Рішення № 118063253, 27.03.2024, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/7331/23

2/337/442/2024

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 березня 2024 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді - Мурашової Н.А.

за участю секретаря - Бойко Л.Л.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування в особі Бучанської міської ради Київської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2023р. позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що з відповідачем перебувала у фактичних шлюбних відносинах. Від цього шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення в серпні 2016р. подружніх відносин між ними дитина проживає з нею і перебуває на її повному утриманні та вихованні. Відповідач як батько, який проживає окремо, не цікавиться вихованням, розвитком, навчанням та здоров`ям доньки, протягом тривалого часу не спілкується з нею та не надає матеріальної допомоги. Вказані обставини свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків та є підставою для позбавлення його батьківських прав та стягнення на її користь аліментів на утримання дитини.

Просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з нього аліменти на утриманні дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини.

Ухвалою суду від 20.12.2023р. відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 07.02.2024р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

В судовому засіданні 29.02.2024 представник позивачки - адвокат Кушніренко Ю.М. позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. В подальшому у судове засідання представник позивачки не прибула, подала заяву про продовження судового розгляду у її відсутність за наявними матеріалами.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув за невідомими суду причинами, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов або зустрічного позову не подав.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування в особі Бучанської міської ради Київської областів судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, просить прийняти рішення в інтересах дитини та відповідно до вимог закону.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність вказаних осіб, в т.ч. у відсутність відповідача на підставі ст.280 ЦПК України в заочному порядку.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.8,9 ст.7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.141,155 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків, мають ґрунтуватись на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

При цьому, відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно з ч.2,3 ст.171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Відповідно до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з ст.180 СК України на батьків покладений обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд встановив, що сторони перебували фактичних шлюбних відносинах.

Від цього шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.10).

Після припинення фактичних подружніх відносин дитина мешкає разом з матір`ю - позивачкою ОСОБА_4 .

Остання 28.02.2023 по цей час перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк.18).

Позивачка ОСОБА_4 та її малолітня донька ОСОБА_3 зареєстровані як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_1 (арк.9,12).

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов, складеним 02.02.2023 спеціалістами відділу ССДС Центру соціальних служб Бучанської міської ради Київської області, малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір`ю, вітчимом в будинку АДРЕСА_1 .. Умови проживання задовільні. Дитина має окрему кімнату, яка обладнана меблями, є одяг та взуття по сезону, іграшки, книжки, канцелярське приладдя. Стосунки в родині доброзичливі (арк.17).

Згідно з актом, складеним 14.03.2024р. депутатом Бучанської міської ради по ВО №2 ОСОБА_6 в присутності сусідів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в будинку АДРЕСА_1 проживає без реєстрації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з чоловіком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.74-75).

Згідно з довідкою Гаврилівського старостинського округу Бучанської міської ради Київської області № П-8438 від 14.03.2024р. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з грудня 2016 року фактично проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . В зазначеному будинку зареєстровані та також проживають чоловік заявниці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (арк.76).

Згідно з довідкою Гаврилівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини КНП «Бучанський центр первинної медико-санітарної допомоги» Бучанської міської ради ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має декларацію з сімейним лікарем Бородіною К.Ю . На прийом до лікаря з дитиною з`являється завжди мати ОСОБА_4 (арк.14,77).

Згідно характеристики КЗ «Гаврилівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» №8 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в школі з 2019. За час навчання зарекомендувала себе відповідальною ученицею, володіє достатнім та середнім рівнями у навчанні, бере активну участь в позакласній діяльності та спортивній роботі. Підтримує дружні стосунки, по-товариськи ставиться до всіх дітей у класі, доручення виконує відповідально. Батько ОСОБА_2 із донькою не спілкується, з сім`єю не проживає, у вихованні дитини участі не приймає, з класним керівником на зв`язок не виходить, батьківські збори не відвідує. Мати ОСОБА_4 матеріально утримує дитину, цікавиться шкільним життям доньки, організовує доцільне проведення вільного часу, забезпечує достатній рівень навчання дитини, бере активну участь у житті класу, регулярно відвідує батьківські збори (арк.78).

В січні 2018р. позивачка ОСОБА_4 зверталась до органів поліції із заявою про невиконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заява розглядалась в порядку ЗУ «Про звернення громадян» (арк.22).

Згідно з висновком органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області, затвердженим рішенням №1915 від 08.03.2024р., визнано доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.82).

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4 .

Ухвалюючи рішення, суд виходить з того, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Як зазначено в п.16 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ці чинники повинні мати систематичний та постійних характер.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України), тому вона підлягає застосуванню лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, лише при наявності вини в діях батьків, з урахуванням ставлення дітей до них, а також тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо.

Так, суд вважає встановленим та доведеним, що відповідач ОСОБА_2 після припинення фактичних подружніх відносин з позивачкою ОСОБА_4 свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками - тривалий час не зустрічається і не спілкується з малолітньої донькою ОСОБА_3 , заходів для забезпечення належних умов розвитку та виховання дитини не приймає, навчанням та станом здоров`я не цікавиться, матеріальної допомоги добровільно не надає, що свідчить про його ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню, розвитку та утриманню дитини.

Вказані обставини підтверджуються наданими суду письмовими доказами, які суд вважає належними, допустимими та достатніми для ухвалення цього рішення.

Також суд враховує висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав. Суд вважає вказаний висновок обґрунтованим, оскільки він складений за результатами ретельної перевірки умов життя неповнолітньої дитини і повністю узгоджується із обставинами, безпосередньо встановленими судом під час судового розгляду.

При цьому, відповідач ОСОБА_2 обґрунтованого заперечення проти позову не подав, в судове засідання не прибув і жодним чином позовні вимоги не спростував.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із завдань та загальних засад судочинства, з метою захисту якнайкращих інтересів неповнолітньої дитини, суд вважає необхідним позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з нього на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини.

Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з вимог ст.182 СК України, принципів розумності та справедливості, і вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання малолітньої доньки в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно і до повноліття дитини.

На підставі вищевикладеного, позов ОСОБА_4 слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_4 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору за позовну вимогу немайнового характеру (позбавлення батьківських прав) в сумі 1073,60грн. (розмір визначається на момент подання позову до суду - 14.12.2023).

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивачка на підставі закону звільнена від сплати судового збору за вимогу майнового характеру про стягнення аліментів, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60грн. (розмір визначається на момент подання позову до суду - 14.12.2023).

Згідно зі ст.430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів.

Керуючись ст.51 Конституції України, ст.7,19,141,150,155,164,171,180-184 Сімейного кодексу України, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,280,282,430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 - задовольнити повністю.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , позбавити батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП суду невідомий, на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.12.2023р. і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП суду невідомий, на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП суду невідомий, на користь держави (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 1073,60грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Повний текст рішення складено 01.04.2024р.

Суддя Н.А. Мурашова

27.03.2024