Рішення № 11808688, 07.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

07.09.10                                                                                           Справа№ 10/141(2010)

За позовом: ТзОВ „Гал-Кат”, м.Львів

до відповідача: ТзОВ „Ельпласт-Львів”, м.Городок

про стягнення 1 331 138 грн. 34 коп.

Суддя Довга О. І.

Секретар Яремчук С.

Представники:

Від позивача : Броницька І.В. представник

Від відповідача: Козій І.Ю. - представник

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ „Гал-Кат”, м.Львів до ТзОВ „Ельпласт-Львів”, м.Городок про стягнення 1331138 грн. 34 коп. заборгованості.

Ухвалою суду від 20.07.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 27.07.2010р.

Позивач в судове27.09.2010 засідання подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до ч.4 ст 22 ГПК України, оскільки відповідачем погашено частину боргу в сумі 132100,00 грн., та просить стягнути з ТзОВ „Ельпласт-Львів” на користь ТзОВ „Гал-Кат” заборгованість за договором купівлі-продажу №18 від 14 січня 2010 року, в сумі 1199038,34 грн., що включає 1126035,00 грн. основного боргу, 57433,20 грн. пені, 6941,55 грн. інфляційних нарахувань та 8628,59 грн. три відсотки річних.

Відповідач проти позову заперечував, письмових обгрунтувань подано не було.

Судом встановлено:

14 січня 2010 року між: ТзОВ „Гал-Кат” (надалі - Позивач) та ТзОВ „Ельпласт-Львів”, м.Городок (надалі - Відповідач) укладено Договір №18.

За даним договором, Продавець зобов‘язуєтьмся поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець –прийняти і оплатити його на умовах, вказаних у Договорі ( п.1.1).

Як вбачається із матеріалів справ, на виконання умов Договору Позивачем було поставлено Відповідачу продукцію на загальну суму 6694815,00 грн. факт поставки підтверджується видатковими накладними, які підписані обома сторонами і скріплені печатками підприємств.

Згідно п. 2.2. вищевказаного договору, оплата товару здійснюється на підставі виставленого рахунку. Відповідач частково оплатив отриманий товар і станом на день подачі позовної заяви заборгованість перед позивачем становила 1258135,00 грн.

Як стало відомо в останньому судовому засіданні , під час розгляду спору в суді відповідач погасив частину основного боргу в сумі 132100,00грн.

Позивач просить стягнути з Відповідача пеню, 3%річних та інфляційні збитки , нараховані за період з 29.01.2010р. по 13.07.2010р. Штрафні санкції згідно розрахунку сум позову становлять 57433,20 грн. пені, 6941,55 грн. інфляційних нарахувань та 8628,59 грн. три відсотки річних.

Суд, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов”язків (господарських зобов”язань) .

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов”язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України , зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як підтверджено матеріалами справи та встановлено судом, господарське зобов’язання, яке виникло між сторонами на підставі договору купівлі-продажу №18 від 14.01.2010р. , в частині оплати продукції Відповідачем виконано частково під час розгляду спору в суді, тому слід припинити провадження в частині стягнення 132100,00 грн. боргу. Сума заборгованості, що підлягає до стагнення становить відповідно 1199038,34 грн.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов”язання може забезпечуватись неустойкою, іншими видами забезпечення виконання зобов”язань.

Частиною шостою ст.231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України , за увесь час користування чужими коштами , якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно ст.1 до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996року , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, відповідно до ст. 3 цього ж Закону, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який стягується пеня.

          Правова норма ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3 Договору сторони встановили, у разі несвоєчасного виконання грошового зобов”язання Покупець зобов”язаний сплатити Продавцю пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент невиконання зобов”язання.

Таким чином, Позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 57433,20 грн., 6941,55 грн. інфляційних нарахувань та 8628,59 грн. три відсотки річних.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Оскільки відповідачем заборгованість була частково погашена після порушення справи господрським судом судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193,230 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд , -

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з ТзОВ „Ельпласт-Львів” ( 81500, Львівська область, Городоцький район, м. Городок, вул. Заводська, 4 код ЄДРПОУ 23957545) на користь ТзОВ “Гал-Кат”( м. Львів, вул Конюшинна, 20 код ЄДРПОУ 33361757) 1126035,00 грн. основного боргу, 57433,20 грн. пені, 6941,55 грн. інфляційних нарахувань та 8628,59 грн. три відсотки річних, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 13311,40 грн. державного мита.

3.          Провадження у справі в частині стягнення 132100,00 грн. припинити.

4.          Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя Довга О. І.