Рішення № 11808056, 14.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.10                                                                                 Справа № 6/283

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно –промислове управління” "Донбасвуглеекологія", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче управління Укрвуглеекології "Ровеньки - Антрацит", м. Луганськ

про стягнення 107 205 грн. 04 коп.

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача - Ковалюк О.В., дов. б/н від 29.09.2010;

від відповідача - не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу в сумі 107 205 грн. 04 коп., у тому числі: заборгованість за виконані роботи в сумі 55 600 грн. 00 коп., пеню в сумі 6 278 грн. 70 коп., 3% річних у сумі 4 124 грн. 70 коп., інфляційні нарахування у сумі 21 660 грн. 04 коп. та компенсацію за використання пального в сумі 19 542 грн. 06 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення.

Так, за позовом адреса відповідача визначена як –м. Луганськ, вул. Смирнова, 130, вказана адреса підтверджена матеріалами справи в тому числі: договором та відповідними актами, у зв’язку з чим позовна заява та ухвала суду про порушення провадження у справі були направлені відповідачу за вказаною адресою.

В той же час, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: м. Луганськ, вул. Оборонная, 101 «к», у зв’язку з чим, позовна заява та ухвала від 30.09.10 направлялися відповідачу саме за вказаною адресою, але позовна заява була повернута органом поштового зв’язку без вручення із відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

. в с т а н о в и в:

01.11.07 між сторонами у справі було укладено договір підряду № 01/11/дг-01/11. За умовами вказаного договору позивач у справі (“Виконавець” - за договором) зобов’язується виконати на користь відповідача («Замовник –за договором) певні роботи, а останній - прийняти і оплатити виконані роботи.

На виконання договору, позивач виконав для відповідача певні роботи на суму 61000 грн. 00 коп., які відповідачем оплачені частково, у зв’язку з чим залишилась заборгованість в сумі 55600 грн. 00 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Крім того, позивач здійснював за власник рахунок заправку техніки відповідача, у зв’язку з чим вартість дизпалива складає 19542 грн. 006 коп. і вказану сума на думку позивача повинна бути стягнути з відповідача. Крім цього, у зв’язку із неоплатою підрядних робіт позивачем нараховані інфляційні в сумі 21660 грн. 04 коп., 3% річних в сумі 4124 грн. 70 коп. та пеня в сумі 6278 грн. 70 коп.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було вказано вище, 01.11.07 між сторонами у справі укладений договір підряду № 01/11/дг-01/11, за яким позивач зобов’язався виконати певні роботи, а відповідач –прийняти та оплатити їх на умовах договору.

Розділом 2 договору сторони узгодили, що виконання робіт оформлюється актами здачі-приймання виконаних робіт.

Пунктом 3.3 договору визначено, що відповідач здійснює оплату за фактично виконані роботи протягом трьох банківських днів після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт.

Вказаний договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заяви про них підряднику.

Як свідчать матеріали справи, в тому числі: акти здачі приймання робіт (арк. 14-17), підписані представниками позивача і відповідача без зауважень, розрахунок позивача та інші, позивачем на виконання умов були виконанні відповідні роботи на суму 61 грн. 00 коп. Зазначені роботи відповідач оплатив частково, у зв’язку з чим залишилась заборгованість в сумі 55 600 грн. 00 коп.

Разом з цим, відповідачем доказів оплатити вказаної суми до суду не надано.

За таких обставин, вимоги щодо стягнення боргу в сумі 55 600 грн.00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за дизпаливо в сумі 19542 грн. 06 коп. слід зазначити наступне.

Пунктом 4.1.5 договору відповідач зобов’язаний забезпечувати техніку ПЗМ за свій рахунок. За згодою сторін можлива заправка за рахунок позивача.

Як свідчать матеріали справи, позивач відпустив відповідачу дизпаливо на суму 19542 грн. 06 коп. (арк. справи 18-19), тобто в даному випадку позивач фактично заправив техніку дизпаливом за власний рахунок.

В той же час, умовами договору не було передбачено відшкодування вказаних витрат.

Виходячи з наведеного, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлене дизпаливо в сумі 19542 грн.06 коп. слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача пені за період з 04.01.07 по 04.10.08 в сумі 6278 грн. 70 коп. слід вказати на наступне.

В силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від ,дня коли зобов’язання мало бути виконано.

Матеріалами справи та наведеними вище обставини підтверджено, що позивач належним чином виконав умови договору, але відповідач в порушення 3.3 договору оплату в повній мірі не здійснив.

Пунктом 5.1 договору сторони визначили, що за порушення строків оплати відповідач сплачує позивачу пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення.

В той же час, відповідачем будь-яких заяв або клопотань з приводу заявлених вимог не надано.

Тобто нарахування пені за несвоєчасне виконання умов договору позивачем здійснено правомірно, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині також слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 5 029 грн. 40 коп. за період з 12.12.08 і 3% річних в сумі 1529 грн. 71 коп. за вказаний період слід вказати на наступне.

Відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Позивачем нараховані інфляційні в сумі 21660 грн. 04 коп. за період січень 2008 року –березень 2010 року та 3% річних в сумі 4124 грн.70 коп. за період з 04.01.08 по 25.08.10 і зазначені вимоги є обґрунтованими і їх слід задовольнити.

Виходячи з наведеного, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи у сумі 55 60 грн. 24 коп., пеню в сумі 6278 грн. 70 коп., інфляційні нарахування у сумі 21 660 грн. 04 коп., 3% річних у сумі 4 124 грн. 70 коп. (усього 87 663 грн. 40 коп.). У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче управління Укрвуглеекології «Ровеньки-Антрацит»м. Луганськ, вул. Оборонная, б. 101 «к», код 35400038, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-промислове управління»«Донбасвуглеекологія», заборгованість за виконані роботи у сумі 55 60 грн. 24 коп., пеню в сумі 6278 грн. 70 коп., інфляційні нарахування у сумі 21 660 грн. 04 коп., 3% річних у сумі 4 124 грн. 70 коп. , витрати по сплаті державного мита у сумі 876 грн. 63 коп. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 192 грн. 98 коп., видати наказ позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 18.10.2010.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько