Рішення № 11806278, 14.10.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010 р. Справа № 2/83

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М.

при секретарі судового засідання Григорійчук Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні дистриб'юторські системи" вул. Артема, 103, в літ. "А", м.Київ , 04050

поштова адреса: вул. Воровського, 4, м. Київ, 04053

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторитет-1" вул.Горбаша, буд. 3, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200

про стягнення 6875,23 грн. заборгованості.

за участю представників сторін:

від позивача: Унгурян Н.І. - юрисконсульт, (довіреність №38/20с-401 від 01.09.2010р.)

від відповідача: не з'явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№4035 від 06.09.10 про стягнення з відповідача 6875,23 грн. боргу, в тому числі 6165,46 грн. основного боргу, 565,11 грн. пені за період прострочки з 03.03.10 по 26.08.10, 55,48 грн. інфляційних за березень 2010 та 89,18 грн. 3% річних за період з 03.03.10 по 26.08.10.

Представник позивача в засіданні суду подав банківську виписку про сплату 06.09.10 відповідачем 500 грн. боргу, з врахуванням чого просив стягнути залишок неоплаченої суми основного боргу в сумі 5665,46 грн. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання умов Договору поставки №0072-532 від 05.02.10 він передав відповідачу товар, за який останній не провів повну оплату. В зв"язку з невиконанням умов вказаного договору відповідачу на підставі п.3.3 Договору та ст.625 ЦК України було нараховано 795,46 грн. пені, 161,68 грн. 3% річних та 2702,25 грн. інфляційних.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, ухвали суду від 09.09.10 та 23.09.10 повернуті відділенням поштового зв"язку, хоча вони були направлені відповідачу за місцем його реєстрації, згідно витягу про включення відповідача в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №102821 (а.с.23) . Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з"ясовувалось місце реєстрації відповідача (витяг про включення відповідача в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №102821).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

05.02.10 між сторонами було укладено договір поставки №0072-532, згідно якого Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої на умовах визначених у цьому договорі.

Відповідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу товар (алкогольні напої) на суму 7415,46 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №РН-32-015068 від 24.02.10 (а.с.12), яка підписана і скріплена круглими печатками обох сторін, що свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе зобов"язань .

Враховуючи, що відповідач частково оплатив вартість отриманої продукції в сумі 1250 грн., заборгованість станом на день зверення до суду становила 6165,46 грн.

Відповідно до умов п.2.4 Договору Покупець (відповідач) зобов"язаний оплачувати кожну придбану за даним договором партію продукції не пізніше 7 календарних днів з дати її отримання, тобто, в даному випадку до 04.03.10 (видаткова накладна №РН-32-015068 від 24.02.10) відповідач зобов"язаний був оплатити вартість отриманого товару, чого він не зробив чим порушив умови вказаного договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Враховуючи, що відповідачем після звернення позивача до суду було сплачено 500 грн. основного боргу (06.09.10), що підтверджується поданою позивачем випискою банку (а.с.25), провадження в цій частині слід припинити за відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, з віднесенням на відповідача в цій частині судових витрат.

На час розгляду справи в суді відповідачем не подано доказу повної оплати суми боргу за відвантажений товар, а саме 5665,46 грн., тому суд вважає її обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Також обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення 565,11 грн. пені за період прострочки з 03.03.10 по 26.08.10, 55,48 грн. інфляційних за березень 2010 та 89,18 грн. 3% річних за період з 03.03.10 по 26.08.10 з врахуванням наступного:

Статтею 625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з врахуванням інфляційних та 3% річних.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Однак в ст.3 цього закону вказано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що позивачем дотримано.

Пунктом 3.3 Договору встановлена відповідальність у вигляді пені за порушення терміну оплати продукції, що мало місце в даному випадку .

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 5665,46 грн. основного боргу, 565,11 грн. пені, 55,48 грн. інфляційних та 89,18 грн. 3% річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом даної справи, а саме: 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні дистриб'юторські системи" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторитет-1" про стягнення 6875,23 грн. заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторитет-1" вул.Горбаша, буд.3, м.Коломия, Івано-Франківська область, 78200 (код 36480470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні дистриб'юторські системи" вул. Артема, 103, в літ. "А", м.Київ, 04050 поштова адреса: вул. Воровського, 4, м. Київ, 04053 (код 36411407) –5665 (п"ять тисяч шістсот шістдесять п"ять) гривень 46 коп. основного боргу, 565 (п"ятсот шістдесять п"ять) гривень 11 коп. пені, 55 (п"ятдесять п"ять) гривень 48 коп. інфляційних, 89 (вісімдесять дев"ять) гривень 18 коп. 3% річних, 102 (сто дві) гривні 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 500 грн. основного боргу провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                            Круглова О.М.

Повне рішення складено 19.10.10