Рішення № 11808244, 18.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.10                                                                                 Справа № 6/265

За позовом

Публічного акціонерного товариства “Банк Форум” в особі Алчевської філії, м. Алчевськ Луганської області

до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріальний торговий дім”, м. Дніпропетровськ

до 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничими торгівельними компаніями", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 150 889, 22 доларів США

                                                                                 Суддя Василенко Т.А.

в присутності представників сторін:

від позивача - Верченко В.П., дов. №10/23-04 від 04.08.10.

від 1-го відповідача - не прибув;

від 2-го відповідача - не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з 1-го відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 157 516, 53 доларів США, у тому числі: прострочена заборгованість за кредитом у сумі 103 209, 82 доларів США, строкова заборгованість по процентам у сумі 1433,46 доларів США, прострочена заборгованість по процентам у сумі 38 311, 40 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату кредиту та процентів в сумі 14 561, 85 доларів США шляхом звернення стягнення на основні засоби 2-го відповідача - ТОВ "Управління виробничими торгівельними компаніями", а саме: трансформатор ТДНГ 20000/110 (номінальна потужність 20000 ква, 1982 року випуску), заводський № 50084" (з урахуванням змін до позовної заяви).

Позивачем 20.09.10 до суду надано зміни до позовної заяви № 1981/8.6.6 від 17.09.10, які були долучені до матеріалів справи та позивача було зобов'язано здійснити доплату держмита у встановленому порядку та розмірі.

У зв'язку з доплатою позивачем держмита у встановленому порядку та розмірі, зазначені зміни до позовної заяви приймаються судом до розгляду, у зв'язку з чим належними позовними вимогами слід вважати: "стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 157 516, 53 доларів США, у тому числі: прострочена заборгованість за кредитом у сумі 103 209, 82 доларів США, строкова заборгованість по процентам у сумі 1433,46 доларів США, прострочена заборгованість по процентам у сумі 38 311, 40 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату кредиту та процентів в сумі 14 561, 85 доларів США шляхом звернення стягнення на основні засоби 2-го відповідача - ТОВ "Управління виробничими торгівельними компаніями", а саме: трансформатор ТДНГ 20000/110 (номінальна потужність 20000 ква, 1982 року випуску), заводський № 50084".

Відповідачі відзивів на позовну заяву суду не надали, явки повноважних та компетентних представників у судові засідання жодного разу не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою 1-го відповідача є: м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 14/16, приміщення 62 та юридичною адресою 2-го відповідача є: м. Алчевськ Луганської області, вул. Горького, 99, у зв’язку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачам саме за вказаними адресами.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представника позивача суд прийшов до наступного.

в с т а н о в и в:

Між Публічним акціонерним товариством “Банк Форум” в особі Алчевської філії (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Індустріальний торговий дім” (1-ий відповідач) було укладено кредитний договір № 0233/08/06-KL від 14.08.08, за умовами якого 1-му відповідачу було надано кредитні кошти в сумі 103 209,82 доларів США, кінцевим строком погашення 08.08.09. зі сплатою за користування кредитними коштами 14%.

На підставі п.5.1 договору та згідно листа Банку від 24.10.08 встановлено іншу процентну ставку з 22.11.08 розмірі 25 % річних.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та 2-м відповідачем 14.08.08 укладено та нотаріально посвідчено договір застави (зареєстровано в реєстрі за № 1266), згідно з якого 2-ий відповідач передав в заставу позивачу належні йому на праві власності основні засоби, а саме: трансформатор ТДНГ 20000/110 (номінальна потужність 20000 ква, 1982 року випуску, заводський № 50084).

Згідно пункту 2.3 кредитного договору, повернення кредитних коштів 1-ий відповідач повинен здійснювати частинами щомісячно, в сумах, вказаних у цьому пункті, а згідно пункту 2.6 кредитного договору 1-ий відповідач сплачує проценти за користування кредитними коштами також щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

          Оскільки 1-м відповідачем були порушені умови кредитного договору, позивач звернувся до суду з вимогами стягнути з 1-го відповідача заборгованості у сумі 157 516, 53 доларів США, у тому числі: прострочена заборгованість за кредитом у сумі 103 209, 82 доларів США, строкова заборгованість по процентам у сумі 1 433,46 доларів США, прострочена заборгованість по процентам у сумі 38 311, 40 доларів США, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно 2-го відповідача.

Згідно пункту 4.1 кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, передбачена сплата неустойки у вигляді пені у розмірі 0,2 відсотка за кожен день прострочення (сума неустойки (пені) становить 14 561,85 доларів США.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з цим, правове регулювання правовідносин сторін здійснюється Цивільним кодексом України, Законом України "Про заставу". Зокрема, ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором передбачений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право

вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, які належать йому згідно ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави відповідно до ст. 576 Цивільного кодексу України може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється згідно ст. 590 Цивільного кодексу України за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

У статі 26 зазначеного закону передбачена можливість продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання умов кредитного договору надав 1-му відповідачу кредитні кошти, які останній не повернув та не забезпечив сплату відсотків.

1-ий відповідач доказів належного виконання зобов’язань за кредитним договором № 0233/08/06-KL від 31.08.07 не надав та доводи позивача не оспорив.

Виходячи з викладених підстав, оцінивши доводи представника позивача, надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з віднесенням судових витрат на 1-го відповідача, оскільки саме ним припущено порушення зобов’язання за кредитним договором.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріальний торговий дім”, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Короленка, б 14/16, приміщення 62 , код 34825072 на користь Публічного акціонерного товариства “Банк Форум” в особі Алчевської філії, м. Алчевськ Луганської області, вул. Ленінградська, 50, код 26071049, заборгованість за кредитом у сумі 103 209, 82 доларів США, строкову заборгованість по процентам у сумі 1433,46 доларів США, прострочену заборгованість по процентам у сумі 38 311, 40 доларів США, пеню за несвоєчасну сплату кредиту та процентів в сумі 14 561, 85 доларів США, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничими торгівельними компаніями", м. Алчевськ Луганської області, вул. Горького, 99-а, код 32722929 - трансформатор ТДНГ 20000/110 (номінальна потужність 20000 ква, 1982 року випуску), заводський № 50084", видати наказ позивачу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріальний торговий дім”, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Короленка, б 14/16, приміщення 62 , код 34825072 на користь Публічного Публічного акціонерного товариства “Банк Форум” в особі Алчевської філії, м. Алчевськ Луганської області, вул. Ленінградська, 50, код 26071049, витрати зі сплати державного мита у сумі 1575,17 доларів США та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 20.10.2010.

Суддя                                                                       Т.А. Василенко

Помічник судді Т.В. Цибулько