Рішення № 11806217, 07.10.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2010 р. Справа № 6/105

Господарський суд Івано-Франківської області у складі

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" вул. Б.Хмельницького,59А, м.Івано - Франківськ,76007

до відповідача підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у сумі 5 822 грн. 96 коп., з яких основна заборгваність - 2 998 грн. 50 коп., пеня - 2 797 грн. 77 коп., 3 % річних - 26 грн. 69 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача: юрисконсульт Бабій С.В., (довіреність № 602-2/09 від 07.08.09)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у сумі 5 822 грн. 96 коп., з яких основна заборгваність - 2 998 грн. 50 коп., пеня - 2 797 грн. 77 коп., 3 % річних - 26 грн. 69 коп. за договором №586 про постачання теплової енергії.

Представник позивача позов підтримав. В ході судового розгляду подав клопотання про припинення провадження у справі в частині суми основного боргу в зв"язку зі сплатою. Щодо решти позовних вимог зазначив, що у господарських відносинах з відповідачем мав місце факт прострочення виконання зобов"язання останнім по оплаті наданих послуг, з огляду на що позивачем нараховано відповідачу на суму боргу штрафні санкції у вигляді пені та 3% річних, які просить суд стягнути з відповідача.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не з"явився, причини свого неприбуття суду не повідомив, письмового відзиву на позов не подав. Про час і дату судового засідання був повідомлений належним чином ухвалами суду від 13.08.10, 16.09.10 з повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

У відповідності до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі повноважного представника відповідача, запобігаючи , одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив, що на підставі укладеного між сторонами договору №586 про постачання теплової енергії від 01.03.06 між сторонами відбулися господарські відносини з приводу постачання теплової енергії виробником споживачу.

За умовами вищевказаного договору споживач в свою чергу зобов"язався своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію за встановленими тарифами в термін передбачений договором.

Проте, як свідчать обставини справи, споживач не виконав свого зобов"язання перед виробником - вчасно та в повному обсязі не розрахувався за спожиту теплову енергію за період з 01.10.09 по 01.07.10 в зв"язку з чим допустив заборгованість в сумі 2998грн.50коп.

За прострочення виконання зобов"язання позивачем , виходячи з умов договору( п.5.8) на вказану суму боргу відповідачу нараховано пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення виконання зобов"язання; та 3% річних від простроченої суми грошового зобов"язання.

В силу дії ст.629 Цивільного кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу дії ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема у вигляді сплати неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

З поданого суду розрахунку вбачається, що відповідачу нараховано пеню в сумі 2797грн.77коп.

Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання.

Частина 2 цієї статті визначає, що боржник, який прострочив виконання зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням зокрема трьох відсотків річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 3% річних в сумі 26грн.69коп.

Як зазначалося вище, в ході судового розгляду справи представником позивача подано клопотання про припинення провадження у справі в частині суми основного боргу( 2998грн.50коп) в зв"язку зі сплатою. До клопотання додано виписку про проведення банківської операції - поступлення коштів в сумі 2998грн.50коп. від ФОП ОСОБА_1 за теплоенергію.

Таким чином, предмет спору в даній частині позову відсутній. За таких обставин, з огляду на положення п.1-1 ст.80 ГПК України, провадження у справі в цій частині позовних вимог слід припинити .

Щодо решти позовних вимог, то як встановлено судом та не спростовано відповідачем, суми пені та 3% річних нараховані за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають до стягнення з відповідача в зв"язку з тим, що спір доведено до судового розгляду з вини відповідача.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ч.2 ст.34 ГПК України).

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем, згідно ст.49 ГПК України, слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.509, 526, 549, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст.20, 193 Господарського кодексу України, ст. ст.33,34, 49, п.1-1 ст.80, 82-84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1( код ЗКПО НОМЕР_1) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького, 59а, м.Івано - Франківськ, 76007 ( код ЄДРПОУ 03346058, п/р 26006022901 в ВАТ "Кредобанк", МФО 336161) пеню в сумі 2797грн.77коп., 3% річних в сумі 26грн.69коп.,102грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення основного боргу в сумі 2998грн.50коп. -провадження усправі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

рішення підписане 13.10.10