Рішення № 11808756, 11.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.10 Справа№ 1/88

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Львівський завод залізобетонних виробів №2”, м.Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Фірма “Нафтогазбуд” УВТК, м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 25389,85 грн.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Брик І.С.

Представники сторін:

Від позивача: Долінська О.З. представник (дов.№1294 від 17.09.2010р., дійсна до 31.12.2010р.);

Від відповідача: не зявився

Позов заявлений Відкритим акціонерним товариством “Львівський завод залізобетонних виробів №2” до Публічного акціонерного товариства “Фірма “Нафтогазбуд” УВТК про стягнення заборгованості в сумі 25389,85 грн.

В позовній заяві позивачем також було заявлено письмове клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Ухвалою суду від 13.09.2010р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 20.09.2010р. Ухвалою від 20.09.2010р. розгляд справи відкладено на 28.09.2010р., через неявку в судове засідання представника відповідача, невиконання сторонами всіх вимог ухвали суду від 13.09.2010р., а також враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 28.09.2010р. представником позивача подано суду письмове пояснення в якому представник позивача зазначає, що у графі позову 22389,85 грн. помилково вказана сума 22389,85 грн., а тому в графі ціна позову повинна бути сума 25389,85 грн., так як в прохальній частині правильно визначена сума боргу до стягнення 25389,85 грн. Ухвалою суду від 28.09.2010р. розгляд справи відкладено на 11.10.2010р., через подане представником відповідача письмове клопотання, погоджене представником позивача, про відкладення розгляду справи, терміном на один тиждень, у звязку із неотриманням відповідачем позовних матеріалів та з метою формування відзиву по справі. В судовому засіданні 11.10.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, з урахуванням письмового пояснення щодо суми позовних вимог, просить позов задоволити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 25389,85 грн. (в т.ч. 22216,00 грн. основного боргу, 2084,35 грн. пені, 67,56 грн. - 3% річних за користування чужими коштами, 1021,94 грн. інфляційних втрат) та судові витрати.

В судове засідання 11.10.2010р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду від 13.09.2010р., від 20.09.2010р. та від 28.09.2010р. не виконав, позовних вимог по суті не оспорив, відзиву на позовну заяву не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, у звязку із чим суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов, на підставі ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.09.2010р. представник відповідача проти позову заперечив, просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача в попередньому судовому засіданні, повно, всебічно і обєктивно зясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

09.12.2009р. між Відкритим акціонерним товариством “Львівський завод залізобетонних виробів №2” (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством “Фірма “Нафтогазбуд” УВТК (Замовник) було укладено угоду №31 на поставку продукції.

Відповідно до п.1 зазначеної угоди Постачальник зобовязується відпустити Замовнику продукцію або матеріали а саме збірний залізобетон (далі - товар).

Згідно з п.1.2 угоди Замовник зобовязується прийняти замовлену продукцію і оплатити її в термін або згідно умов, зазначених в даній угоді.

На виконання угоди позивачем (Постачальником) було поставлено відповідачу (Замовнику) товар, на підставі накладних: №458 від 05.05.2009р. на суму 1580,00 грн. (з ПДВ), №2431 від 14.12.2009р. на суму 7696,00 грн. (з ПДВ), №2429 від 14.12.2009р. на суму 6860,00 грн. (з ПДВ), №2436 від 15.12.2009р. на суму 15330,00 грн. (з ПДВ), №2443 від 15.12.2009р. на суму 9764,00 грн. (з ПДВ), №2444 від 15.12.2009р. на суму 11176,00 грн. (з ПДВ), №2460 від 17.12.2009р. на суму 16592,00 грн. (з ПДВ), №2453 від 16.12.2009р. на суму 25440,00 грн. (з ПДВ), №2464 від 22.12.2009р. на суму 12690,00 грн. (з ПДВ), №2467 від 23.12.2009р. на суму 38358,00 грн. (з ПДВ).

Відповідачем (Замовником) товар було отримано, що підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей: №72 від 05.05.2009р., виданою на імя ОСОБА_2; №206 від 14.12.2009р. та №212 від 17.12.2009р., виданими на імя ОСОБА_1, проте оплачено частково в сумі 106580,00 грн.(банківські виписки наявні в матеріалах справи).

09.07.2010р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про негайне погашення боргу в сумі 22216,00 грн.

Основний борг відповідача перед позивачем, станом на день розгляду справи, не погашений та становить 22216,00 грн.

Зважаючи на неоплату в повному обсязі відповідачем поставленого товару, позивач, враховуючи вимоги п.6.4 угоди нарахував відповідачу 2084,35 грн. пені (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Відповідач не виконав в повному обсязі взяті на себе зобовязання по оплаті поставленого товару, тому позивач, на підставі ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних за користування чужими коштами в сумі 67 грн. 56 коп. та інфляційні втрати в сумі 1021 грн. 94 коп. (розрахунки наявні в матеріалах справи).

Доказів погашення основного боргу та штрафних санкцій, станом на день прийняття рішення, відповідачем в суд не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.ст.509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобовязання.

Пунктом 6.4 угоди №31 на поставку продукції 09.12.2009р. передбачено, що у випадку затримки оплати за отриману без попередньої оплати продукцію, після закінчення терміну обумовленого даною угодою, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості отриманої і неоплаченої продукції.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобовязань щодо постачання відповідачеві товару у повному обсязі, що зокрема вбачається з накладних: №458 від 05.05.2009р. на суму 1580,00 грн. (з ПДВ), №2431 від 14.12.2009р. на суму 7696,00 грн. (з ПДВ), №2429 від 14.12.2009р. на суму 6860,00 грн. (з ПДВ), №2436 від 15.12.2009р. на суму 15330,00 грн. (з ПДВ), №2443 від 15.12.2009р. на суму 9764,00 грн. (з ПДВ), №2444 від 15.12.2009р. на суму 11176,00 грн. (з ПДВ), №2460 від 17.12.2009р. на суму 16592,00 грн. (з ПДВ), №2453 від 16.12.2009р. на суму 25440,00 грн. (з ПДВ), №2464 від 22.12.2009р. на суму 12690,00 грн. (з ПДВ), №2467 від 23.12.2009р. на суму 38358,00 грн. (з ПДВ)(наявні в матеріалах справи).

Матеріалами справи підтверджено також і те, що відповідач, в порушення зобовязання передбаченого угодою, отримавши товар (довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей: №72 від 05.05.2009р., видана на імя ОСОБА_2; №206 від 14.12.2009р. та №212 від 17.12.2009р., видані на імя ОСОБА_1, наявні в матеріалах справи) не оплатив позивачу повної його вартості, в результаті чого позивач, виходячи з суми основного боргу, врахувавши вимоги ст.ст.610, 611, 625 ЦК України та п.6.4 угоди нарахував відповідачу штрафні санкції (пеню, інфляційні втрати та 3% річних за користування чужими коштами).

Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні письмового клопотання позивача, викладеного у позовній заяві, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, виходячи із наступного.

Відповідно до п.3 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 (з наступними змінами «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»), умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Згідно зі ст.ст. 33, 66 Господарського процесуального кодексу України такі припущення мають бути обґрунтовані, а саме підкріплені доказами наявності фактичних, отже, реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішень господарського суду в майбутньому. Таких доказів позивачем суду не надано, хоча суд ухвалами від 13.09.2010р., від 20.09.2010р. та від 28.09.2010р. такі докази витребовував.

В судовому засіданні 11.10.2010р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 12.10.2010р.

Виходячи із змісту наведених норм, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Так як спір виник з вини відповідача, судові витрати повністю покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 3, 12, 44, 47-1, 49, 66, 67, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Фірма “Нафтогазбуд” УВТК (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 144; поштова адреса: 79013, м.Львів, вул.Здоровя, 9, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04788966) на користь Відкритого акціонерного товариства “Львівський завод залізобетонних виробів №2” (79056, м.Львів, вул.Польова, 44, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01268101) 22216 грн. 00 коп. основного боргу, 2084 грн. 35 коп. пені, 67 грн. 56 коп. - 3% річних за користування чужими коштами, 1021 грн. 94 коп. інфляційних втрат; 253 грн. 90 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя