Рішення № 11809910, 14.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.10 Справа№ 15/37 (21/69; 11/150)

за позовом: приватного підприємства “Джерело”, м. Вінниця,

до відповідача: приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Граве Україна”, м. Львів

про стягнення 447 221, 00 грн..

Суддя Костів Т.С.

при секретар Качур Ю.

За участю представників сторін:

позивача Коваль В.А. - представник

відповідача Гупало Т.В. - представник

Суть спору: Позовну заяву подано приватним підприємством “Джерело”, м.Вінниця до приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Граве Україна”, м.Львів про стягнення 447 221, 00 грн., з яких 407 288, 00 грн. - страхове відшкодування, 14 933, 00 грн. відсотки за неправомірне користування грошима, 25 000, 00 грн. моральна шкода. Заявою, поданою 24.06.2009 р. позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення відсотків за неправомірне користування грошима в сумі 14 933, 00 грн. та моральної шкоди в сумі 25 000, 00 грн..

Ухвалою господарського суду Львівської області (суддя Сало І.А.) 27.06.2008 р. було порушено провадження у справі (№11/150) та призначено розгляд на 15.07.2008 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду. Рішенням господарського суду Львівської області від 05.08.2008 р. позов задоволено частково, вирішено стягнути з відповідача 407288 грн. страхового відшкодування і судові витрати. В решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2008 р. апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення господарського суду Львівської області від 05.08.2008 р. у справі №11/150 скасовано в частині стягнення з відповідача на користь приватного підприємства “Джерело” 407288 грн. і в позові в цій частині відмовлено повністю. В решті рішення господарського суду Львівської області від 05.08.2008 р. у справі №11/150 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2009 р. касаційну скаргу приватного підприємства “Джерело” задоволено частково, рішення господарського суду Львівської області від 05.08.2008 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2008 р. у справі №11/150 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області в іншому складі суду.

При цьому, Вищий господарський суд України звернув увагу на ненадання місцевим господарським судом правової оцінки п. 10.2. договору страхування №0002225.30-0600 від 03.07.2006 р., та погодився із його оцінкою Львівським апеляційним господарським судом, відповідно до якої розмір страхового відшкодування згідно з цим пунктом визначається в залежності від характеру страхового випадку з врахуванням наступного: у разі знищення транспортного засобу та / або додаткового обладнання (конструктивної загибелі коли вартість відновлювального ремонту становить не менше 80% дійсної вартості) в межах страхової суми в розмірі дійсної вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку за вирахуванням зносу, франшизи та залишкової вартості, встановленої після страхового випадку. Не прийняти до уваги даний пункт договору місцевий господарський суд міг лише у випадку встановлення факту визнання його недійсним у судовому порядку, однак, такі обставини судом не досліджувались. Вищий господарський суд України звернув також увагу на можливість (при умові необхідності) здійснити оцінку доказів, які є суперечливими, з призначенням відповідної судової експертизи, що не було зроблено Львівським апеляційним господарським судом, не зважаючи на встановлення ним розбіжностей у висновках спеціалістів.

Ухвалою господарського суду Львівської області (суддя Масловська Л.З.) від 15.04.2009 р. було прийнято справу (№21/69) до розгляду та призначено справу на 05.05.2009 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду. Рішенням господарського суду Львівської області від 24.06.2009 р. у позові було відмовлено повністю. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2009 р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 24.06.2009 р. без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2010 р. касаційну скаргу приватного підприємства “Джерело” задоволено частково, рішення господарського суду Львівської області від 24.06.2009 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2009 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

При цьому, Вищий господарський суд України зазначив, що судами не вчинено необхідних процесуальних дій, спрямованих на отримання належних та допустимих доказів. Судами не наведено доводів на відхилення в якості доказу довідки ДАІ Вінницького районного відділення УМВС України у Вінницькій області №594 від 27.03.2008 р., згідно із якою ДТП відбулось 22.03.2008 р., а водієм автомобіля був ОСОБА_1, не враховано положення п. п. 8, 9 договору страхування щодо того, чи належать подорожні листи, наказ про відрядження та інші документи, надані позивачем і у яких містяться розбіжності, до переліку документів, які відповідно до договору підтверджують факт настання страхового випадку. Звернуто також увагу на невиконання вказівок Вищого господарського суду України у постанові від 25.02.2009 р., щодо необхідності призначення судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Львівської області (суддя Костів Т.С.) від 15.03.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 25.03.2010 р.. На виконання обовязкових вказівок Вищого господарського суду України була призначена судова авто товарознавча експертиза, у звязку із чим ухвалою господарського суду Львівської області від 25.03.2010 р. було зупинено провадження у справі. Зазначена ухвала оскаржувалась відповідачем в апеляційному порядку. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. ухвалу господарського суду Львівської області від 25.03.2010 р. було залишено без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовлено. Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.09.2010 р. у звязку із надходженням висновку судової авто товарознавчої експертизи було поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 14.10.2010 р..

Висновком №1233 від 02.08.2010 р. судової автотоварознавчої експертизи по господарській справі №15/37 “за позовом ПП. “Джерело” до ЗАТ “Страхова компанія “Граве Україна” про стягнення 447221 грн.” було встановлено, що ринкова вартість автомобіля Mercedes-Benz ML 55 AMG, 2003 р.в., державний номер 09996ВТ станом на момент споєння ДТП, тобто 22.03.2008 р., без врахування аварійних пошкоджень, виходячи з даних про особливості його технічного стану, які наявні у матеріалах справи, становить 368272,91 грн.. Вартість матеріального збитку з технічної точки зору заподіяного власнику досліджуваного автомобіля станом на момент споєння ДТП, тобто 22.03.2008 р., виходячи з даних, які наявні у матеріалах справи, становить 368272,91 грн..

Представникам сторін розяснювались їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, клопотанні. Ствердив, зокрема, що 03.07.2006 р. між сторонами був укладений договір страхування №0002225.300600, обєктом страхування якого був автомобіль Mercedes-Benz ML 55 AMG, до керування яким був допущений, зокрема, ОСОБА_2 Страхова сума за договором 452 542, 00 грн., страхування здійснювалось без врахування зносу автомобіля. Передбачалась франшиза 10% на випадок конструктивної загибелі автомобіля. 22.03.2008 р. автомобіль під керуванням ОСОБА_1 потрапив у ДТП, внаслідок чого зазнав конструктивної загибелі. У встановленому порядку позивач звертався до відповідача за виплатою відшкодування, однак, така виплата у встановлений в п. 9.3. договору 10-денний строк сплачена не була. Просить позов задовольнити, а також в порядку ст. 83 ГПК України визнати недійсним п. 10.2. договору страхування №0002225.300600 від 03.07.2006 р., яким передбачено врахування зносу автомобіля при визначенні розміру страхового відшкодування, як такого, що суперечить змісту інших пунктів договору.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзивах. Зіслався на безпідставне посилання позивача на додаткові умови договору страхування щодо здійснення страхування без врахування зносу, враховуючи п. 10.2. договору, згідно із яким без врахування зносу здійснюється визначення розміру страхового відшкодування лише у разі пошкодження транспортного засобу чи додаткового обладнання, а не у випадку його знищення. Ствердив також, що позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування у звязку із поданням даних, що не відповідають дійсності, зокрема, стосовно пробігу автомобіля, датах подорожніх листів. У цьому випадку п. 6.3.3. договору страхування надає відповідачу право прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. Відповідач вважає, що страхова компанія правомірно відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 3 ст. 26 Закону України «Про страхування»та п. 5 розділу 11 договору страхування. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вживши заходів щодо виконання обовязкових вказівок Вищого господарського суду України, у т.ч. витребувавши у відповідності до ст. 38 ГПК України необхідні матеріали з власної ініціативи, суд встановив наступне.

Страховик - закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Інпро” 23.12.2008 р. змінило назву на закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Граве Україна”, що підтверджується листом Головного управління статистики у Львівській області №20-09/1181 від 04.06.2009 р., випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія ААА№381659, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01№206201 . У звязку із цим судом у порядку ст. 25 ГПК України було здійснено процесуальне правонаступництво.

03.07.2006 р. між приватним підприємством «Джерело»(страхувальник) та ЗАТ «СК «Інпро»(страховик) укладено договір страхування № 0002225.300600, відповідно до умов якого страховик на підставі заяви страхувальника здійснює страхування від ризиків, вказаних нижче як застраховані, та зобов'язується здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку. Об'єктом страхування, згідно договору, є автомобіль Mercedes-Benz ML55AMG 2003 року випуску. Договором визначено вид добровільного страхування транспортних засобів КАСКО та визначена страхова сума в розмірі 452542грн.. Згідно даного договору, страховик повинен відшкодувати шкоду, що настала в результаті страхового випадку, а саме пошкодження, втрати або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок протиправних дій третіх осіб, а також протиправного позбавлення транспортного засобу (розділ 1).

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2008 р. відбулося ДТП, внаслідок якого автомобіль Mercedes-Benz ML55AMG був знищений (конструктивна загибель), що підтверджується довідкою № 594 від 27.03.2008 р. ДАІ Вінницького районного відділення УМВС України у Вінницькій області, якою встановлено, що легковий автомобіль зазнав конструктивної загибелі та ним керував водій ОСОБА_1. Представником страховика (відповідача) було складено заяву-повідомлення про випадок з транспортним засобом від 24.03.2008 р. та заяву про виплату страхового відшкодування від 24.03.2008 р..

Відповідно до п. 7.9 договору страхування, у разі настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний надати страховику документи, необхідні для засвідчення страхового випадку та визначення розміру збитку, та прийняти усі необхідні заходи для реалізації страховиком права вимоги до осіб, винних у заподіянні збитку. На виконання вказаного положення договору ПП «Джерело»направило на адресу страхової компанії наступні документи: копія посвідчення водія, витяг з наказу про прийняття на роботу, копія з наказу про відрядження, копія технічного паспорта, пояснення щодо використання та переміщення застрахованого транспортного засобу у день настання страхового випадку, подорожній лист, копії платіжних доручень про оплату договору страхування, копія листа про відсутність претензій з боку іншого учасника ДТП.

Для визначення вартості відновлювального ремонту відповідачем замовлено експертний огляд та експертизу в ТзОВ «Центр експертизи та бізнесу «Капітал-Інвест»за участю експерта-оцінювача Медвідь 3.С.. Відповідно до звіту незалежної оцінки визначення матеріального збитку станом на 08.04.2008 р., матеріальний збиток нанесений автомобілю, становить 342 162, 00 грн.. Як вбачається з висновку експерта Медвідь З.С., ринкова вартість автомобіля, з врахуванням пробігу, вказаного в наданому позивачем подорожньому листі - 72 141 км. визначена в сумі 344 322, 00 грн.. Скрапова вартість автомобіля експертом визначена як 344 322 - 2 160 = 342 162 грн..

Згідно ст. 25 Закону України «Про страхування», страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. У разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Відповідач, не погодившись з висновками експертизи, проведеної ТзОВ «Центр експертизи та бізнесу «Капітал-Інвест», зокрема щодо визначення залишкової вартості автомобіля, вважаючи, що були порушення щодо оформлення та розрахунку розміру збитку, замовив проведення повторної експертизи для оцінки відновлювального ремонту, у зв'язку з чим виплату страхового відшкодування було відстрочено.

Висновком спеціаліста № 357 від 05.05.2008 р., встановлено, що дійсна ринкова вартість автомобіля на момент настання страхового випадку становить 350 651, 80 грн., а вартість відновлювального ремонту - 136 % від ринкової вартості. У висновку спеціаліста автотоварознавця Вербова В.В. ймовірна ринкова вартість визначена в 350 651, 80 грн., а ліквідаційна вартість працездатних складових - 98 530, 58 грн. В даному висновку враховувався пробіг автомобіля 148 185 км., який був зазначений на спідометрі, що видно з фототаблиці до висновку, а не 72 141 км., який брався до уваги в попередньому висновку на підставі даних подорожнього листа.

Враховуючи зазначені розбіжності та пояснення представників сторін щодо причин їх виникнення, а також висновок спеціаліста №450Е-06 від 24.06.2009 р., яким стверджується неможливість встановити фактичний пробіг автомобіля, на виконання вимог Вищого господарського суду України, судом призначалась судова автотоварознавча експертиза. Висновком №1233 від 02.08.2010 р. судової автотоварознавчої експертизи по господарській справі №15/37 “за позовом ПП. “Джерело” до ЗАТ “Страхова компанія “Граве Україна” про стягнення 447 221, 00 грн.” було встановлено, що ринкова вартість автомобіля Mercedes-Benz ML 55 AMG, 2003 р.в., державний номер 09996ВТ станом на момент споєння ДТП, тобто 22.03.2008 р., без врахування аварійних пошкоджень, виходячи з даних про особливості його технічного стану, які наявні у матеріалах справи, становить 368272,91 грн.. Вартість матеріального збитку з технічної точки зору заподіяного власнику досліджуваного автомобіля станом на момент споєння ДТП, тобто 22.03.2008 р., виходячи з даних, які наявні у матеріалах справи, становить 368 272, 91 грн.. Сторони не заперечували правильність зазначеного висновку.

Відповідно до ч. 1 п. 10.2 договору страхування, в залежності від характеру страхового випадку розмір страхового відшкодування визначається з врахуванням наступного: у разі знищення транспортного засобу та/або додаткового обладнання. (конструктивної загибелі - коли вартість відновлювального ремонту становить не менше 80 % дійсної вартості) в межах страхової суми в розмірі дійсної вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку за вирахуванням зносу, франшизи та залишкової вартості, встановленої після страхового випадку.

Враховуючи зазначене положення, та встановлену висновком №1233 від 02.08.2010 р. судової автотоварознавчої експертизи суми матеріального збитку з технічної точки зору заподіяного власнику досліджуваного автомобіля станом на момент споєння ДТП - 368 272, 91 грн., а також встановлену договором страхування суму франшизи при конструктивній загибелі транспортного засобу 10% в розмірі 45 254, 20 грн. та кофіцієнту фізичного зносу в розмірі 98 530, 58 грн. належна до відшкодування сума становить 224488, 13 грн..

Позивач у позовній заяві наполягає на стягненні страхового відшкодування з іншого розрахунку, а саме 452 542 грн. (страхова сума) 54 250 грн. (10% франшиза) = 407 288 грн., посилаючись на додаткову умову договору страхування здійснення страхування без урахування зносу автомобіля. Посилання позивача на додаткові умови договору, що страхування здійснюється без врахування зносу, не заслуговує на увагу, враховуючи, що це положення стосується лише випадків, передбачених ч. 2 п. 10.2 договору, а саме в залежності від характеру страхового випадку розмір страхового відшкодування визначається з врахуванням наступного: у разі пошкодження транспортного засобу чи додаткового обладнання - в межах страхової суми в розмірі вартості відновлювальних ремонтних робіт, які забезпечують усунення пошкоджень, за вирахуванням франшизи. При цьому, якщо договором не передбачено інше, виплата страхового відшкодування проводиться за вирахуванням експлуатаційного зносу деталей та механізмів (що підлягають заміні), визначеного згідно з чинним законодавством України. Таке тлумачення відповідає також висновкам Вищого господарського суду України, зазначених у постанові від 25.02.2009 р..

Позивач просить суд вийти за межі позовних вимог у порядку ст. 83 ГПК України та визнати недійсним п. 10.2. вказаного договору, як такий, що суперечить змісту інших його частин. Однак, така суперечність зі змісту договору не вбачається. Крім того, згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Однак, наявність у даному випадку передбачених законом підстав для визнання недійсним вказаного договору у частині п. 10.2. не була доведена суду у встановленому порядку належними доказами.

Згідно п.п. 6.3.1, 6.3.2 договору страхування, страховик має право запитувати у страхувальника інформацію, яка стосується об'єкту страхування, умов укладеного договору та виконання страхувальником своїх обов'язків, які визначені у цьому договорі, а також перевіряти отриману інформацію. Страховик також має право самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку. Для розрахунку точної суми страхового відшкодування страховик (відповідач) замовив детальний розрахунок вартості придатних залишків (неушкоджених запчастин), що викладений у додатку від 20.05.2008 р. до висновку спеціаліста № 357. З метою повного дослідження обставин страхового випадку страховик направив позивачу лист № 526 від 08.05.2008 р. з проханням надати йому всі необхідні документи.

З пояснень відповідача вбачається, позивачем не заперечується та матеріалами справи підтверджується, що в документах, наданих страховику позивачем містяться розбіжності в датах подорожніх листів, які були надані для проведення експертизи та надіслані страховику на підставі запиту. Зокрема, подорожній лист, копія якого була засвідчена підписом та печаткою ПП «Джерело», і який був наданий для проведення експертизи ТзОВ «Капітал-Інвест»датований 23.03.2008 р., у той час як страховий випадок мав місце 22.03.2008 р.. Разом з тим, у матеріалах справи міститься оригінал подорожнього листа від 22.03.2008 р. з аналогічними записами. Крім цього, висновком спеціаліста № 357 зафіксовано пробіг застрахованого автомобіля за даними лічильника 6-ти знакового одометра 148785 км., що також підтверджується фототаблицею, у той час як в обох подорожніх листах, наданих позивачем, пробіг автомобіля вказаний 72141 км., що істотно впливає на розмір ринкової вартості автомобіля, і, в свою чергу, збільшує вартість відновлювального ремонту та страхового відшкодування.

Відповідно до п. 5 розділу 11 договору страхування, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування або зменшення його розміру, якщо страхувальник подав свідомо неправдиві відомості про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку. Аналогічні положення містяться у п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування». Водночас, з урахуванням висновків, вміщених у постанові Вищого господарського суду України від 03.02.2010 р. щодо того, що положення п. п. 8, 9 договору страхування не передбачають подорожні листи, наказ про відрядження та інші документи, надані позивачем і у яких містяться розбіжності, до переліку документів, які відповідно до договору підтверджують факт настання страхового випадку, а також висновки, встановлені висновком №1233 від 02.08.2010 р. судової автотоварознавчої експертизи, суд приходить до висновку, що відповідач мав право зменшити належну до сплати суму у відповідності до фактичних підтверджених обставин, але не відмовляти позивачеві у виплаті страхового відшкодування, як це було зроблено відповідачем листом від 24.06.2008 р. №726.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, в частині стягнення 224 488, 13 грн. страхового відшкодування. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

За таких обставин судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог відповідно до ст.49 ГПК України. Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Таким чином, на відповідача покладаються витрати по оплаті 2 244, 88 грн. державного мита, 59, 24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2 645, 00 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 12, 33-35, 45, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" (79058, м.Львів, пр-т В.Чорновола, 45 А, код ЄДРПОУ 19243047) на користь приватного підприємства "Джерело" (21018, м.Вінниця, вул.Пирогова, 3, код ЄДРПОУ 23106764) 224 488, 13 грн. страхового відшкодування, 2 244, 88 грн. державного мита, 59, 24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2 645, 00 грн. витрат на проведення судової експертизи.

3. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя