Ухвала суду № 118080500, 01.04.2024, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

01 квітня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/143/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Анісімова О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Жабокріцької Я.В.,

представника позивача - Фортуни Г.Г.,

представника відповідача - Лунги І.О.

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання про закриття провадження у справі, заявлене в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Чернівецька міська рада про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ ТА ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі відповідач), в якому просить:

- визнати факт пропуску Чернівецькою міською радою строків на оскарження рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрацію прав та які можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав;

- визнати протиправними та скасувати наказ Міністерства юстиції України №3981/5 від 20.11.2023 року в частині п.1 Скаргу Чернівецької міської ради від 28.07.2023 №01/02-05/1832 задовольнити;

- визнати протиправними та скасувати наказ Міністерства юстиції України №3981/5 від 20.11.2023 року в частині п.2 Визнати прийнятим з порушенням Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та анулювати рішення від 21.10.2020 року №54679190 державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацької Галини Федорівни;

- поновити рішення від 21.10.2020 року №54679190 державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацької Галини Федорівни.

1.2. Ухвалою суду від 19.01.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

1.3. Ухвалою суду від 21.03.2024 року перейдено до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 01.04.2024 року.

1.4. Ухвалою суду від 21.03.2024 року до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено Чернівецьку міську раду.

1.5. 09.02.2024 року від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

ІІ. ЗМІСТ КЛОПОТАННЯ

Позиція відповідача

2.1. Обґрунтовуючи клопотання представник відповідача зазначає, що у разі оскарження наказу Міністерства юстиції України результатами якого є скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, такий спір має приватноправовий характер та має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, а не адміністративної юрисдикції.

Оскільки звернення з цим позовом зумовлене необхідністю захисту майнових прав, а цей спір не є публічно-правовим, тому він не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а провадження по справі має бути закрите.

Позиція позивача

2.2. Представник позивача вважає клопотання не обґрунтованим, оскільки ним оскаржуються порушення процедури прийняття наказу Міністерства юстиції України, який дійсно впливає на майновий стан позивача.

Зокрема та уточнююче запитання суду, яким чином оскаржене рішення впливає на майнові права позивача, представник позивача суду пояснив, що воно не дає змоги користуватися літньою кухнею.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

3.1. Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши законодавство та релевантні висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду, суд вважає, що провадження у цій справі підлягає закриттю з наступних підстав.

3.2 Частиною 2 статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

3.3 Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

3.4. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

3.5. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

3.6. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

3.7. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

3.8. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

3.9. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

3.10. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

3.11. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

3.12. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

3.13. У цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку з незгодою ОСОБА_1 із наказом Міністерства юстиції України №3981/5 від 20.11.2023 року, яким задоволено скаргу Чернівецької міської ради від 28.07.2023 №01/02-05/1832, визнано прийнятим з порушенням Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та анульовано рішення від 21.10.2020 року №54679190 державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацької Галини Федорівни.

3.14. Рішенням від 21.10.2020 року №54679190 державним реєстратором Чернівецької міської ради Карвацькою Г.Ф. додано до житлового будинку, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , загальну площу 38,1 кв.м., житлова площа 15,2 кв.м. та додано до опису житлового будинку літню кухню літ. «Г» на підставі довідки та технічного паспорту (Т.1, а.с.44).

Тобто, збільшено житлова площу будинку, який належить позивачеві.

3.15. Анулюючи це рішення, Міністерство юстиції України виходило з того, що зазначена вище літня кухня розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 7310136300:18:003:0425, яка належить Чернівецькій міській раді та яка не передана у власність або користування ОСОБА_1 , а лише надано дозвіл на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому суд звертає увагу на те, що згідно змісту позову та пояснень, які надав у підготовчому судовому засіданні представник позивача, позиція позивача у справі полягає насамперед в тому, що внаслідок ухвалення оскаржуваного рішення, вона не може користуватися своєю літньою кухнею.

3.16. Отже, це рішення і дії відповідача певним чином зачіпають права позивачки як власника нерухомості, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 7310136300:18:003:0425, яка, згідно позиції відповідача, належить Чернівецькій міській раді. Мотивами і підґрунтям захисту свого права власності від описаного зазіхання слугують бажання і підстави позивачки поновити порушене насамперед її цивільне (майнове) право на земельну ділянку, що не заперечується її представником.

3.17. Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття фізичними особами права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, суд, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

3.18. Тобто, предметом спору у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно.

Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

3.19. Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про скасування державної реєстрації ухвалене за скаргою іншої особи (Чернівецької міської ради), а не позивача.

3.20. З наведеного можна зробити висновок про те, що правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне, а саме про визнання прав, свобод та інтересів, що виникають із майнових (земельних) відносин.

3.21. Наведене правозастосування суду, відповідає усталеній практиці Верховного Суду у подібних правовідносинах (для прикладу див. постанову ВП ВС від 18.09.2019 року, у справі №810/3711/18, постанову ВП ВС від 19.06.2019 року, у справі № 802/385/18-а, постанову ВП ВС від 12.02.2020 року, у справі №1840/3241/18, тощо).

3.22. Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

3.23. На підставі частини першої статті 15 цього Кодексу кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

3.24. Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 ЦПК, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

3.25. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

3.26. У справі, що розглядається, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права власності на спірну земельну ділянку (кадастровий номер 7310136300:18:003:0425), внаслідок реєстрації цього нерухомого майна за фізичною особою.

3.27. Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

3.28. За таких обставин, цей спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 18.09.2019 року, у справі №810/3711/18 та від 29.05.2019 року у справі 826/9341/17, під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

4.1. Беручи до уваги наведене, враховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, суд дійшов висновку, що даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

4.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а тому із врахуванням викладеного вище суд закриває провадження у цій справі.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

5.1. Частиною 2 статті 238 КАС України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

5.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір, що підтверджується наявною у справі платіжною інструкцією 0.0.3397494548.1 від 06.01.2024 року.

5.3. Згідно пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки клопотання позивача про повернення судового збору відсутнє, то питання щодо його повернення судом наразі не вирішується.

З огляду на викладене та керуючись статтями 238, 241, 243, 248 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі, задовольнити повністю.

2. Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Чернівецька міська рада про визнання протиправним та скасування наказу.

3. Роз`яснити позивачеві, що розгляд цієї справи віднесено до суду цивільної юрисдикції, з врахуванням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Ухвалу в повному обсязі складено 02 квітня 2024 р.

Суддя О.В. Анісімов