Рішення № 11805819, 30.07.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2009 р. Справа № 18/78

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Б.П.Гриняка

при секретарі судового засідання А.С. Томашевській

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Житлово - експлуатаційної організації № 9 , вул. Галицька, 53-А , м. Івано-Франківськ .

до відповідача : ТзОВ " Земля Плюс" , вул. Грушевського ,1 , м. Івано-Франківськ.

про : стягнення боргу по утриманню будинку в сумі 5790,95 грн .

За участі представників:

Від позивача: Ланяк А.А., (довіреність №449 від01.07.09р ) - представник ;

Від відповідача : не з"явились;

ВСТАНОВИВ: ЖЕО № 9 заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5790,95 грн.

          Позивач в судовому засіданні висунуті позовні вимоги підтримує в повному обсязі, мотивуючи їх невиконанням умов договору на участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.04.07р. щодо оплати за надані послуги.

          Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.

          Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

          За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

          Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 01.04.2007 р. між сторонами даного спору укладено договір б/н на участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, згідно умов якого власник будинку (позивач) зобов”язався забезпечувати обслуговування та ремонт житлового будинку , який знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 1, а відповідач ( співвласник), в свою чергу, зобов’язався своєчасно проводити оплату за надані послуги .

          Відповідно до п.2.4 вказаного договору, відповідач зобов’язаний не пізніше останнього дня поточного місяця вносити плату за надані йому послуги. Однак дане зобов’язання відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого за період 01.05.2008 р. по 01.06.09 р. , станом на 01.06.2009 р. виникла заборгованість в сумі 4918,52 грн.

          Обов’язок співвласника будинку брати участь в утриманні будинку та прибудинкової території та проводити оплату щомісячно по тарифах, встановлених органами місцевого самоврядування позивач обґрунтовує положеннями ст.10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, п.2 ст.14, п.1 ст.32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, ст.68 ЖК України, п.35 “Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій”. Вважає, що згідно ст..ст.630,648 ЦК України, п.1 ч.3 ст.20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”сторони не можуть відмовитись від укладення або продовження дії договору про надання послуг з експлуатації і витрат на утримання будинку, квартири і прибудинкової території та комунальні послуги, за винятком випадку, коли споживач в установленому порядку відмовляється від користування послугами.

          За прострочення виконання грошового зобов’язання позивач нарахував відповідачу пеню згідно п.2.4 вказаного договору в сумі 818,00грн. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України нараховано також інфляційні втрати в сумі 54,43 грн.

          Доказів, які б свідчили про погашення суми боргу або ж спростували доводи позивача суду не подано.

          Таким чином, на момент подання позову до суду, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 5790,95 грн., з яких : 4918,52 грн.- основний борг, 818,00грн.- пеня та 54,43 грн.- інфляційні втрати .

          Дослідивши матеріали справи , заслухавши пояснення предствавника позивача, суд вважає позовні вимоги в сумі 5790,95 грн. обгрунтованими та такими , що підлягають задоволенню.

          При цьому суд керується наступним:

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до умов договору.

          Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов»язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивівльного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов»язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк

( термін).

          Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов»язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

          Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми

( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов»язання.

          Державне мито і витрати за надані інформаційно-технічні послуги для забезпечення судового процесу стягнути з відповідача на користь позивача.

          На підставі наведеного, керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.530, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

          Позов задоволити .

          Стягнути з ТзОВ " Земля Плюс" , вул. Грушевського ,1 , м. Івано-Франківськ, ( код 33162249) на користь Житлово - експлуатаційної організації № 9 , вул. Галицька, 53-А , м. Івано-Франківськ ( код 19400216) заборгованість в сумі 5790,95 грн., 102,00 грн. - судових витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                         Гриняк Б.П.

          Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 03.08.09 р..

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______