Рішення № 11807928, 12.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.10 Справа № 10/223(11/324)

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Автобусний парк 13527”,

м. Кіровоград

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

м. Стаханов Луганської області

про стягнення 17720 грн. 86 коп.

Суддя Мінська Т.М.

представники сторін:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - ОСОБА_2 - представник, довіреність № 3452 від 20.09.10.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 8782 грн. 50 коп. заборгованості за надані згідно із договором № 04/04.08 від 04.04.2008 послуги з перевезення вантажів, а також 4886 грн. 18 коп. неустойки, 610 грн. 77 коп. 3% річних та 3441 грн. 41 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості. Позивачем надавались розрахунки неустойки, інфляційних втрат та річних відсотків, згідно яких розраховані інші суми ніж в позові, але в порядку ст. 22 ГПК України не зменшено розмір позовних вимог.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав наведених у відзиві на позов та просить відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, вислухавши представника відповідача, суд

в с т а н о в и в:

04.04.2008 сторонами у даній справі був укладений договір № 04/04.08 на транспортне обслуговування (далі за текстом договір) (а.с. 47-48), відповідно до умов пункту 1.1 якого Експедиція (відповідач у справі) доручає, а Перевізник (позивач у справі) приймає на себе зобовязання здійснювати перевезення вантажу, заявленого Експедицією. Конкретні умови завантажень оговорюються у разових договорах заявках на перевезення, що передаються факсимільним звязком. Кількість та тип вантажу, маршрути, вантажовідправники та вантажоотримувачі, графік подання транспорту, строки оплати, суми оплат фрахтів відзначаються у разових договорах заявках.

Відповідно до умов пунктів 4.2 та 4.3 договору оплата здійснюється проти рахунку перевізника, строк оплати 5 банківських днів після отримання оригіналів документів, якщо інше не оговорено у договорі заявці.

Відповідач не спростував твердження позивача про відсутність інших договірних правовідносин між ними, не наддав доказів існування іншого договору, а лише констатував, що твердження позивача про відсутність інших договірних правовідносин між ними, не є безспірним.

Строк дії вищевказаного договору встановлено до 31.12.2008 (п. 9.3.). А також встановлено порядок продовження договору (п. 9.4.).

04.04.2008 сторонами у справі укладено договір заявку № 04.04-08 на транспортування вантажу автомобільним транспортом (а.с. 48, зворот), визначено строки оплати послуг перевезення “б/н по оригиналам 10 дней”, вартість перевезення 3282, 50 грн. за одне авто.

04.04.2008 укладено договір заявку № 04.04-08 від 04.04.2008 на транспортування вантажу автомобільним транспортом (а.с. 49), визначено строки оплати послуг перевезення “б/н по оригіналам 10 дней”, а також вартість послуг перевезення 5050 грн. 00 коп. за авто, усього 10100 грн. 00 коп.

07.05.2008 сторонами у справі укладено договір заявку № 07.05-08 на транспортування вантажу автомобільним транспортом (а.с. 49, зворот), визначено строки оплати послуг перевезення “б/н по оригиналам смр 10 дней”, а також вартість послуг перевезення 5050 грн. 00 коп.

07.05.2008 укладено договір заявку № 07.05-08 на транспортне обслуговування автомобільним транспортом (а.с. 50, зворот), визначено строки оплати послуг перевезення “б/н по оригіналам смр 10 дней”, а також вартість послуг перевезення 5050 грн. 00 коп.

07.05.2008 укладено договір заявку № 07.05-08 на транспортне обслуговування автомобільним транспортом (а.с. 50, зворот), визначено строки оплати послуг перевезення “б/н по оригиналам смр 10 дней”, а також вартість послуг перевезення 5050 грн. 00 коп.

На виконання зазначених договорів заявок позивач здійснені перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Факт виконання позивачем взятих на себе зобовязань підтверджений наявними у матеріалах справи міжнародними товарно транспортними накладними (а.с. 51-53) та відповідачем у справі не заперечується.

Позивачем надано до справи акти приймання передачі виконаних робіт, які підписані сторонами за результатами надання послуг з перевезення вантажів сторонами у справі, а саме: акти приймання передачі виконаних робіт № 170 від 17.04.2008 на суму 5050 грн. 00 коп. (а.с. 54), № 172 від 17.04.2008 5050 грн. 00 коп. (а.с. 54 зворот), № 206 від 16.05.2008 на суму 5050 грн. 00 коп. (а.с. 55), № 207 від 16.05.2008 на суму 5050 грн. 00 коп. (а.с. 55 зворот), № 208 від 16.05.2008 на суму 5050 грн. 00 коп. (а.с. 56).

За розрахунком позивача ним виконано роботи на загальну суму 28532 грн. 50 коп. (що не заперечується і відповідачем), сплачено за виконану роботу суму 19750 грн., не проведено оплату за виконані роботи в сумі 8782 грн. 50 коп. Факт неоплати даної суми не заперечується Відповідачем. Заборгованість в сумі 8782 грн. 50 коп. виникла в звязку з неоплатою за виконані роботи за актами приймання передачі виконаних робіт 16.05.2008 на суму 5050 грн. 00 коп., № 207 від 16.05.2008 на суму 5050 грн. 00 коп., № 208 від 16.05.2008 на суму 5050 грн. 00 коп.

Позивач стверджує, що зобовязання відповідача по оплаті наступило в такі строки: суми 3282 грн. 50 коп. до 21.04.2008, 10100 грн. 00 коп. до 24.04.2008, 15150 грн. 00 коп. до 23.05.2008.

Відповідач у відзиві від 25.01.2010 на позов (а.с. 64-65) погодився, що строк виконання зобовязання відповідача по оплаті наступило в вищевказані строки.

З огляду на вказане відповідач заявив про застосування спеціального строку позовної давності 1 рік в порядку п. 6 ч. 2 ст. 258 ЦК України для вимог, повязаних з перевезенням (а.с. 66), отже просить відмовити в задоволенні позову.

За доводами позивача відповідачем після підписання актів виконаних робіт здійснено часткову оплату наданих за вказаними вище договорами заявками послуг (згідно позовної заяви останні часткові оплати наданих транспортних послуг здійснені відповідачем 08.10.2008, 23.12.2008, 13.01.2009, 18.06.2009) (а.с. 3).

Позивачем до матеріалів справи надані банківські виписки за 13.01.2009, 18.06.2009 із відомостями про перерахування на користь позивача грошових коштів.

У рядках “призначення платежу” вказаних банківських виписок посилання на укладений сторонами у справі договір № 04/04.08 від 04.04.2008 або зазначені вище разові договори заявки відсутні.

Відповідач у відзиві на позов від 25.01.2010 на позов (а.с. 64-65) зазначив, що частково оплата за виконані роботи була здійснена. В той же час в відзиві від 24.09.2010 (а.с. 143) відповідач вказує, що суми перераховані 13.01.2009, 18.06.2009 були перераховані помилково. Як випливає з відзиву від 24.09.2010 помилка відповідача полягала в тому, що він у момент виконання не знав про сплив позовної давності.

Позивач відповідно до п. 7 договорів заявок нарахував неустойку у вигляді пені, яка за уточненим розрахунком (а.с. 103) становить 2644 грн. 35 коп.

Також відповідно до ст.. 625 ЦК України нараховано інфляційні втрати в сумі 3461 грн. 17 коп. і 3 % річних в сумі 330 грн. 54 коп. (а.с. 104).

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне:

Згідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Сторонами у даній справи укладено договір № 04/04-08 на транспортне обслуговування, при цьому відповідач за даним договором є Експедицією. Перевезення вантажів здійснювалося позивачем за разовими договорами заявками.

Виходячи з правової природи договору перевезення та договору транспортного експедирування, суд доходить висновку про те, що сторонами у даній справі укладено договір, який містить елементи договору перевезення вантажу.

Так, відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобовязується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу.

Як вбачається з умов укладеного сторонами у справі договору та визначених договором прав та обовязків його сторін, позивач у справі не є Клієнтом, за рахунок якого відповідач як Експедитор зобовязується виконати або організувати послуги з перевезення вантажів. Крім того, у підставу позову позивачем покладені разові договори заявки, укладені з відповідачем, саме за якими здійснювалися перевезення. Вказані договори заявки також не мають ознак договору транспортного експедирування.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором та разовими договорами заявками зобовязань, що не заперечується відповідачем у справі.

Відповідач також не заперечує факт отримання рахунків на оплату наданих позивачем послуг. Вказані рахунки позивачем до матеріалів справи не надані.

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані транспортні послуги є обґрунтованою.

Відповідачем суду надано заяву про застосування до позовних вимог спеціальної позовної давності в один рік.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного цивільного права та інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

При цьому ст. 258 Цивільного кодексу України передбачає, що для певних видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність скорочена чи більш тривала порівняно із загальною позовною давністю; позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у звязку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 Цивільного кодексу України).

Ч. 3 ст. 925 Цивільного кодексу України встановлено, що до вимог, що випливають з договору перевезення, вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

В той час, відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку. Після переривання перебіг строку позовної давності починається заново.

Позивачем до матеріалів справи надані банківські виписки за 13.01.2009, 18.06.2009 із відомостями про перерахування на користь позивача грошових коштів.

У рядках “призначення платежу” вказаних банківських виписок посилання на укладений сторонами у справі договір № 04/04.08 від 04.04.2008 або зазначені вище разові договори заявки відсутні. При вирішенні питання чи є вказані платіжні документи діями , що свідчать про визнання відповідачем свого боргу, суд враховує, що відповідачем не доведено наявність інших договірних відносин між сторонами, а також відповідач не заперечує наявність боргу в сумі 8782 грн. 50 коп., що і свідчить про те, що дана оплата також ним врахована як оплата за виконані роботи за договором № 04/04.08,

Також пояснення відповідача, що суми перераховані 13.01.2009, 18.06.2009 були перераховані помилково, оскільки він у момент виконання не знав про сплив позовної давності, також є підтвердженням остання оплата 18.06.2009 проведена саме за виконані роботи за договором № 04/04.08.

Отже, в силу ст. 264 ЦК України строк позовної давності не сплив, а тому порушене право підлягає захисту.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Але позивачем невірно розраховано борг з урахуванням індексу інфляції, відтак і інфляційні втрати (розрахунок а.с. 104). З розрахунку вбачається, що позивачем нараховується індекс інфляції на борг з урахуванням інфляції.

Інфляційні втрати становлять:

за прострочення оплати суми 13382 грн. 50 за травень 2008р. - 173 грн. 97 коп.

за прострочення оплати 23482 грн. 50 за червень 2008р. - 167 грн. 79 коп.

за прострочення оплати 21782 грн. 50 коп. за липень 2008 року 0 грн.

за прострочення оплати 18782 грн. 50 коп. за серпень 2008 року 206 грн. 60 коп.

за прострочення оплати 12782 грн. 50 коп. за вересень грудень 2008 року 689 грн. 39 коп.

за прострочення оплати 9782 грн. 50 коп. за січень - травень 2009 року 723 грн. 23 коп.

за прострочення оплати 8782 грн. 50 коп. за червень - 2009 року січень 2010 566 грн. 44 коп.

Всього інфляційні втрати становлять - 453 грн. 27 коп. + 77 грн. 00 коп. + 791 грн. 11 коп. = 2527 грн. 42 коп.

Розрахунок 3 річних відповідає вимогам закону.

В задоволенні вимог про стягнення пені слід в звязку з пропуском строку давності 1 рік, про застосування якого заявлено відповідачем (ст.. 258, 261, 267 ЦК України), оскільки позов подано 23.11.2009, на цей час сплив строк позовної давності щодо пені, нарахованої до 23.11.2008., а в силу ст. 232 ч. 6 ГК України, нарахування пені за несвоєчасну оплату боргу який виник у відповідача 23.05.2008, припиняється 23.11.2008.

Позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості в сумі 8782 грн. 50 коп., інфляційних втрат в сумі 2527 грн. 42 коп., 3% річних в сумі 330 грн. 54 коп. В решті вимог слід відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, а саме: витрати по сплаті держмита витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (фактична адреса АДРЕСА_2) ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Відкритого акціонерного товариства “Автобусний парк 13527”, м. Кіровоград, вул. Аерофлотська, 15, ідентифікаційний код 03117292 заборгованість в сумі 8782 грн. 50 коп., інфляційні втрати в сумі в сумі 2527 грн. 42 коп., 3% річних в сумі 330 грн. 54 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 116 грн. 40 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 155 грн. 02 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 15.10.2010.

Суддя Т.М.Мінська