Ухвала суду № 118056483, 29.03.2024, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 29.03.2024Справа № 643/8868/21 Провадження № 1-кп/554/646/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

захисника ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому із тримання під вартою на домашній арешт у кримінальному провадженні №12021221170000228 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

На розгляді в суді перебуває вищевказане кримінальне провадження.

18 березня 2024 року на адресу суду від захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_3 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби, що, на переконання сторони захисту, буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Своє клопотання захисник обґрунтовує фактичним спливом значного проміжку часу з дня обрання Московським районним судом міста Харкова запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, а саме з 31 березня 2021 року, тривалим (майже 3 роки) перебуванням обвинуваченого в умовах несвободи, а також покликається на відсутність на сьогодні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Тоді як навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання особи під вартою. Зазначає, що обвинувачений є особою з інвалідністю ІІ групи, а стан його здоров`я за період перебування під вартою лише погіршився. Він потребує періодичних медичних обстежень та лікування. Водночас ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації та проживання в АДРЕСА_1 . У цьому житлі, яке належить на праві спільної власності йому та матері, окрім них, проживає його брат, який теж має інвалідність. Зрештою, захисник покликається на прохання родини обвинуваченого забезпечити можливість останньому перебувати саме в умовах нічного домашнього арешту за вищевказаною адресою аби в денний час він звертався до лікарів, відвідував медичні заклади, аптеки тощо.

У судовому засіданні прокурор із клопотанням сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому не погодилась, натомість, вчергове заявила клопотання про продовження строку тримання останнього під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.

Своє клопотання прокурор обґрунтувала обставинами, викладеними в обвинувальному акті, згідно з яким ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Зазначає, що на теперішній час є підстави для продовження обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки встановлені судом ризики за п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати. Покликається на фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку, а тому вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Також є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, що може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з даними про матеріальний, соціальний стан особи та її зв`язками з державою. У зв`язку з цим, на думку прокурора, інший більш м`який запобіжний захід до обвинуваченого застосовувати недоцільно. Крім того, покликається на зміну підсудності цього судового провадження з Московського районного суду міста Харкова за Октябрським районним судом міста Полтави, обумовлену воєнним станом.

В судовому засіданні захисник заперечувала проти клопотання прокурора та наполягала на зміні обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт. Крім того, зазначила, що потерпілий, а також один зі свідків у цій справі вже померли, що додатково свідчить про безпідставність заявлених прокурором ризиків щодо впливу на них.

Обвинувачений, перебуваючи в умовах Державної установи "Харківський слідчий ізолятор", дистанційно, в режимі відеоконференції, заперечував проти клопотання прокурора та підтримав клопотання захисника, просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, покликаючись на погіршення стану свого здоров`я.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, розглянувши заявлені сторонами клопотання щодо доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та можливості зміни цього запобіжного заходу на більш м`який у виді домашнього арешту, дослідивши матеріали судового провадження, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Оскільки справа перебуває на стадії судового розгляду, суд не дає оцінки обґрунтованості підозри.

Під час судового розгляду 01 червня 2022 року ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави обвинуваченому ОСОБА_4 обрано (продовжено) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який раніше обирався йому судом та під час досудового розслідування.

Надалі дію вказаного запобіжного заходу суд неодноразово продовжував (в останнє за ухвалою суду від 15 лютого 2024 року), і строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 14 квітня 2024 року.

Судове рішення про обрання запобіжного заходу обґрунтовувалося наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

При цьому на той час суд врахував обставини та характер інкримінованого злочину, його тяжкість, вік та стан здоров`я обвинуваченого, відсутність в нього підтверджених джерел доходу, можливість впливу на потерпілого та свідків, репутацію та майновий стан обвинуваченого.

Суд вважає, що встановлені раніше ризики продовжують існувати.

Так, особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за ч.1 ст 121 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

У цьому ж кримінальному провадженні свідки ще не допитані в судовому засіданні, письмові та речові докази також не досліджувалися.

Більше того, Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який продовжено до теперішнього часу.

Вказані обставини є достатніми для висновку, що ризики, які визначені в ухвалі суду та заявлені прокурором, не зменшилися.

Тому, існують достатні підстави вважати, що обвинувачений, якому інкримінується вчинення тяжкого кримінального правопорушення, дійсно може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В той же час, згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

ОСОБА_4 майже три роки перебуває під вартою.

ОСОБА_4 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується посвідченням та довідкою до акта МСЕК, індивідуальною програмою реабілітації інваліда (а.с.155-160 т.2).

На виконання ухвали суду 17 лютого 2024 року обвинуваченого оглянуто лікарем-хірургом медичної частин, встановлено діагноз: лівобічна пахова кила, рекомендовано, в тому числі, оперативне лікування в плановому порядку.

На думку суду, вказані обставини свідчать про необхідність застосування більш м`якого запобіжного заходу, який буде достатнім для запобігання встановленим судом ризикам.

Згідно з витягом з Єдиного державного демографічного реєстру місце проживання ОСОБА_4 з 07 листопада 2001 року зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 05 квітня 1999 року квартира площею 65,00 кв.м. за вищевказаною адресою належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 та членам його сім`ї ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 отримує пенсію по інвалідності.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, на думку суду, обвинуваченому може бути обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби за вказанною адресою.

Отже, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу необхідно задовольнити, а у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою потрібно відмовити.

Відповідно до ч.ч.3, 5 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий: 1) негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово; 2) негайно звільняється з-під варти та зобов`язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.

У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 315, 370, 372, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.

Клопотання захисника задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний західу виді тримання під вартою на нічний домашній арешт строком до 28 травня 2024 року включно.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_4 з 22 години до 06 години наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 також наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першим викликом;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

4) утриматися від будь-якого спілкування з свідками у кримінальному провадженні без дозволу суду.

Визначити строк дії покладених на ОСОБА_4 процесуальних обов`язків до 28 травня 2024 року включно.

Негайно звільнити ОСОБА_4 з під варти.

Копію ухвали невідкладно направити обвинуваченому, захиснику та вручити прокурору.

Копію ухвали направити уповноваженій службовій особі Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» (місцезнаходження: вул.Полтавський шлях, буд.99, м.Харків, 61093).

Копію ухвали направити до Харківського районного управління поліції № 2 ГУ НП в Харківській області (місцезнаходження: вул. Ахієзерів, 30, м. Харків, 61038), яке зобов`язати поставити обвинуваченого ОСОБА_4 на відповідний облік, про що невідкладно повідомити суд.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.

Ухвала в частині запобіжного заходу підлягає негайному виконанню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1