Ухвала суду № 118058523, 20.03.2024, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/15415/23

Провадження № 2-з/756/48/24

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,

представника позивача - адвоката Правдюка В.М.,

представника відповідача - адвоката Букрєєва В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника відповідача Громадської організації «Дубовий Гай» адвоката Букрєєва В.А. про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Дубовий Гай», про встановлення земельного сервітуту,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Дубовий Гай», про встановлення земельного сервітуту.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Дубовий Гай», про встановлення земельного сервітуту. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

14.03.2024 представник відповідача звернувся до суду з заявою про забезпечення доказів, в якій зазначив, що у даній справі представником позивача до суду подано висновок експерта за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи від 16.02.2024 № 1712/02-2024, відповідно до якого, станом на дату проведення візуально-інструментального обстеження доступу до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:625:0028 площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (Пуща-Водицьке лісництво в кварталі 45 виділу 1), можливо здійснювати через неогороджену земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:625:0044, яка є вільна від забудови (відсутні наземні будівлі і споруди) та в межах якої містяться дерев`яні рослини (дерева і чагарники). Зауважує, що на момент проведення обстеження, доступ (прохід) на земельні ділянки є вільними, оскільки відсутні фізичні перешкоди (огорожа або інші наземні матеріальні конструкції), які могли б перешкоджати чи унеможливлювати в доступі. Разом з тим, від вулиці Лісної до вказаних земельних ділянок відсутні будь-які облаштовані проїзди або проходи зі твердим покриттям. Також в наданих на дослідження матеріалах відсутня технічна документація із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:625:0044 та на інші суміжні (сусідні) земельні ділянки, в зв`язку із чим встановити, чи передбачається проїзд/прохід до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:625:0028 від вулиці Лісної за рахунок суміжних земельних ділянок в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:625:0044 не вбачається за можливе. В позовній заяві позивач просить суд встановити постійний, безоплатний сервітут щодо частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:625:0044, серед іншого на право проїзду транспортним засобом. При цьому, ст. 99 ЗК України визначено, що власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення земельних сервітутів, у тому числі на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху. Земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:625:0044 не має наявного шляху для проїзду транспортного засобу, що також підтверджується у висновку експерта. Отже, за таких умов встановлення сервітуту на право проїзду на транспортному засобі по земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:625:0044 за відсутності наявного шляху суперечить ст. 99 ЗК України, а також інтересам ГО «Дубовий Гай». До ГО «Дубовий Гай» як до власника земельної ділянки не надходило жодного клопотання щодо отримання добровільної згоди особи власника на проникнення у будь-який спосіб та з будь-якою метою на земельну ділянку та можливості для судового експерта безперешкодного доступу та огляду до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:625:0044. Також, до відповідача, не надходило жодного клопотання від судового експерта та сторони позивача надати оригінали чи завірені копії правовстановлюючої та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:625:0044. У зв`язку з відсутністю звернень зазначених осіб до відповідача, відповідач не надава добровільної згоди на проникнення у будь-який спосіб та з будь-якою метою на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:625:0044. Протягом 2022, 2023 та 2024 року відповідачем фіксувались багаторазові факти незаконного проникнення представника позивача, судового експерта та інших осіб на земельні ділянки, які належить ГО Дубовий Гай», розташованих повз вулиці Лісної, також безпосередньо на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:625:0044 зафіксовані випадки незаконної порубки дерев з метою знищення зелених насаджень, що є фактичним знищенням доказів, здійснення незаконного проїзду та облаштування проїзду, шляхом вирубки та викрадення столітніх дерев, через земельні ділянки, які належать ГО «Дубовий Гай». Сторона позивача неодноразово повідомлялась стороною відповідача шляхом усного та письмового повідомлення, що заборонено без надання добровільної згоди власника - відповідача, наданої у письмовій формі, вчинення будь-яких дій, доступ та огляд земельних ділянок на вул.Лісній в Оболонському районі м.Києва, що належать на праві приватної власності відповідачу. Крім того, 09.01.2024 на адресу позивача, його представника та судового експерта відповідачем було направлено заяву про не надання добровільної згоди власника на доступ та огляд земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:625:0044 у межах земельно-технічної експертизи у справі №756/15415/23. У випадку незаконної порубки дерев і чагарника та облаштування позивачкою проїзду через земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:625:0044 у відповідача може бути втрачений такий засіб доказу, як відсутність наявного шляху для проїзду транспортного засобу через земельну ділянку. Ураховуючи викладене, заявник просить заборонити ОСОБА_1 та будь-яким фізичним та юридичним особам, які діють в інтересах позивача, здійснювати проникнення, змінювати рельєф та вчиняти будь-які дії на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:625:0044, цільове призначення - 07.01 «Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення», загальною площею 0,06 га, яка перебуває у приватній власності Громадської організації «Дубовий Гай», на якій наявні дерев`янисті рослини (унікальні столітні дерева, кущі і чагарники, трав`яний та рослинний покрив, які знаходяться під особливою охороною).

У судовому засіданні представник відповідача Громадської організації «Дубовий Гай» - адвокат Букрєєва В.А. заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача - адвокат Правдюк В.М. у судовому засіданні заперечив проти її задоволення.

Суддя, заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали заяви, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1, 5 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частинами 1-2 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обов`язок доказування і подання доказів визначено статтею 81 ЦПК України.

Зокрема, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частини 1, 5-7 статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частин 1-2 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

За змістом норм ч.ч.1-3 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Згідно вимог п.п. 4,5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.

Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.

Забезпечення доказів це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як доказів при розгляді та вирішенні цивільних справ у суді. Забезпечення доказів у жодному випадку не можна ототожнювати із їх дослідженням або оцінкою. Єдина мета забезпечення доказів це їх фіксація для забезпечення можливості їх дослідження та оцінки при подальшому розгляді справи.

Розглядаючи заяву про забезпечення доказів, суд має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкодженні, витратити свою доказову цінність тощо).

Системний аналіз норм статей 116 та 117 ЦПК України дає підстави вважати, що необхідність забезпечення доказів виникає, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній 26.11.2019 у справі №401/1824/17.

Слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування та заборони вчиняти певні дії щодо них, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто забезпечення доказів це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення доказів, представник відповідача зазначає, що у випадку незаконної порубки дерев і чагарника та облаштування позивачкою проїзду через земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:625:0044 у відповідача може бути втрачений такий засіб доказу, як відсутність наявного шляху для проїзду транспортного засобу через земельну ділянку.

Суд, вважає, що представником відповідача на підтвердження своїх доводів викладених в заяві про забезпечення доказів, не доведено перед судом належними, достатніми та допустимий доказами, що на спірній земельній ділянці сторона позивача проводить порубку дерев та чагарників.

Додані до заяви фотокартки на якій зображено порубку дерев та чагарників, не є належними та достатніми доказами у підтвердження того, що в даний час на спірній земельній ділянці проводиться порубка, оскільки з даних фотокарток суд позбавлений пересвідчитися, що на ній зображена саме спірна земельна ділянка, а також не убачається, що порубку дерев та чагарників здійснено стороною позивача.

Ураховуючи вище наведене, доводи наведені у заяві, не виходячи за межі цієї заяви, з урахуванням позовних вимог, враховуючи приписи закону щодо порядку подання доказів та їх належності, щодо забезпечення доказів, виходячи з того, що такий захід як забезпечення доказу має бути доцільним і необхідним, та що саме заявник має довести підстави для його застосування, суд вважає, що у задоволенні заяви представника відповідача, слід відмовити.

При цьому суд зауважує, що для запобігання виникненню обставин, про які йдеться в заяві, вчиненню незаконної порубки дерев та чагарників на земельній ділянці, яка перебуває у власності відповідача будь-якими особами, відповідач не позбавлений можливості звернутися за захистом до правоохоронних органів.

Керуючись статтями 116, 117, 118, 260, 261, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача Громадської організації «Дубовий Гай`адвоката Букрєєва В.А., про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Дубовий Гай», про встановлення земельного сервітуту - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення суддею.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду складено 20.03.2024.

Суддя М.М. Ткач