Рішення № 11807414, 07.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.10                                                                                 Справа № 17/209

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ

до Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контори №3 УЖКГ”, м. Антрацит Луганської області

про стягнення 37352 грн. 78 коп.

          Суддя Фонова О.С.

                                         Представники:

від позивача: представник позивача не прибув.

від відповідача: представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми боргу за використану активну електроенергію за квітень-червень 2010 року в сумі 36176,30 грн., 3% річних у сумі 164,49 грн. та пені у сумі 1011,99 грн.

В процесі розгляду справи позивач позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 11.08.2010, 28.08.2010, 02.08.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

встановив:

Між ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” (позивач у справі), як Постачальником, та Житлово-експлуатаційною конторою № 3 УЖКГ, назва якого змінена на Комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна контора №3 УЖКГ”(відповідач у справі), як Споживачем, було укладено договір № 49 від 11.11.2008 на постачання електричної енергії (далі–Договір), за яким Постачальник зобов’язується постачати електричну енергію, а Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику її вартість.

У відповідності з п. 8 Додатку “Порядок розрахунків” до Договору, кінцевий розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, а також надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

На виконання умов вказаного договору позивачем були надані послуги у повній мірі та поставлено електричну енергію відповідачеві.

Однак, відповідачем умови договору по сплаті спожитої активної електроенергії у встановлені строки не виконано, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за послуги надані у квітні – червні 2010 року у сумі 36176,30 грн., яку відповідач не погасив у терміни зазначені у п. 8 Додатку “Порядок розрахунків” до Договору.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення пені у сумі 1011,99 грн., та 3% річних у сумі 164,49 грн. за періоди, згідно наданого позивачем розрахунку.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу, на виконання умов Договору, та виставлення рахунків на її оплату.

Однак, зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої активної електроенергії у сумі 36176,30 грн. в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами та не спростовано відповідачем.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 1011,99 грн. за період згідно наданого розрахунку.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 4.4.1 Договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення.

Отже, зазначена пеня є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути 3% річних у сумі 164,49 грн. за період, згідно наданого розрахунку.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 164,49 грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2.          1.          Стягнути з Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора №3 УЖКГ”, м. Антрацит Луганської області, вул. Кальницької, ідентифікаційний код 03331619, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35а, ідентифікаційний код 31443937:

- заборгованість за активну електроенергію у сумі 36176,30 грн. на р/р зі спеціальним режимом використання № 260393189060 у філії ЛОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 304665, видати наказ;

- пеню у сумі 1011,99 грн., 3% річних у сумі 164,49 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 373,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. на р/р № 2600518645 у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                       О.С. Фонова