Рішення № 11808651, 18.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.10                                                                                 Справа № 18/214

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом Луганського обласного комунального спеціального теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго», м. Луганськ

до закритого акціонерного товариства «Стаханівський машинобудівельний завод», м. Стаханов Луганської області

про стягнення 3983,27 грн.

за участю представників:

від позивача:                    Силенко О.Ю. за дов. від 02.04.2010;

від відповідача:          не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 3165,08 грн. за оренду теплообмінника «Альфа»(за період: січень 2007 р. –червень 2010 р. включно), переданого відповідачу в оренду за договором від 02.02.2004 № 13, втрат від інфляції в сумі 682,13 грн. та трьох процентів річних в сумі 136,06 грн. за прострочення платежів.

          Відповідач листом від 21.09.2010 № 253 визнав позов частково на суму 528 грн. (борг за оренду за травень і червень 2010 р.).

Проти решти позову відповідач заперечує посилаючись на те, що 13.04.2010 ухвалою господарського суду Луганської області відносно нього було порушено провадження у справі про банкрутство, а 25.06.2010 сплинув строк подачі заяви про визнання майнових вимог у справі про банкрутство. Позивач заяву про визнання грошових вимог у сумі 3983,27 грн. не подав. Тому ці вимоги позивача вважаються погашеними.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

          Згідно договору від 02.02.2004 № 13, укладеному між сторонами за позовом, позивач передав відповідачу в оренду строком на один рік теплообмінник «Альфа», що підтверджується матеріалами справи та визнано відповідачем.

          На підставі п. 2. договору строк останнього був автоматично продовжений до 02.02.2011 в зв’язку з незаявленням сторонами про відмову від договору.

          Відповідно до п. 3 договору відповідач зобов’ящався сплачувати позивачу оренду плату в сумі 264 грн. в місяць до першого числа кожного місяця.

          У порушення умов договору відповідач за період січень 2007 р. –червень 2010 р. включно орендну плату позивачу у повному обсязі не сплатив, в зв’язку з чим, у нього виник борг в сумі 3165,08 грн.

          Ухвалою госопдарського суду Луганської області від 13.04.2010 по справі № 20/38б відносно відповідача порушено справу про банкрутство.

          26.05.2010 у газеті «Урядовий кур’єр»опубліковане оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача.

          Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платежеспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори (тобто кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника) за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає (ч. 2 ст. 14 вищевказаного Закону).

          Позивач відносно своїх позовних вимог про стягнення з відповідача боргу за період: січень 2007 р. –12 квітня 2010 р. (до порушення справи про банкрутство відповідача) включно, є конкурсним кредитором.

Однак, позивач у встановлений законом строк не подав до господарського суду (у справі про банкрутство) письмової заяви з вимогами до боржника (відповідача), що письмово визнано самим позивачем.

          Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу по орендній платі за період: січень 2007 р. –12 квітня 2010 р. включно та втрат від інфляції і трьох процентів річних за вказаний період вважаються погашеними.

          За таких обставин, у задоволенні вимог про стягнення з відповідача боргу по орендній платі за період: січень 2007 р. –12 квітня 2010 р. включно, та втрат від інфляції і трьох процентів річних за вказаний період, слід відмовити в зв’язку з безпідставністю позовних вимог.

          Відносно вимог про стягнення з відповідача боргу по орендній платі за період з 13 квітня по 30 червня 2010 року включно, позивач є поточним кредитором (поточні кредитори –кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство).

          Борг відповідача по внесенню орендної плати за період з 13 квітня по 30 червня 2010 року складає 686,40 грн. (158,40 грн. (борг за 18 днів квітня) + 264 грн. (борг за травень) + 264 грн. (борг за червень), що підтверджується матеріалами справи.

          За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу по орендній платі підлягають задоволенню на суму 686,40 грн.

          В решті вимог про стягнення з відповідача боргу по орендній платі (заявлено до стягнення борг в сумі 3165,08 грн.) слід відмовити в зв’язку з необгрунтованістю та безпідставністю цих вимог.

          Відповідач визнаючи позовні вимоги в сумі 528 грн. (борг за травень та червень 2010 р.) не обгрунтував, чому він не визнає вимоги про стягнення боргу за період з 13 по 30 квітня 2010 р., тому ці його доводи (про невизнання боргу за період з 13 по 30 квітня 2010 р.) не приймаються судом до уваги.

Відпоівдно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платежеспроможності боржника або визнання його банкрутом»під терміном «грошове зобов'язання» розуміється зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф). Грошовими зобов’язаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних. Згідно абз. 2 с. 4 ст. 12 Закону дія мораторію розповсюджується на нарахування неустойки, а сума боргу з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних, як плата за користування грошовими коштами, підлягає стягненню.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд України при розгляді господарських справ (постанова ВСУ від 17.01.2006 по справі № 11/690).

Вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції за період: квітень –червень 2010 р. позивачем не заявлялися (так як індекси інфляції за ці місяці були менше 100 %).

          В зв’язку з частковим задоволенням вимог про стягнення боргу по орендній платі (лише за період з 13 квітня по 30 червня 2010 року) з відповідача підлягають до стягнення три проценти річних в сумі 1,52 грн. із наступного розрахунку:

Борг за квітень 2010 р. складає 158,40 грн. (орена плата –264 грн. : 30 днів квітня х 18 днів квітня).

          У своєму розрахунку позивач нараховував 3 % річних за прострочення у квітні 2010 р. за 30 днів (за повний місяць), однак, як вказано вище розраховувати слід лише за 18 днів квітня (з 13 по 30 квітня).          

          Таким чином, три проценти річних за 18 днів квітня складають 0,23 грн. (де 158,40 грн. (борг) х 0,008 % (3 % : 365 днів у році) : 100 х 18 днів = 0,23 грн.).

Борг за травень 2010 р. складає 264 грн.

          Таким чином, три проценти річних за травень 2010 р. складають 0,66 грн. (де 264 грн. (борг) х 0,008 % (3 % : 365 днів у році) : 100 х 31 день = 0,66 грн.).

Борг за червень 2010 р. складає 264 грн.

          Таким чином, три проценти річних за червень 2010 р. складають 0,63 грн. (де 264 грн. (борг) х 0,008 % (3 % : 365 днів у році) : 100 х 30 днів = 0,63 грн.).

          Всього з відповідача підлягають до стягнення три проценти річних за прострочення внесення орендної плати за період з 13 квітня по 30 червня 2010 р. включно в сумі 1,52 грн. (0,23 + 0,66 + 0,63 = 1,52).

          В решті вимог про стягнення з відповідача втрат від інфляції та трьох процентів річних (за період: січень 2008 р. –12 квітня 2010 р. включно) слід відмовити в зв’язку з необгрунтованістю та безпідставністю цих вимог.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 17,65 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог; позов задоволено на суму 687,92 грн. що складає 17,3 % із заявленої до стягнення суми –3983,27 грн.) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 40,83 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з закритого акціонерного товариства «Стаханівський машинобудівельний завод», м. Стаханов Луганської області, вул. Литке, 1, ідентифікаційний код 00211352, на користь Луганського обласного комунального спеціального теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго», м. Луганськ, кв. Восточний, 22, ідентифікаційний код 03340529, заборгованість по орендній платі в сумі 686,40 грн., три проценти річних в сумі 1,52 грн., витрати на державне мито в сумі 17,65 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 40,83 грн.; наказ видати.

3.          В решті позову відмовити.

18 жовтня 2010 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 25 жовтня 2010 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     В.В. Корнієнко