Рішення № 11808763, 05.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.10                                                                                           Справа№ 11/135 (2010)

За позовом: Застуника Прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м.Львів

до відповідача: Львівської обласної спілки споживчих товариств Підприємство Львівської облспоживспілки «Вато», м.Львів

про: стягнення 11506,32грн.

Суддя І.А.Сало

Секретар Л.Боржієвська

Представники:

Від прокуратури: не з»явився

від позивача: Карвацька З.З. –представник за довіреністю б/н від 07.06.2010р.

від відповідача: Бокало А.Я. - представник за довіреністю №80, від 26.08.2010р.

Суть спору: Позов заявлено Застуником Прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго” до Львівської обласної спілки споживчих товариств Підприємство Львівської облспоживспілки «Вато»про стягнення 11506.32грн. боргу, з яких 8925,95грн.-сума основної заборгованості, 463,58грн.-пені, 532,79грн.- річних та 1584,00грн.-інфляційних.

Ухвалою господарського суду від 23.07.2010 року за даним позовом порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.08.2010року. Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

За результатами проведеної Прокураторою м.Львова перевірки встановлено, що 17.10.2000року між ЛМКП „Львівтеплоенерго” та Львівською обласною спілкою споживчих товариств Підприємство Львівської облспоживспілки «Вато»було укладено договір №2102 на постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до якого споживач (відповідач) зобов’язувався сплачувати енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії, за встановленими тарифами на умовах і в терміни, визначені договором.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1189 від 20.10.2006року (із наступними змінами), а також № 930 від 02.09.2008року (із наступними змінами), встановлено тарифи на теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання.

Відповідно до п. 6.3 договору споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в даному договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковийй період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідно до п.6.4 договору якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

-          при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця

-          у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Всупереч умовам Договору на постачання теплової енергії в гарячій воді відповідачем на момент подання позову, не здійснено в повному обсязі оплату за використану фактично спожиту теплову енергію за період з січня 2009року по червень 2010року, що складає 8925,95грн.

Крім суми основного боргу позивачем нараховано пеню на підставі п. 7.2.3 договору, яка сплачується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення у випадку затримки перерахування платежів у строки встановлені договором з вини замовника послуг. Розмір пені, згідно представленого розрахунку складає 463,58грн.

Також позивач наполягає на стягненні 532,79грн. річних та 1584,00грн.-інфляційних. Таким чином, загальна сума позову складає 11506,32грн.

На даний час договір припинив свою дію.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне:

ЛМКП «Львівтеплоенерго»створене Львівською мською радою та підпорядковане управлінню інженерного господарства Львівської міської ради, яке є представником власника –територіальної громади м.Львова і є органом до сфери управління кого входить підприємство.

Відповідно до п. 1 ст. 275 ГКУ за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.180 ГКУ визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зобов’язання відповідача щодо своєчасного та повного внесення плати за спожиту теплову енергію відповідно до встановлених тарифів є істотними умовами укладеного між ЛМКП „Львівтеплоенерго” та Львівською обласною спілкою споживчих товариств Підприємства Львівської облспоживспілки «Вато»договору на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Права та обов’язки відповідача, порядок розрахунків за договором передбачено у Розділах „Права та обов’язки споживача”, „Порядок розрахунків” та „Відповідальність сторін” договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст.525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання. Зазначені правовідносини підпадають під дію ст. 530 ЦК України, оскільки в Договорі встановлено строки виконання сторонами своїх зобов”язань. Договором чітко встановлений строк, що відповідає певній події у часі, для настання для відповідача обов”язку виконання умов Договору щодо оплати.

Крім суми основної заборгованості, позивачем нараховано на підставі п. 7.2.3. договору пеню за несвоєчасне проведення розрахунків за спожиту теплову енергію в розмірі 0,5% належної до виплати суми за кожний день прострочення. На день подання позову розмір пені становить 463,58грн. Розглянувши дану вимогу, проведену відповідачем оплату, клопотання відповідача та некомерційність підприємства відповідача, суд вважає доцільним зменшення пені на 50%.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошових зобов’язань.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Виходячи із положень ч.4 ст.231 ГК України законом може бути обмежено розмір штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України:

-          у разі якщо належні до сплаті штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

-          Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Це положення доповнюється також і змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якого розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення та положенням п.3 ст. 83 ГПК України, згідно якого господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Позивач також просить суд стягнути із відповідача 532,79грн. річних та 1584,00грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В судове засідання представниками сторін подано докази оплати суми основної заборгованості в розмірі 8925,95грн., внаслідок чого в даній частині позову провадження по справі припиняється.

Таким чином, стягненню підлягає 231,79грн. пені, 532,79грн. річних та 1584,00грн. інфляційних.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, п.1.1 ст. 80, ст. ст. 82, 84 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

В частині стягнення основного боргу –провадження у справі припинити.

Стягнути з Львівської обласної спілки споживчих товариств Підприємство Львівської облспоживспілки «Вато», м.Львів, вул. Навроцького, 25 (код ЄДРПОУ 01737234) на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м.Львів, вул. Д.Апостола, 1 (код ЄДРПОУ 05506460) 231,79грн. пені, 532,79грн. річних та 1584,00грн. інфляційних.

Стягнути з Львівської обласної спілки споживчих товариств Підприємство Львівської облспоживспілки «Вато», м.Львів, вул. Навроцького, 25 (код ЄДРПОУ 01737234) в доход державного бюджету 102,00коп. державного мита та 236,00грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В рештій частині позову відмовити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя