Рішення № 118070620, 22.03.2024, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/376/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про встановлення батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вище вказаною позовною заявою, у якій просить:

- визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, рідним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

- внести зміни до актового запису про народження №2 від 06.05.2016 року, зазначивши у графі «Відомості про батька» відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Вимоги позовної заяви мотивує тим, що починаючи з 2004 року він, без оформлення шлюбу перебував у фактичних сімейних відносинах з ОСОБА_3 , від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася спільна донька - ОСОБА_2 .

При народженні дитини, ОСОБА_3 з невідомих позивачу причин не повідомила органу реєстрації, що саме він є батьком ОСОБА_2 , тому у актовому записі про народження дитини відомості про батька внесено за вказівкою матері відповідно до ст. 135 СК України.

У судове засідання сторони або їх представники не з`явились.

Позивачем подано заяву про здійснення розгляду справи без його участі; позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 38).

Представник відповідача також подала заяву про розгляд справи без її участі; позовні вимоги визнала в повному обсязі. Додатково повідомила, що інших родичів, які виявили б бажання взяти дитину під опіку немає (а.с. 46).

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

У попередньому судовому засіданні 13.03.2024 року позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Повідомив суду, що проживає з ОСОБА_4 з її народження та опікується нею. Завжди вважав себе батьком дитини, однак померла матір ОСОБА_4 зареєструвала нарождення останньої, де батьком зазначила ОСОБА_5 .

Представник Служби у справах дітей Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області у судовому засіданні 13 березня 2024 року не заперечувала щодо задоволення позовних вимог, просила суд їх задовольнити.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_2 , батьком якої зазначено ОСОБА_5 , а матір`ю - ОСОБА_3 (а.с. 9).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України № 00042292919 від 14.11.2023 року (а.с. 26) відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Головенка Житомирського району Житомирської області померла ОСОБА_3 у віці 39 років (а.с. 12).

16.11.2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поставлено на первинний облік дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей, які залишилися без піклування батьків, а також надано статус дитини-сироти (а.с. 28, 31).

Відповідно до довідки Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області № 100 від 14.03.2024 року, ОСОБА_1 проживає без реєстрації разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 39).

Згідно довідки-характеристики Головенського старостинського округу Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (а.с. 13), ОСОБА_1 характеризується позитивно, заяв громадян на негативну поведінку до старостату не надходило.

Відповідно до довідки № 2 від 23.01.2024 року, ОСОБА_1 працює в ТОВ «Домінант-Вуд» з 01.11.2023 року; дохід за період з 01.11.2023 року по 31.12.2023 року склав 15909,09 грн (а.с. 14.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , від 07.11.2023 року (а.с. 48) у будинку задовільні умови для проживання дітей; є окремі кімнати, ліжка, шафа для одягу, стіл для навчання.

Результатом дослідження ДНК на батьківство № 1183 від 17.11.2023 року встановлено, що ймовірність батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 становить 99,999999% (а.с. 11).

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 2 ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 128 Сімейного кодексу України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Частинами 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Статтею 134 СК України визначено, що на підставі, зокрема рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Як зазначено в п.п. 4, 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3 справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК, приймаються до судового розгляду, якщо дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК). Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст.128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Враховуючи вищенаведене, та з врахуванням визнання позову відповідачем, на підставі досліджених при розгляді справи доказів, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 121, 125, 128, 134 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про встановлення батьківства - задовольнити.

Визнати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, Житомирська область, Житомирський район, с. Головенка.

Внести зміни до актового запису № 2 про народження ОСОБА_2 , здійсненого 06.05.2016 року Виконавчим комітетом Головенківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, а саме: у графі «Батько» виключити відомості про батька дитини ОСОБА_5 та записати батьком дитини громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Житомир, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.04.2024 року.

Суддя О. М. Дубовік