Рішення № 11808669, 21.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.10                                                                                 Справа № 16/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»в особі відокремленого підрозділу "Південне управління Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ

до Комунального підприємства "Краснодонтеплосервіс", м. Краснодон Луганської області

про стягнення 4811 грн. 34 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача – Нікуліна К.С., дов. від 10.12.09 № 187;

від відповідача –не прибув,

ВСТАНОВИВ:

          Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за послуги по водопостачанню та водовідведенню у розмірі 4238,46грн. за період лютого місяця 2010 по договору на послуги по водопостачанню та водовідведенню від 01.08.08. №136/2, пені в сумі 406,97грн. за період з 19.02.10 по 19.08.10., інфляційних нарахувань в сумі 89грн. та 3% річних в сумі 76,91грн. –за несвоєчасне виконання обов’язків по договору.

          Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, участі повноважного представника не забезпечив, хоча був повідомлений про час і місце проведення судового засідання належним чином: до матеріалів справи долучено поштове повідомлення від 07.10.10 про отримання повноважним представником відповідача ухвали про порушення провадження у справі. Копія позовної заяви та ухвала суду направлені за належною адресою (згідно довідки держреєстратора). Про причини відсутності у судовому засіданні під час слухання справи відповідач суд не повідомив. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

          Між сторонами у справі укладено договір на послуги з водопостачання та водовідведення від 01.08.08. №136/2, на підставі якого постачальник послуг (позивач) зобов’язався постачати споживачу (відповідачу) питну воду та приймати від нього стічні води, а відповідач зобов’язався оплачувати надані послуги на умовах вказаного договору.

Відповідно до умов розділу 6 вказаного договору, пункту 6.2 відповідач зобов’язаний оплачувати надані йому позивачем послуги в порядку 100% передоплати від вартості заявленого об’єму послуг, а остаточний розрахунок за послуги відповідач зобов’язаний здійснити протягом наступного робочого дня з дня отримання від позивача рахунків. Підставою для оплати позивачу наданих ним послуг відповідачу є пред’явлений позивачем рахунок на оплату.

В періоді з 01.02.10 по 28.09.10 за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 4238,46грн., що підтверджено отриманим відповідачем рахунком за вказаний період і на вказану суму про спожиті послуги.

          У встановленому умовами договору порядку розрахунків, відповідач зобов’язаний здійснити протягом наступного робочого дня з дня отримання від позивача рахунків. Зобов”язання відповідачем по оплаті боргу не було виконане.

Таким чином, факт неналежного виконання відповідачем умов договору по оплаті послуг на суму 4238,46грн. підтверджується матеріалами справи.

Крім того, за несвоєчасне виконання обов’язків по договору, позивач заявив до стягнення пеню в сумі 406,97грн. за період з 19.02.10 по 19.08.10. –на підставі умов укладеного сторонами договору (пункт 8.1), інфляційні нарахування в сумі 89грн. та 3% річних в сумі 76,91грн. –на підставі правил ст.625 ЦК України.

          Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений договором строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором на послуги з водопостачання та водовідведення від 01.08.08. №136/2, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов’язань по сплаті вартості отриманих послуг і, відповідно, строку права вимоги у позивача: пунктом 6.2 вказаного договору встановлено, що остаточний розрахунок відповідач зобов’язаний зробити наступного дня з дня отримання рахунків, наданих позивачем.

Матеріалами справи підтверджено належним чином факт постачання питної води та прийняття стоків позивачем відповідачеві при виконанні умов договору протягом періоду лютого місяця 2010 року. Позивач належним чином довів суду факт надіслання відповідачу рахунків про водопостачання та водовідведення на суму позову і до матеріалів справи долучено рахунок з відміткою про отримання відповідачем.

Таким чином, позивач виконав свої обов’язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Статті 901-903 ЦК України зобов’язують відповідача виконати обов’язок по оплаті послуг у відповідності до умов договору.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов’язки перед позивачем по оплаті наданих на його користь послуг на суму 4238,46грн., чим порушив умови укладеного з позивачем договору на послуги з водопостачання та водовідведення від 01.08.08 №136/2 в частині оплати за послуги і вимоги закону.

За таких підстав, з відповідача слід стягнути борг на користь позивача за договором на послуги з водопостачання та водовідведення від 01.08.08 №136/2 в сумі 4238,46грн. та позов слід задовольнити у повному обсязі, оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором і заборгованість відповідача в розмірі позову.

Заявлені до стягнення інфляційні нарахування та 3 % річних цілком обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Позовні вимоги в частині заявленої до стягнення пені 406,97грн. за період з 19.02.10 по 19.08.10 слід задовольнити на підставі умов п.8.1 та вимог ст.232 ГК України, оскільки відповідач прострочив виконання зобов’язання по оплаті вартості спожитих послуг і законом встановлено право позивача на стягнення неустойки.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193,232 ГК України, ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 75,82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Краснодонтеплосервіс", м. Краснодон Луганської області, проспект «Молодої гвардії», 7, ід. код 33425140 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ, квартал ім. Пролетаріату Донбасу, 166, ід. код 35554719 борг в сумі 4238,46грн., пеню в сумі 406,97грн., інфляційні нарахування в сумі 89грн., 3% річних в сумі 76,91грн., витрати по державному миту в сумі 102грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –25.10.10

Суддя                                                             Р. Шеліхіна