Постанова № 118092623, 03.04.2024, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/901/24

Провадження №3/621/302/24

Постанова

Іменем України

03 квітня 2024 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Шахова В.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції № 2 Чугуївського районного управління поліції національної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зміїв Харківської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

08.03.2024 о 22:40 год. на залізничній станції «Зміїв» майдан привокзальний, ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем АЗЛК, державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, а також від продуття газоаналізатору приладу "Драгер 0562" та від проходження огляду на стан сп`яніння у найближчому медичному закладі КНП «Зміївська ЦРЛ» ОСОБА_1 відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 під час судового розгляду вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, та надав пояснення стосовно обставин, які мали місце 08.03.2024 в яких вказав, що транспортним засобом він не керував, тільки здійснив його переміщення в інше місце. Крім того зазначив, що його не зупиняли працівники поліції і підійшли до нього коли він був біля автомобіля.

Факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатору "Драгер 0562" та від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі КНП «Зміївська ЦРЛ» ОСОБА_1 не заперечував. Відмову мотивує тим, що причин для проходження такого огляду не було.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що вина у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 08.03.2024 серії ААД № 013285 в якому зафіксовано порушення п. 2.5 ПДР, а саме, відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у встановленому законом порядку в медичному закладі;

- направленням водія ОСОБА_2 до КНП Зміївська ЦРЛ, з метою проходження медичного огляду на стан сп`яніння, від проходження якого останній відмовився.

- відеозаписами доданими до протоколу (оптичні носії) якими зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом АЗЛК, д.н.з. НОМЕР_2 на залізничній станції «Зміїв», без ввімкнутого світла в темну пору доби. Після зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 вийшов з транспортного засобу. Після чого був зупинений працівниками поліції. У подальшому у ОСОБА_1 були виявленні ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки, а також у медичному закладі (video_2024-03-08 зупинка; video_2024-03-08 зупинка 2; VID240308-223525F продувка);

- рапортом ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, щодо обставин події, яка мала місце 08.03.2024.

- розпискою ОСОБА_3 про отримання транспортного засобу АЗЛК д.н.з. НОМЕР_2 до місця стоянки за місцем мешкання.

Так, п. 2.5 ПДР передбачено, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказану вимогу ПДР водієм ОСОБА_1 не виконано.

Позицію ОСОБА_1 з приводу невизнання адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд оцінює як бажання уникнути встановленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, так як винність останнього підтверджується сукупністю наведених вище доказів, які є належними, допустимими, логічними, послідовними та такими, що узгоджуються між собою.

Відеозаписи є допустимими доказами, оскільки відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами можуть бути будь-які фактичні данні, які в тому числі, встановлюються за допомогою різноманітних технічних засобів відеозапису.

Відповідно до ст. 34 КУпАП обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відсутні.

Згідно ст. 35 КУпАП обставини, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення відсутні.

При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, та вважає накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Оцінивши надані докази, в діях ОСОБА_1 вбачаю склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з довідки ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не отримував.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Згідно абз. 4 п. 27 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду роз`яснено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом.

Враховуючи конкретні обставини правопорушення, підтверджені належними та допустимими доказами та абсолютно визначеною санкцією, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя дійшов висновку, що на ОСОБА_1 належить накласти стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України "Про судовий збір", стягнути з нього судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 130, 249, 251, 252, 280, 283-285, 288, 289, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 /один/ рік.

Штраф підлягає оплаті у 15-денний строк, який перерахувати: отримувач ГУК Харківська обл/Харківобл/21081300, р/р UA168999980313020149000020001, код ЄДРПОУ: 37874947, код класифікації доходів бюджету: 21081300, Банк отримувача: Державне казначейство України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в дохід держави (стягувач Державна судова адміністрація України) в розмірі 605(шістсотп`ять)грн60коп., які перерахувати на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві / м. Київ / 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

У разі несплати штрафу у вказаний строк особою, яку притягнуто до відповідальності, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.

На постанову може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя: В. В. Шахова