Ухвала суду № 118092620, 03.04.2024, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/2819/23

Пр. №1-кп/621/79/24

Ухвала

іменем України

03 квітня 2024 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

законного представника - ОСОБА_6 ,

захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в :

Прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених на 60 днів з метою забезпечення кримінального провадження мотивуючи тим, що судове провадження не може бути закінчене в межах строку тримання обвинувачених під вартою, а ризики передбачені ст.177 КПК України, що полягають у можливості переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_5 , його захисник та законний представник заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Разом з тим, обвинувачений, захисник та законний представник заявили клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на те, що застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт повною мірою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Разом з тим, захисник та обвинувачений заявили клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовой домашній арешт або заставу посилаючись на те, що застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт повною мірою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що закріплено частиною 5 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України.

При вирішенні даного питання, суд виходить з того, що ОСОБА_5 , ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином.

Таким чином, при вирішенні судом питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченими реалізовано, у тому числі, їх передбачене п. с) ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 20 КПК України, обмеження свободи з урахуванням балансу його особистого та суспільного інтересу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (п. 79 рішення ЄСП у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року).

Судом враховано положення п. 3 ст. 5 Конвенції за яким: зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою (Рішення Європейського суду з прав людини «Яблонський проти Польщі»).

Відомості щодо суворості покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, у сукупності з відомостями наявності у відношенні нього двох інших кримінальних проваджень, у яких він обвинувачується у корисливих кримінальних правопорушеннях, в одному з яких ухвалений вирок, який не набрав законної сили, а інше перебуває у провадженні Зміївського районного суду Харківської облаті, вказують на існування високих ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, а також і вчинення іншого кримінального правопорушення.

Відомості щодо суворості покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, у сукупності з відомостями щодо попередніх судимостей, а також вчинення цього кримінального правопорушення під час іспитового строку, призначеного за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 27.12.2022, вказують на існування високих ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, а також і вчинення іншого кримінального правопорушення.

В судовому засіданні стороною захисту не спростовано твердження сторони обвинувачення щодо існування ризиків можливості продовження обвинуваченими скоєння інших кримінальних правопорушень, переховування від суду та перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином.

Також стороною захисту не надано належних та допустимих доказів того, що при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту або застави, обвинувачені за жодних обставин не вчинять іншого кримінального правопорушення.

З урахуванням наявних ризиків, які враховувались судом під час застосування відносно обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в тому числі при продовженні строку дії запобіжного заходу, суд вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених обраний щодо них запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів.

Керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Харківській слідчий ізолятор» на шістдесят днів до 01.06.2024 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ДУ «Харківській слідчий ізолятор» на шістдесят днів до 01.06.2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а особами, які не були присутні під час її проголошення з дня отримання копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий ОСОБА_1