Рішення № 11808969, 12.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.10                                                                                           Справа№ 21/66 (10)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Крона плюс”, м. Київ

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів

про стягнення 16657,31 грн.

                                                                                 Суддя Масловська Л.З.

При секретарі М. Фарина

Представники сторін

Від позивача: Яковенко Д.А. -представник

Від відповідача: не з’явився

Судом роз’яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

          Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Крона плюс”, м. Київ до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів про стягнення 16657,31 грн. боргу.

Ухвалою суду від 27.08.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 28.09.2010 року. Ухвалою суду від 28.09.10 р. у зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 12.10.10 р.

12.10.10 р. представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 16657,31 грн. згідно договору № 247 від 11.12.2009 р. на виконання підрядних робіт та судові витрати по справі.

В судове засідання відповідач повторно явки уповноваженого представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвал суду не виконав, хоча у встановленому порядку був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 04.10.10 р.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив.

Між позивачем та відповідачем 11.12.2009 року було укладено договір № 247 від 11.12.2009 р. на виконання підрядних робіт. Відповідно до п.1.1 договору підрядник (позивач) зобов’язується виконати за завданням замовника (відповідача) наступні види робіт: гідрохімічне очищення котла ННСТУ-5 (водонагрівального) №190 „в” в/ч А 4623 у м. Кам’янка- Бузька.

Відповідно до п.1.2 договору відповідач зобов’язався прийняти та оплатити вище перелічені роботи згідно актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна договору складає 14199,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем умови вищевказаного договору було виконано своєчасно та в повному обсязі. В підтвердження наведеного позивачем долучено до матеріалів справи акт приймання-передачі виконаних підрядних робіт від 15.12.09 р. та довідку про вартість виконаних робіт на суму 14199,60 грн. Жодних претензій стосовно якості виконаних підрядних робіт або прострочення строку здачі виконаних робіт ні на момент прийняття робіт ні на момент подання позивачем позову до суду відповідачем заявлено не було.

Згідно п. 3.3 договору кінцевий розрахунок по даному договору проводиться замовником (відповідачем) не пізніше грудня 2009 р. після повного виконання робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків.

Відповідач в порушення умов договору оплати за виконані роботи не здійснив, в результаті чого утворився борг в сумі 14199,60 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, позивач правомірно просить стягнути з відповідача 468,59 грн. інфляційних та 262,60 грн. 3% річних.

Крім цього, позивачем нараховано відповідачу пеню, яка нарахована згідно п. 6.4 договору і згідно поданого позивачем розрахунку становить 1726,52 грн.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Виходячи із поданого позивачем розрахунку, пеня в сумі 1726,52 грн. нарахована за 225 днів, що суперечить вимогам ч.6 ст.232 ГК України. Отже, беручи до уваги розмір основного боргу 14199,60 грн., розмір пені становитиме (14199,60*0,21/365*158) =1290 грн. за 158 днів та (14199,60*0,19/365*25) = 184,78 грн. за 25 днів. До стягнення підлягає пеня в сумі 1475,58 грн.

          Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підставними, обґрунтованими представником позивача в судовому засіданні, підтверджені матеріалами справи та підлягають до часткового задоволення.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, згідно із положеннями ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст. 526,610,611,612,625 Цивільного кодексу України, ст. 4-3, 33, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

           ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова ( 79019, м. Львів, вул. Шевченка, 3а, р/р 35224005007486 ГУ ДКУ у Львівській області, МФО 8250149, код ЄДРПОУ 207638027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Крона плюс”(м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13, р/р 26003010049583 в АТ „Укрексімбанк”, МФО 322313, код ЄДРПОУ 32492718) 14199,60 грн. –основного боргу, 1475,58 грн. –пені, 468,59 грн. –інфляційних втрат, 262,60 грн. –3% річних, 164,07 грн. –державного мита та 232,44 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           

Рішення виготовлено 14.10.10 р.