Рішення № 11806193, 19.10.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 р. Справа № 15/102

Господарський суд Івано-Франківської області у складі Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон", юридична адреса: вул. Вербова, буд. 9 корп. 1, м. Тисмениця, Тисменицького району, Івано-Франківської області, 77400, фактична адреса: вул. Зелена, 9, м. Львів, 79005,

про стягення коштів в сумі 47251 грн. 49 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_4 - представник, довіреність № 1219 від 07.10.2010 року,

від відповідача представники не з'явилися,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" про стягнення коштів в сумі 47251 грн. 49 коп., втому числі: 45071 грн. 39 коп. основного боргу, 1658 грн. 18 коп. інфляційних втрат та 521 грн. 92 коп. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору поставки № 01-14/07-09 ПК від 14.07.2009 року позивач поставив відповідачу пісок будівельний, а відповідач не оплатив в повному обсязі кошти за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2010 року прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 30.09.2010 року.

Ухвалою суду від 30.09.2010 року відкладено розгляд справи на 19.10.2010 року.

Відповідно до клопотання, в порядку ст. 22 ГПК України, вх. № 8104 від 19.10.2010 року позивач відмовляється від позову в частині стягнення з відповідача 1658 грн. 18 коп. інфляційних втрат та 521 грн. 92 коп. 3% річних, підтверджує позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 45071 грн. 39 коп.

З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив клопотання і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 19.10.2010 року позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та клопотанні про часткову відмову від позову. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 01-14/07-09 ПК від 14.07.2009 року, в частині оплати коштів за отриманий товар, в результаті чого утворилася заборгованість відповідача в сумі 45071 грн. 39 коп., яку просить стягнути з відповідача та покласти на останнього судові витрати.

Представник відповідача в судове засідання 19.10.2010 року повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 15.09.2010 року та від 30.09.2010 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалою суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 16497417 вручено 20.09.2010 року та № 16572940 вручено 04.10.2010 року.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Письмових заяв, повідомлень суду щодо невиконання відповідачем вимог суду не подано.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами.

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

14.07.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еталон" (Покупець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Постачальник) укладено договір поставки № 01-14/07-09 ПК (далі Договір), предметом якого є пісок будівельний (а.с. 9).

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар, а саме: щебінь фракції 20*40 загальною кількістю 30 м3, на суму 5190 грн. 12 коп. (згідно видаткової накладної № РН-0000383 від 21.07.2009 року); 40*70 загальною кількістю 122 м3, на суму 26296 грн. 61 коп. (відповідно до видаткових накладних № РН-0000399 від 17.08.2009 року, № РН-0000402 від 20.08.2009 року, № РН-0000411 від 31.08.2009 року, № РН-0000419 від 02.09.2009 року, № РН-0000424 від 04.09.2009 року, № РН-0000425 від 18.09.2009 року, № РН-0000431 від 24.09.2009 року); 5*20 загальною кількістю 135 м3, на суму 24289 грн. 96 коп., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000361 від 13.07.2009 року, № РН-0000410 від 31.08.2009 року, № РН-0000422 від 03.09.2009 року, № РН-0000430 від 18.09.2009 року, № РН- 0000426 від 18.09.2009 року; а також пісок будівельний загальною кількістю 450 м3, на суму 28095 грн. 12 коп. відповідно до видаткових накладних № РН-0000384 від 31.07.2009 року, № РН-0000381 від 3.08.2009 року, № РН-0000392 від 06.08.2009 року, № РН-0000393 від 12.08.2009 року, № РН-0000395 від 13.08.2009 року, № РН-0000400 від 18.08.2009 року, № РН- 0000394 від 20.08.2009 року, № РН-0000391 від 20.08.2009 року, № РН-0000409 від 31.08.2009 року, № РН-0000418 від 01.09.2009 року, № РН-0000417 від 03.09.2009 року, № РН-0000441 від 09.09.2009 року, № РН-0000443 від 14.09.2009 року, № РН-0000445 від 17.09.2009 року, № РН- 0000347 від 17.09.2009 року, № РН-0000438 від 23.09.2009 року, № РН-0000439 від 24.09.2009 року. Загальна вартість поставленого товару становить 83871 грн. 81 коп.

Відповідно до п. 3.5.Договору Покупець зобов"язується оплачувати Товар протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідачем частково оплачено кошти за отриманий товар в розмірі 38800 грн. 42 коп.

Кошти за отримані товари в сумі 45071 грн. 39 коп. відповідачем не оплачено.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу в сумі 45071 грн. 39 коп., яку останнім залишена без розгляду.

На час вирішення спору в суді заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 45071 грн. 39 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Порушенням зобовязання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів сплати заборгованості в сумі 45071 грн. 39 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті коштів за отримані товари в сумі 45071 грн. 39 коп., є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 450 грн. 71 коп. витрат по сплаті державного мита та 225 грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" про стягення коштів в сумі 45071 грн. 39 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон", юридична адреса: вул. Вербова, буд. 9 корп. 1, м. Тисмениця, Тисменицького району, Івано-Франківської області, 77400, фактична адреса: вул. Зелена, 9, м. Львів, 79005, (ідентифікаційний код 33004211), на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), 45071 (сорок п"ять тисяч сімдесят одну) грн. 39 коп. заборгованості за отримані товари, 450 (чотириста п"ятдесят) грн. 71 коп. витрат по сплаті державного мита та 225 (двісті двадцять п"ять) грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Деделюк Б. В.

Повне рішення складено 22.10.2010 року.