Рішення № 118079814, 29.03.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 року справа № 580/729/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії з врахуванням особових карток по нарахуванню заробітної плати за період проходження військової служби в 1991-1992 роках в Лінійному відділі міліції в річковому порту м. Черкаси, яке надіслано листом Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області 30.11.2023;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з врахуванням особових карток по нарахуванню заробітної плати за період проходження військової служби в 1991-1992 роках в Лінійному відділі міліції в річковому порту м. Черкаси з дня призначення пенсії.

В обґрунтування позивач вказує, що всупереч вимог законодавства відповідач не зарахував позивачу для обчислення пенсії його заробітну плату, що підтверджена особовими картками по нарахуванню заробітної плати за період проходження військової служби в 1991-1992 роках в Лінійному відділі міліції в річковому порту м. Черкаси, що впливає на розмір його пенсії. У випадках коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Позивач не може бути позбавлений своїх прав на отримання пенсії в повному обсязі через ліквідацію Органів Міністерства Внутрішніх Справ і неможливість отримати довідку про заробітню плату потрібного зразка. До того ж позивач перебуває на пенсії по інвалідності з 28.01.2014 і під час нарахування пенсії заробітні плата за період проходження служби в 1991-1992 роках в Лінійному відділі міліції в річковому порту м. Черкаси не врахована. Оскільки ці періоди зараховані до страхового стажу позивача, відповідно, за ці періоди також мала бути врахована заробітна плата.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, надавши відзив на позовну заяву, де зазначено, що особові картки по нарахуванню заробітної плати за період проходження військової служби в 1991-1992 роках в Лінійному відділі міліції в річковому порту м. Черкаси не відповідають затвердженій формі уточнюючої довідки, відповідно до Порядку № 22-1. Жодної уточнюючої довідки належної форми про період роботи з 13.05.1987 по 04.09.1992 позивачем не надано, а тому у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію по інвалідності (пенсійне посвідчення від 28.01.2014 серії НОМЕР_1 ).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії, з врахуванням особових карток по нарахуванню заробітної плати за період проходження військової служби в 1991-1992 роках в Лінійному відділі міліції в річковому порту м. Черкаси.

За наслідками розгляду вказаної заяви, відповідач надав позивачу відповідь листом від 30.11.2023, в якому зазначено, що оскільки згідно зі ст. 40 Закону заробіток за будь-які 60 місяців страхового стажу до 30.06.2000 враховується для обчислення пенсії виключно у разі підтвердження змісту довідки первинними документами, підстави для перерахунку пенсії відсутні.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Частиною 2 ст. 40 Закону № 1058-IV визначено, що Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, вищевказаними нормами передбачено механізм підтвердження та обрахунку заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

Згідно із пунктом 2.7 Порядку № 22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

Отже, наведеними нормами передбачено подання органу Пенсійного фонду відповідних довідок про заробітну плату (дохід) для обчислення та перерахунку пенсії.

Судом встановлено, що позивачем надано пенсійному органу особові картки по нарахуванню заробітної плати за період проходження військової служби в 1991-1992 роках в Лінійному відділі міліції в річковому порту м. Черкаси, які видані архівним відділом Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

У вказаних особових картках є відомості щодо нарахування позивачу заробітної плати за період проходження військової служби в 1991-1992 роках в Лінійному відділі міліції в річковому порту м. Черкаси.

Також вказані особові картки та грошовий атестат № 10 підписані відповідальними особами та скріплені печатками відділу охорони Соснівського РВВС МВС УРСР.

Отже, вказані довідки не викликають сумнівів у їх достовірності.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Частиною 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду.

Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату внесків для нарахування пенсії за період не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Суд зазначає, що позивач не може бути позбавлений своїх прав на отримання пенсії в повному обсязі через ліквідацію органів МВС і неможливість отримати довідку про заробітну плату потрібного зразка.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право на обрахунок його пенсії з урахуванням заробітної плати, зазначеної у вищевказаних особових картках.

Водночас, суд зауважує, що пенсійні правовідносини виникають у зв`язку з реалізацією особою свого права, що в свою чергу залежить від таких (обставин) як виникнення права в особи (на підставі положень чинного законодавства, що передбачає умови набуття такого права), звернення особи до компетентних органів для реалізації такого права (тобто здійснення волевиявлення), прийняття рішення суб`єкта владних повноважень, спрямованого на задоволення або відмову в реалізації права особи.

Відповідно до абз. 1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.

Позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою саме щодо перерахунку розміру пенсії по інвалідності з врахуванням особових карток по нарахуванню заробітної плати за період проходження військової служби в 1991-1992 роках в Лінійному відділі міліції в річковому порту м. Черкаси.

Згідно з п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Отже, за результатами розгляду заяви особи територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів зобов`язаний прийняти рішення - акт владно-розпорядчого характеру, чого у спірних правовідносинах не встановлено.

Встановлені обставини та згаданий лист відповідача (від 30.11.2023) доводять, що відповідач не розглянув заяву позивача щодо дотримання нею форми заяви та не з`ясував чи подано повний пакет документів доданих до неї, та не прийняв рішення акту владно-розпорядчого характеру. Роз`яснення відповідача листом щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії, не узгоджуються зі вказаними вище передбаченими законом підставами та способом дій такого суб`єкта владних повноважень щодо обов`язку винести акт владно-управлінського характеру (рішення).

Зважаючи, що відповідач не прийняв акту владно-розпорядчого характеру щодо отриманої заяви позивача щодо перерахунку розміру пенсії по інвалідності з врахуванням особових карток по нарахуванню заробітної плати за період проходження військової служби в 1991-1992 роках в Лінійному відділі міліції в річковому порту м. Черкаси, не з`ясовував передбачених Законом № 1058-IV підстав для такого перерахунку пенсії, порушення заявленого права позивача на перерахунок пенсії допущене відповідачем саме вказаною бездіяльністю, а не діями щодо відмови йому у здійсненні вищевказаного перерахунку, як оскаржує позивач.

Отже, в цій частині позовна вимога не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст. 2 КАС України щодо ефективного способу повного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви позивача та зобов`язати його повторно розглянути з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом заяву позивача про перерахунок пенсії по інвалідності з врахуванням особових карток по нарахуванню заробітної плати за період проходження військової служби в 1991-1992 роках в Лінійному відділі міліції в річковому порту м. Черкаси та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення з урахуванням викладених судом мотивів у цій справі.

Згідно з статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані частково та підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 2-20, 72-90, 132-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії по інвалідності, з врахуванням особових карток по нарахуванню заробітної плати за період проходження військової служби в 1991-1992 роках в Лінійному відділі міліції в річковому порту м. Черкаси.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) повторно розглянути з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом, заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про перерахунок пенсії по інвалідності, з врахуванням особових карток по нарахуванню заробітної плати за період проходження військової служби в 1991-1992 роках в Лінійному відділі міліції в річковому порту м. Черкаси та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення з урахуванням мотивів суду, вказаних у цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ