Рішення № 11806261, 11.10.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2010 р. Справа № 6/80

Господарський суд Івано-Франківської області у складі

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом ВАТ "Укрнафта" пров.Несторівський,3/5, м.Київ ,04053

до відповідача ТзОВ "Русич" юридична адреса:вул.Симоненка,30/54,м.Івано-Франківськ,76006 поштова адреса: вул.Максимовича,15, м.Івано-Франківськ, 76006

про стягнення 15% штрафу в сумі 242477,70 грн. та зобов"язання виконати обов"язок в натурі

за участю представників сторін :

Від позивача: начальник юридичного відділу Качанівська З.М., (довіреність № юр-28/д від 18.01.10)

Від відповідача: директор Цюпяк В.І., (паспорт серії АМ № 1316276)

Від відповідача: представник Чекайло В.М., (довіреність № б/н від 21.08.10)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення 15% штрафу в сумі 242477,70 грн. за невиконання зобов"язання по поставці товару за договором купівлі-продажу №20/607-МТР та зобов"язання ТзОВ "Русич" виконати обов"язок в натурі по поставці товару згідно договору.

05.10.10 представник позивача подав суду заяву про зменшення позовних вимог, якою відмовився від позову в частині зобов"язання ТзОВ "Русич" виконати обов"язок в натурі по поставці товару згідно договору купівлі-продажу №20/607-МТР від 18.11.09. В решті позовних вимог позов підтримав. При цьому зазначив, що відповідачу нараховано штрафні санкції(неустойку) за невиконання зобов"язання за договором укладеним між сторонам, а саме в зв"язку з тим, що останній не поставив позивачу товар у обумовлений договором строк, що призвело до значних втрат у виробництві підприємства-позивача.

Представники відповідача позов визнали, проте звернулися до суду з клопотанням про зменшення суми штрафних санкцій на 80% в зв"язку з тим, що підприємство-відповідач не виконало умови договору через обставини непереборної сили, а саме підтоплення цехів , вихід з ладу підстанції тощо, що перешкодило роботі підприємства. Також вказує на те, що не дивлячись на вказані обставини підприємство намагається виконати умови договору на даний час, так як, продукція, яку необхідно було поставити знаходиться на стадії виготовлення та станом на 10.10.10 її готовність склала більше 60%.

В судовому засіданні 05.10.10 оголошувалася перерва до 11.10.10

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив, що за умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №20/607-МТР від 18.11.09, продавець ( відповідач по справ) зобов"язався перед покупцем (позивач по справі) передати продукцію - обладнання на загальну суму 1616498грн.

У відповідності до додатку до договору №20/607-МТР,що є його невід"ємною частиною, сторони домовилися про те, що поставка товару мала відбутися на умовах DDP(назва місця призначення за рахунок постачальника). Тобто, продавець повинен був здійснити поставку товару покупцю на склад вантажоутримувача. Термін постачання продукції -90днів з моменту відкриття акредитиву (попередньої форми оплати згідно договору).

Як свідчать обставини справи, покупець здійснив всі необхідні, передбачені договором, дії для поставки товару, зокрема 25.03.10 здійснив відкриття акредитиву , що підтверджується заявою на акредитив від 24.03.10 та банківською випискою на суму 1616498грн.(копії матеріалів додаються). За таких обставин, виходячи з умов договору, поставка товару покупцем повинна була відбутися до 25.06.10. Однак, як зазначає позивач та не заперечує відповідач, на день звернення позивача до суду із відповідним позовом , обумовлена сторонами поставка товару не відбулася, що свідчить про невиконання продавцем взятих на себе зобов"язань за договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу ( ст.663 Цивільного кодексу України).

В силу дії ст.629 цього ж кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу дії ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 цього ж Кодексу, якщо у зобов"язанні встановлений строк ( термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи міститься письмова вимога позивача №20-02-12/760 від 21.06.10 про необхідність термінової поставки товару з попередженням про відповідальність продавця у випадку невиконання взятих на себе зобов"язань у вигляді штрафу. Та як вбачається із зібраних у справі доказів, відповіді на претензію не отримано, зобов2язання по поставці товару відповідачем не виконано.

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема у вигляді сплати неустойки.

Статтею 549 цього ж кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов"язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.7.7 Договору № 20/607-МТР за порушення терміну поставки або недопоставки товару продавець виплачує неустойку в розмірі 15% від суми простроченого або недопоставленого товару.

Таким чином, продавцю нараховано 242477грн.70 коп. штрафу (розрахунок додається).

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій на 80%, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначалося вище, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Також, пунктом 7.7 договору сторони передбачили відповідальність за порушення терміну поставки у вигляді штрафу в розмірі 15% від від суми простроченого поставкою товару.

Пунктом 1 ст.233 Господарського кодексу України чітко визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Суд, виходячи з аналізу наведених вище правових норм, не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача.

При цьому, відмовляючи у задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафу, який просить стягнути позивач, суд посилається на те, що з огляду на приписи ч.1 ст.233 ГК України та п.3 ст.83 ГПК України, відсутність вини відповідача у невиконання зобов"язання по поставці товару перед позивачем у зв'язку із наведеними останнім обставинами, не є випадком, за наявності якого можливо зменшити розмір штрафних санкцій у спірному випадку .

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ч.2 ст.34 ГПК України).

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 242477,70 грн. за невиконання зобов"язання по поставці товару за договором купівлі-продажу №20/607-МТР обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов"язання ТзОВ "Русич" виконати обов"язок в натурі по поставці товару згідно договору купівлі-продажу №20/607-МТР, з огляду на клопотання позивача про відмову від позову в цій частині, виходячи з вимог п. 4 ст.80 ГПК України, провадження в цій частині позову слід припинити.

Судові витрати понесені позивачем, згідно ст.49 ГПК України, слід стягнути з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись ст. 124 Конституції України,ст.ст.509, 526, 530, 549,ч.3 ст.551,ст.ст. 611, 655,663 Цивільного кодексу України, ст. ст.20, 193, ч.2 ст.233 Господарського кодексу України, ст. ст.33,34, 49, п.4 ст.80, 82-84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з ТзОВ "Русич", вул.Симоненка,30/54, м.Івано-Франківськ,76006 ( код ЄДРПОУ 22197144, р/р 26001060395595 в ПАТ КБ "Приватбанк" Івано-Франківська філія, МФО 336677) на користь ВАТ "Укрнафта", пров.Несторівський,3/5, м.Київ ,04053 ( код ЄДРПОУ 00135390, р/р 26004053100614 в КРУ КБ "Приват банк", м.Київ, МФО 321842) 242477грн.70коп. штрафу, 2424грн.77коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн.. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про зобов"язання ТзОВ "Русич" виконати обов"язок в натурі по поставці товару згідно договору купівлі-продажу №20/607-МТР -провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

                                                            рішення підписане 15.10.10