Рішення № 11808698, 27.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.10                                                                                           Справа№ 10/155(10)

За позовом: Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Будинкова управа №2”, м.Дрогобич

до відповідача: Комунального підприємства „Будинкова управа №3”, м.Дрогобич

про стягнення 95588 грн. 71 коп.

Суддя Довга О. І.

Секретар Скремета О.О.

Представники: пр-ра –Яворський Я.

Від позивача : Лучків А.В. –дов б/н від 04.05.10р.

Від відповідача: Мудрик М.Ф.- представник

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Будинкова управа №2”, м.Дрогобич до Комунального підприємства „Будинкова управа №3”, м. Дрогобич про стягнення 95588 грн. 71 коп.

Ухвалою суду від 02.08.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 14.09.2010р.

          Представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримують, просять позов задоволити.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Судом встановлено:

2 січня 2008р. за №1/08 та 1 липня 2009р.за №18/09 між сторонами було укладено договори на технічне обслуговування ліфтів, відповідно до яких відповідач доручає, а КП „Будинкова управа №2” приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об’єктах КП „Будинкова управа №3”. Щомісячна оплата робіт по договору № 1/08 становить 4500,00 грн., по договору№18/09 відповідно 6684,90 грн. в місяць.

Оплата наданих послуг відповідно до п.5.3. вищевказаних договорів повинна проводитись не пізніше десятого числа наступного місяця. Відповідач вчасно оплати не провів. Станом на день подачі позовної заяви заборгованість перед позивачем становила 69580,64 грн.

Окрім основного боргу Позивач просить стягнути з Відповідача пеню, 3%річних та інфляційні збитки , нараховані за період з січень 2008р. по квітень 2010р. Штрафні санкції згідно розрахунку сум позову становлять 4260,97 грн. пені, 21747,10 грн. інфляційних.

Суд, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (господарських зобов’язань) .

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України , зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як підтверджено матеріалами справи та встановлено судом, господарське зобов’язання, яке виникло між сторонами на підставі договорів на технічне обслуговування та ремонт ліфтів, в частині оплати послуг Відповідачем виконано частково, сума заборгованості, що підлягає до стягнення становить відповідно 69580,64 грн.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, іншими видами забезпечення виконання зобов’язань.

Частиною шостою ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Відтак пеня має нараховуватися за 183 дні, відповідно до ч.6 ст 232 ГПК України. Отже, розмір пені за 183 дні прострочення оплати платежу за невиконання Позивачем грошового зобов’язання складатиме 1728,22 грн. В решті частині позову слід відмовити.

Правова норма ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 21747,10 грн. та підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення частково.

          Судові витрати віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193,230 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд , -

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства „Будинкова управа №3” (82100, м. Дрогобич, вул. Б. Лепкого, 4, код ЗКПО 20775803) на користь Комунального підприємства „Будинкова управа №2” (82100, м. Дрогобич, вул. Індустріальна, 4, код ЗКПО 20790524) 69580,64 грн. основного боргу, 1728,22 грн. пені, 21747,10 грн. інфляційних нарахувань.

3.          Стягнути з Комунального підприємства „Будинкова управа №3” (82100, м. Дрогобич, вул. Б. Лепкого, 4, код ЗКПО 20775803) в доход державного бюджету 930,55 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Комунального підприємства „Будинкова управа №3” (82100, м. Дрогобич, вул. Б. Лепкого, 4, код ЗКПО 20775803) в доход державного бюджету 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          В частині стягнення 2532,75 грн. пені - відмовити

6.          Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя Довга О. І