Рішення № 11809128, 11.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.10                                                                                           Справа№ 3/162(10)

Суддя Н.Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: Дочірнього підприємства „Будівельне управління № 43” ВАТ „Прикарпатбуд”, м. Борислав

До відповідача: Відділу освіти Дрогобицької районної державної адміністрації, м. Дрогобич

Про стягнення 39958,66 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Сенів О.В. –директор

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Дочірнього підприємства „Будівельне управління № 43” ВАТ „Прикарпатбуд” до Відділу освіти Дрогобицької районної державної адміністрації про стягнення 39958,66 грн.

В судовому засіданні 11.10.2010 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 11.10.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

03.01.2008 року між Дочірнім підприємством „Будівельне управління № 43” ВАТ „Прикарпатбуд” (Виконавець) та Відділом освіти Дрогобицької районної державної адміністрації (Замовник) було укладено Договір № 3, відповідно до якого Виконавець зобов’язується виконати, зазначені в договорі роботи, а Замовник оплатити їх протягом 10 днів після підписання Акту приймання здачі виконаних робіт.

На виконання умов договору позивач в період з січня 2008 року по травень 2008 року виконував роботи по охороні об’єкта „Будівництво школи в с. Ясениця-Сільна” загальною вартістю 29945,42 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) (а.с.11-15).

Однак відповідач свої договірні зобов’язання по оплаті не виконав, заборгувавши позивачу 29945,42 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.06.2010 року, який скріплений печатками та підписаний уповноваженими особами обох сторін (а.с.16).

Позивачем відповідачу 29.09.2009 року була направлена претензія № 39 про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на день подання позову, основна заборгованість відповідача перед позивачем складала 29945,42 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 7991,27 грн. та три відсотки річних в сумі 2021,97 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов № 3від 16.02.2007 року та Додаткової угоди від 03.01.2008 року позивач в період з січня 2008 року по травень 2008 року виконував відповідачу роботи по охороні об’єкта „Будівництво школи в с. Ясениця-Сільна” загальною вартістю 29945,42 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) (а.с.11-15).

Відповідно до п. 4 Договору № 3 від 03.01.2008 року Замовник бере на себе зобов’язання сплатити за виконану роботу протягом десяти днів з дати підписання акту здачі-прийому передачі виконаних робіт.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу 29945,42 грн. за виконані роботи, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.06.2010 року, який скріплений печатками та підписаний уповноваженими особами обох сторін (а.с.16).

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 2021,97 грн. та інфляційні втрати в розмірі 7991,27 грн. підлягають до сплати.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 399,59 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82-85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Відділу освіти Дрогобицької районної державної адміністрації (82127, Львівська область, Дрогобицький район, с. Лішня, вул. Івана Франка, 2, код ЄДРПОУ 02144522) на користь Дочірнього підприємства „Будівельне управління № 43” ВАТ „Прикарпатбуд” (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Коновальця, 11, код ЄДРПОУ 01272290) –29945,42 грн. –основного боргу, 7991,27 грн. –інфляційних втрат, 2021,97 грн. –трьох відсотків річних, 399,59 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.10.2010 року.

Суддя