного позивачем способу захисту своїх порушених прав та інтересів слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суб`єктивні цивільні прав та інтереси особи захищаються в порядку передбаченому законом за допомогою застосування, зокрема, способів захисту.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (постанови Великої Палати Верховного Суду № 925/1265/16 від 22.08.2018, № 911/3135/20 від 16.11.2022, № 916/964/19 від 29.06.2021).

Тобто це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 906/283/20, від 26.04.2023 у справі № 924/438/22, від 20.06.2023 у справі № 906/129/21, від 20.06.2023 у справі № 910/5529/19, від 27.06.2023 у справі № 924/1351/20 (924/493/22), від 27.06.2023 у справі № 916/2851/17, від 04.07.2023 у справі № 904/9132/21, від 18.07.2023 у справі № 908/1845/21, від 25.07.2023 у справі № 910/7826/21).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Схожий перелік способів захисту прав та інтересів суб`єктів господарювання містить ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), положення якої кореспондуються з ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Перелік способів захисту порушених прав та інтересів, закріплений у наведених нормах, не є вичерпним, що обумовлено розгалуженою системою правовідносин, які врегульовані нормами права.

Абзацом 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Подібне нормативне регулювання містить абзац 12 ч. 2 ст. 20 ГК України відповідно до якого права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються також іншими способами, передбаченими законом.

Спосіб захисту, визначений законом або договором у розумінні ст. 5 ГПК України - це спосіб захисту, передбачений законами України або договором, або не передбачений ними, але такий, що не суперечить законам України.

Системний аналіз положень наведених норм свідчить, що позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який він просить суд визначити у рішенні.

Натомість суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 19.05.2020 у справі № 922/4206/19, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц, від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18).

Безпосередню мету, якої прагне досягнути позивач звертаючись з позовом до суду, втілює спосіб захисту порушеного права, застосування якого має за ціль попередити, усунути чи компенсувати наслідки порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного цивільного права та інтересу.

Отже, позивач вправі обирати будь-який із передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України, способів захисту, а також способи захисту, передбачені договором або іншим законом. Проте не кожен спосіб захисту за своїми властивостями може бути застосований в окремо визначених конкретних правовідносинах (конкретній правовій ситуації).

Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності.

Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів як ефективність - можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.

Отже, належність та ефективність за своєю природою є різними за змістом властивостями (критеріями) способу захисту порушених прав та інтересів, які характеризують спосіб захисту з точки зору допустимості застосування в межах судової юрисдикції з огляду на правовий характер вимоги та наявності умов до його застосування у конкретних правовідносинах (належність) та можливості за наслідком його застосування відновлення (отримання найбільшого ефекту у відновленні) порушених прав та інтересів позивача (ефективність).

Звідси, належним способом захисту порушених прав є спосіб захисту, який відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, правовій меті, якої прагне суб`єкт захисту, тоді як під ефективним способом захисту розуміється такий, що забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні).

Відповідно до заявлених позовних вимог, АТ «ДТЕК Західенерго» у цій справі прагне захистити своє порушене право шляхом визнання незаконними дій та бездіяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» стосовно надання/скасування/ненадання диспетчерських команд у спірний період та визнання незаконними дій останнього щодо розрахунків небалансів електричної енергії позивачу, здійснених у спірний період.

Так, позивач вказує, що вказані вимоги відповідають належному способу захисту його порушених прав та інтересів, оскільки здатні забезпечити досягнення кінцевої мети позивача - уникнення в майбутньому обов`язку з оплати нарахованих небалансів.

Суд зазначає, що дана справа зупинялася до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі № 910/12832/21, саме з метою визначення чи було обрано позивачем належний спосіб захисту порушених на його думку прав та інтересів, та чи є він ефективним для поновлення прав позивача.

Так, у постанові від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що у спорі учасників ринку електричної енергії щодо перерахунку небалансів електричної енергії такими, що відповідають змісту порушеного права сторони відповідальної за небаланс, характеру його порушення, наслідкам, які спричинило порушення та забезпечує ефективний захист її прав, інтересів з урахуванням положень ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 70 Закону України «Про ринок електричної енергії» є способи захисту порушених прав та інтересів у вигляді:

- визнання відсутності в особи відповідальної за небаланс обов`язку з оплати спірних обсягів небалансів або визнання відсутності в ОСП права вимагати такої оплати особи, відповідальної за небаланс;

- зобов`язання ОСП вчинити дії з «анулювання» власних попередніх односторонніх дій, які протиправно створюють фактичні (неправові - адже дії ОСП як носія секундарного права є протиправними) наслідки у вигляді безпідставних майнових втрат.

У першому випадку визначений спосіб захисту порушених прав сторони відповідальної за небаланс є фактично формою такого універсального способу захисту як визнання права - у його «негативній» формі визнання відсутності права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, абзац 2 ч. 2 ст. 20 ГК України).

Застосування наведеного способу захисту забезпечить перерахунок небалансів електричної енергії шляхом виключення відповідного обсягу негативних балансів за певні періоди та дозволить запобігти пред`явленню ОСП необґрунтованих вимог до сторони відповідальної за баланс.

Відтак відповідний спосіб захисту за наслідком його застосування у конкретних правовідносинах дозволить забезпечити формування правової визначеності щодо наявності небалансів електричної енергії у спірні періоди та гарантує ефективний захист (відновлення) порушених прав сторони стосовно відповідальності за небаланс.

Те ж саме стосується застосування вимоги про «анулювання» ОСП власних попередніх односторонніх дій, що є формою перерахунку небалансів електричної енергії шляхом виключення негативних небалансів у певному обсязі за певні періоди, який відповідає універсальному способу захисту у вигляді припинення дії, яка порушує право (п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України, абзац 5 ч. 2 ст. 20 ГК України).

У разі застосування такого способу захисту, сторона відповідальна за небаланс, матиме позитивний ефект у захисті своїх прав незалежно від того погодиться ОСП фактично здійснити перерахунок чи ні, адже саме в залежності від цих дій сторона, відповідальна за небаланс, згодом купує відповідні обсяги небалансів електричної енергії.

До того ж, захист прав сторони відповідальної за небаланс електричної енергії із застосуванням зазначених способів унеможливлює набуття нею як учасником ринку статусу «Переддефолтний» та «Дефолтний», набуття яких є прямим наслідком дій ОСП з розрахунку небалансу та виставлення відповідного рахунку з наступним оформленням акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, неоплата якої, з урахуванням положень пункті 1.7.1-1.7.5 Правил ринку, у строк понад 30 календарних днів з дати отримання акта приймання-передачі має наслідком набуття стороною відповідальною за небаланс як учасником ринку статусу «Переддефолтний» та, у подальшому, у разі непогашення цієї заборгованості, - статусу «Дефолтний», що накладає на сторону відповідальну за небаланс (учасника ринку) обмеження у здійсненні нею діяльності на ринку електричної енергії, а отже впливає на її права.

У такому разі відсутність у небалансів електричної енергії грошового виразу жодним чином не може свідчити про відсутність впливу на права та інтереси сторони відповідальної за небаланс, оскільки саме наявні обсяги негативних балансів у певні періоди є підставою для розрахунку вартості небалансів електричної енергії та виникнення у такої сторони обов`язку купівлі електричної енергії (оплати вартості електроенергії) з метою врегулювання небалансів.

Отже визначені вище способи захисту є такими, що відповідають змісту порушеного права сторони відповідальної за небаланс, забезпечують ефективне поновлення прав такої особи, оскільки за своїм змістом спрямовані на відвернення передбачуваної загрози порушення права сторони відповідальної за небаланс, а тому не можуть бути кваліфікованим як вимога про встановлення факту, якою могла б вважатися лише вимога про визнання певного обсягу негативного балансу у певний період.

Тобто, суд доходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є таким, що відповідає змісту порушеного права сторони відповідальної за небаланс, забезпечує ефективне поновлення прав такої особи, та відповідає сформованому Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21 висновку щодо способів захисту порушених прав у таких правовідносинах.

Суд також враховує, що Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду відступив від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 14.09.2022 у справі № 910/11456/21 про те, що вимога про зобов`язання ОСП здійснити перерахунок небалансів електричної енергії шляхом виключення за своєю правовою природою є вимогою про встановлення певних обставин та надання їм правової оцінки на предмет правомірності надання/ненадання ОСП диспетчерських команд щодо збільшення (зменшення) навантаження на електроустановки балансуючої групи позивача з врахуванням вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу системи передачі, Правил ринку.

З огляду на зазначене, доводи відповідача щодо обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права суд відхиляє.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та задоволенню підлягають у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати незаконними дії та бездіяльність Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227) стосовно надання/скасування/ненадання наступних диспетчерських команд:

щодо надання 01.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» команди на розвантаження «з операційної безпеки» на період 13:02 -14:00;

щодо відміни 01.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» на період 14:45 -15:00 команди на розвантаження -164 МВт;

щодо ненадання 01.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» команд на розвантаження на період 15:00 -19:00;

щодо відміни 03.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» на період 15:30-16:00 команди на розвантаження -338 МВт;

щодо ненадання 03.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» команд на розвантаження на період з 16:00 - 22:00;

щодо відміни 03.07.2021 Відокремленому підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» на період 15:30 -16:00 команди на розвантаження -118 МВт;

щодо ненадання 03.07.2021 Відокремленому підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» команд на розвантаження на період з 16:00 - 24:00;

щодо відміни 04.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» на період 09:45 -10:00 команди на розвантаження -512 МВт;

щодо ненадання 04.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» команд на розвантаження на період з 10:00 -11:30;

щодо відміни 04.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» на період 17:45 -18:00 команди на розвантаження -385 МВт;

щодо ненадання 04.07.2021 Відокремленому підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» команд розвантаження на період 10:00-11:30, 18:00-24:00;

щодо ненадання 05.07.2021 Відокремленому підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» команд на розвантаження на період 10:00 - 23:00;

щодо ненадання 06.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» команд на розвантаження на період 18:00 - 24:00;

щодо ненадання 05.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» команд на розвантаження на період з 06:00-14:00;

щодо відміни 06.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» на період 06:30 - 07:00 команди на розвантаження -178 МВт;

щодо ненадання 06.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» команд на розвантаження на період з 07:00 - 09:00;

щодо відміни 06.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» на період 16:30 -17:00 команди на розвантаження -189 МВт;

щодо ненадання 06.07.2021 Відокремленому підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» команд на розвантаження на період з 17:00 - 20:00;

щодо відміни 06.07.2021 Відокремленому підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» на період 16:30 - 17:00 команди на розвантаження -166 МВт;

щодо ненадання 06.07.2021 Відокремленому підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» команд на розвантаження на період з 17:00 - 23:00;

щодо ненадання 09.07.2021 Відокремленому підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» команд на повний обсяг розвантаження на період 17:00 - 21:00;

щодо відміни 10.07.2021 Відокремленому підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» на період 16:30 -17:00 команди на розвантаження -229 МВт;

щодо ненадання 10.07.2021 Відокремленому підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція «Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» команд на повний обсяг розвантаження на період з 17:00 - 20:00.

3. Визнати незаконними дії Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227) щодо розрахунків небалансів електричної енергії Акціонерному товариству «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» здійснених:

за розрахункові години 01.07.2021: 13:00 - 14:00 - в обсязі -167,475 МВт*год, 14:00 - 15:00 - в обсязі - 41,8 МВт*год, 15:00-16:00 - в обсязі -134,275 МВт*год, 16:00 -17:00 - в обсязі -95,825 МВт*год, 17:00 - 18:00 - в обсязі -68,2 МВт*год, 18:00 -19:00 - в обсязі -25,625 МВт*год;

за розрахункові години 03.07.2021: 15:00 - 16:00 - в обсязі -177,8 МВт*год, 16:00 - 17:00 - в обсязі -390,72 МВт*год, 17:00 -18:00 - в обсязі -315,61 МВт*год, 18:00 -19:00 - в обсязі - 294,40 МВт*год, 19:00 - 20:00 - в обсязі -263,96 МВт*год, 20:00 - 21:00 - в обсязі - 223,73 МВт*год, 21:00 - 22:00 - в обсязі - 202,64 МВт*год, 22:00 - 23:00 - в обсязі - 67,687 МВт*год, 23:00 - 24:00 - в обсязі -54,741 МВт*год;

за розрахункові години 04.07.2021: 09:00 -10:00 - в обсязі - 133 МВт*год, 10:00 -11:00 - в обсязі - 711,98 МВт*год, 11:00 -12:00 - в обсязі - 367,85 МВт*год, 17:00 -18:00 - в обсязі - 69,075 МВт*год, 18:00 - 19:00 в обсязі -515,43 МВт*год, 19:00 - 20:00 - в обсязі -518,00 МВт*год, 20:00 - 21:00 - в обсязі -459,872 МВт*год, 21:00 - 22:00 - в обсязі -431,66 МВт*год, 22:00 - 23:00 - в обсязі -442,32 МВт*год, 23:00 - 24:00 - в обсязі -322,30 МВт*год;

за розрахункові години 05.07.2021: 06:00-07:00 - в обсязі -330 МВт*год, 07:00 - 08:00 - в обсязі -413,125 МВт*год, 08:00 - 09:00 - в обсязі -359,85 МВт*год, 09:00 -10:00 - в обсязі -242,7 МВт*год, 10:00 -11:00 - в обсязі -329,81 МВт*год, 11:00 -12:00 - в обсязі -314,16 МВт*год, 12:00 -13:00 - в обсязі -301,39 МВт*год, 13:00 -14:00 - в обсязі -247,68 МВт*год, 14:00 -15:00 - в обсязі -92,455 МВт*год, 15:00 -16:00 - в обсязі -95,848 МВт*год, 16:00 -17:00 - в обсязі -87,988 МВт*год, 17:00- 18:00 - в обсязі-75,501 МВт*год, 18:00 - 19:00 - в обсязі - 45,231 МВт*год, 19:00 - 20:00 - в обсязі - 28,283 МВт*год, 20:00 - 21:00 - в обсязі - 20,143 МВт*год, 21:00 - 22:00 в обсязі - 18,595 МВт*год, 22:00 - 23:00 - в обсязі -18,923 МВт*год;

за розрахункові години 06.07.2021: 06:00-07:00 - в обсязі - 65,375 МВт*год, 07:00 - 08:00 - в обсязі - 132,925 МВт*год, 08:00-09:00 - в обсязі - 99,55 МВт*год, 16:00 - 17:00 - в обсязі - 187,00 МВт*год, 17:00- 18:00 - в обсязі - 290,16 МВт*год, 18:00 -19:00 - в обсязі - 184,60 МВт*год, 19:00 - 20:00 - в обсязі - 97,91 МВт*год, 20:00 - 21:00 - в обсязі - 21,873 МВт*год, 21:00 - 22:00 - в обсязі - 24,5 МВт*год, 22:00 - 23:00 - в обсязі -21,98 МВт*год;

за розрахункові години 09.07.2021: 17:00 -18:00 - в обсязі -137,171 МВт*год, 18:00 -19:00 - в обсязі -84,173 МВт*год, 19:00 - 20:00 - в обсязі -53,273 МВт*год, 20:00 - 21:00 - в обсязі -11,784 МВт*год;

за розрахункові години 10.07.2021: 16:00 -17:00 - в обсязі - 127,988 МВт*год, 17:00 -18:00 - в обсязі - 204,694 МВт*год, 18:00-19:00 - в обсязі - 127,303 МВт*год, 19:00 - 20:00 - в обсязі - 49,692 МВт*год.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул.Симона Петлюри, буд.25, м. Київ,01032, ідентифікаційний код 00100227) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (вул. Козельницька, буд. 15, м. Львів,79026, ідентифікаційний код 23269555) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано: 03.04.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко