Рішення № 11809689, 19.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.10                                                                                           Справа№ 8/47(10)

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Галамай О.З.

розглянув матеріали позовної заяви: Дочірнього підприємства „Нафтогазмережі” НАК „Нафтогаз України”, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тейлор», м.Борислав

про стягнення заборгованості в сумі 8467,56 грн.

за участю представників:

від позивача: Багрій А.Н. - головний юрисконсульт

від відповідача: не з’явився

          Відповідно до ст.20 ГПК України сторонам роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: Позов заявлено Дочірнім підприємством „Нафтогазмережі” НАК „Нафтогаз України” до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тейлор»про стягнення заборгованості в сумі 8467,56 грн. за договором №Лв-000117 від 01.02.2010 р., з них 7857,57 грн. - основного боргу, 524,94 грн. –пені, 85,05 грн.- 3% річних, а також про покладення на відповідача судових витрат та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі порушено 22.09.2010 р. та призначено розгляд справи на 19.10.2010 р.

Представник позивача у судове засідання з’явився, вимоги ухвали суду від 22.09.2010 р. виконав, позовні вимоги підтримав з підстав наведених у заяві.

          Відповідач у судове засідання не з’явився, письмового відзиву по суті позовних вимог не подав, жодних доказів сплати суми боргу повністю чи частково не надав, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не направив, хоч належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке відповідач отримав 01.10.2010 р. (додане до матеріалів справи).

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між ДП „Нафтогазмережі” НАК „Нафтогаз України” (позивачем) та ТзОВ „Тейлор” (відповідачем) було укладено договір №Лв-000117 на постачання природного газу від 01 лютого 2010 р. (далі –договір).

Відповідно до акту №РН-0000441 передачі –приймання природного газу від 31 березня 2010 року позивач повністю виконав умови договору , а саме передав покупцю природний газ на загальну суму 7857,57 грн.

Згідно п. 6.1 договору оплата за газ та послуги з його транспортування здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, за планових для поставки, за 5 (п’ять) банківських днів до початку місяця поставки.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання – передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

На момент подання позову відповідач не виконав своїх зобов’язань згідно з договором внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 7857,57 грн.

Відповідно до ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.7.2 договору у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем нараховано пеню за кожен день прострочення оплати у розмірі 524,94 грн. за договором, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Відтак суд вважає за необхідне стягнути нараховану пеню у розмірі 524,94 грн.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 3% річних в сумі 85,05 грн. є правомірними.

Отже, вимоги позивача стосовно стягнення 7857,57 грн. –основної заборгованості, 524,94 грн. - пені та 85,05 грн. –3 % річних за договором № Лв-000117 на постачання природного газу від 01 лютого 2010 р. є доведеними матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тейлор»(82300, м. Борислав Львівської області, вул. Чорновола 1, код ЄДРПОУ 22412097, р/р 26002301451118, МФО 325406) на користь Дочірнього підприємства „Нафтогазмережі” НАК „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул. Шолуденка 1, код ЄДРПОУ 34821777, р/р. 260093011122 в філії ГУ по м.Києву та Київській області ВАТ „Ощадбанк”, МФО 322669) 7857,57 грн. –основної заборгованості, 524,94 грн. –пені; 85,05 грн. - 3 % річних; 102,00 грн. - державного мита та 236,00 - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя