Рішення № 118063612, 02.04.2024, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/275/24 Справа №456/361/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

02.04.2024 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Бачуна О.І.

з участю секретаря Данилів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві, Львівської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в:

позивач звернувся в суд з позовом про стягнення із відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит №1717336 від 26.10.2021 року в розмірі 18 000 гривень та стягнути понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що ТОВ «ВЕЛЛФІН» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності. 26.10.2021 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та відповідачем було укладено Договір про споживчий кредит №1717336 в електронній формі. За умовами Договору позики ТОВ «ВЕЛЛФІН» надає позичальнику грошові кошти в позику в сумі 6 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позивач всі зобов`язання, які були покладені на нього згідно істотних умов договору виконав в повному обсязі, а саме видав кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого станом на 11.12.2023 утворилась заборгованість за кредитом у загальному розмірі 18 000 гривень, з яких: 6 000 гривень - основний борг та 12 000 гривень - заборгованість по відсотках. Зазначає, що відповідач не вживає жодних заходів, які свідчать про наміри виконувати зобов`язання передбачені Договором, ухилитися від виконання зобов`язань перед позивачем. У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом. Просить позов задоволити

Ухвалою судді від 19.02.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати за участю учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без участі та присутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день,час та місце слухання справи тане подав відзиву,тому на підставі ст.ст.223, 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів(постановляє заочне рішення), проти чого не заперечив представник позивача у клопотанні.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом установлено, що ТОВ «ВЕЛЛФІН» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності, відповідно до розпорядження Нацкомфінпослуг №2606 від 27.10.2015, зареєстровано в реєстрі фінансових установ за № 16103225.

26.10.2021 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №1717336.

За умовами п. 1.1 укладеного договору між позивачем та відповідачем договору про

картка) споживчий кредит, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 6 000 (вісім тисяч) гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Пунктом 1.3 Договору встановлено, що позика за надається строком на 10 днів.

Відповідно до п. 1.4 зазначений Договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до умов Договору про споживчий кредит, відповідачу було перераховано 6000 грн., шляхом перерахування грошових коштів на його банківський рахунок, що підтверджується повідомленням №113/12 від 11.12.2023 року ТОВ «Платежі онлайн», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк - еквайер здійснює нарахування коштів, згідно Договору про організацію переказу грошових коштів.

Позивач виконав належним чином умови договору, проте відповідач взяті зобов`язання не виконав.

Згідно п.1.5.1 Договору протягом строку позики встановленого пунктом 1.3 Договору, розмір основних процентів складає: 1.24 процента від суми позики, але не менше ніж 50 грн. за перший день користування позикою; 1.24 процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.3 цього договору.

При цьому нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.

Як вбачається з п. 1.5.2 Договору, у разі якщо позичальник не повернув суму позики у строк встановлений пунктом 1.3 Договору, нарахування процентів, встановлених пунктом 1.5.1 Договору проводиться за фактичну кількість календарних днів користування позикою та до дня повного погашення заборгованості за позикою, включаючи день погашення як плату за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «ВЕЛЛФІН» визначають порядок і умови надання ТОВ «ВЕЛЛФІН» грошових коштів у позику. Правила розміщені на веб-сайті ТОВ «ВЕЛЛФІН» https://creditup.com.ua, вони є загальнодоступними та являють собою публічну оферту ТОВ «ВЕЛЛФІН» до укладення договору позики. Правила є невід`ємною частиною Договору позики.

Згідно з п. 7.1, 7.2 Правил, заявник що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в особистому кабінеті на сайті Товариства. Заявник для оформлення позики здійснює оформлення заявки на сайті товариства шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення .

26.10.2021 року у встановленому п.п.4.1, 4.2 Правил порядку, відповідач оформив заявку для отримання позики, шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення, що підтверджується роздруківкою заявки відповідача з офіційного веб-сайту.

Заявка для отримання позики містить всі ідентифікуючі дані щодо позичальника, а також фото останнього.

На підставі заповненої відповідачем заявки між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит в електронній формі.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Як визначено у ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності до умов Правил відповідач акцептував оферту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті товариства,вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов`язкових для заповнення, в тому числі і реквізити банківської карти.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627ЦК України та ст.6цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У частині ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено що, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 Кодексу).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч.1ст.7Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис».

У статті 204 ЦПК України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, зі змісту Договору №1717336 від 26.10.2021року вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів,умови кредитування, а відтак є належною підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про споживчий кредит №1717336 від 26.10.2021 року.

Так, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за договором про споживчий кредит №1717336 від 26.10.2021 року, яка станом на 11.12.2023 становить у розмірі 18 000 гривень, з яких: 6000 гривень - основний борг та 12000 гривень - заборгованість по відсотках, що також підтверджується належним розрахунком заборгованості до даним договором.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч .1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 статті 599 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення, невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання»(статті530,631 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частиною першою статті 530 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.1ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Загальна сума заборгованості відповідача на момент подання позовної заяви за договором про споживчий кредит №1717336 від 26.10.2021 року становить 18 000 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, заперечень проти позову відповідач не надав, наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором, відповідачем жодним чином спростовано не було.

Відповідач не вніс кошти на погашення заборгованості перед позивачем.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ВЕЛЛФІН» не повернуті, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується із тим, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати відсотків.

На підставі вищенаведеного, оскільки відповідач за вищевказаним Договором не сплатив у встановлені строки заборгованість, суд вважає, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит №1717336 від 26.10.2021 року в розмірі 18000 гривень.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати в розмірі 2684 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280- 282, 353 ЦПК України

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (код ЄДРПОУ 39952398, місцезнаходження: м. Київ вул. Героїв Севастополя, буд. 48.) заборгованість за договором про споживчий кредит №1717336 від 26.10.2021 року в розмірі 18 000 ( вісімнадцять тисяч) гривень та судові витрати у розмірі 2684 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також встановлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Бачун О. І.