Рішення № 11809284, 14.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.10                                                                                           Справа№ 10/161(10)

Господарський суд Львівської області у складі судді Довгої О.І.

при секретарі Скремета О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ВАТ “Львівобленерго”, м. Львів

до відповідача: Залізничного районного відділу м. Львова Головного управління МНС України у Львівській області, м. Львів

про: стягнення 2 474,76 грн.

Представники :

Від позивача: Горбунова О.Л. –представник (Довіреність № 502-6600/2 від 30.12.2009р.)

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ВАТ “Львівобленерго”, м. Львів до Залізничного районного відділу м. Львова Головного управління МНС України у Львівській області, м. Львів про стягнення 2 474,76 грн.

Ухвалою суду від 06.08.2010р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 16.09.2010р.

З підстав, викладених в ухвалах суду від 16.09.2010р. та 30.09.2010р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

19.01.2009р. між сторонами у справі укладено Договір про постачання електричної енергії № 63767, відповідно до умов якого позивач взяв не себе зобов’язання продавати електроенергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок, а відповідач у свою чергу зобов’язався оплачувати вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).

У п. 5.1. Договору сторони передбачили, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік відповідач не пізніше 15 листопада поточного року надає позивачу відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (Додаток № 1 “Обсяги споживання електричної енергії споживачу та субспоживачу”).

У разі ненадання відповідачем зазначених відомостей у встановлений Договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється позивачем за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Так, згідно із Додатком №1 до Договору, який є його невід’ємною частиною –обсяг споживання електроенергії відповідача на грудень 2009 р. встановлено в розмірі 2200 кВт.год.

Як вбачається із матеріалів справи 04.12.2009р. позивачем було направлено керівнику відповідача Повідомлення № 3/12-2097 (яке є невід’ємною частиною договору про постачання ел.енергії), в якому зазначалося, що відповідачем не погоджено у відповідності до п. 4.2. ПКЕЕ договірні величини обсягу споживання електричної енергії на 2010р. Враховуючи наведене, позивачем встановлено договірні величини обсягу споживання електричної енергії у відповідності до п. 5.1. Договору.

Відповідно до вищевказаного повідомлення на лютий 2010р. обсяг споживання електроенергії становить 1741 кВт.год.

П. 5.6.Договору передбачено обов’язок відповідача дотримуватись встановлених граничних величин споживання електричної енергії.

Як зазначається у позовній заяві, що за грудень 2009 р. відповідачем спожито 3236 кВт/год., тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 1036 кВт/год. За лютий спожито 4603 кВт/год., тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 2862 кВт/год.

Відповідно до п.4.2.2. Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, відповідач сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Із посиланням на вищенаведений пункт Договору та ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” позивачем нараховано відповідачу 2 474,76 грн. боргу за понаддоговірне споживання електроенергії.

Порядок розрахунків за спожиту електроенергію врегульовано Додатком № 2 до Договору. Так, у п. 2 Додатку № 2 до Договору сторони погодили, що розрахунковим періодом вважається період з 17 числа попереднього місяця до 16 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного.

Згідно п. 4 Додатку № 2 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка.

Відповідно до п. 6 Додатку № 2 тривалість періоду для оплати отриманих рахунків не має перевищувати 5 операційних днів з дня отриманння рахунку.

Факт направлення на адресу відповідача рахунків за понадлімітне споживання електроенергії підтверджується представленими позивачем суду поштовими квитанціями.

Проте, як встановлено в процесі розгляду справи, виставлених рахунків за спожиту понад ліміт електроенергію у грудні 2009р. та лютому 2010р. відповідач не оплатив.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28 (ПКЕЕ).

Так, п. 4.1. ПКЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Відповідно до п. 4.2. ПКЕЕ відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

Згідно визначення, наведеного у п. 1.2. Правил договірна величина споживання електричної енергії –узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електроенергії оформлюються додатком до договору як договірні величини (п.4.2. ПКЕЕ).

Як встановлено в процесі розгляду справи на грудень 2009 р. договірна величина споживання електроенергії для відповідача встановлена на рівні 2200 кВт/год. Відповідачем у вказаному місяці спожито 3 236 кВт/год., тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 1036 кВт/год. На лютий 2010 р. договірна величина споживання електроенергії для відповідача встановлена на рівні 1741 кВт/год. Відповідачем у вказаному місяці спожито 4603 кВт/год., тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 2862 кВт/год.

Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.1999р. “Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі” споживачі у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Ч. 5 ст. 26 вищевказаного Закону передбачено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Із врахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати заборгованості за спожиту понаддоговірну величину електроенергію суду не надав.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно із ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з Залізничного районного відділу м. Львова Головного управління МНС України у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Кузневича, 6. Ідентифікаційний код 08797274) на користь ВАТ “Львівобленерго” (79026, м.Львів, вул. Козельницька, 3. Код ЄДРПОУ 00131587) 2 474,76 грн. боргу за понаддоговірне споживання електроенергії; 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя О.І. Довга